Україна у міжнародній сфері послуг

Тема: Україна у міжнародній сфері послуг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В даний час роль ринку  послуг, як одного з найважливіших  секторів економіки, дуже велика і актуальна. В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг стає одним із найвпливовіших факторів, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення.

Також, актуальність ринку  послуг пов'язана з ускладненням виробництва, насиченням ринку новими товарами, з швидким зростанням НТП. Все це неможливо без існування інформаційних, фінансових, страхових і інших ринків послуг.

Актуальність теми обраної  для написання роботи зумовлена  тим фактом, що становлення економіки  України як цілісної системи, відбувається за умов розвинутого ринку послуг.

Україна має великі можливості та потенціал для розвитку сфери  послуг. Так, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними чинниками для  подальшого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, електронної і мобільної торгівлі. Це може простимулювати розвиток всієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також зауважити, що країна має вигідне географічне та економічне положення країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму.

Метою курсової роботи є  визначення закономірностей розвитку світового ринку послуг в умовах розгортання процесу глобалізації світової економіки.

Об’єкт курсової роботи - міжнародний ринок послуг, роль та місце України в ньому.

Предмет дослідження: структура  світового ринку послуг, закономірності і сталі тенденції його розвитку, а також механізми регулювання  на національному та глобальному рівні

І. ХАРАКТЕРИСТИКА СФЕРИ ПОСЛУГ

1.1 Сутність та класифікація послуг

 

Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг, який займає значне місце  в економіці держав світу. Так, частка послуг у ВВП розвинутих країн  становить зараз близько 70 %, а країн, що розвиваються, - 55 %. У сфері послуг розвинутих країн світу зайнято понад 60 % працюючих.

Зазвичай, під послугами  розуміють будь-який захід чи вигоду, які одна сторона може запропонувати  іншій.

У довіднику "Лібералізація міжнародних операцій з послугами", розробленому у середині 90-х років ЮНКТАД та Світовим банком, дається таке визначення послуг: "Послуги - це зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дій та за взаємною згодою з іншою інституційною одиницею".

Виробництво послуг має  свої особливості. Воно може бути, а  може і не бути пов´язане з товаром  у його матеріальному вигляді. У  зв´язку з цим розрізняють  два види послуг:

- виробничі (матеріальні);

- невиробничі (нематеріальні).

Послуги першого виду матеріально пов´язані з матеріальними продуктами. Надання таких послуг за змістом не відрізняється від процесу праці в матеріальному виробництві. Другий вид послуг не пов´язаний з матеріальними продуктами і направлений безпосередньо на людину або її оточення.

Є різні підходи до класифікації послуг. Порадник зі складання  платіжного балансу МВФ, яким користуються усі країни світу, відносить до торгових (тобто міжнародних) послуг такі їх види та підвиди: транспорт (пасажирський і вантажний), поїздки (ділові і особисті), зв´язок, будівництво, страхування, фінансові послуги, роялті та ліцензійні платежі, інші бізнес-послуги (посередницькі послуги, лізинг та інші ділові, професійні і технічні послуги), особисті, культурні та рекреаційні послуги (аудіовізуальні та інші), урядові послуги.

Класифікація ГАТТ/ВТО включає понад 600 різновидів послуг. Вона базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, яка прийнята ООН і визнається у багатьох країнах світу. Згідно з цією класифікацією до послуг належать усі товари, які включені у категорії 4—9, а саме: комунальні послуги та будівництво; оптова та роздрібна торгівля, ресторани та готелі, транспортування, зберігання та зв´язок і фінансове посередництво; оборона, охорона здоров´я та громадські роботи; інші комунальні послуги, соціальні та особисті послуги. Саме ця класифікація використовується під час переговорів про лібералізацію міжнародної торгівлі послугами які проходять в рамках ГАТС/ВТО. (GATS - General Agreement on Trade in Services) - це Генеральна угода з торгівлі послугами, яка є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами у цілому.

Класифікація Світового банку передбачає поділ усіх послуг на дві групи:

- факторні послуги, які включають платежі, що виникають у зв´язку з міжнародним рухом факторів виробництва (доходи та інвестиції, роялті та ліцензійні платежі, зарплата нерезидентам);

- нефакторні послуги, які включають решту видів послуг (транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги).

Ця класифікація так  само, як і попередня, використовується при обговоренні проблем врегулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках ГАТС, які зазвичай зосереджуються на нефакторних послугах.

В Україні з метою  аналізу зовнішньоекономічної діяльності використовується класифікація з виділенням транспортних, інформаційних, інжинірингових, консалтингових, туристичних послуг тощо (тобто класифікація нефакторних послуг).

Одним із поширених видів  послуг на міжнародних ринках є інжиніринг - інженерно-технічні та консультативні послуги щодо створення об´єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктур. Ці послуги містять комплекс робіт, який включає передпроектні техніко-економічні дослідження та обґрунтування, лабораторні або експериментальні дороблення технології чи прототипу, розроблення детальних структур проекту від ескізного варіанта до видання специфікації на обладнання, технологічне супроводження в процесі освоєння технології чи обладнання, консультування в процесі реалізації проекту тощо.

Об´єктами інжинірингу  можуть бути цілі проекти або окремі заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудження нового об´єкта, називається комплексним інжинірингом. Складовими його є: проектно-консультаційний інжиніринг, технологічний інжиніринг, будівельний (загальний) інжиніринг, управлінський інжиніринг.

Проектно-консультаційний інжиніринг передбачає надання послуг у проведенні техніко-економічного обґрунтування проекту, проектуванні об´єкта, розробленні планів будівництва і контролю за проведенням робіт, підготовці торгів на інженерно-будівельні роботи.

Технологічний інжиніринг - це надання замовнику технології або технологій для будівництва та експлуатації об´єктів, розроблення проектів водопостачання, енергопостачання та транспорту.

Будівельний інжиніринг - це надання консультаційних послуг при підготовці і здійсненні проекту: здійснення від імені замовника нагляду за будівництвом; проведення переговорів з проектантами і підрядниками; консультування і навчання спеціалістів; виконання за бажанням замовника функцій генерального підрядника; поставка обладнання і монтаж установок.

Управлінський інжиніринг - послуги з організації виробничої структури і системи управління підприємством.

Консалтингові послуги - консультування виробників, продавців та покупців з питань економічної діяльності підприємства, фірм та організацій. Надаються консалтинговими фірмами, які здійснюють дослідження та прогнозування ринку, оцінюють експортно-імпортні операції, розробляють техніко-економічне обґрунтування на об´єкти міжнародного співробітництва та створення СП, проводять комплексне маркетингове дослідження та розроблення маркетингових програм, розробляють експортні стратегії на конкретних ринках тощо.

Технічне обслуговування здійснюється як у сфері обігу, так і у сфері споживання.

Технічне обслуговування у сфері обігу містить надання  послуг з передпродажного сервісу  і передпродажного дороблення. Передпродажний сервіс охоплює розпакування товару, виправлення пошкоджень, отриманих  при транспортуванні, випробовування вузлів і систем, інструктаж споживачів і надання їм допомоги при встановленні чи монтажі.

Передпродажне дороблення передбачає доукомплектування експортної продукції згідно з вимогами країни-імпортера  та її адаптацію до місцевих умов.

У сфері споживання технічне обслуговування полягає в обслуговуванні у гарантійний і післягарантійний періоди. Перший з цих видів передбачає сприяння в монтажі та пуску, в  експлуатації, консультації споживачів; усунення виявлених дефектів, здійснення профілактичних оглядів. Обслуговування в післягарантійний період передбачає такі ж послуги, але надаються вони на комерційних засадах.

Міжнародні транспортні послуги - це послуги всіх видів транспорту, які забезпечують переміщення товарів (вантажів) та людей (пасажирів) між двома чи більше країнами, та які надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.

Залежно від виду транспорту, що використовується для перевезень, розрізняють морські, річкові, повітряні, трубопровідні, космічні, залізничні та автомобільні сполучення. Міжнародні сполучення бувають прямі і комбіновані. Прямі міжнародні сполучення обслуговує один вид транспорту, а комбіновані - послідовно два або декілька видів транспорту.

З кінця 80-х років швидкими темпами почав створюватися світовий ринок інформаційних послуг.

Міжнародний інформаційний обмін - це передача і отримання інформаційних продуктів та надання інформаційних послуг одній країні через державний кордон іншої країни.

Об´єктами міжнародного інформаційного обміну є: документована інформація; інформаційні продукти та інформаційні ресурси; інформаційні послуги, засоби інформаційного обміну. [1, c. 406-411]

1.2 Особливості ринку послуг

 

   Ринок послуг існує в єдності з товарним ринком і є одним з його різновидів. Поряд з тим він має низку специфічних рис, які зумовлюють особливий підхід до підприємницької діяльності на цьому ринку [3, с.304].

До головних відмінностей ринку послуг належать:

1) висока динаміка  ринкових процесів, пов'язана з  динамікою попиту та пропозиції  на послуги;

2) локальний характер, зумовлений локальністю обслуговування сервісного підприємства;

3) висока швидкість  обороту коштів, що є наслідком  короткого виробничого циклу  у сфері послуг;

4) висока чутливість  до змін ринкової кон'юнктури,  зумовлена особливостями самих послуг;

5) специфіка організації  виробництва послуг - це мобільні  малі та середні підприємства;

6) специфіка процесу  надання послуги - обумовлена  особистим контактом із споживачем;

7) високий рівень диференціації  послуг, який виходить з персоніфікації та індивідуалізації попиту.

Ринок у різних галузях  сфери послуг розвинутий неоднаково. У системі побутового обслуговування, громадського харчування, торгівлі, рекреаційній сфері ринкові відношення отримали найбільший розвиток. Але в таких  галузях, як культура, охорона здоров'я, освіта, ринкові відносини мають не тільки свою специфіку, але й обмежені можливості.

Територіальні особливості  ринку послуг тісно пов'язані  з територіальним розміщенням населення, тобто його розселенням. Існують  два типи розселення: компактне та дисперсне. Компактний тип розселення являє собою щільну мережу поселень, пов'язаних між собою системою шляхів, інфраструктурою, транспортом. Для дисперсного типу характерне існування невеличких поселень, які знаходяться на значній відстані одне від одного, і взаємодія між ними ускладнена.

Виходячи з цього, виокремлюють два типи ринку послуг компактний та дисперсний. Вони вирізняються за принципом  територіального (географічного) сегментування. Таким чином, територіальне сегментування  набуло на ринку послуг ключового значення.

В умовах компактного  ринку сфера діяльності підприємства послуг має чітку просторову визначеність. Вона може здійснюватися у межах  міського району, міста, селища або  ряду селищ. Товарна політика на компактному  ринку включає розробку та надання послуг стаціонарними підприємствами послуг. В основі розробки товарної політики знаходиться вивчення попиту на послуги, характерні для цієї території. Територіальне сегментування доповнюється демографічними, соціальними та іншими критеріями. Процес виробництва та збуту послуг на компактному ринку змінюється залежно від густоти населення території.

Просування послуг на компактному ринку має свої особливості. Найраціональніше використовувати  локальні комунікативно-інформаційні мережі, особисті контакти зі споживачами.

На дисперсному ринку  процес задоволення попиту на послуги  значно ускладнюється. Товарний ряд  розроблюється на основі так званих "виїзних послуг", які надаються  споживачеві у певні періоди  часу. Номенклатура таких послуг обмежена, але дозволяє забезпечити головні потреби населення. Наприклад, попит на послуги освіти можна задовольнити за рахунок організації короткострокових курсів за напрямками, які відповідають специфіці роботи споживачів. Попит на послуги в галузі культури можна задовольнити за допомогою виступів, демонстрацій, виставок тимчасового характеру.