Отчет по практике в Государственном предприятии «Александровское лесное хозяйство»

В процесі господарської  діяльності підприємство одержує фінансовий

результат, який виражається  прибутком або збитком. Визначення фінансового

результату як процесу  розробки прибутку, збитку звітного періоду поділяється

на такі етапи:                                                                                               

1.визначення чистого доходу, виручки від реалізації продукції;                   2.визначення валового прибутку;                                                           

З. визначення прибутку, збитку від операційної діяльності;                       

4.розробка прибутку, збитку  від звичайної діяльності до  оподаткування;   

5.визначення прибутку, збитку від звичайної діяльності;                          

6.визначення чистого  прибутку, збитку звітного періоду.

Рахунок 79 «Фінансові результати»  призначений для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від різних видів діяльності відображається по кредиту, а суми в порядку рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток по дебету цього рахунку. (Списано фінансовий результат собівартості реалізованих товарів Д-т 79;  К-т 28; Відображено нерозподілений прибуток підприємства Д-т 79;  К-т 44)                                                                           

Фінансовий результат  від основної і операційної діяльності визначається на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» шляхом порівняння рахунків доходів 70,71 з рахунком витрат 92, 94.

Фінансовий результат  від фінансової діяльності визначається на субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» шляхом порівняння 73 з рахунками витрат 95, 96. Фінансовий результат від інвестиційної діяльності визначається на субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності», як різниця між рахунком доходів 74 і  рахунком витрат 79 (Д-т 74;  К-т 793).                              

Сальдо рахунку 79 при  його закритті списують на рахунок 44 «Нерозподілений  прибуток» («Непокриті збитки»). Д-т 791;  К-т 441 - визначення чистого прибутку.

На аналізованому підприємстві доходи становлять наступну частку:

1. Доход від реалізації продукції – 11524 тис. грн.
2. Інші операційні доход – 1087 тис. грн.

Така ситуація (див. Додаток Д1) (доходи у звітному періоді набагато меші від доходів отриманих в попередньому) склалася із тих же кризи, економічної нестабільності та багатьох інших факторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 8. ФІНАНСОВА  ЗВІТНІСТЬ

 

Найбільш розповсюдженою формою бухгалтерського  обліку є журнальна. Після взаємної перевірки підсумки журналів переносять до головної книги. Головна книга - регістр  синтетичного обліку, відкривається на рік, кожному рахунку виводять окремий лист, кожному місяцю в кожному рахунку - окремий рядок. Головна книга побудована так, що розкриває дебет рахунків, а підсумок по кредиту рахунку записується загальною сумою з одного журналу. В головній книзі щомісяця підраховується оборот за дебетом і сальдо на кінець місяця.

Фінансова звітність визначена  П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний  період. Метою такої звітності  є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень. Для прийняття економічних рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства.

Необхідність ефективного  управління підприємством на основі даних бухгалтерського обліку зумовлює потребу в складанні фінансової звітності. Складання звітності  є завершальним етапом облікового процесу.

Метою складання фінансової звітності є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства для прийняття ними рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі в капіталі підприємства, оцінки якості управління та здатності своєчасно виконувати свої зобов'язання.

Керівнику підприємства дані звітності дають змогу проаналізувати результати   господарської  діяльності   і   вжити  необхідних  заходів   по  їх

покращенню.

Фінансово-кредитні органи використовують звітні дані для контролю за дотриманням підприємствами фінансово-кредитної  дисципліни, нарахування сум, що підлягають сплаті до бюджету і аналізу ефективності використання отриманих кредитів та засобів цільового призначення.

Звітним періодом для  складання фінансової звітності  є календарний рік. Залежно від  звітного періоду фінансову звітність поділяють на річну та проміжну (квартальну, піврічну). Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Річна звітність передбачає складання фінансової звітності за календарний рік. Перед складанням річної звітності   обов'язкове   проведення   інвентаризації   активів   та   зобов'язань  підприємства.                                                                                           

          Складаючи фінансову звітність  потрібно дотримуватись таких  принципів:

1. Автономність підприємства - кожне підприємство є юридичною  особою, що відокремлене від власників;                                                                   

2.Безперевності діяльності - активи і зобов'язання підприємства  оцінюються виходячи з припущення, що діяльність підприємства триватиме  далі;

3.Періодичності - діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

4.Історичної (фактичної)  собівартості - пріоритетність оцінки  активів, виходячи з витрат  на їх виробництво та придбання;

5.Нарахування та відображення доходів і витрат - фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

6.Повного висвітлення  - фінансова звітність повинна  містити всю інформацію про  фактичні та потенційні наслідки  операцій та подій, які можуть  вплинути на рішення, що приймають  на їх основі;

7.Послідовності - постійне використання підприємством обраної облікової політики. Зміна останньої повинна бути обгрунтована і розкрита у Примітках до фінансової звітності;

8.Обачності - методи  оцінки, які використовуються в  бухгалтерському обліку повинні  запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;                                                         

9.Превалювання змісту  над формою - операції повинні  обліковуватись відповідно до  їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;                

10.Єдиного грошового вимірника  - всі операції підприємства вимірюються  узагальнюються у фінансовій  звітності в єдиній грошовій  одиниці. 

Склад і призначення фінансової звітності:

1.Баланс – наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємствами на дату балансу; надає інформацію про доходи, витрати та фінансові результати діяльності за звітний період. Інформацію, яку ми отримуємо дивлячись на баланс це оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство ймовірно контролюватиме в майбутньому. Баланс складається з активу і пасиву, в активі якого відображені все майно підприємства, а в пасиві джерела його утворення, тому має місце рівність активу і пасиву балансу. В балансі ДП «Олександрівський лісгосп» (див. Додаток Ж1) видно, що в порівняні з початком звітного періоду відбулося зростання грошових коштів на 85,6% або 585 тис. грн.

2. Звіт про фінансові результати – доходи, витрати і фінансові результати діяльності за звітний період; надає інформацію про оцінку та прогноз прибутковості діяльності підприємства, структуру доходів та витрат. В звіті про фінансові результати вказують чистий прибуток - це виручка від реалізації продукції «+» операційні, звичайні і надзвичайні доходи та за мінусом всіх податків, зборів, витрат та інших вирахувань з доходу (див. Додаток Д1).

3. Звіт про рух грошових  коштів – генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду; оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства (див. Додаток Ж2).

4. Звіт про власний  капітал – зміни у складі  власного капіталу підприємства  протягом звітного періоду; оцінка та прогноз змін у власному капіталі. Наприклад в Додатку Ж3 ми бачимо те, що на кінець звітного періоду додатковий капітал зріс на 120 тис грн., на відміну від початку цього ж періоду.

5. Примітки до фінансової  звітності – обрана облікова  політика; інформація не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обовʼязкова за П(С)БО; додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості; оцінка та прогноз: облікової політики, ризиків або непевностей, які впливають на підприємство, його ресурси та зобовʼязання, діяльності підрозділів підприємства тощо.

Фінансова звітність  подається підприємствами не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним  кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком. Фінансова звітність складається на типових формах, затверджених Мінфіном за погодженням з Держкомстатом. Згідно з затвердженим порядком фінансова звітність подається: органам, до сфери Управління яких належить підприємство; трудовим колективам на їхню вимогу; власникам (засновникам) відповідно до установчих документів; іншим органам згідно з законодавством, зокрема органам державної статистики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 9. РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ, ОБОВʼЯЗКОВИМИ  ПЛАТЕЖАМИ ТА СОЦСТРАХОМ

 

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Платниками податку  є:

- З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану  на отримання прибутку як на  території України, так і за її межами.

- З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи,  створені у будь-якій організаційно-правовій  формі, які отримують доходи  з джерелом їх походження з  України.

Об'єктом оподаткування  є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку; суму амортизаційних відрахувань.

(ОП=СВД-ВВ-АВ)

Ставка податку на прибуток - 25% до об'єкта оподаткування.

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від  усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Валові витрати виробництва  та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Звітним періодом з податку  є звітний квартал, півріччя, 9 місяців, рік. Платники податку протягом 40 днів наступних за останнім днем звітного періоду, подають до податкового органу декларацію про прибуток обчислену наростаючим підсумком . Податок сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації.

Податок на додану вартість (ПДВ)— різновид непрямого оподаткування. Перерахування податку до бюджету здійснює продавець, але не в загальній сумі податкових зобов'язань, а в сумі податкових зобов'язань, зменшених на суму податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам.

Додана вартість —  це частина валового обороту з  реалізації товарів, яка безпосередньо  добавляється кожним учасником руху товару до початкової ціни.    

 Сума ПДВ, яка  сплачується в бюджет:

•  різниця між нарахованою  сумою податкових зобов'язань по ПДВ і сплаченою (нарахованою) сумою ПДВ постачальника, що не потребує визначення доданої вартості;                                                                        

• сума ПДВ, яка визначається виходячи з величини доданої вартості, тобто У вигляді прямого адитивного та методу прямого вирахування.

 ПДВ як суб'єкти  оподаткування: відносяться будь-які  суб'єкти підприємницької діяльності (резиденти або нерезиденти); юридичні  особи, що не є суб'єктами  підприємницької діяльності; фізичні  особи (громадяни України, іноземні громадяни та особа без громадянства), які здійснюють діяльність, віднесену  до  підприємницької  відповідно  до  законодавства,   або  ввозять (пересилають) товари  (супутні послуги)  на митну територію України; 1 представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи та дві чи більше  осіб,  які  здійснюють  спільну  (сумісну)  діяльність  без  створення юридичної особи.