Україна у міжнародній сфері послуг

Джерело: Державна служба статистики України. Туристичні потоки 2002-2011 рр. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

 

Слід відмітити певне  зростання темпів виїзного туризму  і його мотиваційний та географічний перерозподіл, що позитивно характеризує зміни на національному туристичному ринку. Основними партнерами країни на ринку зарубіжного туризму залишаються країни-сусіди, до яких спрямовані як туристичні, так і транзитні поїздки: Росія, Польща, Молдова, Білорусія. (Табл.2.2)

 

 

Таблиця 2.2

Рейтинг 10 головних країн  за відвідуванням України іноземних громадян за країнами, з яких вони прибули у 2011 році.

Країна	осіб	частка
Всього, І півр. 2011 р.	21415296	100%
Росія	9018487	23%
Польща	1720104	8%
Молдова	4071785	19%
Білорусь	2643988	12,3%
Угорщина	862051	4%
Румунія	735233	3,5%
Словаччина	564337	2,6%
Німеччина	231718	1%
США	127924	0,6%
Узбекистан	141163	0,6%
Разом 10 країн	20116790	74,6%

Джерело: Державна служба статистики України. В'їзд іноземних громадян в Україну за країнами, з яких вони прибули, у 2011 році. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

При цьому частина іноземних туристів, які подорожували в туристичних групах, є досить незначною – лише 6%. Більшість громадян, які, розглядаються як іноземні туристи, фактично такими не є, а відвідують Україну зі службовими або приватними цілями (і в тому числі для ведення приватного бізнесу). Це водночас є яскравим свідченням недостатності розвитку в Україні організованого туризму (рис. 2.2).

Рис. 2.2 В’їзний туризм за мотивацією

На ринку іноземного (в'їзного) туризму також спостерігається  значна сезонність, «пік» якої припадає на липень-серпень, оскільки основною метою приїзду в Україну іноземних туристів є рекреація і відпочинок (понад половину всіх відвідувань) та бізнес (майже 32%). Водночас зростає чисельність туристів, які прибувають з курортно-лікувальною та спортивно-оздоровчою метою, хоча частка цих сегментів залишається порівняно незначною. Відповідно до мотивації потік іноземних туристів розподіляється й територіально: майже половина його спрямована на Крим, третина – до Києва, п’ята частина – до Одеської області і майже 7% – до Львівської.

Спостерігається зростання  в'їзного потоку з Туреччини, країн  Африки, Східної Азії та Тихоокеанського  басейну, з Південної Азії, що, на жаль, свідчить не стільки про туристичну привабливість України, скільки  про використання туризму як міграційного інструменту. Зменшується потік з колишніх соціалістичних країн Європи (Чехія, Словаччина, Болгарія, Угорщина), хоча майже п’яту частину обмінів становить прикордонний обмін.

Зростає значення України  як транзитної держави і це позначається на кількості одноденних відвідувачів, чисельність яких протягом останніх років стабільно росте, перевищуючи 50% всіх відвідувань.

Туристична політика України на ринку міжнародного туризму  базується на активній маркетинговій  стратегії, спрямованій на стимулювання іноземного туризму. З цією метою вводиться спрощення візових формальностей, розбудовується індустрія туризму та підвищується відповідно до європейських стандартів якість обслуговування.

Розвиток внутрішнього туризму визначено Державною  програмою розвитку туризму до 2010 р. як пріоритетний напрям туристичної діяльності і за останні три роки намітилась тенденція до зростання внутрішнього туризму та екскурсійної діяльності. Змінюється мотиваційна структура туристичних подорожей українців за кордон – провідне місце займають поїздки приватного туризму.

В ритмі виїзних потоків  можна прослідкувати наявність  двох «гарячих» сезонів – яскраво  вираженого літнього та менш вираженого зимового. Потоки зарубіжного туризму замикаються переважно в межах СНД та ЄС

Серед регіонів Європи постійно популярні країни Західної Європи (особливо Франція, Німеччина, Велика Британія, Австрія, Швейцарія) та Середземномор'я (Італія, Іспанія, Туреччина, Єгипет,). Водночас зростають, завдяки активній ринковій політиці країн-партнерів, туристичні потоки до країн Східного Середземномор'я (особливо на Кіпр) та Північної Африки (Єгипет, Туніс, Марокко). Але найпопулярнішими за різною метою залишаються найближчі країни Росія та Польща. (табл. 2.3)

 

Таблиця 2.3

Виїзд громадян України за кордон за країнами, до яких вони виїжджали у 2011 р.

Країна	кількість осіб	Частка %
Всього, І півр. 2011	19773143	100
Росія	5475455	27,7
Польща	5102885	25,8
Молдова	2221379	11,2
Угорщина	1726957	8,7
Білорусь	1581128	8,0
Туреччина	605592	3,0
Румунія	556792	2,8
Словаччина	425585	2,1
Німеччина	361689	1,8
Єгипет	299927	1,5
Разом 10 країн	18357389	92,8

Джерело: Державна служба статистики України. Виїзд громадян України за кордон за країнами, до яких вони виїжджали, у 2011 році. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

Національний туристичний  ринок України належить до реформованого  типу і є ринком країни перехідної економіки з середнім рівнем соціально-економічного розвитку, що формує ринкові структури  та індустрію туризму відповідно до макрорегіональних (європейських) стандартів. Сучасний етап характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному процесі і переважанням експорту туристичних послуг.

Туризм, згідно Закону України  «Про туризм» (1995 р.) визнаний одним з пріоритетних напрямків розвитку господарства країни, що визначає державну увагу і проведення стимулюючої державної туристичної політики, спрямованої на розбудову індустрії туризму відповідно до європейських стандартів. [8, c. 3] Інституційно-організаційна підсистема індустрії туризму країни знаходиться в стадії перманентного реформування, що значно ускладнює проведення послідовної туристичної політики і не стимулює розвиток інвестиційного процесу. Державну туристичну політику на ринках міжнародного та внутрішнього туризму впроваджує Державна туристична адміністрація України шляхом координації інтересів державних і місцевих органів влади, некомерційних організацій та комерційних суб’єктів ринку. Розбудовується система підготовки кадрів для туризму і координуються зусилля в цьому напрямі.

Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає  у створенні продукту, конкурентоспроможного  на світовому ринку, здатного максимально  задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні економічної рівноваги та історико-культурної спадщини. Це стосується насамперед таких привабливих туристично-рекреаційних зон, як Автономна Республіка Крим, Волинська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька області, м. Київ, де туризм посідає щільне місце в розвитку економіки.

Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в  західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% – на Азію, Африку і Австралію разом взяті.

Всесвітня організація  по туризму в своїй класифікації виділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія, Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Англія) і країни що є, в основному, що приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія).

Подібний розвиток міжнародних  туристичних зв'язків спричинив  створення численних міжнародних  організацій, сприяючих поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їх число входять: спеціалізовані установи системи Організації Об'єднаних Націй (ООН), організації, де питання розвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сфері діяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні комерційні, національні і регіональні організації по туризму.

До числа організацій  ООН, що займаються питаннями розвитку міжнародного туризму епізодично, відносяться:

- Конференція ООН про туризм і подорожі, економічної і соціальної Рада (ЭКОСОС);

- Комітет ООН із питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО);

- Міжнародна організація праці (МАРНОТРАТ);

- Міжнародна асоціація транспортної авіації (ІАТА).

Україна – дійсний  член ВТО з 1997 року і член виконавчої Ради ВТО з 1999 року. З 1998 Київський  інститут туризму, економіки і права, готельний комплекс «Дніпро» та Київська міська державна адміністрація – члени Ділової ради ВТО. [11, c.300]

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЕ ЕКОНОМІКИ

3.1 Ринок послуг України

 

Після здобуття Україною незалежності її інтеграція у світову  економіку виявилася, як і слід було очікувати, болісною. Економіка України включилася у міжнародну торговельну гонку з позицій аутсайдера. Але зараз, економіка країни покращується та сфера послуг набирає обертів.

 

Таблиця 3.1

Експорт та імпорт послуг України за 2010-2011 рр. (млн. дол. США)

 

Рік	2010	2011
Імпорт послуг	5330	6248
Експорт послуг	11437	13697

Джерело: Зовнішня торгівля послугами України за 2010-2011 рр. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua/i/imgsupload/file/FTServices.pdf

 

 

 

В 2011 році Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 222 країнами світу. Помітною є позитивна динаміка в розвитку українського ринку послуг. За даними Державного комітету статистики України, в 2011 р. спостерігалося зростання обсягів зовнішньої торгівлі послугами проти 2010 р. Експорт збільшився на 16,5%, імпорт – відповідно на 18%.

Рис. 3.1 Основні країни-партнери в експорті послуг

Джерело: Державна служба статистики України. Експорт-імпорт послуг за країнами світу за 2011 рік – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

Основними торгівельними  партнерами України, як в експорті так  і в імпорті послуг є Росія, Сполучене Королівство. (рис. 3.1)

В експорті і імпорті  України найбільші обсяги торгівлі спостерігаються з країнами Європейського  Союзу.

Друге місце посідають країни Європи. З 40 країн Європи, які торгують перші місця у торгівельному обороті належать Німеччині, Італії, Польщі та Угорщині. З інших європейських країн виділяються Словаччина, Чехія, Румунія. На третьому місці країни СНД.

Країни Азії посідають четверте місце в зовнішній торгівлі України сальдо торговельного балансу з ними додатне. Серед 41 азіатської країни, що ведуть торгівлю з Україною, перші місця посідають Китай, Туреччині і Таїланду. Серед інших країн Азії в торгівлі з Україною виділяються Сірія, Ливан, Іран, Японія, Індія, Південна Корея. В торгівлі України товарами з 37 країнами Америки виділяють США, а також Бразилія, Канада, Аргентина, Чилі, Венесуела, Перу (рис. 3.2).

 

Рис. 3.2 Географічний розподіл експорту – імпорту послуг (у відсотках до загального обсягу імпорту)

Джерело: Державна служба статистики України. Експорт-імпорт послуг за країнами світу за 2011 рік – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

 

 

Головна (і найбільш очевидна) слабкість вітчизняного сектору послуг – у самій його структурі. Традиційно в Україні високі показники в цій сфері забезпечують транспорт і зв’язок – близько 79% щорічного обсягу всіх сервісів. (Рис. 5) Іншими словами, більшу частину доходів від послуг приносять або галузі, успадковані від колишнього СРСР, або ті, без яких функціонування економіки просто неможливе. А ось на нові сегменти, тобто ті, які виникли вже за часів незалежності України (наприклад, на комп'ютерні послуги та фінансові), припадає близько 3,5%.