Розвиток людського капіталу в Україні

Своєчасні виявлення  та кількісна оцінка можливих зовнішніх  та внутрішніх чинників впливу на окремі складові ефективності інвестування у  людський капітал дозволить запобігти негативного впливу на загальний рівень результативності діяльності підприємства. Отже, якісне здійснення оцінки ефективності інвестування у людський капітал неможливе без систематизації показників оцінки, що має надати можливість комплексної кількісної та якісної характеристик як окремих складових, так і загальної ефективності інвестування у людський капітал. Розробка та подальше використання комплексної системи показників оцінки ефективності інвестування дозволить створити умови для забезпечення підприємству на перспективу очікуваного рівня ефективності управління інвестуванням у людський капітал [7, c.226].

 

 

2 ОЦІНКА СУЧАСНОГО  СТАНУ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

 

2.1 Оцінка стану  розвитку людського капіталу  в Україні

 

Доводиться  констатувати, що проблема визначення, формування та використання стратегічних цілей соціальної політики, інноваційних можливостей людського капіталу ще не стала пріоритетною серед політиків та можновладців в Україні. Відповідно, й інвестиції у цей вирішальний сьогодні в світовій економіці фактор не тільки не зростають, але, навпаки, постійно зменшуються. Про це свідчать як становище, у якому перебуває сьогодні людський капітал, так і характер діяльності законодавчої та виконавчої влади щодо його збереження, використання і розвитку. Сьогодні в Україні немає консенсусу щодо методології, принципів, напрямів, форм і методів проведення як економічної політики в цілому, так і соціальної політики, зокрема не тільки серед різних політичних сил, але й серед різних гілок влади. До того ж, формування поглядів у центральної влади на соціальну політику як цілісну, багаторівневу та багатофункціональну систему, що забезпечує базу нової якості соціально-економічного зростання шляхом активізації саме людського капіталу, максимальної реалізації його інноваційного потенціалу, наразі не має місця, про що свідчить досить розповсюджений підхід, в основі якого лежить ототожнення понять "соціальна політика" і "соціальний захист" [11].

Людський капітал  виступає необхідною умовою становлення економіки знань, а продуктування знань та ідей є основою економічного розвитку. Освіта, виховання, здоров’я, розвиток творчих здібностей виступають чинниками формування якісного людського капіталу, що забезпечить у майбутньому високий рівень особистого та суспільного доходу, мультиплікативний макроекономічний ефект.

Таким чином, погіршення якісних складових людського  капіталу в Україні обумовлено наступними чинниками [12]:

• зниженням якості відтворення робочої сили;
• зростаючою депопуляцією населення;
• скороченням середньої тривалості життя;
• утворенням значної армії безробітних, як зареєстрованих, так і прихованих;
• катастрофічним становищем в науці, культурі, освіті, медицині тощо.

За даними Доповіді про розвиток людини в 2011 р. індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) України підвищився з 0,69 у 1990 році до 0,729 у 2011 році, помістивши нашу країну на 76 місце серед 187 країн. Значення ІЛР України зросло з 0,707 до 0,729, або на 3 відсотки чи в середньому приблизно на 0,1 відсотка за рік. Проте, якщо це значення скоригувати на нерівність, то воно впаде до 0,662, тобто через нерівність у розподілі показників вимірів знизиться на 9,2% (табл.2.1).

 

Таблиця 2.1 –  Індекс розвитку людського потенціалу

Рік	Україна	Високий розвиток людини	Європа та Центральна Азія	Світ
1990	0,707	0,648	0,680	0,594
1995	0,665	0,662	0,672	0,613
2000	0,669	0,687	0,695	0,634
2005	0,712	0,716	0,728	0,660
2006	0,718	0,721	0,734	0,664
2007	0,725	0,728	0,741	0,670
2008	0,729	0,733	0,745	0,674
2009	0,720	0,734	0,744	0,676
2010	0,725	0,739	0,748	0,679
2011	0,729	0,741	0,751	0,682

Найважливішими  формами вкладень у людину західні  економісти вважають освіту, підготовку на виробництві (on – the job training), медичне  обслуговування, міграцію, пошук інформації про ціни і доходи, народження дітей. Освіта і підготовка на виробництві підвищують рівень знань людини, тобто збільшують обсяг людського капіталу. Охорона здоров'я, скорочуючи захворюваність і смертність, збільшує тривалість життя людини. Міграція і пошук інформації сприяють переміщенню робочої сили в райони і галузі, де праця краще оплачується, тобто туди, де ціна за послуги людського капіталу вище. Народження дітей і догляд за ними являють собою форму відтворення людського капіталу в наступному поколінні [13].

Важливим показником, що впливає на рівень людського капіталу є частка витрат держави на освіту у ВВП. За період 2000-2009 рр. спостерігається перманентне збільшення витрат держави на освіту у ВВП (від 4,2 до 7,3%) [12]. Однак, говорячи про конкурентоспроможність даного показника відносно інших країн, слід зазначити, що рівень витрат на освіту на душу населення в Україні складає 143 дол. США, що відповідає лише 48-му місцю у світовому рейтингу (табл.2.2).

 

Таблиця 2.2 - Фінансування освіти в 2000-2010 роках

Роки	Видатки зведеного бюджету на освіту,  у % до ВВП
	на освіту - всього	в т.ч.:
		дошкільну	загальну середню	професійно-технічну	вищу
2000	4,2	0,5	1,5	0,3	1,3
2005	6,1	0,7	2,5	0,4	1,8
2007	6,2	0,7	2,6	0,4	1,8
2008	6,4	0,8	2,7	0,4	2,0
2009	7,3	0,9	3,0	0,4	2,3
2010	7,1	0,9	3,0	0,5	2,2

Аналіз стану  здоров'я населення України та діяльності закладів охорони здоров'я  свідчить про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність, зростання  смертності, від'ємний природний  приріст населення, скорочення середньої очікуваної тривалості життя, а також зростання поширеності хвороб (табл. 2.3). За останнє десятиліття народжуваність населення зменшилася на 35%, смертність збільшилася на 18,6%. Середня очікувана тривалість життя у чоловіків протягом останнього десятиліття скоротилася на 2,4, у жінок - на 0,9 року. Різниця в тривалості життя в Україні і країнах Західної Європи становить для чоловічого населення 12,8, жіночого - 7,8 року. Високі рівні захворюваності обумовлюють збільшення кількості інвалідів, яка становить сьогодні 2,5 млн. осіб. Надзвичайно низьким є показник чисельності населення, яке регулярно займається фізичною культурою, - у середньому 6-8 %. Залишається незадовільною інфраструктура та індустрія здоров'я [13].

 

Таблиця 2.3 - Кількість  народжених, померлих та природний приріст населення у січні-жовтні 2009-2011рр.

	2009	2010	2011
Кількість народжених, осіб	432361	415903	416165
Кількість померлих, осіб	586854	582864	552845
Природний приріст  населення, осіб	-154493	-166961	-136680

 

Наявність вміння щось робити та якість цієї роботи визначає кваліфікацію працівника. Однак, не слід забувати про значення мобільності людини, тобто здатності та готовності переходити від одних видів занять до інших, що пов’язано з потребами суспільства та змінами у галузях промисловості. Найбільшою мобільністю володіють молоді люди. Однак через погані умови праці в Україні саме молодь більш усіх схильна до трудової мобільності, тобто міграції, серед яких 30% — із середньою професійною освітою та 22,5% — з вищою (табл.2.4) [12].

Таблиця 2.4 - Основні напрями міграції населення у 2010 році

	Осіб			На 10 тис. наявного населення
	число прибулих	Число вибулих	сальдо міграції	число прибулих	Число вибулих	сальдо міграції
Усі напрями  міграції	683449	667316	16133	149,0	145,5	3,5
у межах України	652639	652639	х	142,3	142,3	х
Внутрішньо- регіональна міграція	394954	394954	х	86,1	86,1	х
Міжрегіональна  міграція	257685	257685	х	56,2	56,2	х
міждержавна міграція	30810	14677	16133	6,7	3,2	3,5

 

Складовим компонентом  людського капіталу також виступає мотивація. Причому сучасна тенденція є такою, що на зміну мотивації продуктивної праці приходить мотивація інтелектуальної праці. Це спонукає людину до саморозвитку та самовдосконалення, набуття нових знань та досвіду, постійного оновлення знань, що в свою чергу призводить до відновлення самого людського капіталу. Результатом такої мотивації виступає нова технологія, розробки нових товарів, послуг, техніки та інших засобів праці. Чи є дієвими мотиваційні фактори в Україні? Враховуючи статистичні показники, в українського населення відсутня мотивація до саморозвитку через соціально-економічний стан країни. Так, у січні 2011 в порівнянні із січнем 2010 кількість зареєстрованих безробітних збільшилась на 11,2%, а це тільки офіційні показники безробіття. Середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника у січні-листопаді 2011 складає лише 2297 грн., що відповідає 9,3 дол. США на день. В таких умовах відтворюватися належним чином людський капітал не може [12] (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5 – Кількість зареєстрованих безробітних та середньомісячна заробітна плата у січні 2010-2011рр.

Показники	2010	2011
Кількість зареєстрованих безробітних, на кінець звітного періоду, тис. осіб	585,6	526,7
Середньомісячна заробітна плата на одного штатного працівника, грн	1916	2297

 

Охорона навколишнього  природного середовища, раціональне  використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності  людини – невід’ємна умова сталого  економічного та соціального розвитку України. Аналіз динаміки абсолютних та інтегрованих показників техногенного навантаження на навколишнє природне середовище свідчить про те, що екологічна ситуація у природному довкіллі, як життєво важливому середовищі для існування людини, залишається досить складною [14].

Розвиток людського  капіталу залежить від здоров'я людини. За оцінками експертів, стан здоров'я  залежить від стану охорони здоров'я  на 10%, соціоекологічного середовища — 20%, спадковості — 20 %, способу життя  — 50% [4].

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6 - Основні показники техногенного навантаження на навколишнє природне середовище у 2000 – 2010 роках

	2000	2005	2007	2008	2009	2010
Викиди забруднюючих речовин у повітря, тис. т.	5908,6	6615,6	7380,0	7210,3	6442,9	6678,0
Викиди діоксиду вуглецю, млн.т1	...	152,0	218,1	209,4	185,2	...
Скидання забруднених  зворотних вод у поверхневі водні  об'єкти, млн.м3	3313	3444	3854	2728	1766	1744
Витрати на охорону навколишнього  природного середовища, млн.грн.	3224,3	7089,2	9691,0	12176,0	11073,5	13128,0