Україна у системі світогосподарських зв'язків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Ноября 2014 в 09:59, реферат

Описание работы

Характерною рисою економічного розвитку України в період трансформації стало посилення зовнішнього вектора розвитку. В останнє десятиріччя підприємства чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, АПК, транспортного машинобудування і ряду інших галузей для збереження обсягів виробництва й рівня зайнятості намагалися повною мірою використати можливості задоволення зовнішнього попиту, що відкрилися для них у результаті лібералізації зовнішньоекономічної діяльності.

Содержание работы

І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків
1. Експортні можливості України в галузях народного господарства
2.Динаміка реальних цін на традиційні товари українського експорту
3. Формування нової моделі національної конкурентоспроможності
4. Інвестиційно-інноваційна діяльність в Україні

Висновки
ІІ. Експортний потенціал України: моделювання та довгостроковий прогноз
1. Моделювання експортного потенціалу України
2. Етапи формування експортного потенціалу України.
3. Довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року.
Висновки

Файлы: 1 файл

Україна у системі світогосподарських зв'язків.doc

— 247.50 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

 

рЕФЕРАТ

на тему:

Україна у системі світогосподарських зв'язків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План.

І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків

1. Експортні можливості  України в галузях народного  господарства

2.Динаміка реальних  цін на традиційні товари українського експорту

3. Формування  нової моделі національної конкурентоспроможності

4. Інвестиційно-інноваційна  діяльність в Україні

 

Висновки

ІІ. Експортний потенціал України: моделювання та довгостроковий прогноз

1. Моделювання  експортного потенціалу України

2. Етапи формування  експортного потенціалу України.

3. Довгостроковий  прогноз товарної структури експорту  України до 2030 року.

Висновки

 

 

І. Товарний експорт України у системі світогосподарських зв’язків

1. Експортні можливості України в галузях народного господарства

Характерною рисою економічного розвитку України в період трансформації стало посилення зовнішнього вектора розвитку. В останнє десятиріччя підприємства чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, АПК, транспортного машинобудування і ряду інших галузей для збереження обсягів виробництва й рівня зайнятості намагалися повною мірою використати можливості задоволення зовнішнього попиту, що відкрилися для них у результаті лібералізації зовнішньоекономічної діяльності.

У 2003 р. частка експорту в загальних обсягах випуску в цілому по економіці України досягла 25,6%. Найзначнішою питомою вагою експорту у випуску характеризувалися металургія та обробка металу (78,2%), текстильна і шкіряна промисловість (71,1%), хімічне виробництво, гумові та пластмасові вироби (65,8%), виробництво машин і устаткування (64,6%), нафтопереробка (43,6%), транспорт (42,9%), видобування неенергетичних матеріалів (40,9%), лісове господарство (37,5%), деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа (33,6%).

Стиснення внутрішнього попиту і звуження ринків збуту на початку 90-х років XX ст. спонукали вітчизняних виробників до масового виходу на зовнішні ринки та спричиняли аномальне розростання експортного сектора. Однак серед підприємств, породжених плановою економікою, конкурентні переваги на світових ринках мали тільки ті, що спеціалізувалися на виробництві енерго- і матеріаломісткої продукції з низьким ступенем обробки. Слабкість і неефективність промислової політики держави не створювали умов для зародження в Україні нових виробництв, які б у перспективі могли забезпечити якісні зміни у структурі національної економіки та підвищення ефективності експорту.

Сьогодні, як і на зорі незалежності України, найвагоміші експортні можливості зосереджено у традиційно індустріальних і сировинних галузях. Найбільшими товарними групами (за гармонізованою системою) у структурі експорту товарів з України є чорні метали (33% загального експорту товарів); енергетичні матеріали, нафта і продукти її перегонки (відповідно, 10,4%); котли, машини, апарати й механічні пристрої (5,5%); залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання (4,6%); вироби з чорних металів (4,4%); електричні машини і устаткування (3,8%); зернові культури (2,5%); продукти неорганічної хімії (2,4%); добрива (2,3%); руди, шлаки й зола (2,1%). Занепокоєння викликає і досить висока концентрація експорту: три найбільші товарні групи забезпечують майже половину експортних надходжень до України.

При детальнішому аналізі складових вітчизняного товарного експорту очевидним стає факт домінування продукції виробничого призначення з низьким вмістом доданої вартості. Перелік товарів, у виробництві яких Україна має конкурентні переваги, та вартісні обсяги їх експорту наведено у таблиці 1.

Низьку ефективність українського експорту засвідчує також класифікація продукції за ступенем обробки, проведена експертним методом. За нашими оцінками, у 2004 р. Україна експортувала конструкційних матеріалів і напівфабрикатів на 18,5 млрд. дол., готових виробів - на 9,96 млрд. і сировини - на 4,21 млрд. дол. Таким чином, панівні позиції у структурі національного експорту займає продукція проміжного споживання — конструкційні матеріали і напівфабрикати (56,6% сумарного експорту товарів).

Таблиця 1*

Найвагоміші статті українського експорту

(за 4 –  значною класифікацією гармонізованої  системи) у 2004 р.

 

Коди

Найменування товарів

Сума (тис.дол.)

% до загального  обсягу

1001

1003

2601

2701

 

2704

 

2710

 

 

2711

2814

3102

7201

 

7202

7204

 

7207

7208

 

 

7209

 

 

7213

 

7214

 

 

7216

 

7304

 

7305

 

 

8606

 

8607

Пшениця і суміші пшениці та жита(меслин)………………...

Ячмінь…………………………………………………………..

Руди та концентрати залізні (включаючи випалений пірит)

Вугілля кам'яне; брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, виготовлені з кам'яного вугілля…………..

Кокс і напівкокс з кам'яного вугілля, лігніту або з торфу, агломеровані або неагломеровані; вугілля реторне…………

Нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних матеріалів, крім сирих; продукти з вмістом 70% або більше мастил з нафти або нафтопродуктів………………………….

Газ нафтовий та інші вуглеводні у газоподібному стані……

Аміак, безводний або у водному розчині…………………….

Добрива мінеральні або хімічні, азотні………………………

Чавун переробний та дзеркальний у чушках, болванках та інших первинних формах……………………………………...

Феросплави……………………………………………………..

Відходи та брухт чорних металів; залізні та сталеві відходи у зливках для переплавки (шихтові зливки)…………………

Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі………………

Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, гарячої прокатки, неплакований, без покриття ………………………………………………………..

Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, холодної прокатки, неплакований, без покриття ………………………………………………………..

Прутки та бруски гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені із заліза та нелегованої сталі……………………... 

Інші прутки та бруски із заліза та нелегованої сталі, без подальшої обробки, крім кування, прокатки, гарячого волочіння та пресування………………………………………

Кутки, фасонні та спеціальні профілі із заліза та нелегованої сталі……………………………………………….

Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні із заліза та сталі (крім чавунного литва)………………………………….

Інші труби та трубки із заліза та сталі з круглим поперечним перерізом, зовнішній діаметр яких понад 406,4 мм……………………………………………………………….

Вагони залізничні та трамвайні для перевезень вантажів коліями, несамохідні…………………………………………..

Частини до залізничних і трамвайних колій; механічні прилади сигналізації, забезпечення безпеки або контролю за рухом на залізницях і трамвайних коліях, автомобільних шляхах і річкових магістралях………………………………..

288865,9

369494,2

581750,6

 

249962,2

 

642353,3

 

 

1684955

479251,3

385130,5

706774,2

 

299773,7

872128,6

 

478613,4

2959297,5

 

 

2772665,5

 

 

433751,6

 

603415,3

 

 

979193,7

 

375124,9

 

669283,6

 

 

245793,0

 

574267,8

 

 

 

819479,4

0,9

1,1

1,8

 

0,8

 

2,0

 

 

5,2

1,5

1,2

2,2

 

0,9

2,7

 

1,5

9,1

 

 

8,5

 

 

1,3

 

1,8

 

 

3,0

 

1,1

 

2,0

 

 

0,8

 

1,8

 

 

 

2,5


 

Архаїчність структури вітчизняного експорту підтверджує і факт надзвичайно низької питомої ваги інноваційної продукції у загальних обсягах продукції, реалізованої за межі України. Так, у 2004 р. підприємствами України продано за кордон інноваційної продукції на 1,5 млрд. дол., що становить лише 4,6% загального експорту товарів. Найбільшими постачальниками інноваційної продукції на світовий ринок ви ступали такі галузі, як виробництво транспортного устаткування (575,7 млн. дол.), хімічна і нафтохімічна промисловість (306,4 млн. дол.), виробництво машин і устаткування (242,7 млн. дол.), металургія і обробка металу (130,8 млн. дол.).

Посилення ролі базових галузей в економіці України, а також наростання диспропорцій між галузями з виробництва кінцевої продукції та галузями проміжного споживання стали закономірними наслідками поспішної, необгрунтованої, не підкріпленої засобами структурної політики лібералізації зовнішньої торгівлі. Дія ринкових сил, які спрямовували свою дію на задоволення зовнішнього попиту, формувала структурні диспропорції в економіці України та сприяла прискореному розвиткові її паливно-сировинних галузей.

Напівсировинна спрямованість вітчизняного експорту породжує не тільки проблему нееквівалентності зовнішньоекономічного обміну, але й проблеми, пов'язані з нестабільністю економічного розвитку. Відомо, що динаміка ВВП, торгового балансу та бюджетних доходів в Україні істотно залежить від коливань світогосподарської кон'юнктури. За визначенням міжнародних експертів, у структурі українського експорту домінують так звані "чутливі товари", ціни на які характеризуються високою нестабільністю.

На сьогодні конкурентні переваги національних виробників зумовлюються наявністю в Україні масштабної транспортної інфраструктури, її вигідним географічним положенням і забезпеченістю деякими природними ресурсами. Конкурентоспроможність українських виробників ґрунтується також на низькому рівні внутрішніх цін на залізну руду, вугілля, електроенергію, природний газ. Факторами, що деформують їх конкурентоспроможність, виступають занижений курс національної валюти, низька вартість робочої сили, пряме і приховане субсидування державою базових галузей економіки.

Крім того, певну роль у справі підтримання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств відіграють низькі витрати на оновлення і модернізацію основних фондів. Знос основних фондів у промисловості України перевищує 50%. Станом на середину 2004 р., відповідний показник в основній експортній галузі національної економіки -гірничо-металургійному комплексі - становив 65%. На підприємствах галузі застосовуються переважно застарілі технології виробництва: 47,9% сталі виплавляється мартенівським способом, тоді як у світовому масштабі цей показник не перевищує 2,5%. Опитування, проведене Світовим банком у 2004 р., вказувало на те, що у найближчі 5-10 років власники підприємств чорної металургії не планували масштабного оновлення основних фондів, а були більше зорієнтовані на використання наявних виробничих фондів до їх повного спрацювання.

На даний час резерви зростання експорту на старій виробничій базі практично вичерпано. Висока енергомісткість базових галузей економіки в умовах постійного зростання цін на енергоносії та використання застарілих технологій у виробничому процесі негативно впливають на рівень виробничих витрат і якість продукції, знижуючи тим самим конкурентоспроможність українських виробників на світових ринках.

 

2.Динаміка реальних цін  на традиційні товари українського  експорту

 

 З кінця 90-х років динаміка цін на традиційну продукцію національного експорту характеризувалася висхідним трендом. Так, у 2004 р. номінальні ціни (у доларах) на добрива в середньому становили 135% від рівня 1997 р., на чавун-відповідно, 165%, на феросплави - 121%, на напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі - 148%, на плоский прокат - 134-160%, на труби і залізничні вагони -123%, на частини до залізничних локомотивів - 440%. Обчислені нами індекси реальних цін на продукцію українського експорту дещо знижують названі цінові показники. Однак у цілому цінова ситуація за досліджуваний період мала для України оптимістичний вигляд. Серед 12 основних товарів українського експорту найнижчим показником зростання реальних цін відзначалася група "Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі" (7,8%). Найістотніше зросли ціни на частини до залізничних і трамвайних локомотивів або рухомого складу (213,7%) (див. табл. 2).

 

Таблиця 2*

Індекси реальних цін 1 кг виробів, експортованих з України

Найменування товарів

Індекси реальних цін на продукцію українського експорту з урахуванням дефлятора ВВП США

роки

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Добрива, мінеральні або хімічні, азотні.........

Чавун переробний та дзеркальний у чушках, болванках та інших первинних формах…….

Феросплави……………………………………

Відходи та брухт чорних металів; залізні та сталеві відходи у зливках для переплавки (шихтові зливки)………………………………

Напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі.

Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, гарячої прокатки, неплакований, без покриття……………………

Прокат плоский із заліза та нелегованої сталі завширшки 600 мм і більше, холодної прокатки, неплакований, без покриття……….

Прутки та бруски гарячекатані, вільно укладені в бунти, вироблені із заліза та нелегованої сталі………………………………........................

Інші прутки та бруски із заліза та нелегованої сталі, без подальшої обробки, крім кування, прокатки, гарячого волочіння та пресування….

Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні із заліза та сталі (крім чавунного литва)………

Вагони залізничні та трамвайні для перевезень вантажів коліями, несамохідні…………………

Частини до залізничних і трамвайних локомотивів або рухомого складу…………….

72,1

 

81,5

95,2

 

 

83,6

74,5

 

 

93,1

 

 

86,2

 

 

93,0

 

 

92,7

 

90,8

 

164,1

 

81,1

53,6

 

59,4

83,5

 

 

53,7

56,9

 

 

64,9

 

 

67,8

 

 

71,6

 

 

68,0

 

68,0

 

128,8

 

78,5

68,6

 

71,2

79,5

 

 

68,1

61,3

 

 

73,8

 

 

76,4

 

 

73,4

 

 

71,2

 

71,0

 

127,3

 

60,4

74,7

 

64,3

76,6

 

 

55,9

59,7

 

 

62,6

 

 

66,1

 

 

69,5

 

 

76,7

 

78,3

 

120,0

 

59,8

68,3

 

68,6

86,6

 

 

64,5

61,5

 

 

69,1

 

 

65,7

 

 

71,8

 

 

65,5

 

63,6

 

133,7

 

60,3

85,6

 

84,9

96,2

 

 

95,0

74,6

 

 

86,4

 

 

89,2

 

 

86,7

 

 

84,5

 

123,1

 

174,4

 

73,1

112,6

 

136,7

113,3

 

 

143,9

107,8

 

 

134,9

 

 

116,8

 

 

122,7

 

 

113,1

 

147,6

 

209,8

 

313,7




(% до 1997р.)

 

Проте сприятлива динаміка цін на основні товари українського експорту у 1999-2005 рр. не може слугувати надійним показником досконалості структури експорту в довгостроковому періоді. Адже ціни на сировину й товари з низьким ступенем обробки відрізняються високою нестабільністю, і підвищення рівня цін, яке спостерігається в останні роки, є лише відображенням циклічного зростання світових цін на сировину та напівфабрикати.

Рушійною силою зростання світових цін на сільськогосподарську сировину, метали і мінерали стало піднесення економічної діяльності в азійських країнах. Помітну роль на світовому ринку сировинних товарів як споживач і постачальник почав відігравати Китай. Швидке зростання обробної промисловості у Китаї накручувало світові ціни на мідь, залізну руду, нікель. Тим часом нарощування власного виробництва металопродукції у Китаї виступало фактором зниження світових цін на продукцію чорної металургії (за 9 місяців 2005 р. виробництво сталі у Китаї збільшилося на 25,8% і досягло 269 млн. т). У майбутньому дедалі більша частка потреб китайської промисловості у конструкційних матеріалах і напівфабрикатах задовольнятиметься за рахунок внутрішнього виробництва, а тому світові ціни на продукцію чорної металургії, ймовірно, знижуватимуться.

Щодо довгострокових тенденцій, то, за розрахунками Світового банку, у 2004 р. реальні ціни (у доларах) на метали і мінерали були на 19,5% нижчими від рівня 1980 р. і приблизно дорівнювали цінам 1990 р., а ціни на добрива були на 52,1% нижчими від рівня 1980 р. і на 7,5% перевищували ціни 1990 р. Експерти ЮНКТАД вказували на те, що, незважаючи на зростання цін на сировинні товари, яке спостерігалося останнім часом, у реальному вираженні вони перебували на досить низькому рівні - набагато нижчому порівняно з 70-ми - початком 80-х років. За оцінками спеціалістів МВФ, у 2005 р. світові ціни на метали на 50% перевищували рівень цін довгострокової лінії тренду; згідно з їх прогнозом, у 2006 р. ціни на метали зменшаться на 10% і продовжуватимуть знижуватися у середньостроковій перспективі.

За оцінками, реальні ціни на традиційні товари українського експорту в довгостроковому періоді знижуватимуться під впливом таких факторів:

  1. низького технологічного рівня продукції (у складі цін на товари, вироблені з використанням технологій низького і середнього рівнів, відсутня інноваційна рента, внаслідок чого зростання цін на них відставатиме від зростання цін на високо технологічні товари);
  2. високої конкуренції між виробниками країн, які розвиваються, і країн з перехідною економікою на світовому ринку низькотехнологічних товарів (ринки трудо- і матеріаломісткої продукції виступають сферою дії конкурентних переваг виробників з цих країн);
  3. слабкого динамізму попиту на низькотехнологічну продукцію у розвинутих країнах (із зростанням доходів споживачі у цих країнах витрачатимуть дедалі меншу частку своїх доходів на продовольчі та низькотехнологічні промислові товари, а дедалі більшу - на високотехнологічні товари й послуги, які не є об'єктами міжнародної торгівлі).

Информация о работе Україна у системі світогосподарських зв'язків