Роль підприємницького прибутку як фактору впливу на діяльність підприємств

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Октября 2013 в 16:51, курсовая работа

Описание работы

Організаційна форма підприємства — це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва). З цієї точки зору підприємства можуть виступати як заводи, фабрики, комбінати, трести і т. п. Економічна форма підприємства являє собою господарські або економічні зв’язки і має такі конкретні форми, як бюджетне, орендне, кооперативне, акціонерне тощо. Різноманіття економічних та організаційних форм підприємства розвивається у межах історично визначених відносин власності, що характеризують тип підприємств: приватні (недержавні), до яких часто відносять і колективні (кооперативні), державні, змішані.

Содержание работы

Вступ 3
1 Ппідприємство та підприємницька діяльність 4
1.1 Роль і місце фірми в сучасній економіці 4
1.2 Стійкість функціонування підприємств 6
1.3 Підприємницька діяльність 7
1.4 Бізнес і підприємництво 10
1.5 Підприємство в умовах ринкового господарства 11
1.6 Організаційно-правові форми підприємств 12
1.7 Акціонерне товариство 13
1.8 Орендне підприємство 14
1.9 Спільне підприємство 15
1.10 Фермерське (селянське) господарство 16
1.11 Ефективність виробництва підприємств 17
2 Підприємницький прибуток 18
2.1 Управління ресурсами і витратами 18
2.2 Витрати виробництва та підприємницький прибуток 20
Витрати виробництва 22
Доходи та їх види 23
Доход підприємства. 24
3. Роль прибутку в діяльності підприємства 28
3.1 Розподіл прибутку 28
3.2 Прибуток в умовах розвитку підприємства 31
3.3 Роль інноваційної діяльності в збільшенні прибутку підприємства. 33
Висновки 37
Література 40

Файлы: 1 файл

Колесник_курсак.docx

— 2.82 Мб (Скачать файл)

Прибуток  як абсолютний синтетичний показник визначається на основі розподілу доходу з урахуванням діючої системи  оподаткування доходу і прибутку.

Сума  прибутку - це перевищення доходів  над витратами, податковими й  обов'язковими платежами, а рентабельність визначається як відсоткове відношення суми отриманого прибутку до якого-небудь іншого показника (Рис. 11)

 

 

 

 

Рис. 11. Система показників рентабельності підприємства.

 

3.3 Роль інноваційної діяльності в збільшенні прибутку підприємства.

 

Головна внутрішня мета діяльності будь-якого  підприємства або організації, що функціонують в умовах ринкової економіки, складається  в максимізація прибутку. Разом з  тим головну мету інноваційної діяльності підприємств або організацій  можна позначити як одержання  певного числа інновацій у  вигляді нової продукції, технології, сировини, методів організації й  керування й т.д., що володіють  певними (відповідним вимогам підприємства) характеристиками. Очевидно, що головна  мета підприємства і його головна  мета в інноваційній діяльності не є тотожними. Разом з тим, інноваційна  діяльність відіграє вирішальну роль у максимізації прибутку підприємства.

Причиною  подібного протиріччя є те, що  підприємство як відкрита система забезпечує досягнення своєї внутрішньої мети - одержання прибутку за рахунок  додання результатам своєї діяльності у вигляді продуктів (товарів) характеристик, що відповідають вимогам зовнішнього  середовища підприємства як з боку споживачів, так і держави. У цьому  випадку інновації як результат  інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більше повне задоволення  запитів споживачів, а з іншого боку - на одержання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для  підприємств, що ініціюють їхню розробку й впровадження.

По-перше, це розширення номенклатури реалізованої продукції (послуг). Стосовно до вже  функціонуючого підприємства розширення номенклатури випускається продукції, що, можливо тільки по двох напрямках: за рахунок випуску нової (раніше не виробленої на даному підприємстві) продукції або за рахунок удосконалювання (модернізації або модифікації) продукції, що випускається вже, або надаваної  послуги. Очевидно, що як перше, так  і другий напрямок, що забезпечує розширення номенклатури випускається продукції, що (послуг), а в остаточному підсумку провідне до збільшення прибутку, прямо  пов'язані з інноваційною діяльністю, тому що сукупність робіт, пов'язаних з  розробкою, освоєнням і поліпшенням  уже виробленої продукції по своїй  суті є інноваційною діяльністю.

По-друге, максимізація ціни, по якій реалізується продукція або виявляється послуга. Очевидно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги  прямо залежать від попиту та пропозиції продукції підприємства (організації) на ринку. Найважливіше значення тут  має наступне: чи діє підприємство (організація) в умовах конкурентної боротьби або займає монопольне положення. Результатом монопольного положення  є практично ні чим не обмежена можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги й, як наслідок, прибутки. Тут слід зазначити, що здійснювана  підприємствами й організаціями  інноваційна діяльність і одержувані інновації є одним із засобів, за допомогою якого вони можуть забезпечити монопольне положення на ринку або попиті на продукцію й необґрунтовано завищувати ціну її реалізації.

Необхідно підкреслити, що в цьому випадку  можливість збільшення прибутку буде залежати від виду реалізованої інновації. Так, наприклад, мабуть, що радикальна продукт-інновація, що не має аналогів у світі, при попиті на неї містить  у собі набагато більший економічний  потенціал, чим інновація, що модифікує  продукт, незначно поліпшуючі окремі параметри  продукції, що випускається вже. Інакше кажучи, інноваційна діяльність дозволяє підприємствам у певних умовах зайняти  монопольне положення на ринку з  усіма наслідками, що звідси, з погляду  збільшення прибутку підприємства через  підвищення ціни реалізації продукції  й послуги витікають. Що стосується можливості збільшення ціни реалізації продукту (послуги) в умовах конкурентної боротьби, те тут для аналізу доцільно використовувати матрицю продукт - ринок, з якої чітко видно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту (послуги) існує в тому випадку, якщо підприємство здійснює випуск новою  продукту на старий ринок (тимчасове  монопольне положення) або нового продукту на новий ринок, а також старого  продукту на новий ринок, що знову  ж прямо сполучено з інноваційною діяльністю. Звідси можна зробити  наступний висновок; можливість збільшення ціни реалізації продукції або послуги, спрямована на збільшення прибутку, прямо  залежить від інноваційної діяльності підприємства (організації). При цьому  очевидно, що збільшення ціни реалізації, обумовлене інфляційними змінами, змінами  курсів валют і т.д., ведуть лише до номінального, а не реальному збільшенню прибутку підприємства.

По-третє, мінімізація витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги). Зниження витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції  або послуги можливо тільки двома  шляхами; або за рахунок мобілізації  резервів уже використовуваної технології, або за рахунок освоєння нового технологічного ланцюга або нових елементів у старому технологічному ланцюзі. При цьому мається на увазі як освоєння нової техніки, технології, так і нових методів  організації й керування виробництвом і збутом продукції. Знову ж, якщо ми подивимося на шляху максимізації прибутку підприємства або організації за рахунок мінімізації витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги), те побачимо, що вони визначаються ефективністю інноваційної діяльності, реалізованої підприємством (організацією).

По-четверте, максимізація обсягів реалізації продукції  або послуги. Слід зазначити, що збільшення обсягів реалізації продукції або  послуги в найменшому ступені, чим  раніше розглянуті напрямки максимізації прибутку підприємства, залежить від  зусилля підприємства (організації) хоча і є певні важелі впливу на споживчий попит. Тут, на мій погляд, можна виділити два основних напрямки: збільшення обсягів реалізації старої () продукції, що випускається вже на даному підприємстві, (послуги) і нової  продукції (послуги). У свою чергу, збільшення обсягів реалізації старої продукції  можливо за рахунок проведення комплексу  маркетингових заходів, спрямованих  на стимулювання збуту (реклама, лотереї, конкурси, розпродаж і т.д.), вихід  на нові ринки зі старої (для даного підприємства) продукцією, а також  за рахунок підвищення споживчої  привабливості продукції. У цьому  випадку під споживчою привабливістю  мається на увазі сукупність параметрів продукції, що відбивають її здатність  задовольняти як уже існуючі, так  і нові, у тому числі сховані (неусвідомлені) вимоги (запити) споживачів. У свою чергу, споживча привабливість включає  отакі елементи, як ціна продукції, якість і додаткові функції продукції. Підвищення споживчої привабливості  буде означати привабливе з погляду  споживачів зміна вищезазначених елементів. Очевидно, що діяльність, в'язана з  підвищенням якості випускається продукции, що (послуги), а також додання їй нової функції, буде інноваційної. У свою чергу, випуск нової продукції є також результатом інноваційної діяльності. Таким чином, збільшення обсягів реалізації продукції або послуги також багато в чому досягається за рахунок відповідних інноваційних перетворень.

 

Висновки

 

У ринковій системі господарювання категорія  доходів (прибутків) посідає одне з  центральних місць. Одержання доходів  є головною метою підприємницької  діяльності, основним спонукальним мотивом  будь-якого бізнесу. Закони ринкової економіки не дають змоги виробляти  продукцію, реалізація якої завдає збитків. Ситуація, яка складається останнім часом у економіці, не є природною. Але не все в ній залежить лише від безпосередніх товаровиробників. Значний вплив на формування доходів  підприємств має державна політика у сферах ціноутворення, оподаткування  та кредитування. Протягом тривалого  часу держава не виконувала покладених на неї функцій, а здійснювана  нею політика в зазначених сферах перетворилася з активного стимулятора  проведення ефективних реформ на руйнівну силу для виробничого потенціалу країни. За цих обставин створення  передумов для ефективної роботи підприємств, забезпечення ефективного  використання доходів є надзвичайно  актуальним питанням.

Створення доходів є, безумовно, основним, ключовим питанням, проте як тільки у підприємства з'являються доходи, постає питання  їх раціонального використання, розподілу. Економічно обґрунтоване вирішення  цього питання має на меті максимальне  задоволення інтересів держави, власників підприємства, найманих працівників.

Загальний дохід підприємства - це сума доходу, отриманого фірмою від  продажу певної кількості продукції. (Кількість проданого товару залежить від попиту на нього). Таким чином, TR=P×Q, де TR (TotalRevenue) – загальний дохід підприємства або виторг підприємства, P (Price) – ціна, Q (Quanting)– кількість проданої продукції. Розрізняють такі види доходу: валовийі чистий.

Валовий дохід  підприємства становить грошовий виторг від реалізації продукту (виконання  робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшений  на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.

Чистий дохід  підприємства - це його прибуток. Стратегія  збільшення доходу підприємства - це систематичний  план його оптимального використання в умовах неповноти інформації про  майбутній розвиток середовища та підприємництва, що охоплює формування місії, довготермінових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найефективнішого використання стратегічних ресурсів, переваг і можливостей задля майбутньої прибутковості.

 

 

Таким чином, використання ефективної стратегії збільшення доходів  є важливим чинником розвитку підприємства. Основними резервами зростання  доходів є: зниження ціни закупівлі  товарів; підвищення ціни реалізації товарів; зростання обсягів реалізації товарів. Основні шляхи мобілізації кожної групи товарів наведено на рисунку. У сучасних умовах значним резервом підприємства є розвиток інших видів його діяльності (посередницької, кредитної, інвестиційної тощо), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення. Основними резервами отримання доходів від позареалізаційних операцій є:

        • проведення експертизи проектів і вибір для пайової участі в діяльності підприємств галузей і сфер економіки;
        • вкладання вільних фінансових ресурсів у ризикові підприємства, дослідження, пов'язані з розробленням якісно нових видів продукції;
        • цілеспрямований вибір цінних паперів, які купує фірма, оцінка рейтингу їх емітенту та інвестиційної привабливості здійснюваних фінансових інвестицій, формування портфеля цінних паперів, який забезпечує максимізацію отриманого прибутку за мінімального рівня ризику.

Функціонування  підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання  доходів, їх розподілу і використання. Тому, запровадження ефективної стратегії  збільшення доходів дасть змогу  оптимально використовувати їх з  метою розвитку підприємства.

 

Література

 

  1. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы, политика: В 2 т. – М.: Республика.
  2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.Н. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка. – К.: Знання 2006.
  3. Політична економія: Навч. посіб. / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007.
  4. Як добитися стійкості функціонування підприємств.[Електронний ресурс: http://pidruchniki.ws/19650702/politekonomiya/yak_dobitisya_stiykosti_funktsionuvannya_pidpriyemstv]
  5. Чёрный Л.Е. Роль инновационнойдеятельности в увеличенииприбылипредприятия// Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - №8. - с. 13-17
  6. Економікааграрногопідприємства : навч.-метод. посібн. [для самостійного вивчення дисципліни] / В.Г. Андрійчук, В.Г. Андрійчук. -  Вид-во КНЕУ, 2000. - 356 с.
  7. ЮшкоСергійВасильович. Формування доходів підприємств та підвищення економічної ефективності їх господарювання : дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2003. - 20 с.

Информация о работе Роль підприємницького прибутку як фактору впливу на діяльність підприємств