Сутність торгівлі товарами для дітей та фактори, які впливають на її формування у магазині

Зміст

 

 

 

Вступ

В роки незалежності Україна вступила в новий період свого розвитку, пов’язаний з переходом до ринкових відносин, удосконаленням законодавства України, розширенням можливостей повноцінної господарської діяльності підприємств торгівлі i сфери послуг. Юридична i господарська самостійність підприємств, їхня економічна свобода i рівноправність як суб’єктів ринку, надають підприємствам широкий простір комерційній ініціативі, самостійності в прийнятті рішень із питань комерційних зв’язків, використання фінансово-кредитного механізму.

Передумовами формування i регулювання цього процесу є перехід від централізованого розподілу товарних ресурсів до вільного їхнього продажу. Перед тим, як товар переходить до кінцевого споживача, проходить певний торгово-технологічний процес: постачання товарів, організація та формування асортименту, стимулювання збуту, сервісне обслуговування. Дані операції є взаємопов’язаними і основними у комерційній роботі торгового підприємства.

Асортимент дитячих товарів  на сьогодні просто величезний. Крім традиційних  іграшок і харчування, сучасні  «дитячі світи» одночасно пропонують найрізноманітніший одяг, взуття, меблі, техніку і косметику.

Для більш детального аналізу процесу  продажу дитячих товарів на прикладі ДП «Маркет-плазо», мною була вибрана саме ця тема курсової роботи.

Об’єкт дослідження: сфера торгівлі товарами дитячого призначення.

Предмет дослідження: торгівля товарами для дітей на прикладі ДП «Маркет-плазо».

Мета роботи: дослідити та оцінити сутність, умови  та стан торгівлі товарами для дітей на території України.

Метод дослідження в роботі вибраний простий пошуковий по наявній методичній та науковій літературі із аналізом знайденого матеріалу та висновками по закінченні роботи.

Актуальність теми роботи.

Витрати на дітей, безумовно, залежать від рівня доходу сім’ї, особливо у дуже бідних і багатих сімей. Чим бідніша сім’я, тим більше грошей у процентному відношенні вона витрачає на дитину. У деяких сім’ях ця стаття витрат перевищує витрати на харчування, а в ряді сімей на дитину іде понад 70% усіх доходів. За підрахунками аналітиків, одноразові витрати на придбання всього необхідного для новонародженого (ліжечко,  коляски, памперси, одяг та інше) становлять від $ 500 до $ 1500. Сім’я з доходом 1,2 тис. грн. на місяць на людину, а таких у нас більшість, витрачає в місяць на дитину до року 5 тис. грн. Структура витрат така: 34% витрачається на одяг, 12% – на взуття, 18% – на іграшки й 36% на все інше, включаючи памперси і дитяче харчування. Більш забезпечені батьки вважають за краще купувати більш дорогі та якісні товари. Але їх частка поки що невелика і складає 40% у грошовому і 5% у натуральному вираженні. Причому ця частка постійно зростає і, за прогнозами аналітиків, рости і далі.

Завданням для виконання  роботи є висвітлення таких основних питань як:

1. Загальний аналіз роздрібної торгівлі та торгівлі товарами для дітей, підлітків та немовлят.

2. Характеристика потреб в даних товарах у населення.

3. Проаналізувати та оцінити товарний асортимент мережі магазинів ДП «Маркет-плазо» («Фуршет»).

4. Дослідити на прикладі стан  товаропостачання магазину.

5. Визначити шляхи вдосконалення  продажу товарів для дітей.

6. Зробити висновки по дослідженні.

Дана робота складається із вступу, п’яти основних простих розділів, висновку та списку використаної літератури. Розділи 1-2 є теоретичними та містять загальну інформацію по темі дослідження, а розділи 3-5  - виконані на прикладі ДП «Маркет-плазо» та містять матеріали, по аналізу та формуванню асортименту товару і вдосконалення його збуту.

Курсова робота ґрунтується на аналізі  науково-методичної літератури, методичних посібників та економічних даних підприємства «Маркет-плазо».

Теоретична та практична  цінність роботи полягає в наявності теоретичного матеріалу по дослідженню, відсіяного з-поміж іншого в процесі пошуку інформації по темі, та в наявності практичних матеріалів по досліджуваному підприємству.

 

 

1.  Сутність торгівлі товарами для дітей та фактори, які впливають на її формування у магазині

Завершальною фазою товарного  обігу, під час якої здійснюється передання товару кінцевому споживачеві  для задоволення його потреб в обмін на гроші, є роздрібна торгівля.

Роздрібна торгівля — це одна із форм господарсько-торговельної діяльності, яку здійснюють суб’єкти господарювання, і водночас, форма організації товарного ринку. Вона є невід’ємною складовою внутрішньої торгівлі.

Під роздрібною торгівлею розуміють  підприємницьку діяльність з продажу  товарів та послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу  безпосередньо громадянам та іншим  кінцевим споживачам для їхнього  особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків. Підґрунтя роздрібної торгівлі становить торговельна діяльність.

Торговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

У процесі торговельної діяльності роздрібна торгівля розв’язує двоєдине завдання: задовольняє мінливі та зростаючі потреби кінцевого  споживача в товарах та послугах і забезпечує створення прибутку суб’єкта господарювання.

На відміну від оптового продажу, тобто від закупівлі товарів  для подальшого перепродажу або  професійного використання, приводом для купівлі в роздрібній торгівлі є задоволення власних потреб покупця та його сім’ї у куплених товарах чи послугах.

 

Для роздрібної торгівлі характерні такі ознаки:

• вона є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діяльністю юридичних осіб та громадян з метою отримання прибутку;
• головним змістом торговельної діяльності є продаж товарів, при цьому можуть виконуватися супутні роботи й надаватися різноманітні послуги. До супутніх робіт належать фасування, пакування, підгонка тощо. Послуги роздрібної торгівлі доволі чисельні, наприклад догляд за дітьми, подарункове оформлення покупок, доставка покупок тощо;
• товари реалізуються безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання;
• товари реалізуються за готівку або іншими, прирівненими до неї платіжними засобами (кредитні картки банків, перерахування з рахунків вкладників банків тощо);
• у роздрібній торгівлі можуть продавати лише товари певного асортименту (продовольчі та непродовольчі товари, горілчані та тютюнові вироби, лікарські засоби та вироби медичного призначення, деякі хімічні речовини, транспортні засоби та номерні агрегати, ювелірні вироби, окремі види зброї, боєприпасів і спеціальних засобів, деякі інші товари). Цей асортимент вужчий, ніж в оптовій торгівлі, але набагато ширший, ніж у сфері громадського харчування;
• для роздрібної торгівлі важливим є наявність торгового місця. Під торговим місцем розуміють відокремлене, спеціально обладнане місце для здійснення роздрібного продажу товарів з обов’язковим дотриманням чинних правил торговельного обслуговування населення та порядку розрахунків із покупцями;
• роздрібна торгівля ґрунтовно регламентована законодавчими та нормативно-правовими актами;
• договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер. Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець перебрала на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не передбачено законом. Він також не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності в нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (послуг). Пропозиція укласти договір (оферта) надходить від продавця, який демонструє товар або оголошує про його продаж і вказує продажну ціну. Ця пропозиція (так звана публічна оферта) адресується всім і кожному, а угода досягається лише у разі, коли покупець став на цю пропозицію, або коли сторони в належній формі досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору.

Рис. 1.1. Форми роздрібної торгівлі

Цивільним кодексом України та спеціальними законодавчими і нормативно-правовими  актами про захист прав споживачів визначені додаткові правові можливості фізичних осіб — покупців, не передбачені в загальних правилах купівлі-продажу: отримання гарантій належної якості та безпеки товарів; необхідної, доступної та достовірної інформації про якість, кількість і асортимент товарів; відшкодування збитків, завданих неякісними товарами тощо.

Суб’єкти господарювання (підприємці) можуть здійснювати торговельну  діяльність лише після державної  реєстрації їх як суб’єктів підприємницької  діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності в них спеціального дозволу (ліцензії) на торгівлю окремими видами товарів.

Сучасна роздрібна торгівля здійснюється в різноманітних формах, які змінюються й доповнюються під впливом розвитку науково-технічного прогресу, впровадження новітніх засобів обчислювальної техніки, інформаційних технологій і телекомунікаційних мереж. На рис.1.1 наведена схема класифікації форм роздрібної торгівлі товарами.

Торгівля дитячими товарами – складний бізнес. Він важчий, ніж торгівля побутовою електронікою, продовольчими товарами, одягом. Проблема полягає в тому, що “дитячий” роздріб вимагає великого асортименту, оскільки кожній віковій групі потрібні зовсім різні товари, це, в свою чергу, обумовлює необхідність у великих торгових площах і складній логістиці. Крім того, організація “дитячого” роздрібу має свою специфіку – такі магазини повинні бути, якщо можна так сказати, видовищними. Відвідувачам дитячого магазину (а зазвичай покупки робляться всією родиною) потрібний не тільки товар, а й можливість чимось зайняти дитину, тому торговці змушені створювати дитячі куточки і придумувати всякі розваги, які потребують додаткових площ, а прибутку не приносять. Необхідний сьогоднішньому ринку формат дитячого магазину представляє вісім товарних груп – іграшки, взуття, одяг, білизна, канцтовари, книги, спорт, товари для малюків. Мінімальна площа такого магазину – 1500-2000 кв. м. На думку фахівців, поява на ринку великих дитячих магазинів або спеціальних дитячих зон у звичайних торгових центрах, що надають не тільки товари, але й розваги, – найбільш перспективний шлях розвитку “дитячого” роздрібу. На тлі гострої конкуренції в інших сегментах вкладення в дитячу індустрію можуть бути дуже вигідні – за прогнозами фахівців, попит на товари і послуги цивілізованого “дитячого” роздробу в найближчі роки збільшиться у 2-3 рази. Як правило, батьки дуже трепетно підходять до покупки товарів і продуктів харчування для дітей, тому завжди виберуть той формат, який найповніше відповідатиме вимогам: ціна, широкий асортимент, якість товару, обслуговування та ін.

У більшості випадків саме до спеціалізованих  магазинах пред’являються основні  вимоги до місцерозташування, оформлення торгового залу. По-перше, він повинен  знаходитися на нижніх поверхах (особливо, якщо знаходиться в торговому  центрі). Адже його цільова аудиторія – це майбутні мами чи батьки з дітьми. По-друге, оформлення торгового залу має бути виконане в неяскравих, приглушених тонах, заспокійливих і розслаблюючих відвідувачів. По-третє, велике значення мають високу якість обслуговування та індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Практично в кожному центрі торгівлі дитячими товарами вироблений свій підхід до розташування продукції в залі.

Взагалі, магазин прагне розділити  торговий зал на сектори: меблі, відділ ліжок і комплектуючих (балдахіни, подушки, матраци, постільна білизна), відділ гігієнічних засобів, одягу для мами і малюка і тому подібне. Особливо буде підкреслювати подібне поділ використання в секторах різних кольорових гам. Наприклад, в залі для хлопчиків добре буде виглядати синій колір, для дівчат – будь-який світлий.

Окрім того, до торгівлі дитячими товарами виставляється ряд вимог від  законодавства України. Відповідно до розділу 26 Переліку продукції, що підлягає обов'язкової сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 01.02.2005 р. № 28, підлягає обов'язковій сертифікації така продукція, призначена для дитячого та дієтичного харчування:

• суміші на основі сухого молока, призначені для дитячого та дієтичного харчування;
• консерви плодові та ягідні (фруктові) для дитячого харчування;
• консерви овочеві, овоче-плодові, овоче-м'ясні для дитячого харчування;
• консерви м'ясні для дитячого харчування;
• консерви рибні для дитячого харчування.

[5]

Це означає, що торгівля цими товарами можлива лише за наявності відповідних  сертифікатів якості або за наявності  в супровідних документах на реалізований товар реєстраційних номерів  сертифікатів.

Якщо ж таких документів не буде, то підприємця можуть оштрафувати працівники відділень у справах захисту прав споживачів. Згідно з абз. 3 п. 1 ст. 23 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. № 1023-ХП за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності передбачено штраф у розмірі 50% вартості партії несертифікованого товару, але не менше 170 грн. Якщо ж підприємець торгує за фікспатентом, то штраф - 170 грн.