Україна у системі світогосподарських зв'язків

 

3. Довгостроковий прогноз  товарної структури експорту України до 2030 року.

З урахуванням зазначених етапів формування експортного потенціалу України та побудованих моделей цього процесу автором розроблено довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року (таблиця 1). В основі прогнозу лежить аналіз та виявлення закономірностей щодо потреб країн-партнерів України в українському експорті. Для побудови прогнозу були використані такі основні гіпотези:

1. Протягом 2006-2010 років будуть зберігатися достатньо невеликі темпи зростання обсягів вітчизняного експорту за основними товарними групами. Зростання експорту стримуватиметься такими факторами, як конкуренція з боку європейських країн, що загостриться, якщо Україна вступить до ЄС. Іншим стримуючим фактором буде вплив вступу України до СОТ, що, на наш погляд, призведе до збільшення на вітчизняному ринку кількості товарів іноземних виробників, що перешкоджатиме вітчизняним товаровиробникам конкурувати на внутрішньому ринку і покращувати конкурентоспроможність власної продукції.
2. Найбільші темпи зростання обсягів експорту демонструватимуть харчова промисловість (за наявності достатньо розвинутої сировинної та виробничої бази) та машинобудування (особливо транспортне та приладобудування, для яких основним чинником підвищення частки у вітчизняному експорті стане не тільки зростання обсягів, а й зростання світових цін на високотехнологічну продукцію).
3. Зниження світових цін та зростання конкуренції між основними світовими виробниками продукції металургії та хімії стримуватиме зростання вітчизняного експорту металу та хімічної продукції.
4. Спрямування пріоритетів державної політики на розвиток вітчизняного високотехнологічного виробництва сприятиме подальшому розвитку машинобудування, яке в період з 2010 по 2030 роки стрімко нарощуватиме власну частку у вітчизняному експорті.

 

 

Таблиця 1.Факт та прогноз структури експорту України товарами, %

 

 

Товарні групи за УКТЗЕД	Факт							Прогноз/Forecast
		2000	2001	2002		2003	2004	2005	2015	2020	2030
Всього	100,0	100,0	100,0		100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
І. Живі тварини та продукція твариннюггва	2,5	2,8	2,1		2,3	2,0	2,1	1,7	1,3	1,5
11. Продукти рослинного походження	2,5	4,3	6,2		3,2	3,5	4,9	5,0	5,8	6,5
III. Жири і масла тваринного та рослинного походження	1,6	1,4	1,9		2,4	1,7	1,7	2,0	2,2	2,3
IV. Продукція харчової промисловості	2,8	2,8	3,0		3,9	3,5	3,8	4,5	5,4'	6,1
V. Мінеральні продукти	9,6	10,8	12,5		15,2	13,2	13,7	14,3	12,8	11,0
VI. Продукціа-хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	10,6	9,1	7,8		8,4	8,5	8,7	7,8	6,7'	5,6
VII. Пластмаси та каучук	1,7	1,6	1,5		1,6	1,3	1,7	1,5	1,5	1,4
VIII. Шкіряна і хутряна сировина та вироби з них	0,8	0,8	0,9		0,8	0,6	0,6	0,5	0,4	0,5
IX. Деревина та вироби з неї	1,5	1,4	1,6   і   1,7			1,6	1,6	1,7	1,8	1,9
X. Паперова маса з деревини або інших волокнистих волокон	1,4	1,8	1,6		1,4	1,2	1,3	1,1	1,0	0,9
XI. Текстиль та текстильні вироби	3,7	3,8	3,6		3,3	2,7	2,7	2,1	1,8	2,6
XII. Взуття, головні убори, парасольки	0,5	0,5	0,4		0,4	0,4	0,3	0,2	0,2	0,3
XIII. Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, азбесту	0,8	0,9	0,8		1,0	0,9	0,6	0,7	0,6	0,5
XV. Неблагородні метали та вироби з них	44,4	41,3	39,7		36,8	39,9	41,0	38,6	36,2	33,5
XVI. Машини, устаткування та механізми; електротехнічне устаткування; звукозаписувальна та відтворювальна апаратура, телеапаратура	9,3	10,5	9,8		10,1	9,3	8,3	8,4	10,2	11,0
XVII. Засоби наземного, повітряного та водного транспорту	3,0	3,4	3,8		4,3	6,2	4,8	6,9	9,0	10,9
XVIII. Прилади і апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, вимірювальні, медичні та хірургічні; годинники, музичні інструменти	0,4	0,5	1.0	1.4		1,8	0,4	1,5	2,0	2,3
XIX. Різні промислові товари	0.5	0,6	0,5		0,5	0,5	0,6	0.6        0,7		0.8
XX. 97 Твори мистецтва	0,0	0,1	0,0		0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0.0
Товари, придбані в портах	0,0	0,0	0,0		0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
Різне	2,3	1,8	1,1		1,2	1,1	0,7	0,6	0,4	0,4

 

Таблиця 2. Факт та прогноз структури експорту товарів за агрегованими групами, %

 

 

	Факт						Прогноз/Рогесай
	2000	2001	2002	2003	2004	2005*		2010	2020	2030
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0		іооа	100,0	100,0
Сільське господарство	6,7	8,4	10,3	7,9	7,1	8,8		8,8	9,3	10,3
Добувна промисловість	9,6	10,8	12,5	15,2	13,2	13,7		14,3	12,8	11,0
Обробка промисловість - всього, в т.ч.	83,7	80,8	77,2	76,9	79,6	77,5		76,8	77,9	78,7
Харчова промисловість	2,8	2,8	3,0	3,9	3,5	3,8		4,5	5,4	6,1
Легка промисловість	5,0	5,1	5,0	4,5	3,7	3,6		2,9	2,4	3,5
Хімічна та нафтохімічна промисловість	12,3	10,7	9,2	10,0	9,9	10,4		9,3	8,1	7,0
Металургія	44,4	41,3	39,7	36.8	39,9	41,0		38,6	36,2	33,5
М ашинобудування	12,8	14,4	14,7	15,8	17,3	13,5		16,8	212	24,1
Інше	6,6	6,6	5,7	5,9	5,3	4,9		4,7	4,6	4,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Скорочення частки металургії (з 41,0% у 2005 році до 33,5% у 2030) та хімічної промисловості (з 8,7% у 2005 до 5,6% у 2030) у вітчизняному експорті дозволить спрямувати їх продукцію на внутрішній ринок, на який ці галузі мають бути орієнтовані у першу чергу. Це приведе до подолання викривлення структури вітчизняного експорту у бік сировинної спрямованості. Прогнозована структура експорту, на наш погляд, відповідає завданню наближення України до світових стандартів щодо частки високотехнологічної продукції та продукції із високою часткою доданої вартості в структурі експорту. В поєднанні ці зміни в прогнозованому майбутньому, на наш погляд, сприятимуть удосконаленню структури вітчизняного виробництва та експорту, отриманню більших валютних надходжень до країни та надходжень від митних зборів і платежів до бюджету, що сприятиме вирішенню проблем соціально-економічного розвитку України та підвищенню добробуту населення.

Для більш детального аналізу отриманих прогнозних даних згрупуємо їх за визначеними нами раніше [2, 33] агрегованими групами. Ми прогнозуємо суттєві зрушення в галузевій структурі експорту товарів за агрегованими групами (таблиця 2). Так, поступово скорочуватиметься питома вага продукції добувної промисловості в структурі експорту України: з 13,7% у 2005 році до 11% у 2030. Одночасно дещо зросте питома вага продукції сільського господарства (з 8,8% у 2005 до 10,3% у 2030). Найбільші зміни торкнуться експорту продукції обробної промисловості. Якщо у 2010 році в порівнянні із 2005 її частка дещо зменшиться (з причин, що були названі вище), то до 2020 вона зросте на 0,4% (до 77,9%), а до 2030 — на 1,2% (до 78,7%). Таке зростання частки обробної промисловості в загальному обсязі експорту товарів забезпечуватимуть насамперед машинобудування, харчова та легка промисловість. Найсуттєвіше зростатиме частка машинобудування. За період з 2006 по 2010 рік вона зросте на 3,3%, за період з 2011 до 2020 — на 4,4%, а за період з 2021 до 2030 — на 2,9%. З товарних груп, що увійшли до агрегованої групи «Машинобудування», найбільш швидкими темпами зростатиме група XVIII (Приладобудування та точне машинобудування). У 2010 році в порівнянні із 2005 частка експорту товарів цієї групи зросте у 5,8 рази (середньорічні темпи приросту — 96%), за період з 2011 до 2020 року експорт товарів цієї групи зросте у 3,3 рази (середньорічні темпи приросту становитимуть 23%). За останній прогнозований період (з 2021 до 2030) обсяг експорту цієї товарної групи зросте у 2 рази. До цієї товарної групи входять найбільш наукоємні товари, зростання експорту яких матиме ключове значення для виходу України на світові ринки високотехнологічної продукції.

 

 

 

Висновки

 

Згідно з розробленим прогнозом на 2006-2030 роки знижуватиметься частка галузей з низькою доданою вартістю та тих, що повинні в першу чергу працювати на внутрішній ринок (металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість).

Питома вага металургії в експорті товарів обробної промисловості зменшиться з 52,9% у 2005 до 42,5% у 2030 році (загальне скорочення частки за період з 2006 по 2030 р становитиме 10,3%).

Згідно з прогнозом частка машинобудування в експорті товарів обробної промисловості за прогнозований період поступово; збільшуватиметься з 17,5% у 2005 до 30,7 у 2030 році, (загальне підвищення частки машинобудування за період з 2006 по 20' роки —13,2%).

Переорієнтація хімічного виробництва більш повне обслуговування внутрішнього ринку,   за  умов   збереження   частки зовнішніх ринках, призведе до помітного скорочення частки продукції цих галузей у загальному обсязі експорту товарів обробної промисловості. Загальне скорочення частки хімічної нафтохімічної галузі в загальному експорті товарів обробної промисловості за період 2006-2030 років становитиме 4,5%.

Дещо підвищиться частка харчової промисловості в структурі експорту товарів обробної промисловості України: за прогнозований період вона зросте на 2,9%. Частка легкої промисловості в загально обсязі експорту продукції обробної промисловості України у 2010 році в порівнянні з 2005 знизиться на 0,9%, а у 2020 в порівнянні із 2010 ще на 0,6%. Однак у період з 2021 до 2030 року питома вага легкої промисловості зросте в порівнянні із 2010 на 1,3%.

Основною причиною коливань у прогнозованій структурі експорту можна вважати наслідки, що матимуть галузі вітчизняної промисловості після вступу України до СОТ (підвищення конкуренції, зростання вимог до якості, ціни, насичення внутрішнього ринку імпортною продукцією тощо).

Отриманий прогноз свідчить про можливість підвищення частки високотехнологічної продукції в експорті товарів України майже до 40%.

Скорочення частки металургії та хімічної промисловості у вітчизняному експорті дозволить спрямувати їх продукцію на внутрішній рине Це дасть змогу подолати викривлення структури вітчизняного експорту у  бік сировинної спрямованості.

В поєднанні ці зміни в прогнозованому майбутньому сприятимуть, удосконаленню структури вітчизняного виробництва та експорту, отриманню більших валютних надходжень до країни та надходжень митних зборів та платежів до бюджету. Це у свою чергу сприятиме вирішенню проблем соціально-економічного розвитку України підвищенню життєвого рівня населення.

Крім того, цей прогноз може бути використаний регіональні органами влади для складання більш детальних прогнозів розвіє експорту за галузями та регіонами.