Підготовка зовнішньоторгівельної угоди з експорту олії соняшникової

(Джерело: Foreign Agricultural Service USDA)

Щодо попиту та споживання рослинних олій, в різних країнах віддають перевагу різним рослинним маслам, як правило у раціоні домінують ті рослинні жири, сировину для яких вирощують в країні. Так в Китаї та Бразилії віддають перевагу соєвій олії, в Середземноморських країнах — маслиновій, в Південно-Східній Азії — пальмовій і т.д. Традиційними споживачами соняшникової олії є Аргентина, деякі країни ЄС, Туреччина і країни колишнього Союзу, насамперед Російська Федерація та Україна. Тенденції останніх років до не харчового використання рослинних олій, в першу чергу соєвої та пальмової та збільшення чисельності населення, що викликає проблеми з власним забезпеченням внутрішніх потреб, стимулюють в деяких країнах процеси заміщення вищезгаданих олій на користь соняшникової. До такої категорії споживачів можна віднести країни Північної Африки, Індію, Іран в яких росте споживання соняшникової олії, але обсяги ввезення значно залежать від співвідношення цін соняшникової та соєвої (або пальмової) олії. Такі тенденції підтверджуються і статистикою імпорту соняшникової олії у світі (таблиця 1), основний попит на неї формують наступні країни: ЄС, Індія, Єгипет, Туреччина, Іран, Алжир, Південна Африка. Починаючи з 2006/07МР на дані країни припадає 70-74% світового імпорту соняшникової олії. [2]

Далі пропоную розглянути структуру та динаміку світової торгівлі олією соняшниковою за 2001/2002 — 2009/2010 роки та прогнозовані дані щодо наступних років (рис. 6):

Рисунок 6

Динаміка світової торгівлі олією соняшниковою за 2001/2002 — 2009/2010 роки та прогнозовані дані щодо наступних років в млн. тон

(http://www.fapri.iastate.edu/outlook/2010/text/Outlook_2010.pdf )

Отож як бачимо попит на олію соняшникову у світі зростає, причому зростає і експорт олії з України.

Дані щодо прогнозованих обсягів торгівлі олією соняшниковою у 2010-2019 роках, подані Інститутом аграрної політики США додаток 1 до даної роботи, вказують на зростання обсягів продажу в наступні роки, тобто світовий ринок рослинних олій має перспективи розширення. [1]

Згідно прогнозам, що наведені в дослідженні “OECD-FAO Agricultural Outlook 2010-2019” світове споживання олії соняшникової у 2019 році порівняно з 2010 роком збільшиться на 30% або на 42 млн. тонн, а світовий імпорт за цей період виросте на 34% або 20 млн. тонн. Тобто тільки половина приросту споживання рослинних олій буде забезпечено власними потужнос-тями, а іншу половину країнам-імпортерам буде потрібно ввозити. Це формує певну перспективність даного ринку та визначає орієнтири для обсягів вироб-ництва даної продукції.

З точки зору перспектив збільшення потенціалу імпорту соняшникової олії в світі, то вже зараз (станом на 2009/10МР) можна виділити когорту країн, які не повністю забезпечують внутрішнє споживання за рахунок власного вироб-ництва та проявляють зацікавленість у поставках саме соняшникової олії: ЄС-27 — 69% (показник забезпечення рослинними оліями за рахунок власного виробництва), Китай — 65%, Індія — 39%, Пакистан — 37%. [2]

Не слід забувати і про розвиток світової біодизельної галузі. Наприклад, за прогнозами «OECD-FAO Agricultural Outlook 2010-2019» виробництво біоди-зеля у ЄС-27 до 2019 року може збільшитись у 2 рази порівняно з 2010 роком. Враховуючи, що можливості для збільшення виробництва ріпаку, основної сировини для виробництва цього виду палива у країнах ЄС, майже вичерпано, то в перспективі можна очікувати заміщення ріпакової олії в харчовому сегменті країн ЄС на користь інших олій, в тому числі соняшникової. В даному контекс-ті, слід сказати, що на даний момент ЄС-27 є найбільшим імпортером соняшни-кової олії у світі, що ввозить щонайменше 1 млн. тонн даної продукції щорічно. [1]

При визначенні сегментів товарного ринку використаємо таку групу характеристик:

1) Споживчі характеристики соняшникової олії (результати сегментації надано у діаграмі на рисунку 7):

Рисунок 7

Сегментація ринку за споживчими характеристиками соняшникової олії

Джерело: Russian Food & Drinks Market, Исследования маркетингового агентства "Делфи".

Найкориснішою для споживання є нерафінована олія, оскільки в ній міститься найбільше вітамінів, однак вона гірше зберігається, має мутний колір й специфічний запах притаманний соняшнику, саме тому її споживання за обсягом є меншим аніж рафінованих олій.

За біологічною цінністю рафінована не дезодорована олія поступається нерафінованій, тому що в процесі рафінування з неї виділяють біологічно активні речовини. Тому вона має меншу стійкість до окислення, але при зберіганні не мутніє, не утворює осадку і має кращий товарний вигляд. Вона прозора, майже знебарвлена, їй властивий натуральній олії смак і запах. Саме тому вона і користується найбільшим попитом у світі.

Рафіновану дезодоровану олію отримують після повного циклу очищення: фільтрування, гідратації, лужної нейтралізації, відбілювання, дезодорації, саме тому може довго зберігатись, має прозорий колір, не має запаху. Отож хоч і позбавлена поживних речовин у найбільшій мірі, однак все ж найбільше підходить для виготовлення маргарину, кондитерських жирів, майонезу, і тому користується більшим попитом, ніж нерафінована у світі. [13]

Однак не дивно, що все ж найпопулярнішою є  рафінована дезодорована олія, в якій збалансовані основні переваги та недоліки нерафінованої та дезо-дорованої олії. Детально види та ґатунки олії соняшникової, залежно від техно-логій і показників якості можна розглянути в додатку 3.

   2) За рейтингом представленості олії на ринку можна виділити загально-національні марки (в Україні це, зокрема, “Олейна”, “Чумак”, “Щедрий дар”, “Стожар”) та регіональні торгові марки (“Диканька”, “Майола”).

   3) За ціновими сегментами ринок соняшникової олії, як правило, поділяють на три сегменти: преміум-, середньо ціновий та масовий сегмент. [7]

Щодо властивостей, які повинна мати олія соняшникова, вони визначаються міжнародними стандартами, відповідними страндартами тих країн, куди експортується товар. А в Україні безпосередньо виробництво повинно відпо-відати Національному стандарту України технічним умовам з виробництва олії соняшникової ДСТУ 4492:2005 Держспоживстандарту України. [12]

Далі пропоную перейти до розгляду українського ринку олії соняшникової.

1.2 Аналіз українського ринку олії соняшникової.

В маркетинговому році, що завершився 1 вересня 2009/2010  Україна поставила на світовий ринок 2,5 млн. тонн соняшникової олії, що становить до 60% усього світового експорту і понад 80% обсягу соняшникової олії, виробленої українсь-кими заводами (загальний обсяг виробництва склав 2,9 млн тонн). Українська олія експортувалася в 64 країни світу. Уперше в сезоні 2009/2010 років відкрився дуже перспективний китайський ринок (поки в незначних обсягах — 34 тис. тонн). Основними покупцями української олії в сезоні, що завершився стали Індія, Єгипет, Алжир і країни ЄС. Україна з великим відривом випередила своїх головних конкурентів — Аргентину і Росію, які забезпечили 19% і 11% потреби ринку відповідно. [8]

У 2010/11 маркетинговому році виробництво соняшникової олії в Україні складе близько 3 млн. тонн, що трохи перевищить минулорічний обсяг.

Враховуючи те, що для виробництва 1,1 млн. тонн олії було перероблено близько 2,5 млн. тонн соняшнику, на початок січня 2011, обсяг залишків олійної продукції склав близько 5 млн. тонн, з яких до вересня 2011 р. буде вироблено приблизно 2 млн. тонн олії. У грудні 2010 року виробництво соняшникової олії в Україні досягло рекордного рівня - 311 тис. тонн за місячної потреби 30 тис. тонн фасованої продукції. [9]

Отож олійно-жировий комплекс, і, насамперед, основні його складові — вирощування й переробка насіння соняшника, формують одну з найбільших галузей агропромислового комплексу України. В середньому за останні п'ять років під вирощуванням соняшника було зайнято близько 15% усіх посівних площ. Питома вага виробництва соняшника в групі олійних культур за цей період склала більше 70%. У секторі промислової переробки виробництво рослинних олій займає до 10% від обсягу всієї виробленої продукції харчової промисловості. Питома вага соняшникової олії у виробництві в Україні рос-линних жирів становить близько 97%.

Останні п'ять років для олійно-жирової галузі України були відзначені активним розвитком і розширенням виробничих і сировинних потужностей. Стабільно високий і зростаючий попит на рослинні олії з боку світового ринку стимулював активне залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій у розвиток виробничих потужностей олійно-жирової промисловості. Усього за п'ять останніх років переробні потужності підприємств галузі збільшилися більш ніж на 85%. У свою чергу, істотний попит на соняшник з боку олійно-жирових комбінатів, стимулював сільськогосподарського виробника до стрімкого нарощування виробництва даної культури. З 2005 по 2009 рік виробництво соняшника збільшилося на 35% до 6,4 млн. тон.

До складу масложирового комплексу України сьогодні входять:

1)                      19 олієекстракційних заводів;

2)                      більш ніж 50 олієпресувальних заводів;

3)                      близько однієї тисячі маслоробок.

    Станом на сьогодні Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії. При постійно зростаючих переробних потужностях, що в даний час становлять близько 9 млн тонн, Україна має відмінні можливості для того, аби домінувати на міжнародних ринках соняшникової олії.

Відзначимо, що статус лідера поставок соняшникової олії у світі наша країна набула відносно недавно. До 1998/99МР її частка не перевищувала 7-8%, але завдяки протекціоністськийержавній політиці, що була направлена на обмежен-ня експорту насіння соняшнику та його максимальне перероблення всередині країни, вже наступного маркетингового року експорт збільшився вдвічі, його частка у світовому експорті зросла відповідно до 15%. Така політика підвищила інвестиційнуривабливість галузі, що сприяло будівництву нових та модернізації вже існуючих потужностей по переробці насіння соняшнику, так з 1998/99МР по 2009/10 маркетингові роки вони зросли у 3,4 рази. В результаті, вже у 2006/07МР світовий ринок соняшникової олії був майже наполовину предс-тавлений українською олією, на таких позиціях Україна залишається і зараз (рис. 8):

Рисунок 8

Динаміка частки України у світовому експорті соняшникової олії за 1992-2011рр.

Як бачимо обсяги українського експорту у 2010 році перевищили очікувані на 7%, що є досить значною сумою.

Якщо поглянути на щомісячну динаміку експорту соняшникової олії з України, то можна відмітити, що максимальні обсяги поставок з України припадають на грудень-червень, що є природнім зважаючи на те що в лютому-березні почи-нається збір врожаю соняшника в країнах Південної півкулі, насамперед Арген-тині. Виключення становить 2007/08МР, коли український Уряд з 22 березня 2008 року по 1 липня 2008 року, встановив квоти на експорт насіння со-няшнику та соняшникової олії в розмірі 1 тис. тонн та 300 тис. тонн відповідно (рис. 9 та рис. 10). [3]

Рисунок 9

Щомісячна динаміка експорту соняшникової олії з України, тис. тонн

(джерело 3)

Рисунок 10

Динаміка обсягів експорту та середні експортні ціни на соняшникову олію

Отож на динаміку ціни олії соняшникової як у світі, так і в Україні, впливає рівень попиту та пропозиції на даний товар, вартість соняшникового зерна, економічна стабільність в країнах, товари-субститути (замінники), їхня пропозиція на ринку та ціна, виробники-конкуренти та їх кількість.

У 2008-2010 роках ціни на олію соняшникову стабілізувались, однак з осені 2010 року і до сьогодні ціни знову починають зростати. Станом на лютий 2011 року ціна тонни соняшникової олії дорівнює 1186 дол. США. (рис. 10)

Отож основною формуючою балансовою статтею української соняш-никової олії  експорт. Щорічно на експортні поставки приходиться біля 80% ви-робленої соняшникової олії. За винятком 2007/08 МР, коли частка експорту в балансових статтях попиту знизилася до 70%. Основною причиною цього стало запровадження квотування експорту. [10]

Основними країнами-імпортерами соняшникової олії з України в останні п'ять років є країни ЄС (Нідерланди, Італія, Іспанія, Франція, Великобританія), Індія,

Єгипет, Алжир, Іран, Туреччина. (детальну інформацію щодо обсягів експорту можна розглянути у додатку 2)

Щодо товарної структури олії соняшникової, необхідно зазначити, що у світі даний вид продукції має великий попит, як сировина. Саме тому дві трети-ни всього вітчизняного експорту — це розливна не фасована олія, і тільки 30 % приходиться на фасовану продукцію відомих українських виробників.

Фасована олія в основному поставляється до СНД: Росію, Білорусь, Казах-стан, Узбекистан. В країнах дальнього зарубіжжя попит на фасовану продукцію, яка випускається в Україні, відсутній. Головними причинами є індивідуальні регіональні особливості споживання олій та жорсткі стандарти якості у біль-шості держав. До того ж українські компанії не володіють достатніми фінан-совими ресурсами для створення та підтримки торговельних марок за кордо-ном. Відсутність дешевого та довготривалого фінансування, доступ до якого мають іноземні конкуренти, гальмує цей процес. [15]

Внутрішнє споживання соняшникової олії в останні п'ять років зали-шається практично незмінним і оцінюється на рівні 390-410 тис. тон. Незначні зміни в даному діапазоні залежать головним чином від цінової кон'юнктури, а також від насичення і використання у рецептурах окремих груп продуктових товарів замінників соняшникової олії — насамперед, пальмової олії. Імпортні поставки соняшникової олії в Україну практично відсутні.