Форми навчання дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Індивідуальний підхід реалізовується за допомогою різних прийомів індивідуального впливу на учнів, зокрема:Активізація учня. Індивідуалізація завдань. Визначення відповідного рівня допомоги.Визначення  оптимального   темпу  роботи   з урахуванням   динаміки   наростання   втоми.Урахування індивідуальних особливостей пізнавальних процесів. СТ 49-50[18]  

У багатьох дітей-логопатів виявляються недорозвиненими такі важливі для шкільного навчання функції, як: просторове сприймання і аналіз, просторові уявлення; зорове сприймання, аналіз і синтез; координація системи «око-рука»; складна координація рухів пальців і кисті рук; фонематичне сприймання, фонематичний аналіз і синтез. Ці функції мають стати об'єктом корекційної роботи педагога, яка може здійснюватись як на навчальному, так і позанавчальному матеріалі. При суттєвому порушенні цих функцій дитина може потребувати й спеціального впливу психолога, з яким вчителю також необхідно узгодити зміст і прийоми роботи.

Наголосимо, що індивідуальний підхід до дітей, конкретний зміст і прийоми корекційної роботи залежать від клінічного діл гнозу дитини, її психологічних особливостей і мають ретельно узгоджуватись із логопедом, психологом   наприклад:

• форма опитування дитини  із  заїканням  (усна чи  письмова 
  відповідь, з місця чи біля дошки, на уроці чи після урок>) 
  залежить від етапу корекційного впливу;

• при грубих і стійких помилках дитини у письмі й читанні 
  не варто давати додаткові завдання, а узгодити із логопедом 
  спеціальні, що враховують специфіку цих помилок;

• у дітей, що мають фонетико-фонематичний недорозвиток, не 
  обхідно розвивати фонематичне сприймання, фонематичний 
  аналіз і синтез. [18]   ст. 70

Інноваційні технологіі - як першочергове завдання у сьогоденній освіті.

У Законі України «Про освіту» сказано, що розвиток освіти повинен базуватися на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально-виховний процесс дошкільного закладу сучасних педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, та на відмові від авторитарної педагогіки; закріплено право вихователя на вибір методів, засобів і організаційних форм навчання. [31]  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

За результатами  опрацьованої роботи можна сказати, що  розглянувши історію організації форм навчання   учнів  з ТПМ  можливо при поєднанні різних форм організації навчання. Всі організаційні форми навчання взаємозв'язані між собою і спрямовані на виконання навчально - виховних завдань.

Підхід до навчання учнів з ТПМ повинен бути системним, з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, направленим на розвиток пізнавальних здібностей учнів, розвитку уміння вчитися.

Для учнів з ТПМ необхідно створити такі умови, що допоможуть дітям отримати освіту відповідно до їхніх реальних можливостей, впроваджувати адаптацію і соціальну інтеграцію учнів з ТПМ, систему ранньої діагностики і корекції мовленнєвих порушень. Відбір форм організації навчання необхідно проводити з орієнтацією на усунення провідного дефекту і пов'язаних з ним системно зумовлених порушень сенсорної та мовленнєвої функцій. Корекційне навчання повинне також передбачати нормалізацію порушених контактів дитини з оточуючими та її соціальну інтеграцію. Навчання повинно бути спрямовано на усунення психогенних порушень у дітей з вадами мовлення (страху мовлення, почуття обмеженості і пригніченості, нав'язливої фіксації на своєму дефекті), на розвиток комунікативних умінь і навичок, виховання активності та товариськості.

Важливим напрямком роботи вчителя є організація правильного, здорового ставлення до дітей з вадами мови з боку інших учнів, залучення до спільної роботи і батьків, які вдома повинні продовжувати роботу вчителя.

Великого значення набувають гуманістичні ідеї; що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, ставлення до її життя як найвищого дару природи, визнанні кожного вихованця як унікальної особистості. Тому сучасна школа перебуває у пошуку нових форм і змісту організації навчально - виховного процесу, створенні умов для самореалізації, самовиявлення, самоутвердження кожного учня. Визначальним є якісне оновлення змісту, форм і методів виховання, необхідний поступовий перехід від масово - репродуктивного до індивідуально - творчого навчання, розробка і застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю її таланту, здібностей. Необхідно бачити дитину не такою, якою вона є, а якою може стати за сприятливих для її розвитку умов.

У процесі навчання необхідно прагнути, щоб учні не тільки механічно засвоювали готове, а могли самостійно робити вибір, вирішуючи навіть незначне, але проблемне питання. Кожен урок повинен бути творчим. Навчальний процес повинен будуватися на основі врахування актуальної зони розвитку і максимальної активізації зони найближчого розвитку дитини.

Отже здійснення корекції мовленнєвих дефектів у учнів з ТПМ можливо при вмілому застосуванні і поєднанні різних форм навчання: групової, індивідуальною фронтальної форми навчання, парної; підгрупової, а також додаткових форм організації навчання (екскурсії, дидактичної гри, комп'ютерного навчання, практичних занять), та введення форм альтернативного навчання, інноваційних технологій у формаї методичної роботи. Заняття для дітей повинні проводитися цікаво, в ігровій формі, для того, щоб стимулювати пізнавальну активність дітей, проводитися комплексно. Нестандартні, інтерактивні та інтегровані уроки для учнів з ТПМ, на мою думку, сприяють формуванню інтересу до навчання, підвищенню пізнавальних можливостей, творчої активності й ініціативи школяра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

І Державні документи, проекти і концепції національної освіти і національного виховання в Україні

1. Закон України "Про загальну середню освіту" // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 28 від 16 липня 1999 р. - С. 547-562.                                         

 

2. Закон України "Про загальну середню освіту" від 13.05.1999 № 651-XIV (Редакція станом на 05.12.2012) zakon.rada.gov.ua/go/651-14 Верховна Рада України

 

3. Концепція національного виховання // Освіта. - 1994. — 26 жовтня.

 

4. Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (2003 р.)

II. Підручники і посібники з педагогіки

5. Бабанский Ю. О дидактических основах повышения эффективности обучения // Народное образование. -1986. - № 11. С.105-111 [ Электронный ресурс]
6. В.І.Загвязинский – Теорія навчання: Сучасна інтерпретація:Учеб. посібник длястуд.висш.пед.учеб. закладів. – М.: Видавничий центр «Академія», 2001-192 з. 1,c.130-134]
7. Величенкова О. О., Тарасун В. В., Цвєткова Л. С.]
8. І. П.Подласий – Педагогіка:Учеб. Для студентів вищихпед.учеб. закладів. – М.: Просвітництво:Гуманит. Вид. ЦентрВЛАДОС, 1996. – 432 , ст. 205-206
9. Власова Т.А., Певзнер М.С. Учителю о детях с отклонениями в развитии «Просвещение» Москва -1967 с.17-18
10. Іванова Т. Диференційований підхід до дотини з вадами мовлення // Дефектолог №5(29) 2009 с.52-53.
11. Ілляшенко Т., Стадненко Н. Аномальна дитина в школі: Навчально-методичний посібник. - К., 1995.  189http://pidruchniki.ws)
12. Комар О.А. Лобановська О.М. Лаптева Л.І. Проводимо інтегровані уроки // Початкова школа №3 1996р. с.16]
13. . Коменский, Я.А. Избранные педагогические произведения/Я.А. Коменский. - В 2-х т. Т.2. - М.: 1982. с 245
14. Логопедія : учебник для студ. дефектол. фак. пед. высш. учеб. заведений // под ред. Л.СВолковой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Гуманитар, изд. центр ВЛАДОС, 2007. - 703с.:ил. с.ЗЗ
15. Лазарєва І. А.Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 10 (197), Ч. ІІ, 2010)
16. Махмутов М.І. Сучасний урок. - М., 1985.с.39-40, 192 с.39-40
17. Назарова Н.М. Специальная педагогика: учебное пособие для студ. пед.вузов Москва : Академия.2005.- 400с. с.243
18. Основи   корекційної   педагогіки       навчальний   посібник С   П   Миронова, О   В   Гаврилов,  М   П   Матвеева , за заг ред   С   П   Миронової   —  Кам'янець-Подільський    Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Опенка, 2010 - 264 9с(  ст.40-50-5, 60-69)
19. Паламарчук Н.С. Нетрадиційні форми роботи в початкових класах. // Початкова школа №10 1995р. с.14
20. Педагогіка / За ред. A.M. Алексюка. — К., 1985. - 295 с.), 177- 178] .
21. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів/ Зайченко І.В. (Рукопис). - Чернігів, 2002 http://pidruchniki.ws)
22. Педагогіка: педагогічні теорії, системи, технології: П 24Учеб. длястуд.висш. і середовищ.Учеб. закладів / С.А. Смирнов, І.Б. Котова, О.Н.Шиянов та інших.; Під ред. С.А. Смирнова – 3-тє вид.,испр. ідоп. – М.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 512 ст. 56-67.
23. Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення Я і УкраїнаКиїв 2005
24. Скаткін М.Н. Дидактика середньої школи: 2-ге вид. - М., 1982. с.18
25. Соботович Є.Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку [ Електроннії ресурс
26. Сум І. М. Групова робота на уроках рідної мови // Початкова школа №10-11/96 с.12
27. Тарасун В.В. Логодидакгика: навчальний посібник для вищіх навч. Закладів / В.В.Тарасун М-во освіти і науки України НТУ ім.Драгоманова Київ.2004.-348с. с. 101-105
28. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник. - 2-ге вид., виправ, і доп. - Київ: Академвидав, 2005. - 560 с.; с. 187-189.
29. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: Теорія і методика. - К.: Партнер. 1997. - 193с. с.82 ]
30. : ua.textreferat.com
31. http://studentam.net.ua/content/view/3620/97/