Державна система забезпечення якості освіти, система контролю якості навчання

Керування якістю навчання − це цілеспрямовані дії, які здійснюються при проведенні навчально-виховного процесу з метою забезпечення та підтримки необхідного рівня його якості.

Керуючі впливи спрямовані на фактори, впливаючі на якість навчання. З урахуванням багатофакторної залежності якості навчання та багаторівневості їхніх зв'язків комплексна система керування якістю навчання являє собою ієрархічну сукупність контролюючих та керуючих органів і об'єктів керування, взаємодіючих за допомогою матеріально-технічних та інформаційних засобів при керуванні якістю навчання.

Основне завдання контролю навчального процесу − одержання  інформації про його властивості  та результати з метою ефективного  керування процесом і його оптимізації, досягнення високої якості навчання студентів. Таким чином, основна функція контролю навчального процесу −   діагностико - коригуюча.

Крім того, завданнями контролю можуть бути:

- семестрова атестація студентів, тобто визначення ступеня засвоєння ними змісту навчання, з метою переведення на наступний цикл навчання;

- державна атестація студентів, тобто визначення ступеню досягнення ними цілей навчання,  для видачі  диплома про освіту та одержання відповідної кваліфікації;

- акредитація спеціальності, тобто оцінка ефективності навчально-виховного процесу по підготовці фахівців конкретної спеціальності з метою одержання права видавати випускникам державні дипломи про освіту;

- акредитація вузу в цілому, тобто оцінка ефективності функціонування вузу, з метою підтвердження або зміни його статусу.[8;52]

В усіх перерахованих  вище випадках реалізується контролююча функція.

Іншими завданнями контролю можуть бути:

- визначення успішності навчання студентів з метою планування наступних етапів навчального процесу;

- виявлення прогалин у навчанні окремих студентів з метою  оптимізації процесу індивідуального навчання та мотивації студентів.

При вирішенні перерахованих  завдань реалізується  діагностико-коригуюча  функція.[8;54] 

Контроль навчально-виховного  процесу крім контролюючої та  діагностико-коригуючої функцій може виконувати й інші: навчальну, мотиваційно-стимулюючу, організуючу  та виховну  функції.

Навчальна функція контролю полягає в активізації роботи студентів по засвоєнню навчального матеріалу, заохоченні повторення та систематизації навчального матеріалу, поглибленого вивчення та вдосконалення рівня підготовки. Ця функція сприяє самоконтролю, активізує діяльність кожного студента, забезпечує закріплення погано засвоєного матеріалу.

Виховна функція передбачає формування вольових, моральних та інших позитивних якостей особистості: уміння відповідально та зосереджено працювати, використовувати прийоми самоконтролю, працьовитості, активності і акуратності та ін. Сам факт наявності системи контролю дисциплінує, організує та направляє діяльність студентів. Але досягається це не стільки за рахунок побоювання, наприклад, одержати незадовільну оцінку, скільки за рахунок систематичної роботи з виявлення сильних та слабких сторін у розвитку особистості студента, виявлення прогалин у знаннях та їхньої найшвидшої ліквідації.

Головна роль при цьому  приділяється формуванню у студентів  творчого відношення до занять, їхнього  активного прагнення вчитися  на повну силу, розвивати свої здатності. Показниками такого відношення є число бажаючих виступити на семінарських заняттях і брати участь у різних суспільних заходах, кількість відмінників навчання, участь в обговоренні життєвих проблем та ін. На іспитах повинна виховуватись в першу чергу чесність (відповідь без шпаргалок); справедливо і об'єктивно виставлені оцінки також виховують учнів.

Організуюча функція  забезпечує систематичність та планомірність  навчальної роботи студентів, активізує  їх самостійну роботу. Організуюча  функція  починає діяти задовго  до підсумкового контролю, із самого початку навчання, коли викладач дає установки та висуває вимоги, які будуть пред'явлені при тому або іншому виду контролю. У якості засобів і форм, що реалізують цю функцію, варто підготувати систему питань згідно з програмним матеріалом, організувати систему консультацій і т.д.

Мотиваційно-стимулююча функція підвищує прагнення студентів поліпшити свої результати навчання, оцінку з дисципліни, сприяє розвитку змагальності в навчанні.

Залежно від  поставлених  цілей обирається об'єкт і предмет  контролю. Об'єктами контролю у вузі можуть бути його структурні підрозділи (факультети, кафедри), студенти, окремі викладачі. Об'єкт контролю доцільно розглядати одночасно з позицій виконуваних ним функцій та з погляду факторів, які впливають на якість реалізації цих функцій.  Визначення предмету (спрямованості) контролю, тобто підлягаючих перевірці істотних властивостей, видів діяльності об'єкту, є досить актуальною проблемою.[8;56]

Предметом контролю можуть бути різні фактори, впливаючі на якість навчання :

- знання, навички й уміння студентів як результат навчання;

- навчальний процес, його істотні властивості;

- методичне забезпечення навчального процесу;

- матеріально-технічне забезпечення навчального процесу;

- кадрове забезпечення навчального процесу;

- якісний склад студентів і т.д.

Подальша декомпозиція зазначених предметів контролю вимагає  розгляду їх як системи певних взаємозалежних компонентів і факторів. Так, при перевірці якості підготовки студентів за фахом необхідно визначити ступінь відповідності випускників кваліфікаційній характеристиці, їх вміння вирішувати професійні завдання, виконувати функціональні обов'язки, властиві первинним посадам. У випадку контролю навчального процесу перевіряється його планування та організація, якість проведення різних видів занять та ін. Таким чином, фактори, що перевіряються, і будуть становити конкретний предмет контролю, а критерії їх аналізу та оцінки обумовлюють форми та методи, тобто саму процедуру контролю.

2.2 Види, рівні та форми контролю якості навчання.

Види контролю.

  Залежно від  поставлених цілей при перевірці якості навчання застосовуються різні види, рівні та форми контролю.

Вхідний контроль проводиться  перед вивченням нового курсу  з метою визначення рівня підготовки студентів з попередньої дисципліни, що забезпечує цей новий курс. Вхідний  контроль проводиться на першому  занятті дисципліни. Контрольні завдання вхідного контролю повинні відповідати програмі забезпечуючої дисципліни та бути націленими на перевірку істотних знань, навичок і вмінь, на які спирається майбутнє вивчення дисципліни.[10;16]

Вхідний контроль на початку навчання студентів на 1 курсі називають нульовим, він проводиться за програмами середньої школи.

За результатами вхідного контролю проводиться адаптація  навчального курсу (розподіл годин, методики та ін.) до рівня підготовки студентів, корекція попередньої підготовки шляхом проведення додаткових занять, консультацій та ін. Таким чином, основна функція вхідного контролю − коригувальна.

Поточний контроль проводиться  викладачем на всіх видах аудиторних занять. Основним завданням поточного  контролю є перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної, запланованої роботи.   Отже, поточний контроль виконує коригувальні, організуючі та виховні функції.

Поточний контроль може бути як фронтальним (масовим), так і  вибірковим, може проводитися у формі  усного опитування, письмового експрес  контролю (летючки) або автоматизованого (машинного) контролю на практичних заняттях, лекціях, колоквіумах лабораторних робіт, оцінки виступів студентів на семінарських заняттях.

Поточний контроль  проводиться з навчального матеріалу, заданого для самостійної роботи; за матеріалами попередньої лекції, практичного заняття і т.п.  Питання  (завдання) для поточного контролю (їхня кількість звичайно не перевищує 6-8) формуються так, щоб охопити всі найважливіші елементи знань, умінь, вивчених учнями протягом  останніх 2-3 занять. Тривалість фронтального поточного контролю не повинна перевищувати 10-12 хв. [10;17]

Результати поточного  контролю, так звана поточна успішність враховується викладачем при виставлянні  підсумкової екзаменаційної оцінки і є основною інформацією при  виставленні заліку з дисципліни.

Більш ефективно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні рейтингових систем оцінки.  Принципи побудови таких систем будуть розглянуті пізніше.

Рубіжний контроль −  це контроль знань студентів після  вивчення логічно завершеної частини  навчальної програми дисципліни. Рубіжний контроль може проводитись у формі контрольної роботи, розрахункових і розрахунково-графічних завдань, курсового проекту (роботи) та ін. Рубіжний контроль може бути тематичним (після вивчення певної теми дисципліни) або календарним (2-3 "рубежі" за семестр).

Метою рубіжного контролю  є проміжна атестація студентів, тому він є масовим контролем, тобто проводиться одночасно для всіх студентів. Рубіжний контроль, як і поточний контроль, забезпечує формування в студентів відповідного уявлення про рівень своєї підготовки з дисципліни.

Основними функціями  рубіжного контролю  є діагностична, навчальна та організуюча.

Підсумковий контроль. Завданням  підсумкового контролю є оцінка результатів навчання студентів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремому етапі навчання. Підсумковий контроль  включає семестровий контроль та державну атестацію студентів. Всі види підсумкового контролю  є масовими.

Семестровий контроль проводиться  у вигляді семестрового іспиту, диференційованого заліку та заліку з конкретної дисципліни. Завдання семестрового контролю − підведення поетапного підсумку спільної діяльності студентів і викладача.[11;251]

Цілями  семестрового контролю  є переведення студентів  на наступний етап навчання та оцінка якості навчального процесу. Аналіз результатів семестрового контролю, в обов'язковому порядку проведений на кафедрах, дозволяє виявити недоліки підготовки студентів з дисципліни, забезпечити коректування робочих програм навчальних дисциплін, удосконалити організацію навчального процесу та методику проведення занять.

Семестровий контроль проводиться в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою дисципліни у вигляді і в строки, встановлені навчальним планом і графіком навчального процесу.

Форми проведення семестрового контролю з дисципліни, зміст і  структура екзаменаційних білетів (контрольних завдань), критерії оцінки рівня підготовки студентів визначаються відповідною кафедрою.

Семестровий контроль є по суті справи продовженням навчання. У період підготовки до іспиту студенти систематизують і поглиблюють знання, зміцнюють навички і вміння з дисципліни. Досвід показує, що, лише готуючись до іспиту, студент здобуває цілісне уявлення про навчальну дисципліну. Період підготовки до іспиту − період серйозної та продуктивної роботи студента. Це видно по екзаменаційних консультаціях, на яких студенти задають, як правило, глибокі та змістовні запитання. Лише на іспиті викладач може перевірити знання взаємозв'язку окремих тем, уміння самостійно вибирати потрібні методи аналізу, оптимізації та ін.

Особливістю заліку як виду семестрового контролю є те, що оцінка засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни проводиться на основі тестування, поточного опитування та виконання протягом  семестру певних робіт на практичних, семінарських  і лабораторних заняттях.

Семестровий залік планується при відсутності іспиту і не передбачає обов'язкової присутності студента на заліковому заході. Неприпустима практика перетворення заліку у своєрідний іспит.

Державна атестація  студентів проводиться ДЕК після  закінчення  навчання по програмі певного освітньо-кваліфікаційного рівня з метою встановлення відповідної кваліфікації по певній спеціальності та видачі за результатами атестації відповідного диплому про освіту.

Основним завданням  державної атестації є визначення відповідності рівня підготовки студента вимогам відповідної освітньо-кваліфікаційної характеристики.[13;215]

Державна атестація  може проводитися у формі державного екзамену з окремих спеціальних  дисциплін,  комплексного державного іспиту,  захисту атестаційної роботи (проекту) або їхньої комбінації. Форма  державної атестації визначається відповідною освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Відстрочений  контроль. Завданням є встановлення надійності, стійкості знань, умінь і навичок. Цей контроль називають ще контролем схоронності знань.

Метою такого контролю є, як правило, порівняльний аналіз якості навчання окремими викладачами, за різними методиками й ін.

Відстрочений контроль проводиться через деякий час після здачі семестрового іспиту. Це переважно вибірковий контроль. Контролю підлягають кілька навчальних груп, у яких застосовувались експериментальні методики навчання,  та інші групи як еталонні (контрольні).

Основні характеристики різних видів контролю представлені в таблиці.

 Рівні контролю.

Залежно від  рівня  ієрархії керування навчальним процесом розрізняють наступні рівні контролю:

- самоконтроль;

- кафедральний;

- факультетський;

- ректорський;

- міністерський.

Самоконтроль призначений  для самооцінки студентом рівня  підготовки і ефективності власної навчальної роботи з дисципліни. Для проведення самоконтролю в навчальних посібниках і підручниках по кожній темі (розділу), а також у методичних посібниках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, що є складовими частинами автоматизованих навчальних систем.[12;217]