Шляхи вирішення фінансового забезпечення діяльності акціонерного товариства

Таким чином, в основі розмірів контрольного пакета акцій має лежати реальний варіант контролю за діяльністю товариства. Оскільки таких варіантів може бути декілька, то не можна абсолютизувати і розмір контрольного пакета, тобто його розміри диференціюються залежно від обраного акціонерам чи групою акціонерів варіанта контролю.

Згідно до статті 26 Закону України "Про господарські товариства" засновниками АТ можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники АТ укладають  між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення АТ, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третім особам.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити  повідомлення про намір створити АТ, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акціонер у строки, встановлені  установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

Найбільш  розвинутою формою господарських товариств  є акціонерне товариство. Головним атрибутом такого товариства слугує акція. Акціонерні товариства можуть бути відкритого і закритого типу. Різниця  між ними заключається у тому, що статутний капітал акціонерного товариства відкритого типу формується шляхом продажу акцій у формі  відкритої підписки, а в акціонерному товаристві закритого типу статутний  капітал створюється тільки за рахунок  внесків засновників, тобто акції  у відкритий продаж не поступають. Потім, в акціонерних товариствах  відкритого типу акції можуть передаватись із рук в руки без згоди інших  акціонерів, тоді як в АТ закритого  типу акції переходять із рук в  руки тільки за згодою більшості інших  акціонерів (якщо інше не передбачено  статутом). Число і 

 

 

Рис. Структура контрольного пакета акцій акціонерного товариства

 

склад акціонерів акціонерного товариства відкритого типу не обмежуються. А в  АТ закритого типу число акціонерів, які володіють звичайними акціями, не повинно перевищувати 50%.

Кожне акціонерне товариство володіє повною господарською самостійністю як в оплаті праці, так і в ціноутворенні, порядку розподілу чистого прибутку. При цьому АТ несе відповідальність по своїм зобов'язанням усім майном, але не несе відповідальності по зобов'язанням акціонерів.

Контроль за фінансово-господарською  діяльністю АТ здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа  акціонерів. Ревізійна комісія складає  висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс. Якщо акціонерне товариство не несе відповідальності по зобов'язанням акціонерів, то акціонери відповідають по зобов'язанням товариства тільки в межах особистого в кладу в капітал. Акціонери не мають права вимагати повернення своїх вкладів, крім випадків, передбачених статутом акціонерного товариства.

Любе АТ має право не тільки приймати участь не тільки в  капіталі інших товариств, але й відкривати філіали та представництва (в тому числі і за кордоном), а також дочірні товариства. Філіали і представництва складають власний баланс, який входить в склад балансу акціонерного товариства.

2. Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств

 

 

Організація функціонування  фінансів  підприємства базується на визначенні форм і методів  ведення фінансової  роботи на підприємстві, способів формування і використання фінансових ресурсів, встановленні контролю за їх кругообігом з метою одержання  максимального прибутку при мінімальних  витратах.

Перелічені  напрямки фінансової роботи лежать в  основі фінансового механізму, який являє собою систему управління фінансами підприємства.

Якщо фінанси  по своїй суті - це об'єктивна економічна категорія, по скільки існує незалежно  від волі людей, то фінансовий механізм частково об'єктивний, так як базується  на об'єктивних економічних законах, а  частково — носить суб'єктивний характер, по скільки залежить від  державних рішень щодо виконання  задач на тому чи іншому етапі її розвитку.

Фінансовий  механізм діє в просторі фінансових відносин, котрі встановлюються між  самим підприємством та його економічними контрагентами.

Організація взаємодії фінансових відносин досягається  шляхом використання фінансових категорій, таких як прибуток, податки, оборотні кошти, амортизація, безготівкові розрахунки, та нормативів (рентабельності, платежів до бюджету), різного роду стимулів, санкцій та інших фінансових важелів.

При цьому  сфера фінансових відносин підприємств  включає такі типи відносин:

1)  відносини між  підприємством і його засновниками;

2)  відносини підприємства  з іншими підприємствами і  організаціями;

3)  відносини всередині  підприємства;

4)  відносини підприємства  з вищою організацією або всередині  фінансово-промислових груп, холдінгів;

5)  відносини підприємства з фінансово-кредитною системою;

Необхідність детального дослідження вищеназваних відносин пояснюється тим, що саме в них зосереджена особливість організації і функціонування фінансів акціонерного товариства.

Фінансові відносини  між підприємством і його засновниками (власниками) виникають з приводу  формування статутного фонду, а саме:

- одержання коштів з  державного бюджету;

- емісії акцій;

- надходження пайових  внесків.

Особливості формування статутного фонду акціонерних товариств передбачені Законом України "Про господарські товариства". Відповідно до Закону АТ формують свої статутні фонди за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої передплати на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (це стосується відкритих АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту передплату й купівлю-продаж на біржі (в закритих АТ).

На базовому акціонерному товаристві закритого типу “Стальсервіс” на 01.01.2001 статутний капітал становив 1103,1, а на 01.01.2002р. статутний капітал залишився незмінним 1103,1 (Додаток 5).

“Загальна номінальна вартість випущених акцій  становить статутний фонд АТ, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ” (Закон України "Про господарські товариства".

Збільшення статутного фонду  здійснюється шляхом випуску нових  акцій (при цьому не допускається випуск акцій на покриття збитків  від господарської діяльності АТ), обміну облігацій на акції або  збільшення номінальної вартості акцій. Але збільшення статутного фонду  може відбуватись лише за умови, що всі раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю, не нижче номінальної.

Якщо АТ функціонує недостатньо  ефективно або навіть збиткове, й  при цьому спостерігається падіння  курсу його акцій на фондовому  ринку, що загрожує самому існуванню  товариства, виникає необхідність тимчасового  зменшення його статутного фонду, а  рішення про це приймається загальними зборами АТ.

Зменшення статутного фонду може бути здійснене за рахунок зменшення  номінальної вартості акцій або  зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників  з метою анулювання цих акцій, причому АТ зобов'язане відшкодувати власнику акцій збитки, пов’язані  із змінами статутного фонду. Товариство сплачує зі свого рахунку в банку або готівкою з каси гроші акціонерам, вилучає акції і на цю суму зменшує статутний фонд. Але якщо в АТ створений достатнього розміру страховий (резервний) фонд, такий викуп може бути здійснений за рахунок цього фонду.

Перелічені особливості  утворення статутного капіталу властиві тільки для АТ, що ж стосується джерел коштів, які використовуються на формування статутних фондів, то вони є спільними  для всіх підприємницьких структур. До таких джерел належать:

-частина майна державних  підприємств, яка в процесі приватизації передається громадянам України безкоштовно;

- особисті збереження  громадян України;

-частина  коштів  населення,  яка  знаходиться  на банківських  рахунках;

-кошти вітчизняних юридичних  осіб (за винятком державних   підприємств), включаючи підприємства з іноземними інвестиціями;

-кошти іноземних юридичних  і фізичних осіб, осіб без громадянства.

Фінансові відносини з  іншими  підприємствами і організаціями  включають в себе відносини із постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, зовнішньоторговельними та іншими організаціями, митницею, підприємствами, організаціями і фірмами зарубіжних держав.

Сама велика за обсягом  грошових платежів група - це фінансові  відносини підприємств один з  одним, які пов'язані із реалізацією  готової продукції і придбанням матеріальних цінностей для господарської  діяльності. Роль фінансових відносин цієї групи первинна, оскільки саме в цій сфері матеріального  виробництва створюється національний доход, підприємства одержують виручку  від реалізації продукції і прибуток. Організація цих відносин виявляє  самий безпосередній вплив на кінцеві результати виробничої діяльності. Але фінансові відносини цієї групи є однотипними для всіх підприємницьких структур, в тому числі і для АТ.

Фінансові відносини всередині  підприємства включають відносини між філіалами, цехами, відділами, бригадами, а також відносини з робітниками і службовцями. Відносини між підрозділами підприємства пов'язані з оплатою робіт та послуг, розподілом прибутку, оборотних коштів та ін. Роль їх заключається у визначенні тих оптимальних стимулів і матеріальної зацікавленості, які б дали змогу досягти найвищих кінцевих результатів діяльності. Але саме в розподілі прибутку і проявляється особливість функціонування фінансів в акціонерних товариствах.

Прибуток АТ утворюється  з надходжень від господарської  діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З прибутку АТ сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету, після чого в повному розпорядженні АТ залишається чистий прибуток, який підлягає розподілу слідуючим чином:

- на сплату дивідендів (розподіл серед акціонерів);

-на розвиток виробництва  та створення і поновлення  фондів АТ;

• на соціальні програми і преміювання працівників АТ.

Дивіденди відіграють роль фінансового важеля, який дає змогу  працівникам бути співвласниками АТ і служить тим матеріальним стимулом, який зацікавлює саме в кінцевому  результаті. Це одна із переваг акціонерної  форми організації підприємництва.

Фінансові відносини підприємств з вищими організаціями включають відносини з приводу утворення і використання централізованих грошових фондів, які в умовах ринкових відносин є об'єктивною необхідністю. Це стосується також фінансування інвестицій, поновлення оборотних коштів, фінансування імпортних операцій, наукових досліджень. Внутрішньогалузевий перерозподіл грошових коштів, як правило, на поворотній основі грає важливу роль і сприяє оптимізації коштів підприємства.

Отже, акціонерна форма організації  підприємництва дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси компанії, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, і це, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.

За допомогою акціонерної  форми організації бізнесу можна  не тільки обмежуватись національним виробництвом, а й створювати міждержавні  підприємницькі структури через спільні підприємства.

    3. Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства

 

 

Функціонуючи  в ринковій економіці як суб'єкт  підприємницької діяльності, кожне  підприємство має забезпечувати  такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало  б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед  своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Коло найважливіших показників діяльності підприємств і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:

прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;

раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів);

ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);

ліквідність і платоспроможність;

запас фінансової стійкості  підприємства.

Фінансова стійкість підприємства формується насамперед під впливом рентабельності його діяльності. Розраховують такі коефіцієнти рентабельності [12]

Рентабельність  основної діяльності = П / Вт,          (2.1)

де П - прибуток від реалізації продукції;

Вт - витрати на виробництво продукції.

 

Рентабельність продажу = П / В,                      (2.2)

де В - виручка від реалізації.

Рентабельність основного  капіталу = ЧП / Б,         (2.3)

де ЧП - чистий прибуток;

Б - підсумок балансу.

4.Аналіз ліквідності і платоспроможності акціонерного товариства