Соціально-економічна безпека підприємства

Важливим у гарантуванні економічної безпеки України є захист її ринкових основ, насамперед економічної конкуренції. Уникнути конкурентної боротьби підприємці не зможуть, бо вона є іманентним явищем ринку. Отже, потрібно вчитися перемагати в конкурентній боротьбі, приймати ефективні і своєчасні рішення щодо конкурентів. Утриматися в світі підприємницького ризику неможливо поза створенням надійної системи збирання й опрацювання інформації про конкурентне середовище, про низку ймовірних ризиків. І ставлення керівництва підприємства до створення такої системи має бути відповідним.

В умовах гострої конкуренції  проблема пріоритетів використання досягнень науки й техніки  є найважливішою. Інструментом її розв'язання стає промислове шпигунство, а в позитивному аспекті - ділова розвідка. Як іманентна складова сучасної ринкової конкуренції, ділова розвідка виступає складовою економічної розвідки і посідає відповідне місце у правовому полі України, однак має ще недостатньо визначений і досліджений науковцями вплив на економічну безпеку.

Враховуючи, що сьогодні без отримання інформації та її аналізу, проведення маркетингових досліджень і розвідувальної діяльності неможливо успішно вести бізнес, роль і актуальність впровадження ділової (корпоративної) розвідки, як однієї з розгалужень економічної, є беззаперечною і важливою.

Трактування понять "економічна розвідка", "ділова розвідка", "корпоративна розвідка" дають переважно російські практики та науковці, оскільки на український ринок ці служби просуваються надто повільно, однак і в Україні є вже певні напрацювання в цьому напрямку.

У нашій державі не відбуваються процеси взаємодії  між приватним бізнесом і роботою  спецслужб, що призводить до різних зловживань.

Важливим у проведенні економічних розвідувальних дій є те, що більшість необхідної інформації можна взяти з легальних відкритих джерел. Через те існує тісний взаємозв'язок між економічною розвідкою, захистом інформації, діяльністю служби безпеки та якісним складом персоналу компанії чи фірми.

Ділова (корпоративна) розвідка не пов'язана з великими витратами, але при цьому надає переваги, які не може забезпечити будь-який інший структурний підрозділ  компанії. Ділова розвідка не повторює роботи інших структур із меншою собівартістю, а дає можливість отримувати дані, які в принципі неможливо отримати інакше.

У будь-якому бізнесі та за різних умов кожен власник перш ніж робити грошові заощадження у створення, розвиток чи зміну профілю бізнесу, вибирати партнерів чи співвласників, має активно зібрати інформацію для прийняття рішення і лише після її аналізу робити висновок.

6. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА,  ЯК СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ  ПІДПРИЄМСТВА

Найбільш повну характеристику поняття "інформація" подано у  визначеннях нормативно-правових актів. Загалом поняття "інформація" трапляється в багатьох законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах. Це зумовлено:

- особливостями розвитку  національного законодавства, яке  формувалося, на основі потреби  термінового врегулювання багатьох сфер суспільного життя;

- інформаційні відносини та інформація як їх предмет є складовою різних видів суспільних відносин;

- інформація може бути товаром, тобто об'єктом цивільно-правових відносин, а обіг управлінської інформації є предметом регулювання адміністративного права.

Основу правового статусу  інформації визначає Закон України "Про інформацію". Інформацією  у ст. 1 Закону визначено як документовані  або публічно оголошені відомості  про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Системний підхід до побудови системи захисту означає оптимальне поєднання взаємозв'язаних організаційних, програмних, апаратних, фізичних та інших властивостей, підтверджених практикою створення вітчизняних і зарубіжних систем захисту і вживаних на всіх етапах технологічного циклу оброблення інформації.

Повнота контролю і реєстрації спроб несанкціонованого доступу означає необхідність точно встановлювати ідентичність кожного користувача і протоколювання його дій для проведення можливого розслідування, а також неможливість здійснювати будь-яку операцію з оброблення і інформації в ІТ без її попередньої реєстрації.

Забезпечення надійності системи захисту полягає в неможливості зниження рівня надійності у разі виникнення в системі збоїв, відмов, навмисних дій зломлювача або ненавмисних помилок користувачів та обслуговуючого персоналу.

Забезпечення контролю за функціонуванням системи захисту - це створення засобів і методів  контролю працездатності механізмів захисту.

Чим більший і сучасніший спосіб отримання інформації, тим більший ризик збереження її конфіденційності. У такому сенсі неабияке значення має захист інформації під час одержання її через Інтернет. За даними CERT Coordination Center, у 1995 p. було зареєстровано 2421 випадок зломів локальних мереж і серверів. За результатами опитування, проведеного Computer Security Institute (CSI), з 1991 p. серед 500 найбільших організацій, компаній та університетів кількість незаконних вторгнень зросла на 48,9 %, а втрати від цих атак оцінюються в $66 мли. У зв'язку з такими колосальними втратами виникає проблема якісного та надійного захисту інформації на будь-якому рівні суспільного життя.

Захисту підлягає будь-яка документацій на інформація, оскільки неправомірне її використання може завдати збитків її власникові, користувачеві та іншим особам. Неправомірний доступ до інформаційних ресурсів може завдати втрат громадянам, організаціям (юридичним особам) та державі загалом.

Останнім часом і  в Україні спостерігається стрімке  зростання злочинів, пов'язаних із втручанням у роботу автоматизованих систем. Як правило, втручання це здійснюється з метою вчинення інших, більш тяжких злочинів:

- розкрадання майна;

- вимагання майна під погрозою знищення;

- спотворення інформації, що опрацьовується чи зберігається в автоматизованих системах;

- несанкціоноване ознайомлення  з такою інформацією; 

- викрадення конфіденційної  інформації;

- знищення конфіденційної  інформації тощо.

Висока латентність  таких злочинів пояснюється насамперед тим, що державні й комерційні структури, які зазнали нападу, особливо в банківській діяльності, не дуже вірять у можливості розкриття таких злочинів правоохоронними органами. Однією з основних причин високої латентності та низького рівня розкриття злочинів у сфері комп'ютерної інформації є проблеми, що виникають перед правоохоронними органами на стадії порушення такої кримінальної справи внаслідок складності кваліфікації злочинних діянь та особливостей проведення окремих слідчих дій.

Важливим чинником є  також захист персоналу компанії, інформації про її працівників.

Згідно зі ст. З Конституції  України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність  і безпека визнаються в Україні  найвищою соціальною цінністю. Виходячи з положення Конституції, слід підкреслити, що чим більше значення проголошені ідеї мають для суспільства, тим важче вони втілюються в життя, тим довшим є їх шлях до конкретної особи.

Правовою основою систем управління людськими ресурсами  є угоди і договори між суб'єктами соціально-трудових відносин. На республіканському рівні укладають генеральні угоди між представниками професійних спілок, роботодавців та урядом України; галузеві угоди - між галузевими профспілками, об'єднанням роботодавців та представниками держави.

Згідно зі ст. 302 Цивільного кодексу фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.

7. ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОМЕРЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

З розвитком зовнішньоекономічної співпраці зростає і роль економічних  проблем в політиці. Поглиблення  міжнародного розподілу праці, збільшення об'ємів зовнішньоторговельних і кредитно-фінансових операцій викликає розширення діапазону економічних правопорушень, зростання економічних злочинів.

Українські підприємці, підприємства і фірми доки слабо  знайомі з суворими правилами  конкурентної боротьби, практикою окремих  бізнесменів і компаній з сумнівною репутацією. Сфера економіки і зовнішньоекономічних зв'язків є не лише областю міжнародної співпраці, але і сферою змагання, суперництва, конкурентної боротьби.

Вивчення досвіду розвинених зарубіжних країн в забезпеченні безпеки підприємництва, протидії економічним злочинам - важлива умова розвитку вітчизняного бізнесу.

Специфіка соціально-економічних  відносин у США пояснюється ринковою розвиненістю та особливим статусом непорушного права приватної  власності. Головна увага діяльності державних правоохоронних органів та громадських і приватних охоронно-детективних агентств спрямована на реалізацію законодавчо закріпленої програми профілактики і протидії широкому спектру зловживань у сфері бізнесу. Така співпраця органів держави з недержавними інституціями має вже тривалий характер та високу результативність, завдяки чому зміст вищезгаданих програм щодо протидії злочинних проявів у сфері бізнесу виявляється в його стабільності та мінімізації втрат.

Не менш важливою особливістю  американського бізнесу є врахування психологічного моменту, який передбачає зазвичай безконфліктне звільнення працівника — порушника інтересів фірми, причому з обов'язковим інформуванням широкого кола підприємців про протиправну поведінку такого rope-працівника, що за умови обов'язкового надання ним рекомендаційного листа від попереднього працедавця новому працедавцю породжує складність при подальшому працевлаштуванні.

До певної міри співпраця  з відповідними охоронно-детективними агентствами дає змогу керівникам фірм самостійно визначати: рівень такої співпраці; тривалість і обсяг робіт; об'єкти, що підлягають охороні, способи спостереження за ними; особливі умови виконання домовленостей (конфіденційність, терміновість, обсяг послуг, що надаються та плата за них).

У рамках програми здійснюється інформаційний обмін через систему  «електронного бюлетеня», що містить  інформацію про обстановку, попередження про можливі загрози для життя  і власності американців, які  працюють в 190 країнах, а також специфічну інформацію. Джерелом інформації при цьому є зведення зарубіжних представництв, повідомлення ЗМІ, доповіді, довідки і коментарі розкиданих по всьому світу американських агентств, контор, магазинів, що належать таким багатонаціональним корпораціям, як American Air Lines, Procter and Gamble, Bank of America, McDonald's, IBM тощо, котрі стали, по суті, «очима й вухами» системи колективної безпеки американського бізнесу.

Беручи до уваги схожість соціальної, правової й економічної  систем Великобританії та США, цілком закономірним є схожість забезпечення безпеки бізнесу в цих країнах. Так, аби не допустити розголосу про відповідні правопорушення з боку працівників фірми або ж банку, що може завдати їм удару по репутації та іміджу, керівництво свідомо йде на їх втаємничення від державних правоохоронців та громадськості. Саме тому перелік правопорушень, зазвичай економічних, такий: шахрайство, злочини у комп'ютерній сфері, крадіжка інформації, — розслідують співробітники власних служб безпеки і, відповідно, перебувають поза увагою правоохоронців і громадськості. Загалом керівники фірм ставлять перед фахівцями приватних охоронно-детективних агентств доволі складні завдання, які передбачають приватні розслідування правопорушень, пов'язані з комп'ютерними системами і шахрайством; забезпечення перевірки і безпеки службових приміщень, автотранспорту, домашнього житла; виявлення підслуховуючої техніки у цих приміщеннях; організацію особистої охорони керівництва, окремих клієнтів та працівників фірм.

Значного досвіду набуто у Великобританії у сфері безпеки вантажних і пасажирських перевезень, завдяки якому транспортні компанії об'єднані розробленням спільних заходів протидії щодо нападів на інкасаторів, аварій, а також заходів відстежування на маршрутах перевезення цінностей тощо. Однією з головних вимог забезпечення безпеки перевезень британці називають дотримання підвищених вимог щодо транспортних засобів: йдеться про куленепробивний, протиударний пожежо-стійкий характер означених транспортних засобів; виготовлення їх із надміцних матеріалів; обладнання сучасними засобами радіозв'язку, спецсигналами, надійними внутрішніми засувами, автоматичними замками та іншими засобами, що підвищують безпеку особи та транспорту. Щодо системи загальної профілактики, то її основу становлять політичні, економічні, правові та ідеологічні заходи впливу на всіх без винятку працівників та клієнтів фірми. Названа система включає в себе й вищерозглянуті окремі заходи, оскільки виступає макрорівнем загальної системи безпеки фірми.

Специфіка ментальності німецького народу не могла не позначитися на особливостях забезпечення безпеки бізнесу в Німеччині. Приватний охоронно-детективний ринок у Німеччині представлений широким колом його учасників, що у змозі надати бізнесменам якісні послуги у сфері безпеки. Так, урядом Німеччини створені національні спецслужби для контролю за ситуацією на економічно важливих об'єктах країни. Як протидію впливу іноземних спецслужб, німці створюють на національному рівні контррозвідувальні підрозділи, які у взаємодії з приватними охоронно-детективними агентствами виконують функції безпеки як щодо фірми, так і щодо її керівництва й окремих працівників і клієнтів. У зв'язку з цим на приватні агентства інколи покладають обов'язки здійснення окремих заходів оперативно-розшукової діяльності, що в умовах законодавства України категорично заборонено. Головним чином це отримання оперативно-значущої інформації про вчинені чи ті, що плануються, правопорушення як на фірмі, так і на загальнодержавному рівні.