Отчет по практике в Государственном предприятии «Александровское лесное хозяйство»

Фонд заробітної плати на аналізованому  підприємстві становить 94678 грн, з якого потрібно знайти нарахування, які повинно сплатити підприємство:

1. В пенсійний фонд для звичайних працівників – 94678 33,2% = 31433,10 грн (Д-т 23,92;  К-т 651)

Для інвалідів – 94678 4% = 3787,12 грн

2. В фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності – 94678 1,5% = 1420,17 грн (Д-т 23,91;  К-т 652)
3. В фонд соціального страхування на випадок безробіття – 94678 1,3% = 1230,81 грн (Д-т 23,91;  К-т 653)
4. В фонд соціального страхування від нещасних випадків – 94678 1,6% = 1514,85 грн (Д-т 23,914  К-т 654)

На рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» ведеться узагальнена інформація по оплаті праці (по зарплаті, преміям, допомогам) та депонентами. По кредиту 66 відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова зарплата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші нарахування, по дебету виплата зарплати, премій, допомоги. Аналітичний облік розрахунків по зарплаті ведеться на підприємстві в розрізі кожного працівника. Регістрами обліку по рахунку є журнал-ордер і відомість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. ОБЛІК  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

 

Основні засоби - це матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання їх у процесі  виробництва, постачання, надання в  оренду іншим особам, здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання яких - більше одного року або операційного циклу.

Оцінка основних засобів:

1.  первісна вартість - фактична собівартість спорудження,  виготовлення або придбання основних  засобів, включаючи витрати на  доставку і установку, страхові платежі під час перевезення, державну реєстрацію та інші витрати, тобто фактична собівартість, яку основні засоби могли на час введення їх в експлуатацію. Якщо основні засоби отримані безкоштовно, то первісною вартістю є їх справедлива вартість на дату отримання. Первісна вартість змінюється в наступних випадках: реконструкція, добудова, дообладнання, технічне переозброєння; часткова ліквідація відповідних об'єктів.

2. Залишкова вартість  — це первісна за вирахуванням  зносу нарахованого за час їх експлуатації - це реальна вартість основних засобів на звітну дату.

3.  Відновлювальна  вартість - вартість відтворення  основних засобів при сучасному  рівні цін та розцінок.

4. Ліквідаційна вартість - сума грошових коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує одержати від реалізації, ліквідації основних засобів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат пов'язаних з реалізацією або ліквідацією. Ліквідаційна вартість не піддягає амортизації.

Основні засоби підприємства формуються в результаті:

1. капітальних інвестицій (спорудження, придбання та виготовлення).

2. як внески засновників до статутного фонду (Д-т 10;  К-т 40,46).

З. в порядку безкоштовного  отримання від інших осіб (Д-т 10;  К-т 424).

Синтетичний облік основних засобів ведеться на на активному 10 рахунку «Основні засоби». По Д-т якого відображаються надходження основних засобів та зарахування на баланс підприємства, введення в експлуатацію відображається таким проведенням Д-т 10;  К-т 15, сума витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта та сума дооцінки вартості основних засобів. По К_т 10 відображається вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам, часткової ліквідації та сума уцінки вартості основних засобів.

Вся наявність, склад  і рух основних засобів ДП «Олександрівський  лісгосп» див. в Додатку Г1.

Під капітальними інвестиціями розуміють затрати на спорудження, виготовлення, придбання, а також  реконструкцію, розширення діючого підприємства. Джерелами фінансування капітальних інвестицій можуть бути як власні кошти так і залучені.

Синтетичний облік витрат на капітальні інвестиції ведеться на 15 рахунку «Капітальні інвестиції». По Д-т відображаються затрати на придбання та створення необоротних  активів, а по кредиту списання зазначених витрат на закінчені та здані в експлуатацію об'єкти. Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами основних засобів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.

Капітальні інвестиції, капітальні інвестиції за джерелами фінансування аналізованого підприємства дані у виписці Державного статистичного спостереження (див. Додаток Г2).

Амортизація основних засобів: В процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються (морально або фізично), передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеної продукції. Вартість основних засобів, що підлягає амортизації визначається як різниця між собівартістю об'єкта і його ліквідаційною вартістю. Об'єктом амортизації є основні засоби, які мають строк корисного використання. Строком корисної експлуатації основних засобів є період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт і визначається він підприємством.

Методи нарахування  амортизації:

1.  Прямолінійний - вартість  об'єкта списується рівними частинами

протягом всього періоду  його експлуатації.

           2.  Прискореної амортизації - в  перші роки експлуатації основних засобів списується   їх   більша  частина,   з   щорічним   зниженням   амортизаційних відрахувань,   доцільність такого  методу  пояснюється тим,   що   найбільш інтенсивно використовуються основні засоби в перші роки експлуатації, коли вони фізично і морально нові:      

              а)кумулятивний - річна норма амортизації  визначається як відношення залишеного на початок звітного року терміну корисного використання до суми років.

  б)зменшуваного залишку  - застосовується подвійна норма  амортизації, яка визначається  прямолінійним методом до залишкової  вартості основних засобів на  початок звітного року.

3. Виробничий метод  - при якому сума амортизації  визначається пропорційно кількості випущеної продукції, при цьому визначають суму амортизації на 1 виріб.

Синтетичний облік нарахованої  амортизації відображається по кредиту 13-го рахунку в кореспонденції з дебетом рахунків витрат. Сума нарахованої амортизації по основних засобах включає витрати тих ділянок виробництва, де знаходяться в експлуатації основні засоби і в бухгалтерському обліку відображаються записом по кредиту 131 «Знос основних засобів» у кореспонденції з дебетом рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» і 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Вибуття основних засобів  оформлюється актом на списання основних засобів, в якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати, пов'язані з вибуттям, а також сума одержаного доходу. Акт списання 21-го обʼєкту на загальну суму 60440,90 грн вказано в Додатку Г3.

 

 

 

Розділ 5. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

  Витрати - це зменшення  економічних вигод внаслідок  вибуття активів або збільшення  зобов'язань, які призводять до  зменшення власного капіталу.      Витрати визначаються за наступними  умовами:

1. зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення, або розподілу власниками).

2. визначається на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечували актив протягом декількох звітних періодів, наприклад, нарахування амортизації основних засобів нематеріальних активів.

З. негайне визначення,  якщо  економічні  вигоди не  відповідають  або перестають відповідати критеріям активів підприємства.     

 4.можлива достовірна оцінка суми витрат.

Витрати відрізняються за складом, економічним призначенням, залежністю від обсягу виробництва. Класифікація витрат необхідна для визначення вартості продукції та відповідно для  ціноутворення, для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат. Велике значення класифікації затрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

До основних витрат відносять, ті, які безпосередньо пов'язані з виробничими, господарськими процесами виготовлення продукції. В будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. Накладні витрати виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним.                                                                                          

        За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати бувають:

1. Змінні - величина яких змінюється відповідно зміні обсягу виробництва.
2. Постійні - величина яких не змінюється або майже не змінюється при зміні обсягу виробництва (зарплата адміністративного персоналу).

За складом витрати  можуть бути:                                                          

  1.Одноелементні - економічно-однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, не залежать від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, енергія).                                                                                    

  2.Комплексні витрати - складаються з декількох елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати, в які входять в практично всі економічні елементи.

За способом включення  до собівартості витрати бувають:

1.Прямі - витрати на  виробництво конкретного виду  продукції, які безпосередньо  включаються до її собівартості на підставі первинних документів (на сировину і матеріали, оплату праці робітникам, що зайняті виробництвом продукції).

2.Непрямі - витрати  на виробництво, які не можуть  бути віднесені безпосередньо  на конкретний об'єкт.  

 За доцільністю витрачання виділяють:

1.продуктивні витрати  - доцільні для даного виробництва  витрати.

2.непродуктивні - отримані  в результаті недоліків в технології  та організації виробництва (брак  продукції, витрати від простоїв).

Поточні витрати - пов'язані з виробництвом, реалізацією продукції даного періоду.

 Одноразові - пов'язані з підготовкою виробництва (провадження нової продукції).                                                                                                

Залежно від видів  діяльності всі витрати можна поділити на 2 великі групи: витрати, що виникли в результаті звичайної та надзвичайної діяльності. Витрати, що виникли в результаті звичайної діяльності можна поділити на витрати від операційної (основної), інвестиційної, фінансової та іншої діяльності.

 За економічним  змістом витрати групуються за  економічними елементами і статтями  калькуляції:

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні; витрати на оплату праці; відрахування на соцзаходи; амортизація; інші операційні витрати.                                                              

До складу елементу матеріальних затрат включається вартість витрачена  у виробництві крім продукції  власного виробництва: сировина і основні  матеріали; купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби; будівельні матеріали; запасні частини; тара та тарні матеріали.

До складу елемента витрат входять витрати на оплату праці: зарплата за окладами і тарифами; премії та заохочення; матеріальна допомога; компенсаційні витрати; оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу.

До складу елемента «відрахування  на соцзаходи»: відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соцстрах; страхові внески на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; відрахування на інші соцзаходи.

До складу елемента «амортизація»  включають: амортизацію основних засобів, нематеріальних активів.

До складу елемента «витрати іншої операційної діяльності»  включають: ті, які не увійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування.

Підприємство списує свої витрати на 92, 93, 94 рахунки відповідно «Адміністративні витрати», «Витрати на збут», «Інші витрати операційної діяльності».

Підприємство самостійно обирає і  визначає систему обліку витрат і  калькулювання собівартості продукції, робіт та послуг.