Міжнародні торгові біржі. Світовий ринок кави, чаю та какао. Позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

 

 

 

Кафедра економічної теорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

На тему: «Міжнародні торгові біржі. Світовий ринок кави, чаю та какао. Позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ»

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка БТФ,

групи ТКД-21

Гайдук А.О.

Перевірила:

Омельяненко О. П.

 

 

 

 

«Київ 2015»

Зміст

 

ВСТУП……………………………………………………………………. ст. 3

1. Міжнародні торгові біржі……………………………………………. ст. 4
2. Світовий ринок кави, чаю та какао.…………………….………….ст. 15
3. Позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ………ст. 26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………. ст. 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………. ст. 37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В данній роботі розглядаються наступні поняття: міжнародні товарні біржі, світовий ринок кави, какао , чаю та прянощів, та позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ.

Актуальність питання  «Міжнародні товарні біржі»

Взагалі-то в наш час міжнародну торгівлю важко навіть уявити без товарних бірж, міжнародних картелів, аукціонів та ярмарків. Ми всі відвуємо різні ярмарки, аукціони та виставки, тому дане питання є надзвичайно актуальним із загальноосвітньої сторони, аби розширити свої пізнання, а також із суто економічної сторони.

Актуальність питання  «Світовий ринок кави, чаю та какао»

Напевно кожна людина в своєму раціоні споживає чай, какао , а особливо каву, яка є невід»ємною складовою життя. Тому дана тема є дуже актуальною. Метою даного розділу є дослідження ринку даних товарів, а також динаміки цін.

Актуальність питання «Позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ»

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. В даному розділі розглядається детально що таке СОТ, його функції, переваги вступу України в СОТ, а також і недоліки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Міжнародні торгові біржі

Міжнародну торгівлю важко навіть уявити без товарних бірж, міжнародних картелів, аукціонів та ярмарків.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" відсутнє поняття "товарна біржа" (commodlity exchange). Розглянемо, яке тлумачення біржі наведено в "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 131): "Біржа (гол. — beurs, нім. — Borse) — форма регулярно діючого оптового ринку товарів, що продаються за стандартами і зразками (товарна Б.), цінних паперів (фондова Б.) та іноземної валюти (валютна Б.), а також робочої сили (Б. праці). Товарна біржа концентрує оптовий оборот масових, переважно сировинних і продовольчих товарів (кольорові метали, зерно, бавовник, цукор тощо). Вирізняють універсальні та спеціалізовані (за окремими товарами або їх групами) товарні біржі. На офіційних фондових біржах дозволяються операції з акціями лише великих компаній; у багатьох країнах виникають неофіційні фондові біржі, на яких перебувають в обігу будь-які цінні папери.

Члени біржі поділяються на брокерів і дилерів.

Біржі встановлюють стандарти на біржові товари, рівень цін (котирування) на товари та цінні папери, аналізують кон'юнктуру попиту і пропозицій, поширюють ділову інформацію".

Функції біржі виконує об'єднання торговельних організацій, яке має права юридичної особи, діє відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження.

На біржах продаються і купуються великі партії товарів без перевезення їх з одного місця до іншого. Часто угоди стосуються ще не існуючих товарів (наприклад, ще не вирощеної кави). Угоди укладаються за допомогою короткого усного вислову, а то й жесту. Такі вияви волі до укладення угод негайно підтверджуються короткими письмовими нотатками.

Далі наведемо стислі дані про діяльність найголовніших товарних бірж світу.

Публічна біржова торгівля керується принципами подвійного аукціону, тобто пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що зменшуються. Коли ціни пропозицій покупців і продавців співпадають, укладається угода. Кожна угода реєструється і про неї публічно оголошується (в пресі тощо). Рух цін залежить від кількості продавців, які бажають продати товар за існуючого рівня цін, і кількості покупців, готових придбати товар за такого рівня цін.

Нині біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах, їх обороти незначні. Діяльність таких бірж можна розглядати як одну з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення. В економічно розвинених країнах біржі реального товару практично відсутні. Вони переросли у ф'ючерсні біржі, тобто перетворилися на біржі прав на товар. Відомо, що ф'ючерсним угодам властиві елементи договорів купівлі-продажу і кредиту. Ф'ючерсна торгівля є провідною формою сучасної біржової торгівлі. На строкових (іншими словами — ф'ючерсних) біржах торгують не реальним товаром, а контрактами на постачання товарів у майбутньому.

Основні ознаки ф'ючерсної торгівлі такі:

• фіктивний характер угод, обмін товарів при цьому фактично відсутній, зобов'язання сторін за угодами припиняються за допомогою зворотної операції з виплатою цінової різниці;
• зв'язок з ринком реального товару відбувається за допомогою хеджування, а не постачання товару;
• чітко визначена та уніфікована споживча вартість товару, який є предметом біржового контракту, товар розглядається як носій ціни, прирівнюється до грошей і обмінюється на них у будь-який момент;
• повна уніфікація умов щодо обсягу товару, який реалізується;
• знеособленість угод і замінність контрагентів цих угод. Слід звернути увагу на те, що угоди укладаються не між конкретними продавцями і конкретними покупцями, а між ними (часто їх представниками, тобто брокерами) і розрахунковою палатою біржі, яка відіграє роль гаранта виконання зобов'язань сторін відповідних біржових контрактів. Сама біржа не вважається стороною контракту і не виступає на боці одного з партнерів. У разі ф'ючерсних операцій повна свобода сторін зберігається лише щодо ціни товару, свобода щодо термінів постачання товару обмежена. Решта умов строго регламентована і не залежить від волі сторін контракту. Отже, ф'ючерсні біржі — це ринки цін (тобто ринки цінових вартостей). Ринки реальних товарів фахівці розглядають як ринки сукупності та єдності, оскільки сторони контрактів можуть узгоджувати між собою будь-які їх умови.

Чиказька товарна біржа — найбільша товарна біржа світу з торгівлі зерном. Торгівля здійснюється як наявним товаром, так і за допомогою укладення ф'ючерсних угод. Окрім зерна на біржі торгують іншими сільськогосподарськими продуктами.

Лондонська біржа металів (London Metal Exchange) є основною світовою біржею з торгівлі кольоровими металами — міддю, свинцем, оловом, цинком тощо. Біржа заснована у 1877 p., нині налічує близько ПО членів. Мінімальний обсяг продажу міді, свинцю, цинку, алюмінію становить 25 т, олова — 5 т, нікелю — 6 т. Офіційні прайс-листи біржі використовуються продуцентами і споживачами світу для укладення довгострокових контрактів. На біржі укладаються також контракти типу ф'ючерс і опціон. Інформація про укладені угоди надходить до Лондонського клірингового дому (London Clearing House).

Міжнародна біржа нафти (International Petroleum Exchange) -фінансова біржа, заснована у 1980 р. Має справу з опціонами та ф'ючерсами щодо різних видів нафти. Розміщується у Лондоні у доці Св. Катерини, там, де і Лондонська біржа ф'ючерсів та опціонів (London Futures and Options Exchange).

Міжнародні картелі

Велику роль у міжнародній торгівлі відіграють утворення картелеподібного типу. Найвідомішим серед них є Організація країн -експортерів нафти (ОПЕК). Наведемо стислу інформацію про цю та інші міжнародні організації.

Організація країн — експортерів нафти (Organization of Petroleum Exporting Countries) — міжнародна міжурядова організація, що має на меті регулювання ціни на нафту. Перші спроби встановити контакти між країнами — виробниками нафти були зроблені Венесуелою, Іраком, Іраном, Кувейтом і Саудівською Аравією невдовзі після Другої світової війни, у 1949 р. У 1960 р. у столиці Іраку Багдаді відбулася конференція представників зазначених країн. У відповідь на зниження цін міжнародними нафтовими компаніями країни — експортери нафти вирішили заснувати постійно діючу організацію. Наступного року вона була утворена у столиці Венесуели м. Каракас. До організації згодом приєдналися Катар (1961 p.), Індонезія (1962 p.), Лівія (1962 p.), Об'єднані Арабські Емірати (1967 p.), Алжир (1969 p.), Нігерія (1971 p.), Еквадор (1973 р.) і Габон (1975 p.). Останні дві держави згодом залишили організацію: Еквадор -у 1993 p., Габон — у 1996 р. Штаб-квартира ОПЕК розташована в м. Відень (Австрія).

Наприкінці 1973 р. після чергової арабо-ізраїльської війни ОПЕК підвищила ціну на нафту вчетверо, що спричинило нафтову кризу. Вплив ОПЕК на встановлення єдиних світових цін на нафту згодом зменшився з таких причин:

•  Великобританія та Норвегія розпочали видобуток нафти з-під дна Північного моря;

• економічно розвинені країни розширили використання інших видів палива;

• країни світу почали застосовувати програми, спрямовані на скорочення використання енергії.

Ряд країн ОПЕК у 1968 р. утворили Організацію арабських країн — експортерів нафти з метою захисту інтересів її членів. Штаб-квартира цієї організації розміщується в Кувейті.

На початку 1990-х років ціна на нафту підвищилася через агресію Іраку проти Кувейту, але у 1992 р. знову знизилася. Відтоді періоди зростання і зниження цін чергувалися. Не виключені коливання цін на цей рідкий мінерал і в майбутньому.

Азіатське і Тихоокеанське співтовариство виробників кокосового горіха (Asian and Pacific Coconut Community) утворене у 1969 p., штаб-квартира розташована в м. Джакарта (Індонезія). До співтовариства належать Індія, Індонезія, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Соломонові острови, Шрі-Ланка, Таїланд, Вануату, Західне Самоа.

Організація сприяє обміну інформацією між країнами-виробни-ками цього продукту про шляхи підвищення ефективності вирощування і переробки кокосових горіхів.

Альянс виробників какао (Cocoa Products Alliance) — організація виробників какао, утворена у 1962 р. її штаб-квартира розташована у м. Лагос (Нігерія). Організація сприяє обміну інформацією між членами альянсу, здійснює заходи, спрямовані на зростання світового попиту на какао, намагається забезпечити надійність його постачання, стабільні ціни і доходи виробників цього продукту.

Асоціація країн — виробників натурального каучуку (Association of Natural Rubber Producing Countries). У 1970 p. асоціацію утворили такі країни: Індія, Індонезія, Малайзія, Папуа-Нова Гвінея, Сінгапур, Шрі-Ланка, Таїланд. Штаб-квартира розміщується у м. Куала-Лумпурі (Малайзія). Основною метою діяльності асоціації є стабілізація цін на натуральний каучук і забезпечення прибутків виробників від його експорту.

Асоціація країн — експортерів залізної руди (Association of Iron Ore Exporting Countries) заснована у 1975 p., штаб-квартира розташована в м. Женева (Швейцарія). До асоціації належать країни з різних частин світу: Алжир, Австралія, Індія, Ліберія, Мавританія, Перу, Сьєра-Леоне, Швеція, Венесуела. Створено механізм співробітництва країн — виробників цього товару, асоціація впливає на рівень світових цін на нього.

Міжнародна угода з пшениці (International Wheat Agreement) укладена у 1971 p. і містить два міжнародно-правові акти — Конвенцію про торгівлю пшеницею (стосується міжнародного співробітництва) і Конвенцію про продовольчу допомогу (охоплює питання доставки зерна країнам, що розвиваються).

Попередня Міжнародна угода з пшениці, укладена у 1948 р. низкою країн — продуцентів пшениці, передбачала поділ світового ринку пшениці з метою недопущення перенасичення ринку у врожайні роки (to share the existing world market for wheat rather than for any one of them to glut the market during a highly productive year). Угода виявилася неефективною й учасники почали виходити з неї вже наступного року.

Міжнародна угода з цукру (International Sugar Agreement) укладена у 1969 p. і спрямована на підтримання стабільних і вигідних експортерам цін на цукор. Передбачає підтримання цін на цукор на рів-

ні, що перевищує певний мінімум (to keep the price above a certain minimum). Основним заходом для досягнення цього вважалися експортні квоти. Угода виявилася недостатньо ефективною і докладаються зусилля для її перегляду.

Африканська рада з арахісу (African Groundnut Council) — рада країн — виробників арахісу, утворенау 1964р. її штаб-квартира розташована у м. Лагос (Нігерія). До організації належать Гамбія, Малі, Нігер, Нігерія, Сенегал, Судан, Буркіна-Фасо. Організація сприяє обміну інформацією про ефективні методи вирощування арахісу та його реалізації, про стабілізацію цін на продукт, досягнення їх передбачуваності.

Африканська організація деревини (African Timber Organization) заснована у 1975 p., штаб-квартира розташована у м. Лібревіль (Габон). Координує політику країн-виробників африканської деревини і намагається впливати на світові ціни на неї. До організації належать Габон, Гана, Екваторіальна Гвінея, Камерун, обидва Конго, Кот-д'Івуар, Ліберія, Мальгаська Республіка, Танзанія, Центрально-Африканська Республіка.