Україна у міжнародній сфері послуг

Попит на послуги пов'язаний зі способом життя, який характерний  для конкретного ринку. Дисперсний ринок відрізняється складністю і цього показника. Цей ринок  складається з кількох локальних ринків, розміщених на значній відстані один від одного, він відрізняється великою різноманітністю поведінкових типів. На локальних ринках невеличких поселень існує, як правило, особливий стиль споживчої поведінки. Це утруднює роботу підприємства, котре повинно пристосовувати свою діяльність до широкої диференціації попиту. Складності транспортних зв'язків неодмінно позначаються на рівні забезпечення потреб споживачів дисперсного ринку. Він, як правило, відстає від рівня компактного ринку. а дефіцит і монополія на виробництво послуг - звичайні явища на дисперсному ринку.

На початковому етапі  освоєння дисперсного ринку існує  комплекс умов, які сприяють підприємництву у сфері послуг:

- значний незабезпечений  попит;

- зручність пошуку "ніші ринку";

- низький рівень конкуренції;

- низький рівень витрат  на стимулювання збуту і т.  ін.

Але з насиченням ринку  вплив цих факторів слабшає і  підприємницька діяльність обмежується  у розвитку. [2, c. 63-65]

1.3 Світова торгівля послугами і її значення

 

Торгівля послугами широко розвинена, як і міжнародна торгівля товарами. Міжнародна торгівля послугами має свою специфіку:

• невідчутність
• невидимість
• нерозривність виробництва і споживання
• неоднорідність і мінливість якості
• нездатність послуг до зберігання

Саме через невідчутність і невидимість більшості послуг торгівлю ними іноді називають невидимим експортом або імпортом. Проте і в цьому випадку існує багато виключень. Звичайно послуги не мають упредметненої форми, хоча ряд послуг перебуває у вигляді комп'ютерних програм, існує на магнітних носіях, кінострічках, різній документації.

На відміну від товарів, послуги проводяться і споживаються в основному одночасно і не підлягають зберіганню. У зв'язку з цим потрібна присутність за рубежем безпосередніх виробників послуг або іноземних споживачів в країні виробництва послуг. На відміну від операцій з товарами вони не підлягають митному контролю. Послуги можуть бути капіталомісткими і наукоємними, мати промисловий характер або задовольняти особисті потреби, можуть бути некваліфікованими або вимагати дуже високого рівня кваліфікації виконавців. Не всі види послуг на відміну від товарів придатні для широкого залучення в міжнародний оборот, наприклад комунальні послуги. Сфера послуг, як правило, більшою мірою захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва.

Одна з головних закономірностей  суспільного розвитку – випереджаюче зростання сфери послуг порівняно з матеріальним виробництвом і розширення її господарських позицій. В послугах формуються такі ключові чинники економічного зростання, як наукове знання, нематеріальні форми накопичення, інформаційні технології, а також глобалізація господарської діяльності і т.п.

У світовому обороті  частка послуг складає 25%, де 1/3 становить туристський сектор. Крім того, зростання торгівлі послугами на 26% випереджає зростання світової торгівлі товарами.

Участь провідних країн  в світовому експорті послуг в 2010 р. була наступна (в %): США - 14,1, Великобританія - 7,0, Німеччина - 6,8, Франція - 4,3, Китай - 3,8, Японія - 3,8, Іспанія - 3,6, Італія - 3,0, Ірландія -2,9, Нідерланди - 2,7, інші країни світу - 48%.

Протягом двох останніх десятиріч сфера послуг є одним  з секторів світової економіки, що динамічно  розвиваються. В світовій економіці  спостерігається постійне зростання частки сфери послуг в сукупному ВВП, яка складає в даний час більш 70% від його загального об'єму і значно перевищує частку сфери виробництва товарів. Таке співвідношення є характерним як для економічно розвинених, так і для країн, що розвиваються, де значення даного показника складає відповідно 73 і 65%. В найрозвиненіших країнах світу частка зайнятих у сфері послуг в даний час складає більш 70% від загальної чисельності зайнятих в економіці, і в цей період в світовій торгівлі спостерігається постійне збільшення об'ємів експортно-імпортних операцій у сфері послуг. [4, с. 243-246]

2.СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ПОСЛУГ

2.1 Регулювання світового ринку  послуг

 

Інструменти торгової політики, які використовуються для обмеження торгівлі послугами здебільшого ті ж, що й у торгівлі товарами. Подібність заснована на тому, що торгівля більшістю послуг супроводжує торгівлю товарами і, отже, підпадає під обмеження, що накладаються на торгівлю товарами. Розходження виникають через те, що торгівля деякими послугами пов’язана не з рухом товарів, а з рухом капіталів, засоби регулювання якого дещо інші, ніж у регулюванні торгівлі товарами. Проте, як і у випадку обмеження імпорту товарів, внутрішня субсидія національним виробникам, яка вводиться країною, що імпортує, вважається кращим методом обмеження імпорту послуг, ніж імпортний тариф. А імпортний тариф, як засіб обмеження імпорту послуг, за своїм впливом на національну економіку кращий або дорівнює імпортній квоті в тому випадку, коли ліцензії на одержання імпортної квоти продаються на аукціоні.

Взагалі, заходи регулювання доступу на ринок - це інструменти торгової політики, що обмежують або забороняють іноземним фірмам-виробникам послуг оперувати на місцевому ринку, які у більшості випадків мають форму кількісних обмежень.

Найважливіша сфера міжнародної  економіки, міжнародна торгівля товарами і послугами, регулюється кількома міжнародними організаціями, серед числа яких головною є Світова організація торгівлі (СОТ).

Світова торгівля товарами була предметом регулювання з боку світового співтовариства з перших повоєнних років, коли 1948 р. набрала сили Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Із 1948 по 1995 р. вона залишалася єдиною міжнародною правовою угодою, що регулює світову торгівлю. ГАТТ було головним форумом переговорів про зниження митних тарифів і дещо пізніше - про скорочення нетарифних обмежень. Переговори в ГАТТ здійснювалися в рамках раундів торгових переговорів, останній із яких - Уругвайський - увінчався створенням СОТ.

Світова організація торгівлі (World Trade Organization) - законодавча й інституційна основа міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього узгодження і регулювання політики країн-членів у сфері торгівлі товарами і послугами, врегулювання торгових суперечок і розробки стандартної зовнішньоторгівельної документації.

СОТ була створена в 1995 р. на основі Маракешської угоди, підписаної в квітні 1994 р. у м. Маракеш у Марокко в результаті закінчення Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів. Угода про створення СОТ містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, що визначають права і обов’язки країн у рамках багатосторонньої торгової системи та ввібрала в себе всі кращі досягнення в рамках ГАТТ і додала багато нового.

Нині СОТ є головною міжнародною організацією, що регулює торгівлю товарами, послугами й інтелектуальною власністю. Це регулювання полягає в реалізації узгоджених принципів поведінки країн у міжнародній торгівлі і комплексі заходів, проведених під егідою СОТ за участю більшості країн світу. Новим напрямком діяльності СОТ є дослідження взаємозв’язку світової торгівлі і проблем навколишнього середовища з метою забезпечення стабільності процесів росту і розвитку.

Що стосується торгівлі послугами, то підписана в результаті Уругвайського раунду Генеральна угода торгівлі послугами ГАТС (General Agreement on Trade in Services - GATS), що входить на правах додатку в угоду про СОТ, є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами в цілому. Документ визначає торгівлю послугами як надання послуги з території однієї країни на територію іншої країни і розглядає всі види послуг, крім наданих урядом. Серед основних положень угоди можна виділити наступні:

- міжнародна торгівля послугами має ґрунтуватися на принципі режиму найбільшого сприяння (РНС);

- ставлення до послуг, наданих нерезидентами, на внутрішньому ринку закордонних країн повинно виходити з національного режиму, тобто бути недискримінаційним транспарентним (країни зобов’язані публікувати нове регулювання, що стосується торгівлі послугами, і сповіщати інші країни про нього);

- забезпечення активної участі країн, що розвиваються, у міжнародній торгівлі послугами.

Тим самим ГАТС поширює принципи ГАТТ на новий сегмент міжнародної торгівлі, що складає 20-25% її обсягу.

Особливістю ГАТС є те, що на першому етапі воно закріпило існуюче статусnво в галузі торгівлі послугами, тобто країни домовилися почати переговори про лібералізацію торгівлі послугами з існуючого стану речей, по можливості не ускладнювати поточне регулювання. Так само як і ГАТТ, ГАТС передбачає можливість відступу від узгодженого режиму найбільшого сприяння у випадку утворення інтеграційної спілки і з погляду національної безпеки. Кожна країна під час підписання ГАТС мала подати список вилучень із режиму найбільшого сприяння, який буде проаналізований учасниками через п’ять років і в принципі повинен бути анульований через 10 років. Більше 70 країн зареєстрували вилучення. Національний режим іноземним послугам відповідно до ГАТС надається не автоматично, а на основі переговорів. Країна, що приймає ГАТС, може обговорити обмеження доступу послуг на свій ринок шляхом накладання обмежень на засіб їхньої доставки, на торгівлю, споживання послуг за кордоном, комерційну присутність у країні, що приймає, на пересування особи, що надає послуги та ін. Рух послуг може також обмежуватися на основі угоди між країною, що надає послуги і країною, що їх приймає, на основі критеріїв фахової кваліфікації осіб, що надають їх, відповідності послуг національним стандартам або шляхам ліцензування. До ГАТС включені зобов’язання сторін не накладати обмеження на міжнародну торгівлю послугами в таких формах:

■ квоти на обсяг наданих послуг;

■ обмеження на вартість послуг;

■ обмеження загального числа організацій, що надають послуги;

■ обмеження числа фізичних осіб, що надають послуги;

■ обмеження юридичних форм, у яких можуть бути зареєстровані організації, що надають послуги;

■ обмеження участі іноземного капіталу в організаціях, що надають послуги. [5, c.215]

Таким чином, можна зробити висновок про те, що ринок послуг має велике значення для міжнародної економіки. І вивчення його особливостей сприятиме глибшому розумінню особливостей світового ринку в цілому.

2.2 Аналіз динаміки та структури  світової торгівлі послугами

 

Значення ринку послуг за останні десятиліття дуже зросло - як у внутрішній економіці, так і у світовій. Сектор послуг у розвинутих країнах сягнув щонайменше половини отриманих прибутків. Усі розвинені й багато країн, що розвиваються, протягом останніх десятиліть переорієнтували структуру економіки від виробництва товарів на виробництво послуг.

Загальний обсяг експорту послуг у 2010 р. склав 2,75 трлн. дол., що дорівнювало приблизно 23% світового експорту. Торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля. Загалом, протягом останніх трьох десятиліть ХХ ст. обсяг світового експорту послуг збільшився у 22 рази і продовжує зростати. Останнім часом частка послуг і їх роль у міжнародному обміні істотно зросли, насамперед за рахунок нових видів, а число їхніх видів у зовнішній торгівлі перевищує 600.

Абсолютна величина суми послуг, що відображена в статистиці МВФ, є заниженою в порівнянні з реальною величиною. Заниженими представляються розрахунки витрат туристів, бізнесменів, дипломатів, студентів під час їхнього перебування за кордоном. Дуже важко розрахувати величину заробітної плати, виплачуваної іноземним робітником і переказаною ними у свою країну.

Труднощі підрахунку зв'язані з тим, що, як правило, послуги  надаються в комплекті з товарами. Причому вартість послуги найчастіше складає значну частку ціни товару. Часто послуги фігурують в середині фірмового обміну. У такому випадку виразити і визначити їхню вартість найчастіше виявляється неможливо, оскільки на ці види послуг взагалі немає ринку. У деяких випадках відділення послуги від товару виявляється неможливим (наприклад, лікування хворого за допомогою ліків).

Зі статистичного обліку випадають доходи по банківських  і страхових операціях, якщо вони реінвестовані в тій же країні, у якій були отримані.

У зв'язку з цим, на думку  ряду вчених, офіційна статистика платіжного балансу, у якій вказується щорічний оборот по статті «послуги», не може дати точного уявлення про масштаби міжнародної  торгівлі послугами, розмір яких, на думку ряду експертів, виявляється зниженою на 40-50%.

Рис. 2.1 Світова торгівля послугами 2011 р.

 

За статистикою ЮНКТАД, частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 р. становила 16,2%, у 2006 р. - 18,4%, а до 2015 р., за оцінками фахівців, здатна досягти 25–30%.

Саме послуги, відповідно до досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey, є джерелом довгострокового  економічного зростання країн, що розвиваються, причому важливішим, ніж промисловість. Динаміка розвитку сектору послуг за останні 30 років показує, що у розвинених країнах частка сфери послуг у ВВП зросла з 55% у 1970 році до 70% – на початку нинішнього тисячоліття.

В розвинених країнах  світу ринок послуг забезпечує до 77% зайнятості населення, а висока продуктивність праці в цьому секторі приводить до вагоміших темпів зростання ВВП (досягають 75%.), ніж зазвичай здатна забезпечити промисловість.