Система національних рахунків та її макроекономічні показники в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Ноября 2013 в 19:19, курсовая работа

Описание работы

Отож робота над цією темою є актуальною.
Але широке впровадження методології СНР в економічну статистику та бухгалтерський облік гальмується обмеженою кількістю фахівців, які володіють цим складним як в теоретичному, так і в практичному плані предметом.
Завданням цієї праці є ознайомлення з основними категоріями, принципами побудови, показниками СНР, тобто із системою економічної інформації, яка використовується у світі для опису та аналізу економічного процесу на макрорівні. СНР є універсальною міжнародною економіко-статистичною мовою спілкування економістів, статистиків, політиків, фінансистів, дипломатів, менеджерів різних країн та наукових шкіл.

Содержание работы

Вступ
Гл. І Статистичні інструменти обліку показників національного виробництва
§1. Історія створення і розвитку системи національних рахунків
§2. Основні принципи побудови і елементи структури системи
національних рахунків
Гл. ІІ Особливості застосування система національних рахунків в аналізі макроекономічних показників
§1. Методи підрахунку валового продукту
§2 Макроекономічна оцінка рівня зайнятості і цін, розподілу доходів і
рівня життя, сфери зовнішньоекономічних зв’язків.
Гл. ІІІ Система національних рахунків в макроекономічному аналізі економіки України
§1. Історія впровадження системи національних рахунків
§2. Оцінка окремих макроекономічних показників розвитку національної економіки.
Висновки
Використана література

Файлы: 1 файл

Міністерство освіти і науки.doc

— 222.00 Кб (Скачать файл)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет харчових технологій

 

 

 

 

 

 

Кафедра економічної  теорії та політології

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Макроекономіка» та «Основи  економічної теорії»

на тему: “Система національних рахунків та її макроекономічні

показники в Україні”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковий керівник                                                                    Виконав студент

Шипов М.В.                                                                                    групи ЕіМ І-3

Кравець Юрій Тарасович

 

 

 

 

 

Київ - 2011

 “Система національних рахунків  та її макроекономічні

показники в Україні”

 

План

Вступ

Гл. І Статистичні інструменти  обліку показників національного виробництва

      §1. Історія створення  і розвитку системи національних рахунків

      §2. Основні принципи  побудови і елементи структури  системи

            національних рахунків

Гл. ІІ Особливості застосування система  національних рахунків в аналізі  макроекономічних показників

      §1. Методи підрахунку валового продукту

   §2  Макроекономічна оцінка  рівня зайнятості і цін, розподілу  доходів і

         рівня життя,  сфери зовнішньоекономічних зв’язків.

Гл. ІІІ Система національних рахунків в макроекономічному аналізі  економіки України

   §1. Історія впровадження системи національних рахунків

   §2. Оцінка окремих макроекономічних  показників розвитку національної  економіки.

Висновки

Використана література

 

Вступ

      Перехід України  на ринкові відносини потребує  докорінної перебудови обліку  та статистики. Але зробити це миттєво просто неможливо. Цей процес має тривалий еволюційний характер. Для того щоб прискорити його, не порушуючи внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду.

      Центральне місце  з-поміж міжнародних стандартів  обліку та статистики належить  системі національних рахунків (СНР). СНР – це найважливіший сучасний  міжнародний стандарт 00Н в галузі національного рахівництва. Ним користуються статистичні органи більшості країн світу. СНР нині в країнах з ринковою економікою є важливою складовою. Україна після проголошення незалежності почала переходити від колишнього радянського балансу народного господарства до СНР. У наш час Держкомстат України розробляє і публікує тільки національні рахунки.

      Сучасна система  управлiння економiкою на макрорiвнi не може функцiонувати без СНР,  яка дає змогу проводити монiторинг, здiйснювати моделювання, прогнозування та регулювання розвитку економiки, оцiнку результатiв реалiзацiї державної економiчної полiтики, мiжнароднi макроекономiчнi зiставлення. Нинi систему нацiональних рахункiв запроваджено у бiльшостi країн свiту.

      Отож робота  над цією темою є актуальною.

      Але широке впровадження  методології СНР в економічну  статистику та бухгалтерський  облік гальмується обмеженою  кількістю фахівців, які володіють  цим складним як в теоретичному, так і в практичному плані  предметом.

      Завданням цієї праці є ознайомлення з основними категоріями, принципами побудови, показниками СНР, тобто із системою економічної інформації, яка використовується у світі для опису та аналізу економічного процесу на макрорівні. СНР є універсальною міжнародною економіко-статистичною мовою спілкування економістів, статистиків, політиків, фінансистів, дипломатів, менеджерів різних країн та наукових шкіл.

     СНР є логічно послідовною,  гармонічною та цілісною сукупністю  макроекономічних рахунків, балансів  активів та пасивів, а також таблиць, в основу яких покладено низку узгоджених на міжнародному рівні понять, визначень, класифікацій та правил обліку. СНР дає можливість виражати економічні дані у формі, придатній для здійснення економічного аналізу та прийняття важливих управлінських рішень

           Майбутнім  фахівцям зі статистики, обліку, фінансів, державного управління  економікою, з менеджменту, маркетингу, міжнародної економіки важливо  знати основні засади побудови  СНР для того, щоб ефективно  використовувати систему показників СНР, яка адекватно описує структуру, механізм функціонування ринкової економіки.

      . Метою роботи  є комплексний науковий аналіз  системи національних рахунків, а саме змісту та значення  для макроекономічного аналізу,  теоретичні засади та принципи побудови, етапи розвитку СНР в Україні і власне показники, включаючи і нові.

      Теоретичну основу  курсової роботи складають наукові  праці вчених, які аналізували  загальні питання СНР та висвітлювали  проблеми становлення в Україні,  а саме В.Д.Базилевич, Тітьонко О.М., Л.О.Баластрик, С.Будаговська, Р.М.Моторин, Б.Т. Рябушкін та ін.

 

Гл. І Статистичні інструменти  обліку показників національного виробництва

 §1. Історія створення і розвитку  системи національних рахунків

 

           Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом.  Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування); досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів; розглядає економічні явища з глобальної точки зору.

      Розвиток макроекономічного  аналізу можна пояснити декількома  причинами:

      – міркування  економічної політики: державне  втручання торкається всієї економіки або її великі сектори; воно позначається на самих різних економічних рішеннях всіх громадян – їх споживанні, заощадженнях, капіталовкладеннях); проблеми, що встають при цьому повинні розглядатися в рамках глобальної теорії. Іншою перевагою такої теорії є можливість використати кількісні показники при підрахунку сукупних величин за допомогою технічних інструментів національного розрахунку.

      – теоретичні  міркування. Справа в тому, що  макроекономічний аналіз може  брати до уваги такі факти  і труднощі, які не виявляються в індивідуальному плані. Характерні особливості і поведінка якоїсь сукупності не піддаються визначенню за допомогою простого підсумовування характерних особливостей поведінки його складових елементів.

      Нерідко виявляється  необхідним враховувати при макроекономічному аналізі не тільки розмір сукупних величин, але і їх структуру. Сам аналіз буде тим більше плідним, чим більше вдасться розікласти агреговані величини на деяке число більш дрібних величин, з тим щоб скоротити неоднорідність, зберігши при цьому можливість оперувати системою загалом.

      Система національних  рахунків (СНР) – це сукупність  взаємопов’язаних показників та  класифікацій, яка віддзеркалює  реальні явища і процеси економіки  на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

      Для чого потрібна  СНР?

      Вчені пов’язують появу системи національного рахівництва з найбільш екстремальними подіями, що відбувалися у суспільстві. Так, приміром, Перша світова війна поставила перед урядами країн, втягнутих у неї, проблему обліку агрегованих показників, необхідних для вироблення економічної політики, здатної реалізувати військові та політичні цілі.[1]

            Велика депресія 29–33-х посилила  потребу в макроекономічних показниках. Вони були необхідні для того, щоб поставити „діагноз” економіці  та виробити заходи впливу  держави на економіку з метою обмеження впливу на неї циклічних коливань.

      Отже, інформація, що  міститься в системі національних  рахунків, необхідна насамперед  органам державної влади для  вироблення економічної політики, прийняття управлінських рішень, розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.

      Її користувачами  є також науково-дослідні інститути  та вищі навчальні заклади,  котрі черпають з СНР інформацію  для вивчення макроекономічних  явищ і процесів, виявлення тенденцій  розвитку макроекономіки, розробки макроекономічних теорій і моделей.

      Окрім того, в ній  зацікавлені менеджери, підприємницькі  та бізнесові структури, які  хочуть мати інформацію про  стан макроекономічного середовища, в якому вони планують здійснювати  свою діяльність.

СНР вміщує в собі інформацію, вкрай необхідну міжнародним економічним організаціям (ООН, МВФ) для прийняття виважених управлінських рішень  щодо надання кредитів, допомоги країнам-учасницям.

     Розглядаючи процес  еволюції ідей національного  рахівництва, слід зазначити, що створення системи національних рахунків розпочалося ще у сімнадцятому столітті. Протягом кількох століть вчені-економісти  різних країн створювали базу для розвитку СНР.

     В історії розвитку  системи національних рахунків  розглядається чотири етапа:

    • перший етап, підготовчий,  триває він у XVIII столітті і  основною подією на даному  етапі вважається введення в  користування поняття національного  доходу.

    • другий етап (функціональний) триває з XIX   до початку  XX століття і саме тоді було пояснено механізм функціонування економіки та введено методики вимірювання національного доходу;

    • організаційним етапом  є третій етап, що тривав на  початку ХХ століття до 1947 року  і ознаменований був створенням  міжнародних організацій та ООН;

    • четвертий етап триває з 1947 і до нині, автор називає його оптимізаційним, під час цього етапу було створено СНР і надалі  триває його оптимізація [2]

 У сучасних умовах одним  із головних інструментів розробки  національної економічної політики  країни стає економічна модель, яка будується на основі СНР з її важливою складовою частиною – міжгалузевим балансом. Це пов’язано з можливостями застосування міжгалузевого балансу для більш повної характеристики потоків продуктів та послуг, аналізу змін структури національної економіки, наслідків зміни цін, вартісних і натурально-речових пропорцій, здійснення прогнозованих макроекономічних розрахунків на основі коефіцієнтів витрат одних продуктів на виробництво інших, тобто необхідністю відображення реальних ринкових процесів, що мають місце в економіці України на етапі переходу до ринкових відносин в сучасній економічній системі світу на данний момент.

         Суттєвою  рисою міжгалузевого балансу  за методологією СНР є детальна  класифікація виробничого процесу  і встановлення тісного зв’язку з національними рахунками, що відображають цей процес. Вона розкриває ясну і стабільну картину виробничої структури у такому вигляді, який дає змогу встановити наслідки зміни попиту на конкретний продукт для різних галузей виробництва. На практиці це означає, що виробництво продуктів слід згрупувати по окремих їх видах, однорідних з точки зору тих продуктів, до яких вони відносяться. Отже, для більш детального та об’єктивного відображення специфіки виробництва, споживання та нагромадження в економіці, широкого використання показників міжгалузевого балансу в економічній практиці необхідно розробити номенклатури галузей і видів економічної діяльності, що об’єднують підприємства, однорідні за вироблюваною продукцією, видом використаної сировини або характером технологічного процесу. У зв’язку з розробкою і впровадженням в економічну практику нової Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), створеної на основі Класифікації видів економічної діяльності Євростату (NACE) та міжнародної стандартної галузевої класифікації ООН (ISIC) було визначено перелік видів економічної діяльності для складання міжгалузевого балансу за розширеною програмою, у якому виділено 92 види економічної діяльності, та за скороченою програмою (щорічною), у якому виділено 30 видів економічної діяльності.

      Баланси народного  господарства – це система  взаємопов’язаних макроекономічних  показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою якої описувалась  і аналізовувалась модель централізованої  планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену  сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.[3]

          Матеріальний  баланс відображав рух ресурсів  та використання матеріальних  благ. Сфера послуг розглядалась  як система перерозподічих відносин  і не  включалась   у   виробництво   сукупного   суспільного   продукту (ССП ).

          Розподіл  доходів та операцій з фінансовими  активами в БНГ не знайшов  належного відображення, оскільки  в централізовано-розподільчий економіці  вони не мали визначального  значення.

          Порівнюючи  дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі.

          Незважаючи  на суттєві відмінності між  розглянутими вище системами  відображення макроекономічних  показників, баланси народного господарства (БНГ) суттєво вплинули на систему національних рахунків (СНР). Цей вплив зумовлений насамперед тим, що БНГ були розроблені статичними органами СРСР значно раніше СНР. Перший баланс  народного господарства описує радянську економіку в 1925 – 1926 рр.[4]

      Системою національних рахунків запозичені:

  •    таблиці БНГ, в яких відображено міжгалузеві зв’язки економіки;

•    класифікація кінцевого  споживання на колективне та індивідуальне;

•    концепція загального споживання тощо.

      Тільки в другій  половині ХХ ст. принципи складання БНГ та їх показники починають безпосередньо координуватись з СНР.

 

 §2. Основні принципи побудови  і елементи структури системи

        національних  рахунків

      Система національних  рахунків — це адекватний ринковій  економіці національний облік, який створюється на основі європейських стандартів і адаптується до національних умов. Система національних рахунків завершується на макрорівні системою взаємопов'язаних статистичних показників. Вона побудована у вигляді певного набору рахунків та балансових таблиць, що характеризують результати економічної діяльності, структуру економіки та найважливіші взаємозв'язки в національному господарстві.

     Національна економіка  охоплює діяльність тільки резидентів, незалежно від місця їх знаходження  на території даної держави чи за її межами. До резидентів належать домашні господарства, підприємства та організації, які беруть участь в економічній діяльності на території держави протягом року або більш тривалого періоду. Поняття резидента не збігаються з поняттям громадянства чи національності. Практично до резидентів даної держави належать особи, які проживають на її території, за винятком тих, які приїжджають на відносно короткий строк, тобто менше року (туристи, артисти, спортсмени, учені, сезонні робітники та ін.); виключаються також члени іноземних посольств, представництв та інших дипломатичних установ; склад військових підрозділів інших держав, які базуються на території даної держави. До категорії резидентів належать також громадяни держави, які наймані посольствами, консульствами інших країн, розташованих на території даної країни.

Информация о работе Система національних рахунків та її макроекономічні показники в Україні