Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Ноября 2014 в 00:08, курсовая работа
Сільське господарство є однієї з найважливіших галузей народного господарства. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, забезпечує й інші нестатки суспільства. Тому, актуальною проблемою в даний час є проблема подальшого підвищення рівня ефективності цієї галузі.
Ефективність – це складна економічна категорія, у якій виявляється найважливіша сторона діяльності підприємства – його результативність.
Введення. 2
1 Теоретичні основи рентабельності сільськогосподарського виробництва 3
1. 1. Поняття і сутність рентабельності. 3
1.2 Показники рентабельності. 5
1.3. Фактори резерва підвищення рентабельності. 9
2.Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції і можлива стабілізація її рівня в Україні. 11
2.1. Сутність економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні. 11
2.2. Методи оцінки та застосування показників ефективності спеціалізації у сільському господарстві. 18
2.3. Загальна обстановка питання економічної ефективності сільгоспвиробників у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. 22
3. Стан та рівень рентабельності виробництва в Приватному пдприємстві “Агрофірма “Деметра”” Магдалинівського района Дніпропетровській області. 26
3.1. Організаційно – економічна характеристика господарства. 26
3.2. Розрахунок і аналіз рівня рентабельності виробництва в ПП “Агрофірма “Деметра””. 35
3.3. Шляхи підвищення рентабельності виробництва продукції рослинництва в ПП “Агрофірма “Деметра”” Магдалинівського району. 43
Висновок 47
Список використаної літератури. 48
Багато українських економістів, вважаючи, що приведеною системою показників недостатньо повно відображуэться ефективність спеціалізації, рекомендують доповнити цю систему поруч інших показників, що характеризують найбільш важливі сторони організації сільськогосподарського виробництва. До числа дополняющих систему відносяться показники:
¨ виконання державного плану по товарній продукції;
¨ продуктивність і оплата праці;
¨ врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби;
¨ собівартість продукції;
¨ ефективність капітальних вкладень.
Нерідко в пропозиціях особливий наголос робиться на якісну сторону ефективності виробництва. На думку вченого-економіста В.В. Бєляєва, до найбільш важливих показників раціональності галузевої організації варто відносити продуктивність праці, собівартість продукції, врожайність культур, ефективність основних і оборотних фондів, використання земельних і трудових ресурсів.
На противагу тенденції поповнення системи новими показниками, що носять приватний характер, окремі автори намагаються виділити з цієї системи основний показник і обґрунтувати правомірність застосування його з позицій економічних умов, що складаються. Найбільше часто в якості такого рекомендується показник рентабельності виробництва, що має важливе значення в умовах повного господарського розрахунку.
При обґрунтуванні раціональної спеціалізації сільського господарства багатьма економістами були замічені недоліки і «слабкі сторони» застосовуваних показників і методів звичайного економічного аналізу. Так, виділяючи народно-господарську ефективність спеціалізації сільськогосподарського підприємства, вченим К.П. Оболенський для всебічного аналізу проекту спеціалізації останнього рекомендує використовувати систему економічних показників, що характеризують збільшення валової продукції, валового і чистого доходу, підвищення ефективності основних і оборотних фондів і капіталовкладень, рентабельність виробництва. Одночасно ставилося питання про необхідність виділення з загальної оцінки ефекту, що формується за рахунок правильної спеціалізації і розміщення сільськогосподарського виробництва відповідно до природних і економічних умов.
Таким чином, застосовувані в практиці методи і показники для визначення ефективності спеціалізації в дійсності характеризують ефективність сільськогосподарського виробництва, лише «уловлюючи» отриманий чи очікуваний ефект галузевої організації. Тому вони є ненадійним економічним інструментом для обліку реальної економічної ефективності спеціалізації і міри впливу її на рівень використання землі, худоби, птиці, трудових ресурсів, на ефективність поточних і капітальних витрат. Подальші розробки методів оцінки ефективності спеціалізації сільського господарства повинні забезпечувати представлення про міру впливу відповідних заходів на задоволення суспільних, колективних і особистих інтересів у динамічному і статичному аспектах.
Головний напрямок Магдалинывської області в сільському господарстві – зернове, бурячне, з розвитим тваринництвом. Серед польових землеробських культур переважають хлібні злаки.
Ґрунтовий покрив сформований зонально. Виділяють дві основный зони: зона типових чорноземів і зона звичайних чорноземів.
Так, кращі в області ґрунту – чорноземи типові займають 51.6% площі ріллі колгоспів і радгоспів.
Клімат області характеризується жарким і сухим літом, помірковано холодною зимою з не стійким сніжним покривом і добре вираженими перехідними сезонами.
Середньорічна температура повітря в межах Магдалинівського району складає + 12 (С. Самий жаркий місяць року – липень, а самий холодний - січень. У липні середня температура повітря + 22( З, а в січні – 10.9( С.
Теплий період у районі триває близько 220 днів. Магдалинівський район відноситься до такого району області, у якому сума середньодобових температур за період активної вегетації рослин складає 2400 – 2600( С., а кількість опадів у цьому періоді знаходиться в межах 235 – 310 мм.
Що стосується загальної обстановки по питанню про економічну ефективність при виробництві сільськогосподарської продукції та стабілізації її рівня, то відповідь напрошується сам собою, а саме: у результаті множинних експериментів над країною і її громадянами зокрема, спостерігається загальний спад виробництва і, як наслідок, зменшення його економічної ефективності . У господарствах України, а так само й у Магдалинівському районі Дніпропетровської області на даний момент дуже складна обстановка з наявністю виробничих ресурсів, з матеріальним забезпеченням, люди, що працюють у селі, по багато місяців не одержують зарплати грошима (лише продукцією).
Хоча не у всіх господарствах району спостерігається така картина – зараз вже потроху починають з'являтися прибуткові нові господарства (наприклад, фермерські), відроджуються колишні колгоспи. Але це, на жаль, спостерігається поки не повсюдно, тому що для цього необхідно, щоб у господарстві були вільні матеріальні ресурси для проведення аналізу стану ґрунтів з наступним підбором необхідних добрив у потрібних пропорціях і кількості; можна було б купити нову техніку, кращі насіння, мати можливість проводити захисні заходи при обробленні культур і багато чого іншого. І тому зараз тримаються ті господарства, що є більш заповзятливими, мають кваліфіковані кадри, раціонально витрачають наявні ресурси, знижують витрати при виробництві продукції.
По статистичним даним динаміка показників рентабельності в господарствах Магдалинівського району наступна:
Таблиця №1: Динаміка показників рентабельності в господарствах Магдалинівського району по рослинництву.
Роки |
Продукція рослинництва в цілому |
зерно |
1997 |
57,2 |
55,1 |
1998 |
58,3 |
49 |
1999 |
34,8 |
42 |
2000 |
23,3 |
35,3 |
2001 |
20,2 |
23,9 |
Виробництво зерна займає особливе місце серед інших галузей рослинництва як у Магдалинівському районі так і по Україні тощо. Зерно є основою харчування людини, тому що це не тільки хліб і різноманітний асортимент борошняних виробів, але і джерело виробництва молока, м'яса, яєць і інших продуктів, тому що концентровані корми є складовою частиною для раціону годівлі тварин і птаха. Від його виробництва залежить спеціалізація району на обробленні технічних, зернових культур, тому що при недоліку як продовольчого, так і фуражного зерна в першу чергу розширюють посівні площі саме під культурами зернової групи.
Завдяки високій механізації і низьким витратам праці, виробництво зерна в меншому ступені залежить від наявності трудових ресурсів, тобто виробництво зерна найменш трудоемко в порівнянні з іншими культурами.
Основним шляхом підвищення ефективності виробництва зерна на мый погляд є зниження собівартості підвищення загального розміру виручки. Збільшення загального розміру виручки можливо в основному за рахунок збільшення врожайності.
Низька ціна зерна зв'язана з якістю реалізованої продукції. Для підвищення якості господарству необхідно підвищувати рівень агротехніки, вчасно проводити сівбу і збирання зерна, вчасно й у нормативних кількостях використовувати засоби захисту рослин, добрива, а також поліпшити організацію збуту продукції.
Для зниження собівартості необхідно використовувати більш високоврожайні, районірованні сорти і насіння дуже гарної якості; впроваджувати інтенсивні технології, що ведуть до заощадження витрат праці і капіталу в розрахунку на одиницю продукції.
По тваринництву картина динаміки показників рентабельності аналогічна і потребує подальшого підвищення ефективності виробництва.
Таблиця №2: Динаміка показників рентабельності в господарствах Магдалинівського району по тваринництву.
Роки |
Продукція тваринництва в цілому |
* |
1997 |
66,2 |
65,1 |
1998 |
60,2 |
56,1 |
1999 |
54,5 |
48,3 |
2000 |
33,3 |
36,3 |
2001 |
27,2 |
35,9 |
* - крупна рогата худоба.
З таблиці №1 та 2 видно, що динаміка показників рентабельності характеризується нестійкістю: у 1997-2001 роках рівень рентабельності постійно знижується . Несприятливі кліматичні умови 2001р. визначили різке зменшення динаміки данного показника по рослинництву (жарке літо з відсутністю дощів).
Усе це визначає необхідність факторного аналізу і виявлення резервів збільшення валового доходу (від який залежить ефективність виробництва, що є наслідком відносини валового доходу до витрат на виробництво).
Усі підприємства розрізняються по безлічі показників, тому при вивченні якої-небудь проблеми в окремому господарстві необхідно освітити його з економічної точки зору, щоб показати до якого типу воно відноситься, у якому напрямку спеціалізується і які його особливості.
У даній курсовій роботі
я проводжу аналіз
ПП “Агрофірма “Деметра””
розташований у районі
За даними Магдалинівської
метеорологічної станції, кількість
опадів за рік випадає до 557
мм, що визначає основну задачу
системи землеробства –
Головним у характеристики господарства є визначення його розміру і спеціалізації.
Розмір підприємства
Таблиця № 3: Розміри господарства ПП “Агрофірма “Деметра” “Магдалинівського району.
Показники |
1999 |
2000 |
2001 |
2001 в % к |
У середньому по обл. |
Показники господарст. у % к обл. | |
1999 |
2000 | ||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Валова продукція, тис. крб. |
1901 |
1932 |
1604 |
84,4 |
83,0 |
750,6 |
213,7 |
Товарна продукція, тис. Крб. |
4563 |
6854 |
5203 |
157,2 |
75,9 |
2307,3 |
225,5 |
Площа с.-госп. угідь, га |
3507 |
3507 |
3507 |
100 |
100 |
3235,8 |
120,8 |
Площа ріллі, га |
3202 |
3202 |
3202 |
100 |
100 |
2846,6 |
127,8 |
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. крб. |
22448 |
53798 |
61408 |
273,6 |
114,1 |
32335,4 |
189,9 |
Середньорічна чисельність рабітників, осіб |
310 |
278 |
281 |
90,5 |
101,2 |
157 |
179,0 |