Міжнародні торгові біржі. Світовий ринок кави, чаю та какао. Позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ

3. Позитивні та негативні наслідки вступу України до СОТ

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) є надзвичайно важливим і водночас відповідальним кроком на шляху до сталого економічного зростання. Це ознака інтеграції нашої держави до світової господарської системи, це нові конкурентні умови співпраці на міжнародному рівні, які спонукають нас до внутрішніх перетворень, поглиблення реформ, утвердження соціально орієнтовної і конкурентоспроможної, структурно-інноваційної моделі розвитку України. Членство у СОТ формує міжнародний імідж України на світовому ринку товарів та послуг. Завдяки приєднанню до СОТ ми на крок наблизились до Євросоюзу. Саме завдяки лібералізації торгівлі послугами та товарами, а також разом зі зниженням ввізних мит на товари економіка України почала набувати вагомості на світовому ринку.

Кодекси та конвенції, які діють у системі СОТ, не є прийнятними для всіх без винятку країн. Між країнами з розвинутою економікою та країнами, що розвиваються, які намагаються увійти до всесвітньої спільноти, а також вступили на шлях нового розвитку, виникають проблеми та непорозуміння у відносинах. Не виняток і Україна, яка нещодавно стала на шлях побудови країни-члена СОТ. Як відомо, у травні 2008 р. Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Але ще з часу подання заявки на членство у цій організації (з 1993 р.) серед науковців, політиків, представників бізнесу та органів державного управління не вщухають дискусії про позитивні та негативні наслідки від лібералізації зовнішньоторговельного режиму. Після набуття Україною членства в СОТ особливо актуальним стало питання успішної адаптації економіки країни до нових умов. Незважаючи на те, що Україна вже є повноправним членом СОТ, донині точаться запальні дискусії стосовно наслідків цієї події.

Вагомий внесок у дослідженні співпраці України з СОТ та її впливу на розвиток інформаційного забезпечення зробили такі науковці: І. Бараковський, О.Білорус, В.Лановий, В. Мазуренко, В. Черевко та інші. Вітчизняні вчені дослідили не лише сучасний стан співпраці України з СОТ, але й зробили припущення стосовно подальшого розвитку співпраці.

Світова організація торгівлі є організаційно-правовою основою системи міжнародної торгівлі. Її документи визначають ті ключові договірні зобов’язання, якими повинні керуватися уряди при створенні і практичному застосуванні національних законодавчих і нормативних актів у сфері торгівлі. Крім того, вона єтим форумом, де формуються торгові відносини між країнами в процесі колективних обговорень, переговорів і примирення розбіжностей.

Світова організація торгівлі – це провідна міжнародна економічна організація, до її складу входять 153 країни, на частку яких припадає близько 96 % обсягу світової торгівлі [1] . Її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі та вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання низки країн, які зараз єкандидатами на вступ, у межах СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг. Зараз ведеться безліч розмов стосовно переваг та недоліків членства у СОТ, важко дійти одного спільного висновку, адже всі поділяють різні погляди, саме це пояснює актуальність цієї проблеми.

Сотні різних організацій у закордонних країнах зайняті збором інформації, її аналітичною обробкою, зберіганням і поширенням, не виключенням є СОТ. Інформація є важливою складовою діяльності будь-якої організації, однак деяка інформація може бути таємною.

Ефективність взаємодії держави з СОТ значною мірою залежить від наукового та організаційного рівня інформаційно-аналітичного забезпечення організації. Для підвищення цього рівня необхідне глибоке вивчення специфіки інформаційних потоків, які пов’язують керівні органи СОТ з урядами країн-членів та аплікантів цієї міжнародної організації.

Важливою складовою ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення є формування системи обміну інформацією між СОТ та її членами чи країнами-аплікантами. Приєднання тієї чи іншої країни до СОТ передбачає використання в практичній роботі органів державної статистики відповідної системи показників, яка діє в рамках спільного для всіх країн – членів СОТ інформаційного поля. Обмін інформацією між СОТ та аплікантом відбувається на кожній стадії приєднання держави до багатосторонньої торговельної системи. Процес же обміну інформацією здійснюється здебільшого в рамках реалізації однієї з функцій СОТ – управління механізмом перегляду торговельних політик. Періодичне надання ін формації країнами – членами СОТ до органу з перегляду торговельної політики сприяє прозорості торговельних режимів і створює передумови для адекватного оцінювання ефектів впливу окремих членів на багатосторонню торговельну систему .

Україна – це держава з відкритою економікою, завдяки вступу та встановленню її повноправним членом СОТ можна вже зараз побачити вагомі результати. Якщо оцінювати рівень відкритості за частками експорту та імпорту у ВВП, то згідно зі статистичними даними можливо прослідкувати таку тенденцію, що вже в2011 р. співвідношення експорту товарів та послуг до ВВП перевищувало 45%, тоді як максимальне значення цього показника було досягнуто у 2008 р. на рівні майже 64 %. На імпорт товарів та послуг припадало 51 % від ВВП у 2010 р. [2, с. 18] . Ці дані переконливо свідчать, що економічний розвиток України значною мірою залежить від постійного покращення, з одного боку, конкурентоспроможності її товарів, а з іншого– від зменшення перепон, які існують у зовнішній торгівлі.

Вступивши до СОТ, Україна отримала значні економічні переваги:

• місцевим виробникам сталі та хімічної продукції, які безуспішно намагалися боротися з антидемпінговими акціями, без членства в СОТ, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому і регіональному ринках;
• доступ до міжнародних ринків, скасування щодо країни дискримінації й нетарифних бар’єрів, доступ до багатосторонніх механізмів вирішення суперечок та можливість впливати для захисту національних інтересів на умови регулювання світової торгівлі;
• прогнозованого конкурентного і сприятливого інвестиційного середовища; наближення укладання Угоди про вільну торгівлю з ЄС, яке могло обговорюватися тільки після вступу до СОТ. Це – результат багаторічної безперервної роботи. І хоча таким чином зросла наявність певних проблем юридичного плану, наша держава отримала статус країни-учасниці Світової організації торгівлі. Українське законодавство досі значною мірою не відповідає нормам СОТ, в першу чергу, йдеться про такі сфери, як сільське господарство, послуги, регулювання інвестицій, податкове регулювання, права інтелектуальної власності, а також технічні бар’єри в торгівлі. Загалом, переваг від членства в СОТ досить багато, вони стосуються різних сфер економічного життя. Важливою перевагою набуття Україною членства в СОТ є створення прозорого та передбачуваного бізнес-середовища. Обов’язковою умовою для цього є удосконалення системи стандартизації, сертифікації, застосування санітарних, фітосанітарних заходів і технічних регламентів. Таке вдосконалення для держави має особливе значення і може бути забезпечено лише у вигляді кардинальної реформи всієї вітчизняної системи технічного регулювання. Беззаперечним єтой факт, що система технічного регулювання країни повинна бути ефективною та прозорою. До позитивних наслідків вступу до СОТ для держави та загалом для економіки спеціалісти відносять:
• СОТ сприяє збереженню миру, запобігає виникненню військових конфліктів завдяки зміцненню міжнародної стабільності.
• Інституційні механізми організації, які створені в межах СОТ, дають змогу конструктивно вирішувати виникаючі торговельні суперечки, тим самим це дає вдало вирішувати спірні питання та конфлікти.
• Забезпечення однакових можливостей для всіх учасників: діяльність Світової організації торгівлі ґрунтується на правилах, вироблених і ухвалених усіма країнами-членами, а не на впливі (владі) окремих країн.
• Здійснення лібералізації світової торгівлі сприяє зниженню вартості життя (прожиткового мінімуму).
• Розвиток міжнародної торгівлі забезпечує споживачам можливість ширшого вибру як за асортиментом, так і за якістю і ціновими параметрами товарів і послуг.
• Завдяки правилам сучасної торговельної системи бар'єри у торгівлі поступово знижуються, що зумовлює зростання їх обсягів і, одночасно, доходів держави, виробників і громадян.
• Торгівля стимулює економічне зростання та призводить до створення нових робочих місць.
• Реалізація основних принципів міжнародної торгівлі робить світову торговельно-економічну систему більш економічно ефективною.
• На даний момент система міжнародних правил і норм щодо торгівлі й торгове льної політики стимулює роботу урядів країн-учасниць, сприяє підвищенню дисципліни і порядку в діяльності державних установ, веде боротьбу з корупцією.
• Механізми торговельної системи сприяють формуванню більш широкого погляду урядів на національну торговельну політику, запобігаючи практиці лобіюван ня та реалізації інтересів вузьких груп людей. Взагалі переваги системи світової то ргівлі можна поділити на основні чотири групи (рис. 1).

Переваги членства в СОТ

Рис. 1. Переваги членства в СОТ

Мабуть, дійсні переваги існуючої системи міжнародної торгівлі доводить той факт, що всі економічно розвинені держави (за винятком Росії) на сьогодні єчленами СОТ. Крім суто економічних вигод, які досягнуто шляхом зниження бар'єрів для вільного обміну товарами та послугами, система позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах-членах, а також на добробут населення. Правильно використані переваги торгової системи СОТ проявляються на всіх рівнях – населення країни, галузі економіки, країни, регіонального інтеграційного угруповання та світової спільноти загалом.

Членство в СОТ надало національним експортерам низку переваг, пов’язаних зі скасуванням квотування експорту української металопродукції, зменшенням антидемпінгових обмежень тощо. Разом з тим, зміцнення позицій України на зовнішніх ринках не змогло відвернути обвальне скорочення обсягів експорту України. Кризове зменшення зовнішньоторговельного обороту в Україні досягло пікових значень у четвертому кварталі 2008 року, коли воно склало 33 % порівняно з попереднім кварталом, тоді як загалом у світі аналогічний показник становив 20 % [3, с. 35]. Така ситуація значною мірою була спричинена зниженням попиту на традиційні експортні товари України (металопродукцію, хімічну та сільськогосподарську продукцію). Водночас – внаслідок девальвації національної валюти та падіння купівельної спроможності населення – суттєвого скорочення також зазнав імпорт. Перші ознаки відновлення світової економіки, під вищення цін на продукцію чорної металургії та сировинні ресурси сприяли збі льшенню вартісних обсягів товарного експорту України. Аналіз щомісячних даних щодо зовнішньої торгівлі товарами України свідчить, що позитивна динаміка експортно-імпортних операцій поступово відновлюється після різкого падіння внаслідок світової фінансово-економічної кризи 2008–2010 рр. Особливо відчутним цей процес став у 2010–2011 роках. Так, у 2010 році товарний експорт України збільшився на 29,2 % порівняно з попереднім роком і склав 52,2млрд дол. США. Зростання експортних поставок відбувалося як за рахунок цінового фактору (на 18,1 %), так і завдяки нарощуванню фізичних обсягів зовнішніх поставок (на 9,7 %). Все це, перш за все, пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками експертів МВФ, обсяги світової торгівлі в2010році зросли на 12 % [4]. Правила СОТ є базовими для торговельних відносин більшості країн світу та зокрема для України у процесі укладання угод про вільну торгівлю з ЄС та низкою інших країн; відтак членство у СОТ єчинником посилення геоекономічного потенціалу України [5, c. 93].

Позитивний ефект від вступу до СОТ у даний час переважно пов’язаний зочікуваними довгостроковими якісними структурними зрушеннями в національній економіці. Так, позитивним наслідком отримання Україною членства вСОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі. Крім того, підвищення рівня відкритості національної економіки, як наслідок набуття Україною членства у СОТ, зумовлює необхідність зростання конкурентоспроможності вітчизняного виробника та поліпшення інвестиційного клімату в державі. Цьому мають сприяти відповідні заходи державної структурної політики, зокрема, щодо заохочення інвестиційного та інноваційного розвитку, ресурсо- та енергозбереження, підвищення ефективності організації економічних процесів.

Наступною важливою перевагою членства в СОТ є можливість використання Механізму Розв'язання Спорів. Система врегулювання суперечок СОТ є центральним елементом у справі забезпечення безпеки і передбачуваності багатосторонньої торговельної системи. Члени СОТ визнають, що вона служить для захисту прав та зобов’язань країн-членів СОТ за охопленими угодами, а також для пояснення існуючих положень цих угод відповідно до звичайних правил тлумачення міжнародного публічного права. Однією з переваг системи є забезпечення можливості для будь-якої країни-члена СОТ використовувати незалежну процедуру врегулювання суперечок для реалізації своїх прав за відповідними торговельними угодами СОТ [6, с. 29].

Членство у СОТ є передумовою щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно – ефективнішою інтеграцією України у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа, що є передумовою членства вСОТ, – частково відображає стратегію інтеграції України у ЄС. Після набуття членства у СОТ, було започатковано переговорні процеси з укладення угод про вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями держав. Здійснюється послідовна робота щодо опрацювання проектів угод про вільну торгівлю та проведення відповідних консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою; продовжується підготовча робота ззапочаткування відповідних переговорних процесів з Мексикою, Сирією. Україна використовує договірну базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними партнерами. Одним зосновних політичних та економічних наслідків вступу України до СОТ стала активізація переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про створення зони вільної торгівлі у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [7].