Сутність торгівлі товарами для дітей та фактори, які впливають на її формування у магазині

Звісно, підприємець, який продає дитяче харчування, повинен дотримуватися Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Міністерством економіки та з  питань європейської інтеграції України  від 11.07.2003 р. № 185 (далі - Правила торгівлі). Так, відповідно до пп. 1.14 розділу II Правил торгівлі підприємці, які продають хліб і хлібобулочні вироби, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) сухі продукти дитячого харчування.

А згідно з пп. 5.7 розділу II Правил торгівлі прийманню від постачальників не підлягає дитяче харчування без позначення на етикетках (упаковках) складу, способу  приготування, призначення до використання, термінів і умов зберігання; із зміненим кольором, невластивим запахом, з присмаком гіркоти. [1]

Крім  того, підприємцеві потрібно дотримуватися  вимог Закону України “Про дитяче харчування” від 14.09.2006 p. № 142-V. Так, зокрема, згідно зі ст. 11 цього нормативу  етикетування продуктів дитячого харчування здійснюється українською мовою. В інформації про склад такого продукту наводиться вичерпний перелік усіх компонентів рецептури із зазначенням їх кількісного вмісту в кінцевому продукті в розрахунку на 100 грамів. А на етикетці продуктів, призначених для харчування грудних дітей, має бути попередження про безумовну перевагу грудного вигодовування та рекомендації щодо необхідності попередньої (до початку споживання) консультації лікаря. [4]

Що  стосується ліцензування, то торгівля дитячим харчуванням не потребує ліцензії, оскільки на це немає вказівок у Законі України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. № 1775-ІП. [1-2, 6-7]

2.  Визначення потреб у товарах і вибір їх постачальників

За результатами дослідження  Українського фонду «Благополуччя дітей», найбільшу частину батьківських витрат на дитячі товари становлять дитячий одяг та взуття (більше 45% середньомісячних витрат на дитячі товари). У середньому сім’я з однією дитиною витрачає на купівлю дитячого одягу близько 75 грн. на місяць, на придбання дитячого взуття – приблизно 50 грн. на місяць. [33]

Сегмент дитячого одягу і взуття є одним  із найбільш ємних секторів ринку  дитячих товарів. Найчастіше батьки одягають та взувають дітей у спеціалізованих  дитячих магазинах – близько 80% батьків у великих містах, і від 60 до 80% батьків в інших містах.

У Києві  та інших містах-мільйонерах другим за популярністю місцем придбання дитячого одягу є гіпермаркети. А в містах з населенням менш 1 млн людей на друге місце виходять ринки та ярмарки. За останні 1,5 року в кілька разів виросла частота покупок дитячого одягу через Інтернет. [12]

Згідно  з результатами дослідження Українського фонду «Благополуччя дітей»: у 2010 р. дитячими товарами першої необхідності виявилися — дитяча косметика, харчування, підгузники. 80 % поживачів цих товарів говорять про те, що не змінили своїх звичних покупок, незважаючи на кризову ситуацію з 2009 року.

З початку кризи частина споживачів (20%) під впливом негативних тенденцій в економіці змушені були перейти у режим жорсткої економії. Однак, за результатами квітневого опитування видно, що первинний шок від кризи проходить і поступово люди повертаються до звичного споживання дитячих товарів, економлячи на інших товари меншої значущості.

Дитячий одяг, взуття, косметика, харчування та підгузники опинилися в групі товарів, по відношенню до яких більше 80% їх покупців відзначили, що їх стратегії споживання цих товарів практично не змінилися в поточних умовах. У цій же групі опинилися і основні продукти харчування, засоби побутової хімії та особистої гігієни. Таким чином, підтверджується поширена думка, що на дітях економлять в останню чергу.

В найменшій мірі скорочуються витрати  батьків на дитяче харчування, підгузники, дитячу косметику – 90% покупців цих товарів заявляють про те, що зберегли колишні обсяги покупок. У дитячому одязі і взуття аналогічний показник склав близько 85%. Найбільш популярна стратегія економії в сегменті дитячого одягу і взуття – скорочення частоти покупки (близько 7% споживачів вже заявили про це). У меншій мірі практикується перехід на більш дешеві марки (трохи більше 5%).

Найбільш  помітно скоротили придбання  дитячих товарів сім’ї з нижньої дохідної групи (середній дохід – до 1200 грн. в місяць на 1 члена сім’ї). Їхні витрати на дитячі товари скоротилися від 30% до 35%. Для цієї групи найбільшою мірою характерна повна відмова від покупок підгузників і дитячого харчування, а також перехід на більш дешеві марки у всіх сегментах.

Спеціалізовані  дитячі магазини збільшили свою частку до 40%. [34]

Протягом  останніх 5-10 років основним напрямом, за яким рухалася роздрібна торгівля дитячими товарами, був поступовий перехід від ринків і ярмарків до цивілізованих форм торгівлі та активну побудову роздрібних мереж.

З підвищенням рівня добробуту  населення та культури споживання частка продажу через відкриті ринки та ярмарки неухильно скорочувалася на користь більш цивілізованих форматів. У великих регіональних центрах цивілізовані канали продажу (торгові центри, мережеві магазини, гіпермаркети і т.д.) вже кілька років тримають лідируючі позиції по відношенню до ринків і ярмарках, займаючи до 80-90% роздрібної торгівлі. У середніх і малих містах частка неорганізованої торгівлі істотно вище.

У 2010 році спеціалізованої дитячої роздробі вдалося досягти суттєвих результатів у завоюванні покупців. За оцінкою Українського фонду «Благополуччя дітей», частка спеціалізованих дитячих магазинів в обороті роздрібної торгівлі дитячими товарами зросла в 2010 році на 10-25% відносно 2009 року. На сьогодні це провідний канал роздрібного продажу дитячих товарів в Україні бере на себе близько 40% споживчих витрат на дитячі товари.

Основну конкуренцію спеціалізованим дитячим  магазинах складають гіпермаркети і універсальні магазини, які займають близько 25% роздрібного ринку дитячих товарів. [34]

Розвиток  ринку дитячих товарів в Україні пов’язаний з товарами середньої цінової категорії.

У свою чергу, ринок товарів для  дітей характеризується високою  диференціацією продукції, залежністю від імпорту і різноманітністю  зонтичних брендів. В умовах кризи розвиток ринку дитячих товарів буде залежати, насамперед, від політичних, економічних та демографічних чинників, які є прямими та непрямими регуляторами. В нашій державі проводяться заходи, спрямовані на вирішення соціально-демографічних питань для виправлення демографічної ситуації та підтримки природного зростання народжуваності, що встановлюють право на одержання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; посібників родині, яка має дітей; допомогу зв’язку з усиновленням дитини. [14]

Розмір материнського (сімейного) капіталу постійно індексується з урахуванням  темпів зростання інфляції. У 2010 році на допомогу при народженні однієї дитини було виділено 10,3 млрд. грн. У 2011 році прогнозується зниження реальних наявних доходів населення до рівня, проте, це зовсім не означає, що покупці перестануть купувати дитячі товари, оскільки розвиток дитини вимагає постійного забезпечення його всіма необхідними товарами, в цьому полягає специфічність ринку. [15, 18]

Вплив фінансової кризи на ринок дитячих товарів в цілому позначилося на посиленні конкуренції в системі розподілу між різними форматами торгівлі, посилення процесів консолідації активів, зростання кінцевої вартості в ланцюжку створення цінностей та перегляді учасниками бізнесу товарної, цінової і збутової політики, а також політики просування.

Рівень розвитку промисловості і високі темпи розвитку ринку дитячих товарів забезпечують постійне збільшення об'єму випуску дитячих товарів і розширення їх асортименту. В цих умовах різко зростає роль торгівлі, яка на основі вивчення і прогнозування попиту повинна визначати потреби населення в товарах, використовуючи одержані дані для складання обґрунтованих замовлень постачальникам.

Торговим підприємствам необхідно  враховувати і аналізувати всі види попиту, використовуючи для цього дані бухгалтерської і статистичної звітності, оперативні відомості про надходження товарів, продажу і товарних залишках, матеріали виставок-продажів, купівельних конференцій і т.п.

Основними методами вивчення попиту в роздрібній торгівлі є: балансовий метод обліку надходження і продажу товарів за певний період, аналіз товарних запасів, ведення журналів або листків незадоволеного попиту, організація виставок-продажів і дегустацій товарів, проведення очних і заочних купівельних конференцій, опитів населення.

Вивчення  реалізованого попиту дає можливість визначити не тільки об'єм продажу  товарів, але і його асортиментну структуру. Ці дані використовують для  складання поточних замовлень постачальникам, формування асортименту магазина.

Вивчаючи реалізований попит, необхідно  виявляти і аналізувати причини  незадоволеного попиту. Незадоволений  попит вивчають за допомогою усних  або анкетних опитів, ведення спеціальних  журналів або карток. Найефективнішими методами є опити населення. Мета опитів — виявити вимоги покупців до асортименту, якості і оформлення товарів, причини відмови від покупки того або іншого продукту, вимоги до розфасовки і ін. За допомогою опитів одержують певні дані і про попит покупців, що формується.

Проте більш повні відомості про відношення покупців до нових і маловідомих харчових продуктів дають виставки-продажі, дегустації, які, як правило, закінчуються купівельними конференціями. Виставки-продажі і дегустації повинні проходити з участю представників промислових підприємств, баз, холодильників, які, вивчаючи попит покупців, враховують їх пропозиції.

Успіх і результати всіх заходів щодо вивчення попиту залежать від їх підготовки і проведення. При організації  виставок-продажів, опитів, дегустацій, купівельних конференцій велику роль виконує реклама. Інформація по вивченню попиту, одержана в магазинах, систематизована у вигляді спеціальних форм таблиць, довідок, поступає в торг. Служба попиту торгу, узагальнюючи і доповнюючи одержані дані матеріалом власних наглядів, використовує їх в комерційній роботі. Товарознавці торгових відділів на основі вивчення попиту складають замовлення, специфікації на поставку товарів . рознарядки, організовують постачання магазинів. Плановий відділ торгу використовує інформацію про попит для складання проектів планів роздрібного товарообіг, визначення його структури, при розрахунку товарного забезпечення, контролі за поляганням товарних запасів. Відділ організації торгівлі враховує результати вивчення попиту покупців при розміщенні торгових підприємств і визначенні їх асортиментного профілю. Великий об'єм інформації про реалізований попит і про рух товарів зосереджений в бухгалтерії. Робота по вивченню попиту завершується складанням кон'юнктурних оглядів, які спрямовують в лабораторії або служби попиту управлінь торгівлі. В кон'юнктурному огляді дається характеристика продажу товарів за певний період; указуються причини збільшення або зменшення попиту на окремі види товарів в порівнянні з таким же періодом минулого року; аналізуються чинники, що вплинули на зміну попиту; указуються заходи щодо вивчення попиту називаються товари, попит на які не був задоволений; наголошуються випадки порушення умов договору поставки з боку постачальників; виносяться конкретні пропозиції. [18]

3.  Аналіз і оцінка товарного асортименту мережі магазину «Фуршет» в м. Харкові

Супермаркети - це потужні магазини самообслуговування з широким асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів (частка непродовольчих, як правило, становить 15 - 20%) і великим обсягом товарообігу. Вони оснащені сучасними відповідного зразка меблями і торгово-технічним, контрольно-касовим устаткуванням. [11]

Товари, що реалізує ДП «Маркет-плазо», а саме магазин «Фуршет», що розміщений в м. Харкові по вул. Михайлівській 35 характеризуються високою якістю, помірними цінами, що гарантує супермаркету провідне місце серед інших конкурентів, які зустрічаються у великих містах. У супермаркеті «Фуршет» завжди можна купити  високоякісну продукцію за привабливими цінами. Асортимент товарів магазину розрахований на будь-які уподобання - консервативні і новаторські. У супермаркетах мережі пропонується як звичайний набір дитячих товарів, так і цікаві модні новинки. Мережа «Маркет-плазо» однією з перших запровадила власну торгову марку. Тобто в цих супермаркетах можна знайти чимало товарів, виготовлених спеціально для «Маркет-плазо». Завдяки величезному асортименту доброякісних товарів супермаркети «Фуршет» давно стали улюбленим місцем покупок для багатьох людей у всіх регіонах України.

Під час формування асортименту товарів у магазині  найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупців при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченні прибуткової роботи магазинів.

Вихідними даними під час формування асортименту товарів у магазині  є наступні фактори: чисельність населення; його густота; особливості попиту; існуюча матеріально-технічна база; наявність конкурентів, їх розміщення тощо. Звичайно, в магазині неможливо й економічно невигідно забезпечити наявність усього торговельного асортименту товарів. Тому для магазину повинен бути підібраний оптимальний асортимент товарів, який би дозволив, з одного боку, створити найкращі умови для покупців для придбання товарів, а з другого — забезпечити рентабельність роботи магазину.

При формування асортименту встановлюється груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Як уже зазначалося вихідними даними для визначення групового асортименту магазину є чисельність населення, його густота, особливості попиту, існуюча матеріально-технічна база, наявність магазинів-конкурентів, їх розміщення тощо.

Велике  значення при формуванні асортименту  мають оптові посередники, які пропонують велике товарне розмаїття та інформацію про нього. Посередники і їхні представники є чудовим джерелом маркетингової інформації. Вони завжди знають, які товари мають попит й успішно реалізуються. Це, власне, недороге, а тому обов'язкове для маркетологів будь-якого торгового роздрібного підприємства джерело інформації.