Монголия

             Державна мова в Монголії - монгольська, хоча в Баян-Улегейскому аймаку при викладанні в школах використовується і казахська мова. Сучасну монгольську мову, якою говорить основна частина населення Монголії, а також монголи Китаю, що проживають у Внутрішній Монголії і деяких інших районах, включає кілька діалектів. 
            Для письма в даний час використовується кирилична писемність на основі сучасної літературної мови, створеної при використанні халхаського діалекту. Старомонгольский лист, що з'явилося на початку XIII століття в даний час в Монголії застосовується рідко. Алфавіт для нього був узятий монголами у уйгурів, які в свою чергу запозичили його у согдійців. На початку XVII століття цей алфавіт був частково змінений. 
            У 1945 році в Монголії монгольську мову було переведено на кирилицю, що мала в основі російський алфавіт з додаванням ще 2 букв - фіти і іжиці. Спроба відновлення старомонгольского листа (по сьогоднішній день застосовуваного монголами сусіднього Китаю), розпочата на початку 90-х років XX століття, успіху не мала. 
            У XVIII-XIX століттях в Монголії було широко поширений тибетську мову, на якій писалися художні твори, релігійні та наукові трактати, він застосовувався і продовжує застосовуватися в релігійній практиці буддизму.

 

 

Розділ 2.

Загальна характеристика економічної системи Монголії

            Економічна діяльність Монголії традиційно грунтувалася на сільському господарстві та тваринництві. У Монголії також є великі родовища мінеральної сировини – видобуток міді, кам'яного вугілля, молібдену, олова, вольфраму і золота становить значну частину промислового виробництва. Радянська допомога, що раніше становило до третини ВВП, припинилася після розпаду СРСР. У монгольській економіці настав тривалий спад, що посилював небажанням Монгольської народно-революційної партії (МНРП) проводити кардинальні економічні реформи. Уряд Демократичної коаліції став на шлях ринкової економіки, послабив контроль над цінами, здійснив лібералізації внутрішньої і зовнішньої торгівлі та зробив спроби перебудови банківську систему енергетичного сектора. Були зроблено великі програми приватизації, реалізовані заходи стимулювання іноземних інвестицій, міжнародні тендери на продаж компанії з торгівлі нафтопродуктами, найбільшої компанії з виробництва кашеміру і банків. Хід реформ був уповільнений в результаті опору колишньої комуністичної МНРП і політично нестабільності, породженої частою зміною урядів Демократичної коаліції (змінилися чотири уряди). За кризою в 1996 р., що була викликана рядом природних лих і зниженням світових цін на мідь і кашемір, в 1997-99 рр.. послідував економічний ріст. У серпні і вересні 1999 р. економіка Монголії постраждала від тимчасової заборони Росії на експорт нафти та нафтопродуктів. У 1997 р. Монголія вступила у Світову організацію торгівлі (СОТ). На останній зустрічі Консультативної групи в Улан-Баторі у червні 1999 р. зарубіжні донори прийняли рішення виділяти Монголії $ 300 млн в рік.

            Загальний товарообіг у зовнішній торгівлі за перше півріччя 2008 року склав 2 971.3 млн. доларів США, в тому числі експорт 1 276.3 млн. доларів, імпорт - 1 695.0 млн. доларів. Дефіцит склав 418.7 млн. доларів США, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 386.5 млн. доларів США. Загальний товарообіг у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року зріс на 74.3%, експорт - на 52.6%, імпорт - на 95.2%. На негативне сальдо зовнішньої торгівлі істотно вплинуло зростання імпорту, який більше на 42.6 пунктів від обсягу експорту. 
             Головний імпорт. Імпорт в основному становлять нафтопродукти, обладнання та запчастини, транспортні засоби, метали, хімікати, будівельні матеріали, продукти харчування та споживання. 
             У 2004 році імпорт складав $ 1 млрд. 
             У 2005 році імпортні товари надходили з: Росія - 34,5%, Китай - 27,4%, Японія-7,1%, Південна Корея - 5,3%.

             Головний експорт. Головний монгольський експорт складають: мінерали (мідь, молібден, олово, Шпатовий концентрат), сировинні матеріали тваринного походження (вовна, кашемір, шкіра, хутро), товари споживання (шкіра, овчина, шкіряні вироби, килими, кашемір, верблюжий трикотаж, ковдри з вовни і кашеміру). Надра країни багаті мінеральними ресурсами, включаючи великі поклади вугілля, залізної руди, олова, міді, урану, нафти, цинку, молібдену, фосфору, вольфраму, золота, флюориту і напівкоштовних каменів. 
            У 2004 році експорт склав $ 853 млн. 
            У 2005 році експорт спрямовувався в: Китай - 48,1%, США - 14,2%, Канада - 11,6%, Великобританія-8,3%, Південна Корея - 6,2%.

            Експорт мінеральної сировини, що становить основну експортну статтю, в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року зріс на 245.9 млн. доларів США, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, металів і прикрас - на 175.4 млн. доларів, продукції хімічних підприємств - на 22.1 млн.доларів США, сировини, перероблених шкіри, хутра і виробів з них - на 1.9 млн.доларів. Однак експортні поставки трикотажної продукції зменшилися на 7.8 млн. доларів, металургійної продукції - на 3.4 млн.доларів. 
             Фактичний обсяг експорту мідного концентрату в порівнянні з 2009 роком знизився на 0.6 відсотка або на 8.2 тис. тонн, а в цінах зріс на 27.1%.

             Закон Монголії «Про регулювання іноземних інвестицій», закон Монголії про іноземні інвестиції передбачає лібералізацію інвестиційного режиму, забезпечується передбаченими фінансовими стимулами і захистом інвестиції. Такий режим дозволяє інвесторам інвестувати в будь сектори економіки, якщо це не заборонено законом, і засновувати власні компанії або спільні підприємства. Поправки, включені в Закон, мають відношення до типів і формам іноземних інвестицій і служать для того, щоб створити умови, в яких компанії могли б працювати в стабільній податковій середовищі. 
             Незважаючи на те, що прямі іноземні інвестиції в світі скорочуються, за останні 
роки інтерес до капіталовкладень в Монголії, особливо серед інвесторів з Північно-східної Азії і Північної Америки зростає, їх об'єм збільшується у сфері торгівлі, обслуговування, легкої та гірничодобувної галузях промисловості.

 

ВВП 
За паритетом купівельної спроможності $ 5,781 млрд. в 2006 році. Приріст ВВП 7,5%.

• Сільське господарство - 20,6%.
• Промисловість - 21,4%.
• Послуги - 58%.
• Інфляція - 9,5% (2005). 
  

У 2011 році структура ВВП Монголії була наступною:

• 20% - видобуток корисних копалин;
• 16,6% - сільське господарство, лісівництво, рибальство
• 13,9% - транспорт та зберігання;
• 13,8% - оптові та роздрібні продажі;
• 7,2% - обробні виробництва;
• 5,2% - нерухомість;
• 4,8% - інформаційні технології та зв'язок;
• 18,6% - інше.

 

Робоча сила 
Працездатного населення – 1,488 млн. чоловік. Структура зайнятості:

• сільське господарство / тваринництво - 42%.
• гірничо-видобувна - 4%.
• виробництво - 6%.
• торгівля - 14%.
• послуги - 29%.
• приватний сектор - 5%.
• інше - 3,7%
• Безробітних - 6,7%.

 

Промислове зростання - 4,1% в 2002 році.

• Виробництво електроенергії в 2005 році - 3,24 млрд кВт/год
• Споживання електроенергії - 3,37 млрд кВт/год
• Експорт електроенергії - 18 млн кВт/год
• Імпорт електроенергії - 130 млн кВт/год

 

Транспорт 
Залізничний транспорт 
             У 1915 році монгольський імператор Богдо VIII Жавзандамба вперше видав указ, звернений міністру Великого Хуралу і членам Хуралу, про розвиток гірничо-видобувної промисловості та будівництві залізниці. 
             Монгольська залізниця бере свій початок від вузькоколійної залізниці протяжністю в 43 кілометри побудованої в 1938 році від Улан-Батора до шахти на станції Налайх. 
              Стратегічна траса Наушки - Улан-Батор (400 км) стала першою гудронований дорогою Монголії. У 1949 році завершилося будівництво відрізка залізниці, який зв'язав Улан-Батор з Транссибірської магістраллю на території Радянського Союзу. 
            Монгольська залізниця сполучає дві великі держави, Росію і Китай. Це найкоротший шлях, що з'єднує Азію і Європу. Загальна протяжність залізниць Монголії – 1810 км.

 

Автомобільні дороги 
Загальна протяжність автомобільних доріг - 49 256 км. З них:

• З твердим покриттям - 8874 км.
• Без твердого покриття - 40 376 км. 
  

Авіаційний транспорт 
В країні було 36 аеропортів. З них 11 мають злітну смугу з твердим покриттям. 

• Авіакомпанія Ульген-Транс
• Авіакомпанія Аеро Монголії
• Монгольська авіакомпанія МІАТ 
  

 

 

Розділ 3.

Загальна характеристика відносин України з

Монголією

• Історія двосторонніх відносин

            Монголія визнала незалежність України 17 січня 1992 року. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 21 січня 1992 року. 
Інтереси України в Монголії забезпечуються Посольством України в КНР. 
21 грудня 2009 року Надзвичайного і Повноважного Посла України в КНР Юрія Костенка було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Монголії за сумісництвом. 24 лютого 2010 року Посол України в Монголії (за сумісництвом) Юрій Костенко вручив вірчі грамоти Президенту Монголії Ц.Елбегдоржу. 
Інтереси Монголії в Україні забезпечуються Посольством Монголії у Варшаві (Посол О.Дамбійням вручив Вірчі грамоти Президенту України 2 квітня 2009 р.) та Консульським агентством Монголії в Києві (Х.Болдхояг).

 

 

• Зустрічі та візити на рівні глав держав

1. Листопад 1992 р., м. Улаанбаатар. Державний візит до Монголії Президента України Л.Кравчука.

2. Червень-липень 2002 р., м. Київ. Державний візит в Україну Президента Монголії Н.Багабанді.
3. Березень-квітень 2003 р., м. Улаанбаатар. Державний візит до Монголії Президента України Л.Кучми.
4. Травень 2008 р., м. Єрусалим. Зустріч Президента України В.Ющенка з Президентом Монголії Н.Енхбаяром у рамках святкування 60-ї річниці заснування Держави Ізраїль.
5. Вересень 2009 р., м. Нью-Йорк. Зустріч Президента України В.Ющенка з Президентом Монголії Ц. Елбегдоржем під час 64-ї Сесії ГА ООН
6. Червень 2011 р., м. Київ. Державний візит в Україну Президента Монголії Цахіагійна Елбегдоржа.

 

 

• Договірно-правова база двостороннього співробітництва з Монголією.

            Правову основу сучасних українсько-монгольських відносин у політичній сфері закладено у чинному Договорі про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією, підписаному під час офіційного візиту Президента України до Монголії (1992 р.), у Спільних заявах за підсумками офіційного візиту Президента Монголії Н.Багабанді в Україну (2002 р.) та державного візиту  Президента Монголії Ц.Елбегдоржа (2011 р.) та зустрічі Президентів України та Монголії (2003 р.). У згаданих документах визначено засади двосторонніх відносин, дано оцінку їхньому сучасному стану, у т.ч. співпраці в політичній, торговельно-економічній, науково-технічній, гуманітарній та інших сферах. 

• Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Монголією за 2010 рік.

            Економічні інтереси України в Монголії обумовлені значними природними ресурсами цієї країни, потребою Монголії в продукції машинобудування, літакобудування України та ін., що витікає із взаємодоповнюваності національних економік ще з радянських часів. 
            Між Україною та Монголією відповідно до Статті 2 Угоди про торговельно-економічне співробітництво, яка підписана та набула чинності у 1992 році, діє режим найбільшого сприяння в усіх галузях торговельно-економічного співробітництва. 
Основним органом, який забезпечує координацію двосторонньої торговельно-економічної співпраці, є Міжурядова українсько-монгольська комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Останнє четверте спільне її засідання відбулося у 2005 році, а прийняті на ньому рішення певною мірою та на деякий період актуалізували українсько-монгольські стосунки. 
            Торговельно-економічна співпраця між Україною та Монголією до 2008 року характеризувалася позитивною динамікою експортно-імпортних операцій між країнами, у 2009 році відбулось зменшення її обсягів, при цьому показники 2010 року вказують на відновлення поступового зростання обсягів двосторонньої торгівлі. 
            За 12 місяців 2010 року відбулося збільшення обсягів двостороннього товарообігу. Так, за даними Держкомстату, двосторонній товарообіг становив 44,42 млн. дол. (за весь 2009 рік товарообіг дорівнював 35,08 млн.дол.) у порівнянні до відповідного періоду 2009 року збільшився на 9,34 млн. дол. або на 26,6%. Збільшення товарообігу у 2010 році відбулося внаслідок зростання як обсягів імпорту, так і експорту. Імпорт становив 11,14 млн. дол. (збільшився в 1,7 рази або на 4,62 млн.дол. до показника 12 місяців 2009 року), експорт збільшився на 4,71 млн. дол. (на 16,5%) та склав 33,28 млн. дол. Позитивне сальдо становило 22,14 млн. доларів. 
 

 

• Структура двосторонньої торгівлі

            Як і в минулі роки, у 2010 році лідуючу позицію в структурі українського експорту займає продукція харчової промисловості,  далі, також традиційно машини, устаткування та механізми, паперова маса, засоби наземного транспорту. 
Структура імпорту має монокультурний характер. Основу імпорту традиційно продовжує складати одна товарна позиція – плавиковий шпат, питома вага якої у 2010 році становила 99,5%. Збільшення обсягів імпорту з Монголії відбулося саме внаслідок зростання поставок плавикового шпату. 

 

• Торгівля послугами

            У 2010 році за даними Держкомстату України загальний обіг послуг становив 4,73 млн. дол., при цьому експорт складав 4,44 млн.дол., імпорт – 0,29 млн.дол.  Позитивне сальдо становило 4,15 млн. дол. 
             Структуру експорту послуг у січні-грудні 2010 року становили:послуги транспорту та зв’язку (60,6 %), послуги в обробній промисловості (36,7 %). Структуру імпорту: послуги транспорту та зв’язку (86,8 %), послуги готелів і ресторанів, подорожі (9,6 %).