Соціально-економічна безпека підприємства

Не менш важливої уваги  заслуговує питання недопущення витоку та розголошення відомостей, що становлять зміст комерційної чи виробничої (технологічної) таємниці, не зважаючи на відсутність законодавчо закріпленого поняття «таємниця». Чинне законодавство Німеччини збереження та нерозголошення таємниці ставить в обов'язок кожної особи, якій вона стала відомою в силу її службового становища чи трудових відносин. З такими працівниками, зокрема в банківській сфері, укладають відповідні угоди про нерозголошення подібних відомостей, за що, до речі, як і в Україні, передбачено юридичну відповідальність.

Для Франції особливим  є комплектування штату приватних  агентств особами з числа громадян Франції або ж Євросоюзу, що унеможливлює здійснення розвідувальних заходів  представниками інших країн. Широко залучають до роботи в агентства колишніх поліцейських, однак для цього вони мають отримати письмовий дозвіл від міністра внутрішніх справ, завдяки чому стає можливим здійснити кадровий відбір, не допустивши при цьому колишніх поліцейських, які звільнені за компрометуючими підставами. Фахівці приватних агентств, співпрацюючи з державними правоохоронцями, спрямовують свої зусилля на боротьбу зі зловживаннями торговою маркою, виявлення фактів недобросовісної конкуренції, на промислове шпигунство та контршпигунство, а також заходи безпеки в банківській системі.

Тим часом на спеціалістів служб безпеки покладено проведення таких заходів, як режимні заходи із жорсткого контролю за комерційною  і технічною документацією, що передається  вітчизняними фірмами іноземним  фахівцям; перевірка та відбір персоналу, що приймається на роботу, збирання відомостей про родинні, дружні та інші зв'язки працівників, контроль за звільненим персоналом, особливо, якщо вони мали доступ до конфіденційних відомостей; заходи щодо захисту банківських установ у зв'язку зі зростанням випадків озброєних пограбувань і нападів із застосуванням зброї на персонал ощадних кас, інженерно-технічні роботи з установленням сигнально-тривожних систем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р із змінами від 8 грудня 2004 p.: Офіц. видання. - K.: Вид. Дім "Ін Юре" 2006

2. Цивільний кодекс  України від 16 січня 2003 року  №435-IV. - Нове законодавство України / Уклад. Ю. П. Єлісовенко. - K.: Махаон, 2003. - 600с.

3. Кодекс України про  адміністративні порушення (зі  змінами і доповненнями) // Довідник  працівника контрольно-ревізійної  служби. - К.: ДІЯ, 2001.-Т.1.-С.18-19.

4. Витяг з Кримінально-процесуального  кодексу України (зі змінами і доповненнями) від 28 грудня 1960 року // M. І. Камлик. Судова бухгалтерія: Підручник. - Вид. 4-те, доп. та пере-роб. - К.: Атіка, 2003. - С. 398.

5. Про розвідувальні  органи: Закон України від 22 березня  2001 р. № 2331-Ш // Відомості Верховної Ради України.

6. Про захист інформації  в автоматизованих системах: Закон  України // Відомості Верховної  Ради. 1994.-№31.-286 с.

7. Положення про технічний  захист інформації в Україні,  затверджене постановою Кабінету  Міністрів України від 9 вересня  1994 р. № 632 // ЗП України. - 1994. - №12.

8. Кримінально-процесуальний  кодекс України: наук.-практ. коментар. - К.: Юрінком, 1995.-639 с.

9. Про оперативно-розшукову  діяльність: Закон України: наук.-практ.  коментар. - К.: РВВ МВС України, 1993. - 120 с.

10. Про інформацію:,Закон України від 2 жовтня 1992 року №2657-ХІІ.

11. Про основи національної  безпеки України: Закон України  від 19 червня 2003 р. // Офіц. Віс. України. - 2003. - № 29. - Ст. 1433.

12. Указ Президента  України "Про Міжвідомчу комісію  з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України" від 22 січня 2002 р. № 63/2002. // Відомості Верховної Ради України.

13. Агафонов Г. Г., Буришев С. А., Прохоров С. Л. Концепции безопасности. / - К.: А-ДЕПТ, 2005.-Кн. 2.-270 с.

14. Альбрехт У., ВенцДж., Уильяме Т. Мошенничество. - СПб.: Питер Пресс, 1996.

15. Андреев Б. В. Захист прав та свобод людини і громадянина в інформаційній сфері // Системи безпеки - 2002. - №1.

16. Андрианов В. Национальное богатство, природные и трудовые ресурсы // Общество и экономика. - 2003., - №4-5. - С. 127-196; С. 127.

17. Бандурка О. М, Духов В. С, Петрова К. Я. Червяков І М. Основи економічної безпеки: Підручник. - X.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003 - 36с.

18. Барановський О. І Фінансова безпека / Ін-т екон. прогнозування. - К.: Фенікс, 1999. - 338

19. Бачило ІЛ, Лопатін В. Н, Федотов М. А. Інформационное право.- Спб.: Юридичний центр Прес, 2001.

20. Баяндин Н. И. Технологии безопасности бизнеса: введение в конкурентную разведку. Учеб.- практ. пособие. - М.: Юристь, 2002. - 320 с.

21. Бобрик В. І. Цивільно-правова охорона особистого життя фізичних осіб: Авторсф. юр. наук. - X., 2004.