Сучасна ситуація на ринку праці України

-       неврегульованою внутрішньою трудовою мігра­цією, основними чинниками якої є розбалансованість попиту та пропозиції робочої сили в розрізі регіонів (на сьогодні найбільшу кількість вакансій пропону­ють роботодавці Києва, Дніпропетровської, Донець­кої, Харківської, Запорізької областей).

Проблемою є нелегальна праця громадян України за кордоном, неналежний соціальний захист, ризики страхових заощаджень і пенсійного забезпечення, ві­дсутність надійних механізмів перерахування отри­маних за працю за кордоном коштів, повернення міг­рантів. Нівелювання негативних проявів зовнішньої трудової міграції громадян України, насамперед, пов'язане зі створенням привабливого внутрішнього ринку праці, укладенням угод щодо працевлашту­вання та соціального забезпечення громадян Украї­ни, які перебувають за її межами.

Характерною ознакою ринку праці України є ни­зький рівень зайнятості осіб із інвалідністю. За дани­ми інформаційно-обчислювального центру Міністерства праці у 2009 році кількість працюючих інвалідів склала 515 тис. осіб, або 39% від загальної чисельності ін­валідів працездатного віку, тоді як в інших країнах рівень зайнятості цієї категорії громадян є значно вищим (наприклад, в Італії - 55%, у Швеції - 60,1%, у Китаї - майже 80%) [27].

Основними причинами, які стримують зайнятість інвалідів в Україні, є:

-                     порівняно низький рівень освіти інвалідів і їх професійної підготовки;

-                     недостатній рівень підтримки тих, хто вперше виходить на ринок праці (випускників навчальних закладів);

-                     недостатня кількість робочих місць, на яких мо­же бути задіяна праця інвалідів.

3.3 Пропозиції до оптимізації ринку праці в Україні

Ринок праці молоді є одним з найбільш проблемних сегментів національного ринку праці. Нині в Україні спостерігаються негативні тенденції на молодіжному ринку праці: відбувається скорочення частки молоді в структурі економічно активного населення та зайнятих, зниження попиту на дану робочу силу, перевищення чисельності вивільнених молодих працівників з підприємств над заявленою потребою підприємств в такій робочій силі, високий рівень молодіжного безробіття. Недостатній розвиток промисловості та інших сфер економічної діяльності, непривабливі економічні умови зайнятості (низький рівень заробітної плати) робить значну частку робочих місць непривабливими для молоді, а недалекоглядна кадрова політика підприємств не забезпечує її ефективне залучення до трудової діяльності [29].

Недостатня увага з боку держави до таких проблем, законодавча неврегульованість в даній сфері, відсутність комплексної програми регулювання посилюють напруження на ринку праці, знижують мотивацію молоді до трудової діяльності, можуть стати підґрунтям падіння конкурентоспроможності молоді на ринку праці.  

Конкурентоспроможність молоді на ринку праці визначається освітньо-професійним рівнем, професійною мобільністю, характеристиками її здоров’я, економічним становищем та ментальними рисами. Негативними чинниками, що впливають на конкурентоспроможність молоді, є недостатність практичної підготовки, відсутність практичного досвіду роботи, погіршення здоров’я, низький рівень доходів, більша вразливість до соціально обумовлених хвороб та антисоціальної поведінки. При цьому освітній чинник позитивно впливає на конкурентоспроможність молоді, оскільки більша її частка задоволена обраною професією та якістю навчання, здобуває додаткові знання, має особистий план професійного розвитку [28].

Сьогодні обсяги підготовки в системі професійної освіти в Україні зростають, особливо у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акредитації (за 2008-2009 рр. на 17%), що свідчить про підвищення освітньо-професійного рівня молоді. В той же час у системі професійної освіти накопичилась низка проблем, що знижує якість підготовки молоді і, як наслідок, її конкурентоспроможність на ринку праці: недостатнє фінансування, застаріла матеріально-технічна база, недостатньо високий рівень кваліфікації професорсько-викладацьких кадрів. Недосконалість профорієнтаційної роботи, переважна орієнтація молоді на здобуття престижних професій, неефективне формування держзамовлення на підготовку кадрів та його невиконання обумовлює невідповідність структури підготовки за напрямами та спеціальностями потребам економіки регіонів та країни в цілому. Поширеність контрактної форми навчання у вищих навчальних закладах звужує можливості отримання якісної професійної освіти молоддю з малозабезпечених сімей.

Після закінчення навчального закладу перед випускниками постає  питання їх подальшого працевлаштування, гострота якого підсилюється відсутністю гарантій держави на працевлаштування за фахом. Інша перешкода, з якою стикаються молоді спеціалісти, – це низький рівень розвитку соціальної сфери, особливо у сільській місцевості, де недостатньо розвинена інфраструктура. Крім того, сьогодні більшість підприємств не в змозі забезпечити своїх працівників задовільними умовами праці та проживання і високим рівнем заробітної плати, що виступає головною причиною плинності кадрів, особливо серед молоді.

Положення молоді на ринку праці, її місце в системі економічних пріоритетів і суспільних цінностей – важливий показник рівня розвитку всієї країни та окремих регіонів. Тому інвестиції у підтримку молодіжної зайнятості і формування такого вітчизняного ринку праці молоді, що був би адекватним сучасним соціально-економічним умовам, поза сумнівом, є виправданими. При цьому ефективність таких інвестицій буде вищою при запровадженні диференційованого підходу щодо окремих груп молоді, які є найменш конкурентоспроможними на ринку праці, а також при комплексному вирішенні даної проблеми на всіх рівнях управління: державному, регіональному та на рівні кожного підприємства (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 - Комплексний підхід до удосконалення механізму регулювання ринку праці в Україні

Запропонований комплексний підхід до удосконалення механізму регулювання ринку праці молоді дозволяє вирішувати як наявні, так і приховані проблеми даного ринку (підвищення якості робочих місць та створення можливостей працевлаштування, наближення освіти до вимог ринку праці), сприяти зайнятості та скорочувати молодіжне безробіття. У подальшому необхідно розробляти механізми реалізації даних напрямків вирішення проблем на молодіжному ринку праці в контексті проведення активної державної політики зайнятості в Україні.

ВИСНОВКИ

На основі наукового дослідження були зроблені наступні висновки: Одним із типів ринків за економічним призначенням є ринок праці. Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально пов'язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. Ринок праці як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів. Відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування суб'єктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів інфраструктури, особливостями товару, що циркулює на ринку праці, а також особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції тощо. Основними чинниками, котрі впливають на формування ринку праці країні є демографічні, соціальні, економічні, політичні та правові.

Основними методами, що використовувалися для дослідження функціонування ринку праці країни, є статистичний, системного аналізу та історичний.

Перехід до ринкової економіки передбачає формування ринку праці як частини економічної системи, в межах котрої відбувається залучення праці як економічного ресурсу до сфери національного виробництва. Ринок праці охоплює сукупність механізмів, що забезпечують узгодження та координацію попиту і пропозиції праці, купівлю-продаж робочої сили та визначення її ціни, організацію оплати праці й соціальних захист найманих працівників через систему соціального страхування. Процес формування національного ринку праці відбувається повільно й суперечливо. Попит на працю, як відомо, є похідним від попиту на товари і послуги. Сьогодні формування ринку праці в Україні здійснюється в умовах кризового стану економічно неефективної її структури, надзвичайно розвиненої  важкої промисловості й слабкої сфери народного споживання, залежності економіки від кооперованих зв’язків з державами СНД, насамперед від постачання енергоносіїв з Росії.

Загалом сучасному ринку праці в Україні притаманні такі ознаки: перевищення пропозиції робочої сили над попитом; низька ціна робочої сили, її невідповідність реальній вартості; зниження зайнятості у сфері суспільного виробництва, зростання чисельності незайнятого населення, низька частка офіційно зареєстрованих безробітних; великі масштаби зростання прихованого безробіття; наявність значних масштабів нерегламентованої зайнятості; зростання молодіжного безробіття; регіональні диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі; низька професійна й особливо територіальна мобільність трудових ресурсів; відсутність або недостатня спрацьованість правових норм організаційно-економічних механізмів, що регулюють трудові відносини тощо; еміграція висококваліфікованої робочої сили.

З метою подолання регіональних дис­пропорцій на ринку праці та забезпечення економіч­ного розвитку, доцільно запровадити наступну сис­тему заходів:

     збільшення фінансових надходжень до служб зайнятості несприятливих регіонів за рахунок держа­вного перерозподілу всіх коштів, отриманих у ре­гіонах залежно від потреб кожного з них;

     розширення сфери застосування праці за ра­хунок створення нових робочих місць через вста­новлення сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, на яких створюються нові робо­чі місця, надання державної підтримки сільсько­господарськім виробникам, підприємствам у де­пресивних регіонах;

     удосконалення механізму формування, роз­міщення та виконання державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних і робі­тничих кадрів на основі даних про стан регіона­льних ринків праці;

     запровадження системної взаємодії робото­давців і професійно-технічних навчальних закла­дів шляхом активізації участі роботодавців у створенні сучасної навчально-виробничої бази;

     розробка та впровадження програм покра­щення демографічної ситуації в регіонах шляхом фінансової підтримки найбільш уразливих верст населення; забезпечення гідних соціальних гаран­тії для багатодітних родин (встановлення пільг у медичному, освітньому обслуговуванні );

     реалізацію механізмів щодо працевлашту­вання випускників навчальних закладів, передба­чених Законом України „Про забезпечення моло­ді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту першим робочим місцем з наданням дота­ції роботодавцю" .

Упровадження цих заходів дозволить підви­щити якість національної робочої сили, подолати регіональні диспропорції на ринку праці в Україні та істотно підвищити попит на робочу силу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.        Єременко В. “Робоче місце і ринок праці”// Економіка України, 2006 р., №6.

2.        Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. посібник. - К.: Київ, держ.торг.-екон.ун-т. 1995. - С. 240.

3.        Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. І-ІV рівнів акредитації. — 2-ге вид., виправ. і доп. — К.: Каравела, 2001. — 298 с.

4.        Витвицький Я.С. Економіка: Навч. посіб. для загальноосвітніх закладів. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.

5.        Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - С.224

6.        О.В. Волкова/ Ринок праці: навчальний посібник. - «Центр учбової літератури» 2007, 624с.

7.        Мазаракі А.А. Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. пр. – К.: КНТЕУ, 2002. – 323 с.

8.        Макроекономіка і нова Макроекономіка «Либіль-Нічлава»:Підр. - К.,1998 - С. 380.

9.        Макроэкономика /Под ред. Е.Б. Яковлевой - СПб.: Поиск, 2007.-С. 380.

10.             Державний комітет статистики України. Основні показники ринку праці (квартальні дані). Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/rp/oprp/oprp_u/oprp_u2009.htm

11.             Запорізький регіональний центр зайнятості.  Відділ статистики, моніторингу та прогнозування.  Головні показники діяльності Запорізької обласної служби зайнятості в 2006 - 2009 роках. Режим доступу : http://www.dcz.gov.ua/zap/control/uk/publish/category;jsessionid=6BEE332E649251EC1702479D8AC123C8?cat_id=1044045&page=1

12.             Регіональна статистика.  Ринок праці у 2009 році. Режим доступу:  http://www.dcz.gov.ua/zap/control/uk/publish/article?art_id=13151&cat_id=1044045

13.             Державний комітет статистики України. Основні показники ринку праці (річні данні). Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/rp/ean/ean_u/osp_rik_07u.htm

14.             121

15.             Офіційний сайт державної служби зайнятості. Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34735&cat_id=34712

16.             Офіціальний сайт Кабінету Міністрів країни. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/newscategory?cat_id=16934579

17.             Державний комітет статистики України.  Статистично –аналітичний огляд стану ринку праці  у 2009 року. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/rp/pres-reliz/dop1_2009.htm