Роль ТНК у сучасних міжнародних інвестиційних процесах

 

 

ДИПЛОМАТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

при МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Кафедра міжнародної економіки та міжнародної дипломатії

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему:

«Роль ТНК у сучасних міжнародних інвестиційних процесах»

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП.............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1.КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК 5

1.1. Сутність та характерні риси діяльності ТНК 5

1.2. Роль ТНК в міжнародних інвестиційних процесах 10

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК 15

2.1. Оцінка галузевої структури міжнародної інвестиційної діяльності ТНК 15

2.2. Регіональні пріоритети управління  міжнародною інвестиційною діяльністю ТНК .21

РОЗДІЛ 3. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТНК В КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 26

3.1. Динаміка інвестиційної діяльності ТНК на іноземних ринках 26

3.2. Пріоритетні напрямки залучення прямих іноземних інвестицій  в економіку України 30

ВИСНОВКИ 35

Анотація 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У сучасному світі головним суб'єктом процесів глобалізації є великі виробничо-збутові та фінансові компанії - транснаціональні корпорації, які здійснюють вагомий вплив на хід розвитку світової економіки. В умовах глобальної економіки міжнародний бізнес являє собою головну і найбільш значиму область реалізації міжнародних економічних відносин. Об'єктами його впливу стають найрізноманітніші види активів - матеріальні та інтелектуальні, валютні та фондові, фінансові і кредитні.

Розвиток сучасної системи міжнародних економічних відносин відбувається під впливом глобалізації світової економіки. Головною рушійною силою цього процесу виступають транснаціональні корпорації, які являють собою найбільш потужну частину корпоративного бізнесу, діють у міжнародних масштабах і відіграють провідну роль у зміцненні світогосподарських зв'язків. ТНК проводять свої операції на основі розроблених глобальних стратегій, пов'язуючи національні і регіональні ринки і, забезпечуючи цілісність світового господарства. Одним з ключових напрямків експансії ТНК, що визначає розвиток міжнародного виробництва, є їх інвестиційна діяльність. Міграція транснаціонального капіталу у формі прямих іноземних інвестицій стає найважливішим джерелом зростання світової економіки і стимулом розширення міжнародних економічних відносин.

Однією з найважливіших проблем сучасної України є формування ефективної моделі інтеграції у світове господарство, при цьому, в системі міжнародних економічних відносин в умовах розвитку процесу економічної глобалізації помітно збільшується значення міжнародного руху капіталу. Це закономірно підвищує увагу до інвестиційного аспекту інтернаціоналізації української економіки.

Метою курсової роботи є дослідження сутності транснаціональних корпорацій та їх ролі у забезпеченні функціонування міжнародних інвестиційних процесів.

Для досягнення мети курсової роботи поставлені наступні завдання:

• охарактеризувати ТНК як основного суб’єкта міжнародних інвестиційних процесів;
• розкрити основні етапи становлення та розвитку ТНК та їх вплив на міжнародний інвестиційний процес;
• проаналізувати діяльність глобальних ТНК на міжнародному інвестиційному ринку;
• розкриття особливості управління інвестицою діяльність ТНК на регіональному рівні;
• здійснити оцінку інвестиційної діяльності ТНК в країнах Центральної та Східної Європи;
• сформулювати ключові регіональні та галузеві приорітети залучення ПІІ в економіку України.

Об’єктом дослідження виступає міжнародний інвестиційний процес.

Предметом дослідження є механізми та інструменти діяльності ТНК у розвитку міжнародних інвестиційних процесів.

Основні напрями та стратегії здійснення інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій досліджено у працях таких науковців, як Гайдуцький І.П., Малютін О.К., Михайловська О.В., Пехник А.В., Якубовський С.О., Федулова Л.І., Шабліна Я.В., Е. Молчанова та інших.

 

 

 

РОЗДІЛ 1.  КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК

 

1.1.  Сутність та характерні риси діяльності ТНК

 

У сучасних умовах важливе місце в економіці багатьох країн світу займають ТНК. Вони відіграють значну роль у процесі інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків і поглиблення міжнародного поділу праці. ТНК виступають в якості провідного сполучного елемента як між національною та світовою економікою, так і між різними сегментами регіональних ринків. Вони розглядають світ як єдиний економічний простір для здійснення своїх операцій і прагнуть до максимізації прибутку господарського комплексу, що знаходиться в різних країнах.

Транснаціональна компанія (корпорація) – це компанія, що володіє виробничими підрозділами в декількох країнах. За визначенням Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), транснаціональні корпорації (ТНК) — «підприємства, що складаються з материнського підприємства та його закордонних філіалів», при цьому ТНК можуть як набувати статусу корпорації, так і не мати цього статусу. Транснаціональними корпораціями є великі компанії, діяльність яких виходить далеко за межі країн базування та забезпечує їм сприятливі позиції у виробництві, збуті, закупівлі товарів і наданні послуг. Вони розробляють і здійснюють загальну стратегію розвитку через головний керівний центр, а також володіють значними закордонними активами.

Для віднесення корпорацій до категорії ТНК зазвичай застосовують такі критерії:

• чісельність країн, в яких діє корпорація (не менше п'яти);

• кількість країн, в яких розміщені виробничі потужності корпорації (не менше трьох);

• лідируючі позиції на ключовому ринку;

• частка іноземних операцій та доходи корпорації (не менше чверті);

• інтернаціональний склад персоналу і вищого керівництва корпорації.

На думку відомого російського науковця (Р.А.Кулікова) наводяться критерії визначення поняття ТНК: 1) наявність головної компанії, яка за своєю структурою є однонаціональною компанією; 2) наявність декількох правосуб'єктних утворень, які повністю підконтрольні головній компанії та мають різну державну приналежність; 3) відносини між головною компанією і підконтрольними їй компаніями будуються на основі суворої підпорядкованості. 

На підставі цих критеріїв ТНК визначається як група формально самостійних юридичних осіб з різною державною приналежністю, які мають різний ступінь залежності від материнської компанії, - через акції, управлінський контроль чи укладення договору підпорядкування, - завдяки чому вони зводяться в єдину, з одним  центром  прийняття   рішень   (материнська   компанія) підприємницьку одиницю. Автор цього визначення, продовжуючи аналіз можливих ознак ТНК, пропонує й іншу дефініцію, яка містить наступні ознаки: 1) наявність волевиявлення приватних осіб, використання приватного капіталу для створення групи з юридичних осіб; 2) наявність чіткої ієрархії та загальної стратегії між учасниками групи й материнською компанією [12].

Транснаціональність капіталу є основною рисою діяльносьі ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК становить один національний, а не багатонаціональний капітал.

За визначенням ООН, ТНК - це "підприємства, що є власниками, або такими, що контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в якій вони базуються" [17].

Інакше кажучи, ТНК - це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), яка тримає акції цих підприємств. Для того щоб бути спроможною контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20% до 40% акцій. У США, де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю достатньо оволодіти 10-15% акцій [11].

У рамках концернів, часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших країнах, економічним механізмом їх формування є прямі іноземні інвестиції. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК має наднаціональний характер.

Причиною виникнення міжнародних виробничих формувань є традиційне прагнення підприємців понизити витрати виробництва та отримати надприбуток. У гонитві за високими прибутками вони виходять на світовий ринок, об'єднуються та направляють виробничу, збутову, фінансову та соціальну політику на використання природних і трудових ресурсів в глобальних масштабах. Застосування переваг виникає в силу нерівномірного наявності факторів виробництва, економії на масштабах виробництва, складності проникнення на товарні ринки інших країн у зв'язку з протекціоністською політикою держави.

ТНК являють собою не тільки великі компанії з багатогалузевою та глобальною сферою діяльності, а й малі та вузькоспеціалізовані компанії, що володіють дочірніми підприємствами за кордоном. Сучасними ТНК є компанії, які займаються міжнародним виробництвом і розміщують не менше 10% своїх активів в іноземних філіях [7].

За характером діяльності ТНК відрізняються від національних компаній, проводячи міжнародні операції. При проведенні своїх операцій ТНК здійснюють корпоративну інтеграцію, яка полягає в оптимізації організаційно-функціональних підсистем, і розробляють глобальну стратегію діяльності для збільшення ефективності в глобальному масштабі [15].

Формування цілісних господарських комплексів стимулює регіоналізацію економічних зв'язків. Поява можливостей для вільного руху товарів, послуг, людей і капіталу між країнами-членами в процесі поглиблення регіональної інтеграції сприяє посиленню зацікавленості ТНК в комплексній реалізації поставлених завдань у рамках інтеграційних угруповань. При цьому ТНК, що здійснюють значну частину своїх операцій в тому чи іншому регіоні світу, мають специфічні особливості. Вони розробляють регіональну стратегію інвестиційної діяльності для збільшення прибутковості в регіонального масштабі. Якщо міжнародні ТНК функціонують, головним чином, в одному регіоні, то глобальні ТНК прагнуть закріпитись у всіх ключових регіонах світу.

ТНК відіграють важливу роль у посиленні міжнародної економічної взаємозалежності країн світу, яка, у свою чергу, є фактором прискорення транснаціоналізації виробництва і капіталу. В останні роки все більше домінуюче становище в цій системі займають ТНК.

Формуючи свої транснаціональні виробничі комплекси, ТНК керуються, перш за все, не національними кордонами, а можливостями підвищення конкурентоспроможності та прибутковості функціонування. Маневруючи ресурсами в масштабі світового господарства, ТНК втягують у процес транснаціоналізації окремі елементи національних систем відтворення, змінюючи галузеву структуру промисловості багатьох країн світу. Діяльність ТНК сприяє розмиванню економічних кордонів і послаблення механізмів регулювання бізнесу на національному рівні. Хоча національні господарські комплекси, як і раніше залишаються основними центрами виготовлення продукції у світовій економіці, все більш істотна частка товарів і послуг створюється та виробляється в рамках виробничих систем ТНК, число яких динамічно зростає.

Виходячи з таких критеріїв, експерти ЮНКТАД в доповіді про світові інвестиції (World Investment Report 2010) відзначили, що в сучасному світі діють близько 82 тис. ТНК, які мають 810 тис. зарубіжних філій (дочірніх компаній), сукупний накопичений обсяг прямих інвестицій яких досягає 9 трлн. дол., а загальний річний обсяг продажів - майже 19 трлн. дол. [8].

 У розвинених країнах базується 81% материнських компаній. При цьому на Західну Європу припадає 62% материнських компаній, в тому числі на ЄС - 52%. На національному рівні за кількістю ТНК виділялися Німеччина, Великобританія, Швейцарія, Японія, Швеція і США. Серед країн, що розвиваються переважна більшість материнських компаній зосереджена в азіатських НІК. Характеризуючи секторальний розподіл материнських компаній, слід зазначити, що близько 60% з них діє у вторинному секторі (обробні галузі), більше 30% - в третинному (обслуговуючі галузі), менше 10% - у первинному (видобувні галузі).

У розвинених країнах розташувалося 22% іноземних філій ТНК. При цьому Західна Європа контролює 14% іноземних філій ТНК, у тому числі ЄС - 12%. В середньому кожна материнська компанія мала по 8,4 іноземних філії. Аналізуючи секторний розподіл іноземних філій ТНК, необхідно підкреслити, що близько 60% з них діє в третинному секторі, більше 30% - у вторинному, менше 10% - у первинному [2].

Функціонування такого значного числа материнських компаній і іноземних філій, триваючий процес транснаціоналізації виробництва і капіталу посилюють позиції ТНК в системі міжнародної інвестиційної діяльності. В даний час на частку ТНК доводиться виробництво понад 20% світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Активи ТНК випереджають за темпами зростання світовий ВВП та міжнародну торгівлю [2].

 

 

 

 

1.2.  Роль ТНК в міжнародних інвестиційних процесах

 

У процесі становлення та розвитку транснаціонального капіталу і ТНК, як форми його функціонування виділяють декілька етапів, пов'язаних з формами експансії та напрямами торговельно-виробничої діяльності ТНК (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Етапи еволюції транснаціональної діяльності ТНК [7]

Етапи	Характерні ознаки
І етап - друга третина XIX ст. - перша пол. XX ст.	Інвестування в сировинні галузі іноземних економік Створення в приймаючих країнах розподільних та збутових підрозділів Виробництво   однакової   або   слабо   диференційованої продукції
ІІ етап -друга пол. XX ст. - кінець XX ст.	Посилення ролі зарубіжних виробничих підрозділів ТНК Інтеграція зарубіжних виробничих і збутових операцій Стратегія диверсифікації
ІІІ етап - з кінця XX ст. – до початку ХХІ сто	Утворення мереж внутрішньофірмових зв'язків регіонального чи глобального масштабу Інтеграція наукових досліджень та розробок матеріально-технічного забезпечення, виробництва, розподілу, збуту Формування ТНК у країнах, що не є економічно розвинутими
IV етап – теперішній час.	Виникнення і розвиток ТНК п’ятого покоління Диверсифікація діяльності ТНК за гібридними або комплексними формами