Монголия

• Двостороннє інвестиційне співробітництво

            Інвестиційне співробітництво між Україною та Монголією знаходиться на низькому рівні. 
            За даними Держкомстату України станом на 01.01.2011 інформація про загальний обсяг українських інвестицій в економіку Монголії, та навпаки, відсутня. 
            При цьому, загальний обсяг українських інвестицій в економіку Монголії у 2008 році за даними Держкомстату України складав 35,7 тис. дол. США, які були вкладені в спільне українсько-монгольське підприємство і спрямовані в будівельну галузь.

• Посольство Монголії

Канцелярiя:02516, м. Варшава, вул. Рейтана, 15/16 
Телефон:(+4822) 84-99-391 
Факс:(+4822) 84-82-063 
E-mail:mongamb@ikr.atm.com.pl 
Робочi години:понедiлок - п'ятниця 8.00-16.00 
Надзвичайний і Повноважний Посол  Монголії в Україні (за сумісництвом) - 
Отгон Дамбійням 
Otgon Dambiinyam 
 
Посольство України в Китайськiй Народнiй Республiцi, та в Монголії (за сумiсництвом) 
Адреса: China, Beijing, 100600, San Li Tun, Dong 6 Jie, 11  
Робочі: години: 09:00 - 19:00  
E-mail: emb_cn@mfa.gov.ua 
Веб-сайт:http://www.mfa.gov.ua/china/ 
Телефон: (8-10-8610)6532 63 59  
Факс: (8-10-8610) 6532 67 65  
Надзвичайний i Повноважний Посол - Юрій Васильович Костенко

Розділ 4.

Загальна характеристика політичної системи країни

• Державний устрій

            Монголія - ​​парламентська республіка. Тут діє Конституція Монголії від 13 січня 1992 року, увійшовши в силу 12 лютого 1992 року. 
             У грудні 1911 в місті Урге (нині Улан-Батор) проголошена незалежність Монголії. 
26 листопада 1924 парламент країни (Великий народний хурал - ВНХ) проголосив створення Монгольської Народної Республіки (МНР) і прийняв першу конституцію. Аж до 1990 року Монголія була соціалістичною країною з однією правлячою партією - Монгольської народно-революційної партією. 
               21 листопада 1991 Великий народний хурал прийняв рішення змінити назву країни і після вступу в силу нової конституції (12 лютого 1992 року) МНР стала називатися Монголія. 
Глава держави - президент, що обирається на альтернативній основі шляхом загального прямого і таємного голосування строком на 4 роки. Президент може переобиратися ще на один термін. 
            У відсутність президента функції глави держави виконує голова Великого державного хуралу. Президент є також головнокомандувачем збройних сил країни. 
            Законодавчу владу здійснює парламент – Великий державний хурал (ВДХ) у складі 76 членів, що обираються всенародно шляхом таємного голосування строком на 4 роки. Очолюють ВГХ голова, заступник голови і генеральний секретар, що обираються таємним голосуванням з його складу.

            Виконавчу владу здійснює уряд, сформоване ВДХ за пропозицією  прем'єр-міністра і погодженням  з президентом. Кандидатуру глави Кабінету міністрів подає на розгляд ВДХ президент. Уряд підзвітний ВДХ. 
На місцях влада здійснюють органи місцевого самоврядування: аймачні, міські, районні та сомони хурали, депутати яких обираються населенням строком на 4 роки. 
Політика Монголії існує в рамках напівпрезидентської, представницької демократичної республіки з багатопартійною системою. Виконавчу владу здійснює уряд. Законодавча влада належить як уряду, так і та парламенту. Судова влада не залежить від виконавчої та законодавчої влад. 
Політична історія 
            До 1990 року в Монголії уряд існувало за зразком радянської системи, і офіційно було дозволено функціонувати тільки комуністичної партії МНРП. Після деякої нестабільності протягом перших двох десятиліть комуністичного правління, в Монголії почалися народні хвилювання продовжилися до грудня 1989 року. Колективізація тваринництва та впровадження сільського господарства були проведені без помітного опозиційного руху. 
            Початку перебудови на території колишнього СРСР і демократичних рухів в східній Європі відбилися і в Монголії. Драматичні зрушення в бік реформ почався на початку 1990 року, коли з'явилася перша організована опозиція або монгольський демократичний союз. У сформованих надалі умовах політбюро МНРП пішло у відставку в березні 1990 року. У травні були внесені поправки до конституції, у МНРП не стало виняткової ролі, була проведена легалізація опозиційних партій, були створені постійний законодавчий орган і пост президента. 
            29 липня 1990 в Монголії вперше були проведені багатопартійні вибори у Великий народний хурал. МНРП отримала 85% місць. Великий хурал запрацював 3 вересня з президентом з МНРП, віце-президентом з соціал-демократичної партії, прем'єр-міністром з МНРП і 50 членів з Бага хуралу (малого хуралу). Віце-президент також був головою Бага хуралу. У листопаді 1991 року Великий хурал почав дискусію про нову конституцію, яка набула чинності 12 лютого. На додаток до створення Монголії як незалежної, суверенної республіки і забезпечення ряду прав і свобод людини, нова конституція реструктуризували законодавчу гілку влади, створивши однопалатний законодавчий орган, Великий державний хурал. 
            Конституція 1992 року була прийнята за умови, що президент обиратиметься всенародним голосуванням, а не законодавчим органом, як раніше. У червні 1993 року, чинний президент Пунсалмаагійн Очірбат виграв на перших президентських виборах, в якості кандидата від демократичної опозиції.

            Як вищих державних органів, хурал має право на прийняття та внесення змін до законів, визначає внутрішню і зовнішню політику, ратифікує міжнародні угоди, і оголошує про надзвичайні положеннях. Хурал зустрічається раз на півроку. Члени хуралу обирають голову і заступника голови кожні чотири роки. Члени хуралу також всенародно обираються районами на чотири роки. 
            До 27 червня 2004 року, домінуючою партією в Монголії була екс-комуністична партія МНРП. Головною опозиційною силою була демократична партія (ДП), яка контролювала правлячу коаліцію з 1996 по 2000 рік. 
            З 2000 по 2004 МНРП повернулася до влади, але за результатами виборів 2004 року було необхідно створення першого в історії коаліційного уряду в Монголії між МНРП і ДП. 
            У січні 2006 року, депутат Цогтин Батай перейшла на бік МНРП, давши останнім рівно 50% місць. Це дало МНРП можливість вийти з коаліції, і, за підтримки декількох дрібних партій і перебіжчиків з Демократичної партії, обрали Міеегомбина Енхболд в якості нового прем'єр-міністра. Події викликали рішучі протести з боку суспільних груп. Приватні особи та організації виказали побоювання, що зміна уряду може бути неконституційним, проте ніяких конкретних порушень не було зафіксовано. 
            У квітні 2006 року Цахіагійн Елбегдорж був обраний головою Демократичної партії у два етапи виборів партії. 
            У жовтні 2007 року Міенгомбин Енхболд втратив своє становище в якості голови МНРП, віддавши пост Баяр Санжійн. Делегати МНРП також проголосували за те, щоб Баяр створив новий уряд. Енхболд залишався на цій посаді, поки Баяр не був обраний 22 листопада 2007.

            МНРП завоювала абсолютну більшість  (46 із 76 місць) на парламентських  виборах, що пройшли 29 червня 2008 року. Демократи отримали 27 місць,  і три залишилися місця отримали  дрібні партії. 30 липня голова ДП - Елбегдорж заявив, що результати були сфальсифіковані і що його партія їх не прийме. Протести проти результатів виборів переросли у заворушення, і ввечері 1 липня, демонстранти напали на штаб-квартиру МНРП в центрі міста Улан-Батора. Були вбиті п'ять протестуючих, і близько опівночі було оголошено надзвичайний стан. 

• Виконавча влада

            Кандидатів у президенти висувають  партії Великого державного хуралу  і президент із цих кандидатів  обирається всенародним голосуванням  на чотирирічний термін. Президент є главою держави, головнокомандувачем збройних сил, і главою Ради національної безпеки. Він обирається всенародною більшістю голосів на чотирирічний термін і обмежений двома термінами. Конституція наділяє президента правами встановлення прем'єр-міністра, вимоги розпуску уряду, законодавчої ініціативи, правом вето всіх або частини законодавства (Великий державний хурал може подолати вето більшістю в дві третини голосів), а також видавати укази, які набирають чинності з підписом прем'єр-міністра . У разі відсутності, недієздатності або відставки президента, голова хуралу приймає президентську владу до інавгурації новообраного президента. 
Уряд, очолюваний прем'єр-міністром, працює чотирирічний термін. Прем'єр-міністр призначається президентом і затверджується хуралом. Прем’єр-міністр становить кабінет міністрів за умови дотримання затвердження Великого державного хуралу. Кабінет складається з тринадцяти міністерств. Розпуск уряду відбувається при відставку прем'єр-міністра і одночасної відставки половини кабінету, або після голосування Великого державного хуралу на користь розпуску. 
            МНРП і коаліція опозиційних партій в даний час правлять в коаліції національної єдності після того як обидва вони отримали однакову кількість місць в 2004 році. У липні 2005 року МНРП оголосила про припинення роботи Великого коаліційного уряду.

• Монгольські міністерства

13 міністерств:

• Закордонних справ
• Фінансів
• Юстиції та внутрішніх справ
• Навколишнього середовища
• Оборони
• Освіти, культури і науки
• Будівництва та міського розвитку
• Паливний енергії
• Дорожнє, транспорту та туризму
• Соціального забезпечення та праці
• Промисловості і торгівлі
• Продовольче і сільськогосподарське
• Здоров'я

            Великий державний хурал (монг. Улсин Їх Хурал), раніше Великий  народний хурал – найвищий  законодавчий орган (парламент)  Монголії. В даний час складається  з 76 депутатів. Спікер (з 2008 р.) - Дамдіни Демберел. 
 

• Поточна політична ситуація

           29 червня 2008 в Монголії вибухнула внутрішньополітична криза, що почалася з розколу кабінету міністрів - Народно-революційна партія (НРП, колишня комуністична партія) заявила про свій вихід з коаліційного уряду. 
            1 липня в Улан-Баторі відбулися масові безлади. Близько півтори тисячі прихильників прем'єр-міністра Цахіагійн Елбегдорж, що представляє Демократичну партію (ДП), зібралися на центральній площі Улан-Батора на акцію протесту проти рішення НРП. Вони вибили скляні двері головного входу штаб-квартири НРП і, незважаючи на опір 300 поліцейських, увірвалися в будівлю. Нікого з керівництва партії нападники не виявили, але кілька годин будівля знаходилась під їх контролем. 
            Ці дії призвели до порушення своєрідного «перемир'я» між двома найбільшими політичними силами країни. Нинішня урядова коаліція була сформована в результаті складних і тривалих переговорів після виборів 2004 року, коли жодна з двох основних партій не отримала достатньої кількості місць у парламенті для самостійного формування уряду. НРП отримала 38 місць з 76, ДП - 34 місця. За підсумками переговорів НРП отримала 10 з 18 міністерських портфелів, а ДП - 8 і пост голови уряду. 
           Увечері 13 січня парламент Монголії проголосував за відставку коаліційного уряду. 
           Хоча в результаті виборів 29 червня 2008 практично повний контроль отримала Монгольська народно-революційна партія (46 депутатських місць з 76), вона сформувала коаліційний уряд. Число портфелів розподілено: 60% МНРП, і 40% ДП 1 липня 2008 виборці Демократичної партії та інших опозиційних партій організували демонстрацію протесту проти, на їх думку, фальсифікації результатів минулих виборів, пізніше вилилася в безлади, численні підпали і грабунки в центрі Улан-Батора, при придушенні яких владою загинули 5 людей, велика число учасників заворушень було поранено, сотні людей були заарештовані. 
            18 червня 2009 вступив на посаду президента лідер опозиції Цахіагійн Елбегдорж, він став 4-м президентом Монголії. 
            Збройні сили Монголії (монг. Монгол Улсин Зевсегт Хүчін) були створені на базі Монгольської народної армії (начальник штабу і головнокомандувач - Д. Сухе-Батор) після перемоги Монгольської народної революції в 1921 році.

Розділ 5.

Загальна характеристика правової системи Монголії

            Сучасна правова система Монголії  входить у романо-германську правову  сім'ю, зберігаючи певні риси  соціалістичного права. 
            Першим законодавчим пам'ятником монгольського права був "Яса" (по-тюркською, по-монгольські - дзасак - закон, постанова, заборона, покарання) Чингісхана 1206 р., який кодифікував звичаї, що існували в монгольському суспільстві. "Яса" містила норми державного, адміністративного (податки, повинності), кримінального, цивільного права. "Велика Яса" Чінгісхана служила основою для управління завойованими країнами. 
Другий кодифікацією монгольського права стали "Їх цааз" (Велике уложення), або монголо-ойратскіе закони 1640 р., за якими послідувала Халха Джірум 1709 Вони юридично закріплювали склалися в монгольському суспільстві суспільні відносини і являли собою степове звичайне і феодальне право, що одержало санкцію закону. У наступні роки Монголія поступово впроваджувала закони, видані маньчжурськими владою, зокрема так зване Укладення китайської палати зовнішніх зносин 1815. 
            До початку XX в. за рівнем свого соціально-економічного розвитку Монголія була однією з найбільш відсталих країн Азії, де майже безроздільно панували феодальні відносини (зберігалося навіть кріпосне право). У країні не існувало жодного сучасного правового інституту. 
            Після перемоги Народної революції 1921 р. в Монголії була поступово і в значній мірі штучним шляхом створена абсолютно нова правова система, що мала в якості зразка для наслідування правову систему СРСР. До створення юридичного факультету університету в Улан-Баторі всі монгольські юристи готувалися в Іркутську та інших радянських наукових центрах. У 1922 р. в Монголії були скасовані тортури і тілесні покарання. У 1924 р. прийнята перша в історії країни Конституція, що проголосила Монголію "Народною Республікою, в якій вища державна влада належить справжньому народу". У 1926 р. затверджений перший Кримінальний кодекс, в 1927 р. почалася кодифікація нового цивільного законодавства. 
             У 1929-1930 рр.. в країні розгорнулася боротьба за ліквідацію економічних основ феодалізму, що завершилася до 1939 р. повною ліквідацією класу феодалів; одночасно почалася кооперація арат. У 1940 р. офіційно оголошено про завершення в основному антифеодальної програми революції і початку будівництва соціалізму. Нова Конституція 1940 охарактеризувала МНР як "держава трудящих (арат-скотарів, робітників та інтелігенції), які знищили імперіалістичний і феодальний гніт, що забезпечує некапіталістичний шлях розвитку країни для переходу в подальшому до соціалізму". Вона також закріпила керівну роль Монгольської Народно-Революційної Партії (МНРП) в суспільстві і державі. 
            На основі Конституції 1940 р. у Монголії була створена соціалістична правова система. У 1944 р. прийнято постанову Радміну МНР про організацію адвокатури, в 1948 р. - Указ Президії Малого хуралу МНР про судоустрій МНР, в 1949 р. - КПК Монголії, в 1952 р. Цивільний кодекс. 
            В кінці 1950-х рр.. із завершенням кооперування нордична, Аратська господарств було оголошено, що МНР "завершила перехід від феодалізму до соціалізму, минаючи капіталізм". Соціалістичні виробничі відносини і політична система були закріплені в конституції 1960 р. Після цього кодифікаційні роботи були продовжені (прийняті КК 1961 р., УПК 1964 р., ЦПК 1967 р., Сімейний кодекс 1973 р.). 
            На початку 1990-хгг. Монголія стала першою з азіатських країн, які проголосили перехід від марксистсько-ленінської соціалістичної системи до суспільства, заснованого на політичному та ідеологічному плюралізмі та економічній свободі. Вже в 1990 р. в країні була легалізована багатопартійна система. Зміну суспільного ладу закріпила Конституція 1992 р., заснована на тих же принципах, що і більшість новітніх основних законів: демократія, поділ влади, пріоритет прав людини, різноманіття форм власності. Метою Конституції проголошено побудову та розвиток в країні гуманного, цивільного, демократичного суспільства. Великим кроком до правової держави є посилення в монгольській Конституції правових, насамперед судових, гарантій прав і свобод людини. 
            Корінні зміни в сфері приватного права закріплені в новому Цивільному кодексі, прийнятому в 1994 р. У результаті цих та інших реформ Монголія до середини 1990-х рр.. в цілому перейшла з соціалістичної правової сім'ї в романо-германську. 
             Основним джерелом права в Монголії є законодавчі та інші нормативні правові акти. Їх ієрархія включає Конституцію, закони ВГХ, укази Президента, постанови і директиви Уряду, підзаконні акти міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування. 
            Згідно Конституції (ст.11) з моменту набрання чинності закону, що регулює затвердження або приєднання Монголії до міжнародних договорів, останні мають ту ж силу, що і внутрішнє законодавство. 
            Особливе місце в системі джерел права займають рішення Суду конституційного нагляду, якими може бути анульована будь-яка норма закону чи підзаконного акту.