Міжнародна торгівля країн-членів ГУАМ

Згідно "Угоди про  створення зони вільної торгівлі між державами-учасниками ГУУАМ" країни домовилися взаємодіяти у створенні зони вільної торгівлі для забезпечення:

• скасування митних тарифів, податків та зборів, що мають однакову з ними дію, а також кількісних обмежень у взаємній торгівлі;
• усунення інших перешкод для вільного руху товарів і послуг;
• створення та розвитку ефективної системи взаємних розрахунків і платежів по торговельних та інших операціях;
• співробітництва у проведенні торговельно-економічної політики для досягнення цих цілей у сфері промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери тощо;
• гармонізації законодавства країн-членів такою мірою, щоб це забезпечило належне та ефективне функціонування зони вільної торгівлі.

Важливим елементом угоди про зону вільної торгівлі є положення про транзит, принцип свободи якого визнається найважливішою умовою досягнення цілей Угоди, а також суттєвим елементом процесу включення країн-членів до системи міжнародного поділу праці та кооперування. Угодою встановлюється, що умови транзиту, включаючи перевезення будь-яким видом транспорту та надання послуг, визначаються Основною багатосторонньою угодою про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа-Кавказ-Азія від 8 вересня 1998 року [11; 13].

Щоб визначити, наскільки дієвою виявилася ця угода, розглянемо динаміку зовнішньої торгівлі країн-членів після створення зони вільної торгівлі. На момент створення та реального початку її функціонування, який можна визначити як 2005 рік, оскільки сторони угоди мали 12 місяців для запровадження усіх заходів, передбачених угодою, спостерігалася така ситуація (див. Табл. 2.1.). Як видно з таблиці 2.1., що стосується експорту, то з 4 країн-членів лише Грузія має зовнішню торгівлю з іншими країнами ГУАМ, що є суттєвою у її загальній структурі (14%), і навіть ця частка є не дуже великою. А у випадку інших членів, частки яких є набагато меншими, то вони взагалі матимуть незначний вплив на загальні обсяги торгівлі. Що стосується імпорту, то суттєві частки мають Грузія (18,3%) та Молдова (21,1%), тоді як Україна та Азербайджан небагато імпортують зі своїх партнерів. Це свідчить передусім про те, що між країнами ГУАМ у 2005 році не було тісних економічних зв’язків, що передбачали суттєву взаємозалежність між економіками. Крім того, це означає, що запровадження зони вільної торгівлі та подальше скасування митних тарифів матимуть не дуже значний вплив на бюджетні надходження від них, що може бути додатковим стимулом для реалізації даної угоди. Як наслідок, можна сказати, що країни-члени ГУАМ мали значний потенціал до розширення зовнішньої торгівлі між собою, особливо якщо перешкодою для руху товарів були саме митні та інші бар'єри. Для того, щоб визначити успішність угоди, потрібно розглянути динаміку торгівлі між країнами-членами після повного запровадження угоди в дію.

Таблиця 2.1.

Структура зовнішньої торгівлі країн  ГУАМ за основними торговельними  партнерами у 2005 році (у %) [1]

Країна	ЄС-25	Росія	Країни ГУАМ	Інші країни СНД	Туреччина	Інші країни
Експорт
Грузія	19,1	17,8	14,0	15,4	14,1	19,8
Україна	26,9	21,9	3,4	6,1	5,9	35,8
Азербайджан	45,7	6,6	6,3	8,6	6,3	26,4
Молдова	15,1	31,8	10,0	8,7	2,3	32,1
Імпорт
Грузія	27,0	15,4	18,3	6,3	11,4	21,6
Україна	32,9	35,6	0,4	11,2	1,7	18,3
Азербайджан	29,6	17,0	5,8	10,9	7,4	29,2
Молдова	32,8	11,7	21,1	6,7	4,1	23,6

 

Перш, ніж визначити, наскільки  успішною була торгівля між самими країнами-членами, потрібно проаналізувати загальні тенденції обсягів зовнішньої торгівлі цих країн одна з одною. Динаміку зовнішньоторговельного товарообігу країн-членів ГУАМ за 2006 – 2010 роки можна побачити на рис.2.1.

Рис.2.1. Товарообіг держав-членів ГУАМ за 2006 – 2010 роки (у млн. дол. США) [5].

Як ми можемо побачити з рис.2.1., спостерігалася неоднорідна динаміка товарообігу країн-членів ГУАМ. Товарообіг цих країн зростав по 2008 рік включно (до 4007,4 млн. дол. США), після цього спостерігалося його різке загальне падіння (до 2630,4 млн. дол. США), однак вже у 2010 році він почав знов повільно зростати, і у 2011 році прогнозується його подальше зростання.

Що стосується торгівлі між самими країнами ГУАМ, то спостерігалася така динаміка (див. Табл. 2.2.).

 

Таблиця 2.2.

Товарообіг країн-членів ГУАМ за 2006 – 2010 роки (млн. дол. США) [5]

Країни	Азербайджан		Грузія		Молдова		Україна
	експорт	імпорт	експорт	імпорт	експорт	імпорт	експорт	імпорт
2006 рік
Україна	41,0	421,9	72,4	312,3	122,4	671,2	-	-
Молдова	1,8	4,8	0,9	3,5	-	-	671,2	122,4
Грузія	318,8	92,0	-	-	3,5	0,9	312,3	72,4
Азербайджан	-	-	92,0	318,8	4,8	1,8	421,9	41,0
Загалом	361,6	518,7	165,3	634,6	130,7	673,9	1405,4	267,2
2007 рік
Україна	31,1	631,2	100,2	527,7	168,2	911,3	-	-
Молдова	0,2	8,7	0,5	3,8	-	-	911,3	168,2
Грузія	390,4	137,7	-	-	3,8	0,5	527,7	100,2
Азербайджан	-	-	137,7	390,4	8,7	0,2	631,2	31,1
Загалом	421,7	777,6	238,4	921,9	180,7	912,0	2070,2	299,5
2008 рік
Україна	75,6	910,6	191,5	655,9	169,5	1178,1	-	-
Молдова	1,3	6,2	0,4	6,3	-	-	1178,1	169,5
Грузія	608,0	204,0	-	-	6,3	0,4	655,9	191,5
Азербайджан	-	-	204,0	608,0	6,2	1,3	910,6	75,6
Загалом	684,9	1120,8	395,9	1270,2	182,0	1179,8	2744,6	436,6
2009 рік
Україна	282,2	546,6	83,9	418,3	52,0	693,6	-	-
Молдова	0,2	3,8	1,6	3,9	-	-	693,6	52,0
Грузія	377,9	166,4	-	-	3,9	1,6	418,3	83,9
Азербайджан	-	-	166,4	377,9	3,8	0,2	546,6	282,2
Загалом	660,3	716,8	251,9	800,1	59,7	695,4	1658,5	418,1
2010 рік
Україна	951,2	610,8	103,4	558,8	73,6	713,5	-	-
Молдова	4,3	1,2	7,6	4,7	-	-	713,5	73,6
Грузія	464,1	243,8	-	-	4,7	7,6	558,8	103,4
Азербайджан	-	-	243,8	464,1	1,2	4,3	610,8	951,2
Загалом	1419,6	635,8	354,8	1027,6	79,5	725,4	1883,1	1128,2

 

Як  видно з табл.2.2., відсутність тісних економічних зв’язків між всіма  членами ГУАМ можна простежити з  географічного розподілу торговельних потоків. Наприклад, до 2009 року Азербайджан  переважно експортував до Грузії (88,8% від його загального експорту до країн ГУАМ), однак у 2010 році повністю переорієнтувався на торгівлю до України (67% від його експорту). З іншого боку, його експорт до Молдови залишається надзвичайно низьким. Водночас, імпорт Азербайджану переважно походив з України серед країн ГУАМ (81,34% у 2006 році та 96,06% у 2010 році).

Так само, Грузія переважно експортувала до України та Азербайджану, тоді як її торгівля з Молдовою була дуже незначною (у 2010 році вона експортувала лише 2,1%). Імпорт Грузії демонстрував схожі тенденції: Україна та Азербайджан займали приблизно однакові частки, тоді як торгівля з Молдовою була майже відсутня.

У зовнішній торгівлі Молдови з  іншими членами ГУАМ переважну частку займали торговельні відносини  з Україною (92,57% експорту та 98,36% імпорту у 2010 році), тоді як торгівля з іншими членами була дуже незначною.

З іншого боку, серед усіх членів ГУАМ, найбільш збалансовану торгівлю з іншими членами має Україна (у 2010 році структура  її експорту була такою: 37,9% – до Молдови, 29,7% – до Грузії та 32,4% – до Азербайджану). Водночас, структура її імпорту була досить неоднорідною та мінливою: якщо у 2006 році переважав експорт до Молдови (45,8%), то вже у 2010 році повністю домінував експорт до Азербайджану (84,3%).

Таким чином, можна зробити висновок, що запровадження зони вільної торгівлі викликало зростання загального обсягу товарообігу країн ГУАМ, за винятком 2009 року, що пояснюється світовою фінансовою кризою, що торкнулася майже  всіх країн світу. Водночас, зона вільної торгівлі викликала радикальну зміну структури зовнішньої торгівлі лише в двох країнах з чотирьох (в Україні та Азербайджані), що може свідчити про пасивну участь Грузії та Молдови у даному проекті.

Що  стосується структури загального товарообігу країн ГУАМ, то тут спостерігалася така тенденція (див. Рис. 2.2.).

Рис.2.2. Структура товарообороту країн  ГУАМ за експортом у 2006 році [5].

Таким чином, у 2006 році переважну частину  товарообігу за експортом займала  Україна (68%), що свідчило про те, що саме вона потенційно мала найбільші втрати від припинення надходжень до бюджету за митними тарифами. У 2010 році відбулася значна зміна структури товарообігу країн ГУАМ за експортом (див. Рис.2.3.).

 

Рис.2.3. Структура товарообороту країн  ГУАМ за експортом у 2010 році [5].

 

З рис.2.2. та 2.3. ми можемо побачити, що частка Азербайджану зросла майже вдвічі (з 18% до 38%), частка Грузії залишалися майже  незмінною (з 8% до 9%), тоді як частки України та Молдови суттєво зменшилися. Це свідчить про те, що створення зони вільної торгівлі негативно вплинуло на експорт України та Молдови зі своїми партнерами і позитивно вплинуло на експорт Азербайджану та Грузії. Розглянемо тепер, яким чином змінилася динаміка товарообігу країн ГУАМ за експортом (див. Рис.2.4.).

Рис.2.4. Структура товарообороту країн  ГУАМ за імпортом у 2006 році [5].

 

У 2006 році найменшу частку у товарообігу  за імпортом займала Україна (13%), тоді як імпорт інших країн був розподілений переважно однаково. Це свідчило про те, що Україна має найбільший потенціал до зростання імпорту за умови скасування митних тарифів. Як наслідок, у 2010 році ситуація дещо змінилася (див. Рис.2.5.).

Рис.2.5. Структура товарообороту  країн ГУАМ за імпортом у 2010 році [5].

 

Таким чином, з рис.2.5. ми можемо побачити, що частка України у товарообігу  країн ГУАМ у 2010 році значно зросла порівняно з 2006 роком (з 13% до 32%), тоді як частки Азербайджану і Молдови значно зменшилися. Це свідчить про погіршення торговельного балансу України у торгівлі із партнерами, що може виявитись негативним явищем у довгостроковому періоді.

Як вже зазначалося, для поліпшення ефективності функціонування зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ було укладено додаткові угоди про співробітництво у сфері торгівлі. Так, "Угода про співробітництво торговельно-промислових палат держав-учасників ГУУАМ у сфері виставково-ярмаркової діяльності" (підписана 22 квітня 2005 року) стосується налагодження більш інтенсивних зв’язків між підприємствами країн-членів на макрорівні шляхом обміну виставками на економічну тематику, що передбачає обмін нормативним актами, що регулюють виставкову діяльність, сприяння у розв’язанні проблемних питань розвитку виставково-ярмаркової діяльності, здійснення оперативного обміну інформацією про виставки та ярмарки, що проводяться, а  також підготовку спеціалістів у цій сфері [14]. "Угода між урядами держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ про міжнародні мультимодальні перевезення вантажів" (підписана 19 червня 2007 року) стосується розвитку інфраструктури, що дозволить комбінувати декілька видів транспорту при перевезенні вантажів, виходячи із максимально швидкого, безпечного, енергозберігаючого способу доставки, що найменше шкодить довкіллю [12]. "Заява голів держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ про розвиток транспортного коридору ГУАМ" (червень 2008 року) стосується розвитку окремих проектів поліпшення транспортної інфраструктури на території усіх країн-членів [4].

 

3. Міжнародна торгівля  країн-членів ГУАМ.

 

Розвиток зовнішньої торгівлі будь-якої країни безпосередньо залежить від  багатьох чинників. Серед них можна  назвати загальний рівень економічного розвитку країни, загальний економічний стан в країні тощо. Динаміка зовнішньої торгівлі країни з певним торговельним партнером визначається не лише умовами в самій країні і у цьому партнері, але й економічними умовами інших торговельних партнерів цієї країни, оскільки вони представляють собою альтернативу торговельним потокам до певного контрагента. Як наслідок, щоб зробити висновок про подальші можливості розвитку торгівлі між країнами ГУАМ, необхідно проаналізувати їх зовнішню торгівлю в цілому, тобто розглянути альтернативні напрями торговельних потоків та їх перспективи.