Послуги ЖКГ в Республіці Саха (Я)

 

Встановлюючи порядок фінансування по четвертому умові, орган місцевого самоврядування має визначити максимальний розмір бюджетного фінансування на випадок коригування сум, які зазначаються у бюджетного розпису на початок поточного року, у бік збільшення протягом поточного року.

 

Особливості порядку відшкодування збитку.

 

Визначивши вид і розмір возмещаемого організації збитку, який фінансує орган повинен зафіксувати цей порядок своїм нормативним документом - Положенням (порядком) здійснення бюджетного фінансування організацій ЖКГ муніципального освіти, в якому разом з іншими видами бюджетного фінансування потрібно визначити умови фінансування на відшкодування збитків. Якщо такий документ не приймається в муніципальному освіті, характеристику відшкодовується збитку треба дати або в самій бюджетного розпису, або в додатку до неї. Відсутність такого визначення, затвердженого органом місцевого самоврядування, може викликати конфліктні ситуації з податковими органами при перевірці цільового використання організацією відповідних бюджетних коштів.

 

Розглянемо особливості порядку направлення фінансують органом бюджетних коштів організації на відшкодування збитків у залежності від варіанта визначення його видів і розмірів:

 

- Одержувачем бюджетних коштів на відшкодування збитків може бути тільки та організація, яка здійснює операції з реалізації послуг населенню і в якої за результатами фінансової діяльності складається збиток;

 

- Бюджетні асигнування на відшкодування збитків такої організації направляються в розмірах планових сум, передбачених бюджетним розписом. Ніяких рахунків на суму бюджетних асигнувань організація, яка отримує кошти на відшкодування збитків, не виписує і не виставляє ні бюджету, ні іншій організації.

 

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності ЖКГ (на прикладі Мегіно-Кангаласского улусу)

 

2.1. Характеристика досліджуваного підприємства

 

До утворення в 1998 р. муніципальної установи "Мегіно-Кангаласскій Управління ЖКГ" існував відповідний відділ при адміністрації улусу. Установа є юридичною особою в організаційно-правовій формі муніципальної установи, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та інші реквізити, необхідні для своєї діяльності. Установа знаходиться у веденні Міністерства ЖКГ Республіки Саха (Якутія).

 

Основними цілями і завданнями Установи є:

 

- Управління структурними підрозділами ЖКГ, розташованими на території улусу;

 

- Забезпечення потреб населення улусу в житлово-комунальному обслуговуванні;

 

- Здійснення заходів щодо збереження житлового фонду та об'єктів комунального призначення;

 

- Подальше підвищення рівня благоустрою рівня населення;

 

- Поліпшення санітарного стану населених пунктів.

 

На установа покладаються такі функції:

 

- Організація технічно правильної і рентабельної експлуатації житлового фонду та об'єктів;

 

- Здійснення організаційно-методичної і технічної допомоги на договірних засадах іншим організаціям;

 

- Розробка і розширення проектів планів розвитку ЖКГ;

 

- Проведення капітального і поточного ремонтів об'єктів комунального призначення;

 

- Контроль за станом і правильною експлуатацією житлового фонду;

 

- Контроль за дотриманням цін і тарифів на продукцію та послуги;

 

- Технічна інвентаризація будівель, споруд та об'єктів зовнішнього благоустрою;

 

- Проведення заходів з ремонту, озеленення, благоустрою, санітарного очищення сіл;

 

- Поставка теплоенергії для споживачів, що проживають муніципальному, відомчому або приватному житловому фонді і споживачам виробничої сфери діяльності та іншим організаціям і підприємствам;

 

- Повне оперативне ведення об'єктів інженерної інфраструктури;

 

- Транспортні послуги.

 

Структура Установи складається з 32 підрозділів (див. Додаток 1). Структурні підрозділи не є юридичною особою, ними керує начальник, який підпорядковується безпосередньо директору Установи.

 

Таблиця 2.1.

 

Структура житлового фонду улусу

 

Вид   власності	Будинки	Квар-тири	Площа,   тис. кв.	Частка,   %
1. Муніципальне житло	310

 

	1593	85,5	12,8
в т.ч. приватизоване	42	216	11,6	1,7
2. Державне	125	640	34,5	5,1
3. Приватний житлофонд	7800	7909	552	82,1
Разом	8235	10133	672	100

 

У таблиці 2.1. представлені дані, що характеризують приналежність житлофонду улусу. 82,1% житлофонду являє собою приватний житловий фонд, 12,8% муніципальне житло, 5,1% відомче.

 

Загальна кількість квартир по улусу становить 10133, з них приватних - 7900, муніципальних - 1593, ведоственних - 640. Всього будинків по улусу 8235, в.т.ч. приватних - 7800, муніципальних - в 25 разів, а відомчих - в 62 рази менше приватних. Забезпеченість населення житлом становить 98,1%. Загальна кількість населення улусу становить 38029 чол.

 

Таблиця 2.2.

 

Обладнання муніципального житлового фонду комунальними послугами

 

Вид ÐºÐ¾Ð¼ÑƒÐ½Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÑÐ»ÑƒÐ³	Площа, тис. м 2	%
Водопровід   Каналізація   Центральне опалення   Ванні   Гаряче водопостачання	36,5   29,8   77,5   29,8   26	42,7   34,9   90,6   34,9   30,4

 

Рівень благоустрою муніципального житлового фонду відображено у таблиці 2.2. Найбільшу питому вагу в структурі благоустрою займає центральне опалення 90,6%, потім водопровід - 42,7%, каналізація - 34,9% і водопостачання - 30,4%.

 

Таблиця 2.3.

 

Склад муніципального житлового фонду улусу.

 

Тип будівель	Термін служби (років)
	50-20	20-10	10-5	Менше 5
Великоблочні	-	10	5	10
Шлакоблочні	5	26	10	20
Дерев'яні	253	841	337	76

 

Ступінь зносу основних фондів залежить від терміну служби. Після 25 років роботи основні фонди переходять у розряд підлягають капітальному ремонту, що відразу веде за собою підвищення витрат на їх обслуговування. З наведеної таблиці можна зробити висновок, що чим більше занепадають основні фонди, тим більше матеріальні витрати витрачаються на їх утримання. Таким чином, найбільшу питому вагу займають дерев'яні будівлі зі строком служби від 20 до 50 років (254), від 10 до 20 років (841), від 10 до 5 років (337) і менше 5 років (76). Далі йдуть шлако-блокові будівлі. Незначно кількість крупно-блочних будинків.

 

2.2 Ціноутворення в житловому господарстві

 

Соціально-економічні перетворення в Росії, пов'язані з переходом до ринкової економіки, зумовили необхідність кардинальної зміни всієї системи господарських відносин, у тому числі в житловому господарстві.

 

В умовах становлення ринкових відносин один з основних елементів ринкового механізму - система ціноутворення.

 

Ціни зачіпають і виробника, і споживача. Проведення тієї чи іншої політики ціноутворення дозволяє вирішувати як економічні, так і соціальні завдання, тому визначення економічних методів прямого і кіс венного регулювання цін на різних рівнях, визначення об'єктивних і суб'єктивних факторів ціноутворення на товари і послуги набуває першорядного значення. Питання ціноутворення в житловому господарстві важливі не тільки тому, що значною мірою визначають перспективи розвитку цього сектора економіки, а й тому, що несуть соціальне навантаження, оскільки прямо впливають на життєвий рівень населення.