Продуктивність праці як економічна категорія

9) підвищення рівня механізації та автоматизації праці;

10) підвищення ступеня використання  наявної техніки та обладнання, заміна обладнання більш потужним  та прогресивним;

11) створення прогресивних форм обслуговування покупців.

Резервами підвищення продуктивності праці є також поліпшення використання робочого часу.

Відомо, що основними причинами нераціонального використання робочого часу є значна тривалість щорічних відпусток, використання працівниками відпусток на навчання, на догляд за дитиною, відпустки через вагітність, хвороби працівників та відпустки на підвищення кваліфікації.

Тому, щоб поліпшити використання робочого часу можливо зменшення середньої тривалості відпусток, що призведе до збільшення фонду робочого часу кожного працівника, а отже і до збільшення продуктивності праці, розміру товарообороту.

Раціональним є прийом на роботу осіб, які вже отримали вищу освіту. Це зменшить кількість працівників, які будуть брати відпустки на навчання.

Можливо також створення власного центру навчання, де працівники могли б після роботи відвідувати курси підвищення кваліфікації. Відкриття такого центру забезпечило б підприємству підготовку працівників відповідної кваліфікації, з відповідними знаннями та уміннями. А після проходження відповідного навчання створення умов для підвищення працівника та збільшення оплати праці. Такі передумови створюють мотиваційну базу для працівників, що сприяє підвищенню продуктивності праці.

Також керівництву ТОВ “АКВА-ЛЮКС”, працівникам відділу кадрів підприємства, необхідно зосередити увагу на проведені роз'яснювальних заходів щодо можливих наслідків (зменшення суми надбавок і доплат, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, навіть звільнення з роботи) у разі недотримання трудової дисципліни: прогули, постійні запізнення, пасивність протягом робочого дня тощо.

Можливе збільшення продуктивності праці за рахунок використання системи винагород за виконану роботу.

Однак, треба зазначити, що будь-яка програма стимулювання, щоб досягти поставлених перед нею цілей, повинна попередньо обговорюватися з персоналом. При цьому важлива функція відділу кадрів - широке інформування службовців про елементи і структуру програм стимулювання.

З метою підвищення дисципліни серед працівників (особливо серед торгово-оперативного персоналу та спеціалістів і керівників, що безпосередньо займаються збутом товарів), як захід стимулювання їх праці, необхідно розробити чітке положення про зниження розмірів виплати премій за різноманітні порушення, упущення в роботі з зазначенням конкретного розміру стягнень. Таке положення може включати наступні види порушень:

- наявність скарг і порушень правил торгівлі;

- наявність порушень трудової  дисципліни (запізнення на роботу, прогули, самовільний відхід з  робочого місця тощо);

- невиконання своїх функціональних  обов'язків (у відповідності з посадовими інструкціями);

- незабезпечення збереженості  товарно-матеріальних цінностей, грошових  коштів;

- непідготовленість торгового залу до початку робочого дня;

- грубість, нетактовність, створення  конфліктних ситуацій з покупцями;

- невірне використання обладнання;

- здійснення крадіжок на робочому  місці;

- невиконання наказів та розпоряджень керівництва;

- пропуск товарів під час розрахунку з покупцями.

Таким чином, заходи стимулювання персоналу ТОВ “АКВА-ЛЮКС” повинні бути конкретними, чітко сформульованими. Вони повинні піддаватися кількісному виміру й основуватися на діючому обліку та звітності, їх розрахунок повинен бути простим і зрозумілим для працівників. Показники й умови стимулювання доцільно диференціювати за категоріями працівників. При цьому не треба використовувати велику кількість показників та умов стимулювання.

Для підвищення продуктивності праці за рахунок поліпшення використання робочого часу можливе залучення нових технологій, які зроблять роботу більш простішою та ефективнішою.

 

 

                                          Висновки

продуктивність праця затрата робочий

Продуктивність праці показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання продуктивності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення трудозатрат.

В Україні становлення ринкової економіки, створення конкурентоспроможної продукції, збільшення обсягу продажу можливо лише за умови ефективного використання ресурсів на кожному робочому місці, підприємстві, тобто глибокої реформи системи управління, виробництва і реалізації продукції, узгодженої з такими перетворювальними процесами, як приватизація, реструктуризація та адаптація до міжнародних стандартів. Зростання продуктивності також сприятиме підвищенню зайнятості.

Кожне підприємство характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати або знижуватися під дією різноманітних чинників. Підвищення продуктивності праці є безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва.

Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і відповідно продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавче встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня. Якщо протягом законодавче встановленої тривалості робочого часу останній цілком витрачається на продуктивну працю, то це і є верхня межа рівня екстенсивного використанім праці.

Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має свої межі, а саме: фізіологічні та психічні можливості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо.

Вимірювання продуктивності праці має ґрунтуватися на розумінні економічного її змісту, визначенні показників, які можуть характеризувати рівень продуктивності праці у часі і просторі. Методи обліку продуктивності праці мають відповідати таким вимогам:

• одиниця виміру не може викривляти показники продуктивності праці;
• повністю враховувати фактичний обсяг робіт і затрати робочого часу;
• забезпечувати єдність методів вимірювання продуктивності праці;
• показники продуктивності праці мають бути наскрізними, зведеними, порівняльними, мати високий ступінь узагальнення, бути універсальними у застосуванні.

Методи вимірювання продуктивності праці (виробітку) залежать від способу визначення обсягів виробленої продукції. Розрізняють натуральний, трудовий і вартісний (грошовий) методи.

Сукупність матеріально-технічних факторів та їх вплив на рівень продуктивності праці можна характеризувати певними показниками.

Аналіз продуктивності праці персоналу ТОВ „АКВА-ЛЮКС” свідчить про те, що середньо квартальний виробіток на одного працівника у фактичних цінах у 2 кварталі 2008 року порівняно з 1 кварталом зріс на 0,4 тис.грн., а у 3 кварталі 2008 року порівняно з 2 кварталом помітно скоротився (з 7,9 тис. грн. до 7,0 тис. грн. або на 11,4%), що було спричинено в цілому скороченням загальних обсягів продажу товарів. В наступних кварталах спостерігається тенденція зростання даного показника продуктивності праці, і його рівень у 1 кварталі 2009 року перевищив значення досягнуте у 1 кварталі 2008 року на 0,1 тис. грн.

В цілому, дослідження динаміки основних показників продуктивності праці на ТОВ “АКВА-ЛЮКС” виявило, що на торговельному підприємстві склалася ситуація зростаючої ефективності використання трудового потенціалу персоналу.

Аналіз впливу на продуктивність праці зміни обсягів роздрібного товарообігу та середньооблікової чисельності працюючих у 1 кварталі 2008 року, з одного боку, показав позитивний вплив зростання обсягів діяльності (виробіток збільшився на 454 грн.), а з іншого – негативний вплив зростання середньооблікової чисельності працівників (виробіток зменшився на 698 грн.). Загалом позитивна дія якісного чинника (товарооборот) у даній факторній моделі не перекрила негативний вплив кількісного чинника (чисельність працюючих).

Аналіз впливу показників фондоозброєності та фондовіддачі на продуктивність праці показав, що в 1 кварталі 2008 року, зменшення фондоозброєності на 120 грн. привело до зменшення виробітку на 758 грн., а збільшення фондовіддачі (тобто ефективності використання наявних основних фондів) на 514 грн. не перекрило негативний вплив першого чинника і не дозволило в цілому збільшити продуктивність праці у цьому періоді.

Для підвищення продуктивності праці ТОВ „АКВА-ЛЮКС” доцільно резерви зниження трудомісткості продукції та резерви поліпшення використання робочого часу.

Позитивно впливатиме на продуктивність праці раціональний підбір кваліфікованих працівників, використання матеріального стимулювання, перегляд тривалості щорічних відпусток.

Резерви підвищення продуктивності праці – це невикористані можливості економії затрат праці (як живої, так і уречевленої), які виникають унаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці тощо). Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 248 с.
2. Бойчик І.М., Харів M.I. Економіка підприємств. – Львів: Сполом, 1998. – 212 с.
3. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. Учебник. – М.: Имфра-М, 1999. – 392 с.
4. Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. Планирование на предприятии. Учебник, издание 2-е, стереотипное. – М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", Рилант, 2000. – 328с.
5. Друккер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі; новаторство і підприємництво / Пер. з англ. – К.: Україна, 1994.
6. Економіка підприємства: Навч. посіб. / А. В. Шегда, Т. М. Литвиненко, М. П. Нахаба та ін.; За ред. А. В. Шегди. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 335 с.
7. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
8. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Рeд. П.С. Харів. -Тернопіль: Економічна думка, 2000. - 500 с.
9. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с.
10. Ильин А.И: Планирование на предприятии: Учебное пособие. - Мн.: Новое знание, 2000. – 416 с.
11. Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: В 2-х ч. Часть 2. Тактическое планирование / Под. Общей ред. А.И. Ильина. – Мн.: ООО "Новое знание", 2000. – 416 с.
12. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів.- К.: Хрещатик, 2005. - 800 с.
13. Обеспечение материальными ресурсами и коммерческая деятельность предприятия / Под ред. Весилюнина Ф.П. – Минск: Высшая школа, 1991. – 270 с.
14. Организация планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. Под ред. Бухало С.М. – Киев, Вища школа, 1978. – 472 с.
15. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.
16. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Практикум. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 215 с.
17. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 228 с.
18. Планування діяльності підприємства: Навч. – метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М.А. Белов, Н.М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та ін.; За заг. ред. В.Є. Москалюка. – К.: КНЕУ, 2002. – 252 с.
19. Саати Т., Керне К. Аналитическое планирование. Организация систем: пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1991. – 224с.
20. Совершенствование планирования на промышленном предприятии / Грещак М. Г., Минин Л.В., Белик Н.Г., Гончарук П.Д. – К.: Техника, 1983. – 184 с.
21. Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.: "Каравела", 2003. – 432 с.
22. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 156 с.
23. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
24. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: пер. с нем./ Под ред. и с предисл. Турчака А.А., Головача Л.Г, Лукашевича М.Л. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 800 с.
25. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – З 88 с.
26. Шах А.Д., Погостин С.З., Альман П.А. Организация, планирование и управление предприятием химической промышленности: Учебник / Под ред. Н.П. Федоренко. 3-е изд., перероб. и доп. – М.: Высш. Школа, 1981. – 432 с.
27. Шегда А.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2001. - 335 с.
28. Экономика и организация промышленного производства: Учеб. пособие / Ред. коллегия: М.Н. Тимохин и др. – М., Мысль, 1997.
29. Экономика предприятия: Пер. с нем. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 928 с.
30. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Волкова О.И. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 416 с.
31. Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учебник / Под ред. А.Н. Соломатина. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 295 с.

32. http://ukrreferat.110mb.com/econ/ek_pidpr/prodykt_prac.html

33. http://stydentam.org.ua/3057.html

 

 

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

БАЛАНС
за ____________________2008р.
					Форма № 1 Код за ДКУД 1801001
Актив	Код рядка	На 01.01.08	На 01.04.08	На 01.07.08	На 01.10.08
1	2	3	4	5	6
I.Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010
первісна вартість	011	262,6	262,6	262,6	262,6
знос	012
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:
залишкова вартість	030	174,7	172,4	170,2	168,0
первісна вартість	031	325,9	325,9	325,9	325,9
знос	032	151,2	153,5	155,7	157,9
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	437,3	435,0	432,8	430,6
II.Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	2,4	2,4	2,4	3,0
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	2,4	2,8	2,7	3,0
готова продукція	130
товари	140	571,3	647,7	607,8	716,1
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи. послуги:
чиста реалізаційна вартість	160
первісна вартість	161
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	5,6	14,3	9,7	24,2
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	150,5	152,5	135,3	135,3
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	63,6	27,0	23,2	43,0
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	795,8	846,7	781,1	924,6
III. Витрати майбутніх періодів	270	3,2	1,3	2,2	1,2
Баланс	280	1236,3	1283,0	1216,1	1356,4
Пасив	Код рядка	На 01.01.08	На 01.04.08	На 01.07.08	На 01.10.08
1	2	3	4	5	6
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	451,7	451,7	451,7	451,7
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	31,0	33,0	37,1	29,3
Неоплачений капітал	360	( )	( )	( )	( )
Вилучений капітал	370	( )	( )	( )	( )
Усього за розділом І	380	420,7	418,7	414,6	422,4
II. Забезпечення наступних витрат  і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання:
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	745,5	809,8	755,0	872,9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550
з позабюджетних платежів	560	0,7		0,2
зі страхування	570	4,8	5,5	3,2	3,3
з оплати праці	580	11,1	10,7	9,7	10,3
з учасниками	590	2,7	2,3	2,3	1,4
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	50,8	36,0	31,1	46,1
Усього за розділом IV	620	815,6	864,3	801,5	934,0
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	1236,3	1283,0	1216,1	1356,4