Суб’єкти банкрутства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2013 в 20:15, контрольная работа

Описание работы

Такі основні законодавчі акти про банкрутство, поняття
якого містить стаття 1 Закону “Про банкрутство”. Це пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для нього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і правовий характер.

Содержание работы

Вступ.
Поняття банкрутства та його субєкти.
Підстави для застосування банкрутства.
Провадження у справах про банкрутство.
Заключення.

Файлы: 1 файл

Банкрутство.doc

— 127.50 Кб (Скачать файл)

Після завершення реалізації майнових об'єктів, що входять  до складу ліквідаційної маси і необхідні для  повного  задоволення усіх вимог кредиторів, та розподілу виручених сум між  кредиторами ліквідаційна комісія має скласти і подати арбітражному  суду  звіт про виконані дії у формі ліквідаційного балансу. У  ліквідаційному балансі мають бути відображені показники  виявленої  ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про  реалізацію  об'єктів ліквідаційної   маси   з   посиланням   на    укладені    договори купівлі-продажу,  а  також  про  розподіл  виручених  коштів   між кредиторами.

Результати  розгляду арбітражним судом ліквідаційного  балансу і  доданих  до   нього   документів   складають   заключний   етап ліквідаційної процедури.  Стаття  22  Закону  регламентує  порядок  розгляду арбітражним судом ліквідаційного балансу і винесення ним ухвал за результатами його перевірки.

Після заслуховування членів ліквідаційної  комісії  і  зборів або  комітету  кредиторів  арбітражний  суд  виносить  ухвалу  про затвердження ліквідаційного балансу  і  припинення  провадження  у  справі про банкрутство,  якщо  дійде висновку,  що  ліквідаційна комісія належним чином здійснила необхідні заходи для виявлення і реалізації усіх  майнових  активів,  що  підлягають  включенню до ліквідаційної маси, і у встановленому порядку розподілила виручені суми між кредиторами.

У  випадку,  коли  арбітражний  суд   дійшов   висновку,   що ліквідаційна комісія  не виявила  або  не  реалізувала  усі  наявні майнові  активи  ліквідаційної   маси,   необхідні   для   повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення  нових ліквідаторів. Нові ліквідатори мають утворити ліквідаційну комісію і діяти згідно з вимогами статей 15 - 22 Закону.

Якщо ліквідаційна комісія не  виявила  майнових  активів,  що підлягають включенню  до ліквідаційної маси, це не звільняє її  від обов'язку подати арбітражному судові  ліквідаційний баланс,  який має засвідчити відсутність майна у банкрута.

У  разі  коли  за  результатами  ліквідаційного   балансу   у юридичної особи  суб'єкта банкрутства  не  залишилось  майна  після задоволення вимог кредиторів, арбітражний суд виносить ухвалу  про ліквідацію цієї юридичної особи. Примірник такої ухвали  має  бути надісланий реєструючому органові і місцевому органу статистики для виключення  юридичної   особи   з   Єдиного   державного   реєстру підприємств та організацій України.

 У випадку,  коли після  ліквідації  юридичної   особи  суб'єкта банкрутства  будуть виявлені належні їй  майнові об'єкти або  кошти,  справа не може переглядатись  за нововиявленими обставинами.  Проте наглядова інстанція арбітражного суду не позбавлена права в  цьому випадку скасувати  ухвалу  про  припинення  провадження  у  справі (стаття 106 АПК) і  призначити  нових  ліквідаторів  або  доручити попередньому складу ліквідаційної комісії виконувати свої  функції щодо виявленого майна відповідно до вимог статей 15 - 22 Закону.

Перевірка постанови  та ухвал,  винесених  зі  справи  про банкрутство, здійснюється в  порядку,  передбаченому  розділом  XII АПК.

Ухвали, винесені у провадженні справ про банкрутство, а саме: відмова  у  прийнятті  заяви  про  порушення   справи,   зупинення провадження у справі, залишення  заяви  без  розгляду,  припинення провадження у справі можуть  бути  перевірені  в  порядку  нагляду згідно зі статтею 111 АПК. Можливість перевірки в порядку  нагляду і ухвал, які можуть бути винесені за результатами  розгляду  вимог кредиторів, передбачена статтею 10 Закону.

Ухвали про  визнання  недійсними  угод  щодо  майна  боржника (стаття  15  Закону)  і  про  результати  розгляду  скарг  на  дії ліквідаційних комісій (стаття  16  Закону)  також можуть   бути перевірені в порядку нагляду, оскільки ці ухвали за своєю суттю є рішеннями щодо  розв'язання  конкретного   спірного   питання у провадженні справи про банкрутство.

 

Використана література, законодавчі акти

 

  1. Конституція України.
  2. Закон України про банкрутство.
  3. Закон України “Про підприємства в Україні”.
  4. Арбітражно-процесуальний кодекс України.
  5. Розяснення Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про банкрутство”” № 01-6/481 від 15.04.93.
  6. Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про банкрутство”” № 02-5/444 від 18.11.97.

Информация о работе Суб’єкти банкрутства