Послуги ЖКГ в Республіці Саха (Я)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2012 в 02:37, курсовая работа

Описание работы

Послуги ЖКГ є важливим фактором розвитку матеріального виробництва і відтворення робочої сили.
Основний узагальнюючої характеристикою житлово-комунальних послуг є їх необхідність для функціонування системи життєзабезпечення міст і населених пунктів. Послуги, які надаються підприємствами галузі, можуть бути у вигляді доведених до споживача матеріальних носіїв з певними якісними показниками (тепло і електроенергія, вода тощо), а також безпосередньо у вигляді робіт на об'єкті

Файлы: 1 файл

Послуги ЖКГ - копия.doc

— 311.33 Кб (Скачать файл)

 

Ціна повинна відігравати важливу стимулюючу роль у розвитку та розширенні виробництва, поліпшення використання ресурсів, зниження витрат, підвищення якості наданих послуг, з одного боку, а також у формуванні раціональної структури споживання цих послуг, - з іншого.

 

Однак система ціноутворення, заснована на обмеженні рентабельності підприємств - постачальників послуг, не стимулює житлові організації до зниження витрат на експлуатацію житлового фонду, що не дозволяє підвищити ефективність їх діяльності. Це також практично виключає можливість залучення інвестицій в галузь.

 

При витратному підході до формування ціни за сукупними витратами виробника (змінні і постійні) фактор попиту не враховується, як і здатність споживачів оплачувати послуги відповідної вартості і якості.

 

Сьогодні перехресне субсидування призводить до того, що однаковий вид комунальних послуг надається різним групам споживачів за різними тарифами. Найскладніше доводиться промисловим підприємствам, практично оплачують пільгові тарифи для населення і бюджетних організацій.

 

У такій ситуації перехід житлово-комунального господарства на беззбитковий режим функціонування неможливий, оскільки немає чітких критеріїв оплати населенням комунальних послуг - не врахована їх собівартість і не встановлений розмір прибутку житлово-експлуатаційних організацій при поетапному зменшенні бюджетного фінансування.

 

Значна диференціація вартості комунальних послуг по регіонах і муніципальним округах пояснюється нечіткої тарифної та цінової політикою. Основне завдання тарифної політики в житлово-комунальному господарстві - визначення принципів формування «стартової» ціни, яка залежить від тарифу на даний вид послуги, а також від впливу попиту та пропозиції на неї в межах муніципального освіти.

 

При формуванні ціни на комунальні послуги необхідно враховувати економічні та технічні можливості виробника, а при формуванні тарифів та їх оптимального рівня - соціальні та фінансові аспекти. Слід враховувати також ту обставину, що послуги житлово-експлуатаційних організацій життєво необхідні населенню і отримувати їх люди повинні незалежно від політичної та економічної ситуації в країні. Тому при формуванні ціни необхідно враховувати також жизнеобеспечивающий характер послуг, тобто обов'язковість, а також мінімально можливий рівень їх надання. З іншого боку, платоспроможний попит на ці послуги надає можливість розширення їх кількості та збільшення обсягу замовлень, в результаті, природно, зросте обсяг надходять від споживачів коштів. Основою для ціноутворення та регулювання тарифів у галузі є створення правового простору, який входить в спектр взаємовідносин суб'єктів ринку комунальних послуг.

 

В даний час проблема ціноутворення є однією з найскладніших, але її рішення необхідно при розробці основоположних документів, що регламентують формування тарифів на послуги житлового господарства. Основні напрямки ціноутворення на послуги галузі визначені у Концепції цінової і тарифної політики в житлово-комунальному господарстві Російської Федерації, розробленої Держбудом Росії та затвердженої Урядовою Комісією з реформування ЖКГ 29.01.99 р.

 

Ефективне використання нової тарифної та цінової концепції буде залежати від діяльності місцевих органів управління житлово-комунальним комплексом, від їх професіоналізму та компетентності.

 

Щоб виключити постійне кредитування виробництва послуг ЖКГ на місцях і забезпечити реальну можливість планування фінансово-господарської діяльності житлово-комунальних організацій, в даному секторі економіки головним напрямом політики ціноутворення повинен стати принцип переходу до передоплати населенням та іншими споживачами послуг галузі при забезпеченні необхідних обсягів та якості послуг послуг.

 

2.3. Аналіз наявності та руху основних фондів

 

Найважливішими основними фондами підприємств комунального господарства, які у процесі виробництва продукції, надання послуг, є виробничі будівлі (будівлі водопровідних станцій, електричних підстанцій, котелень, гаражів), споруди (кабельні та контактні мережі, свердловини, резервуари, водонапірні башти), машини та обладнання (парові котли, електрогенератори, двигуни, перетворювачі), транспортні засоби (автомобілі, автотранспорт), виробничий і господарський інвентар.

 

Таблиця 2.4

 

Структура основних фондів

 

Види основних фондів

2000 р.,

 

тис. руб.

Питома вага,%

2001 р.,

 

тис. руб.

Питома вага,%

Будинки

72898

61

90121

55

Споруди

8010

7

9389

6

Машини та обладнання

19590

16

25222

15

Транспортні засоби

19572

16

38658

24

Разом

 

120070

100

163390

100


 

З таблиці 2.4 видно, що в структурі основних фондів найбільшу питому вагу займають будівлі, транспортні засоби, машини і обладнання та споруди.

 

Основні фонди в Мегіно-Кангаласскій улусі сильно зношені. Майже 50% житлового фонду потребує капітального ремонту, 70% машин і устаткування потребує повної заміни. Тільки в 2001 р. почалося деяке оновлення фонду транспортних засобів. Враховуючи, що ПММ, вугілля, нафта возять на автотранспорті, оновлення транспортних засобів вигідно для підприємства.

 

Причинами зміни середньорічної вартості основних фондів за Мегіно-Кангаласскій улусу в є введення нових будівель на суму 17,3 млн. руб., Споруд - на 2,3 млн. руб., Придбання машин та обладнання, транспортних засобів на суму 37400000 . руб. У вибутті основних фондів найбільша питома вага належить транспортним засобам.

 

Таблиця 2.5.

 

Аналіз наявності та руху основних засобів за 2001 р. (млн. крб.)

 

 

Види основних засобів

Рух основних засобів

Наявність на 01.01.01г.

Введено в 2001 р.

Вибуло в 2001 р.

Наявність на 01.01.02 р.

Будинки

 

Споруди Машини та облад. Транспорт

72

 

8

     

 

19

 

19

 

17

 

2

 

11

 

25

 

-

 

1

 

6

 

7

 

90

 

9

 

24

 

37

 

Разом

 

118

 

55

 

14

 

160

 

 

Таблиця 2.6

 

Аналіз використання основних фондів

 

Показники

2000р

2001р

Відхилення

 

Абсол.

У%

 

1

2

3

4

5

 

1. Середньорічна вартість основних фондів, млн. руб.

 

120

 

163,3

 

43,3

 

36,1

 

2. Доходи від надання послуг по тарифу, млн. руб.

 

56,8

 

77,9

 

21,1

 

13,7

 

3. прибуток (збиток), млн. руб.

-67

-75

-8

-11,9

 

4. коефіцієнт зносу основних фондів

 

0,35

 

0,32

 

-0,03

 

-0,9

 

5. коефіцієнт придатності

65

68

3

4,6

 

6. коефіцієнт оновлення

0,2

0,34

0,14

70,0

 

7. коефіцієнт вибуття

0,17

0,11

-0,06

-35,3

 

Продовження табл. 2.6

 

1

2

3

4

5

 

8.фондоотдача

0,45

0,47

0,02

4,45

 

9. фондорентабельность

-0,55

 

-0,45

-0,1

-18,2


Аналіз показує, що в звітному році фондовіддача збільшилася в порівнянні з минулим роком на 0,02 руб. Це відбулося за рахунок зміни величини вартості основних фондів в цілому і за окремими групами, а також підвищення ефективності їх використання.

2.4. Аналіз фінансово-господарської діяльності

Аналіз проводиться на підставі даних форми № 1 "Бухгалтерський баланс". Найважливіші характеристики фінансового стану нашого підприємства полягають у наступному:

1. Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð° вартість майна організації, що дорівнює підсумку балансу за вирахуванням збитків. На початок 2001 р. вона склала 137662 тис. грн., На кінець року - 200 277 тис.руб.;

2. Ð²Ð°Ñ€Ñ‚ість іммобілізованих (необоротних) коштів або нерухомого майна, що дорівнює підсумку розділу I активу балансу. На початок 2001 р. вона склала 120070 тис. грн., На кінець року -163390 тис.руб.;

3. Ð²Ð°Ñ€Ñ‚ість мобільних (оборотних) коштів, що дорівнює підсумку розділу II активу балансу на початок року. На початок 2001 р. вона склала 46 390 тис. грн., На кінець року - 43391 тис.грн.;

4. Ð²Ð°Ñ€Ñ‚ість матеріальних оборотних коштів. На початок 2001 р. вона склала 4980 тис. грн., На кінець року - 7966 тис. грн.;

5. Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð¸Ð½Ð° власних коштів організації, що дорівнює підсумку розділу 1У пасиву балансу. На початок 2001 р. - 1211 тис. грн., А на кінець року - 166 685 тис.руб.;

6. Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð¸Ð½Ð° позикових коштів. На початок 2001 р. - 567 тис.руб. Протягом року їх величина не змінювалася;

7. Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð¸Ð½Ð° власних коштів в обороті, що дорівнює різниці підсумків розділу 1У і 1 балансу. На початок 2001 р. склала 119 503 тис.руб., На кінець року - 162 823 тис.руб.

Таблиця 2.7

Виробничі запаси (тис. грн.)

Код рядка

 

балансу

На початок 2001 р.

На кінець 2001 р.

Відхилення

Стор. 211

4955

7866

+2911

Стор. 213

-

-

-

Стор. 214

-

73

+73

Стор. 215

-

27

+27

Стор. 217

25

-

-25


Збільшення виробничих запасів свідчить про нарощування виробничого потенціалу організації, про прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи організації від знецінення під впливом інфляції.

Нижче, у таблиці 2.8 наводиться перелік показників, найбільш повно і всебічно характеризують ринкову стійкість підприємства. Наводяться способи розрахунку, а також оптимальні значення цих показників.

Таблиця 2.8

Показники ринкової стійкості

Найменування

 

показників

Спосіб

 

розрахунку

Нормальне

 

обмеження

Коефіцієнт співвідношення зае мних і власних коштів

V 1 =

 

V 1 =

 

0,37

Коефіцієнт забезпечення ості власними джерелами фінансування

V 2 =

 

V 2 =

5,2

0,6-0,8

Коефіцієнт

 

фінансування

V 3 =

 

V 3 =

2,6

1

Коефіцієнт фінансові підвалини йчівості

V 4 =

 

V 4 =

0,63


Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів показує, скільки позикових коштів організація залучила на 1 руб. вкладених в активи власних коштів. За Мегіно-Кангаласскій улусу на 1 руб. вкладених в активи власних коштів в 2001 р. було залучено позикових на 0,37 руб.

Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами фінансування за улусу дорівнює 5,2, що говорить про те, що п'ята частина оборотних активів фінансується за рахунок власних джерел.

Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності фінансується за рахунок власних коштів. У даному випадку велика частина 2,6 фінансується за рахунок власних джерел.

Коефіцієнт фінансової незалежності показує питому вагу власних коштів у загальній сумі джерел фінансування. По підприємствах улусу цей коефіцієнт склав 63%.

Таблиця 2.9

Динаміка структури зміни прибутків

№

Сфери

 

діяльності

2000 р., тис.руб.

Уд.вес,%

2001р., Тис. грн.

Уд.вес,%

1

Баня

525

0,9

590

0,7

2

Пральня

-

-

-

-

3

Готель

228,1

0,4

335

0,4

4

Саночистки

3317,3

5,8

3635

4,6

5

Ремгруппа

-

-

-

-

6

Котельня

36699

64,5

51126

65,6

7

Автотранспорт

6089,3

10,7

9467

12,1

8

Житлофонд

7663,5

13,4

7280

9,3

9

Пр. галузі в т.ч.

2367,8

4,5

5483

7,3

9.1

Перукарня

27,2

-

43,3

-

9.2

Водопровід

1393,3

-

2960

-

9.3

Лісопункт

947,3

-

2481

-

 

Разом

56890

100

77917

100


Структурний аналіз прибутку показує, що основним джерелом формування прибутку на даному підприємстві є прибуток від реалізації робіт і послуг. Вона являє собою кінцевий результат діяльності підприємства не тільки в сфері виробництва, а й у сфері обігу. З таблиці 2.9 видно, що найбільший прибуток дає котельня (65,6%), автотранспорт (12,1%) і житлофонд (9,3%).

Таблиця 2.10

Динаміка зміни структури збитків

№

Сфери

 

діяльності

2000 р., тис.руб.

Уд.вес,%

2001р.,

 

тис. руб.

Уд.вес,%

1

         

Баня

-1625

2,4

-1977

2,6

2

Готель

-15,4

0,02

-235

0,3

3

Саночистки

-286,2

0,4

-1572

2

4

Ремгруппа

-540

0,8

-

-

5

Котельня

-29413,5

44,5

-19840

26

6

Автотранспорт

660,7

1

-1413

1,8

7

Житлофонд

-33569,1

50,8

-51258

66,8

8

Пр. галузі

 

в т.ч

+17,4

0,8

+389

0,5

8.1

Перукарня

 

+1,2

 

-

 

-

 

-

8.2

Водопровід

+97,3

-

+367

-

8.3

Лісопункт

-81,1

-

+22

-

 

Разом

-66092,5

100

-75906

100


 

Можна зробити висновок про те, що витрати на виробництво перевищують прибуток, а це означає збиток. Найбільшу питому вагу по збитках займає житлофонд та котельні.

 

З таблиці видно, що в порівнянні з 2000 р. в 2001 р. витрати по житлофонду підвищилися на 17 306 тис.руб., Або на 41%. Збільшення витрат мало місце майже по всіх статтях, особливо значно зросли витрати за статтею "Теплоенергія" - на суму 13353 тис.руб., Або на 49%. Це відбулося в основному за рахунок збільшення відпускної ціни на теплоенергію.

 

Таблиця 2.11

 

Структура витрат по ЖЕУ

 

Види

 

витрат

2000 р., тис.руб.

Уд.вес,

 

%

2001 р., тис.руб.

Уд.вес,

 

%

Матеріали

409

0,7

247

0,6

Водопостачання

1756

3

948

2,3

Каналізація

5678

9,7

4164

10,1

З / плата і відрахований.

2867

4,9

2102

5,1

Електроенергія

40556

69,3

27213

66

Зміст АУП

760

1,3

659

1,6

Автопослуги

468

0,8

1236

3

Інше

6033

10,3

4663

11,3

Разом

58538

100

41232

100

Информация о работе Послуги ЖКГ в Республіці Саха (Я)