Формування пізнавального інтересу учнів на уроках біології засобами дидактичної гри

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Июня 2013 в 20:43, курсовая работа

Описание работы

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра.

Содержание работы

Вступ
1. Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри
2. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас)
3. Висновки
4. Література
Додатки

Файлы: 1 файл

10448_Формування пізнавального інтересу на уроках біології.doc

— 852.50 Кб (Скачать файл)

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ  УЧНІВ

Дидактична гра “Ромашка”  – для цієї гри учитель виготовляє “Ромашку” пелюстки якої відриваються, на звороті пелюсток знаходяться запитання, відповіді на які дають учні. Першого учня викликає учитель, наступного той учень який відповідав біля дошки і так далі.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з  елементами бесіди.

Рослини живуть не ізольовано один від одного, а спільно, утворюючи угрупування, фітоценози. Рослинне угрупування – це сукупність видів рослин на однорідній ділянці, що знаходяться в складних між собою: ліс, степ, луг і т. д. Для кожного рослинного угрупування характерний певний видовий склад, будова та ін. У лісі, на лузі, на болоті ростуть різні рослини. На лузі не буде чорниці, брусниці, малини. Це рослини лісу. Тимофіївка лугова, волошка лугова зустрічаються тільки на лузі, тому їх так і називають.

 Усі рослини рослинного  угрупування пристосовані до умов спільного життя, які тут склалися. Кожне рослинне угрупування знаходиться на певній території, тобто сюди входять такі рослини, які вимагають для свого життя подібних умов: ґрунт, вологість, освітлення, температура та ін. так, соснові ліси звичайно ростуть на піщаних ґрунтах, а дубові – на ґрунтах, багатих мінеральними речовинами. У кожнім рослинному угрупуванні звичайно є рослини, які переважають. Наприклад, на лузі – злаки, у сосновому лісі – сосни.

Займаючись вивченням  рослин, постійно доводиться користуватися термінами “флора” і “рослинність”.

Флорою називають сукупність видів рослин, що живуть на певній території. Наприклад, можна говорити про флору  України, флору Кавказу, флору Середньої  Азії і т.д. різноманітна флора України. Це пояснюється її великою територією і різноманітністю природних зон – дидактична гра “Ланцюжок”. Учні мають називати, у формі ланцюжка природні зони заробляючи бали (змішані ліси, листяні ліси, лісостепи, степи, Крим, Карпати...).

Рослинність – це сукупність рослинних угрупувань, що існують на певній території.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Дидактична гра “Кросворд” – необхідно скласти кросворд з даними словами:

  • Екологія;
  • Екологічні фактори;
  • Біотичні фактори;
  • Антропічний фактор;
  • Життєва форма;
  • Рослинне угрупування;
  • Флора;
  • Рослинність.

Після того як учні склали кросворди вони їх здають учителю. Учитель  в свою чергу дає завдання учням  підготуватися дома по використаних термінах.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Термінологічна робота.

Параграф 68.

 

УРОК 64

ТЕМА: ОХОРОНА РОСЛИН.

МЕТА: ОЗНАЙОМИТИ УЧНІВ ІЗ РОЛЛЮ РОСЛИН РІЗНИХ УГРУПУВАНЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ, А ТАКОЖ ІЗ ОСНОВНИМИ ЗАХОДАМИ ЩОДО ЇХ ОХОРОНИ.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ: заповідники, заказники, національні  парки, охорона природи, природні ресурси, Червона книга, Зелена книга, пам’ятник природи, заказник природи, заповідник, біосферний заповідник, природний національний парк, літоопис природи

ОБЛАДНАННЯ: карта світу, червона книга України, гербарні матеріали зникаючих чи вже зниклих рослин.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ  УЧНІВ.

Дидактична гра “Кросворд” (продовження минулого уроку) – учитель  роздає ті кросворди, які були складені учнями на попередньому уроці (іншим дітям). Учні їх мають вирішити.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Розповідь учителя:

Життя людини неможливе  без рослин, котрі дають нам  кисень для дихання, їжу, забезпечують нас одягом, будівельними матеріалами, паливом, ліками. Однак дуже важливо  розуміти, що можливості рослинного світу обмежені. Площа суходолу на нашій планеті не змінюється, а кількість населення постійно зростає. Отже, зростають і потреби в їжі, одязі, інших життєво необхідних предметах та сировині рослинного походження. Щоб задовольнити ці потреби і не завдати непоправної шкоди рослинному світу, людина, продовжуючи користуватися всіма дарами природи, повинна пам’ятати про необхідність збереження рослинних ресурсів (запасів) на певному рівні. Рослинні ресурси — це ті маса та кількість рослин, які на даний час існують у природі або вирощуються в сільському господарстві.

Використання  ресурсів тих чи інших рослин також  залежить від потреб людини. Наприклад, її потреби у деревині, тобто в  деревах певних порід, набагато вищі, ніж потреби в плодах, наприклад, глоду. Тим часом запаси різних видів рослин неоднакові. Є такі види, як ожина сиза або кульбаба лікарська, котрі мають значні ресурси і трапляються повсюдно, а є такі цінні рослини, як, наприклад, журавлина, ресурси яких обмежені. Щоб рослини з обмеженими ресурсами не зникли зовсім, їх треба охороняти.

Є й такі рослини, що сьогодні ще не мають практичного  значення для людини, але також  трапляються дуже рідко. Наприклад, зозулині черевички не є ані їстівними, ані лікарськими. Однак ці рідкісні рослини також потребують охорони, адже вони є індикаторами екологічних умов. Спостерігається дуже чітка залежність між поширенням рідкісних рослин і стабільністю умов середовища, в якому вони зростають. Якщо з рослинного угруповання зникає певний вид рослин, то порушується екологічна рівновага. А це може спричинити зникнення інших видів, і не лише рослин, а й тварин (наприклад, комах-запилювачів). Унаслідок таких змін можуть бути зруйновані складні ланцюги живлення, які в природі формувалися протягом десятків тисяч років.

Людство вже  знає випадки катастрофічних наслідків  порушення екологічної рівноваги. Інтенсивне вирубування лісів у  тропіках призвело до поширення деяких хвороб людей, до вимушених переселень на нові місця цілих народів. Тому ботаніки нині закликають усіх свідомо ставитися до нашого спільного природного багатства — рослинного світу.

Одним з напрямів природоохоронної діяльності є збереження рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України.

У цій книзі  вміщено список видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення, наводяться документальні дані про географічне поширення, причини скорочення чисельності та зникнення окремих видів. Значна частина рослин у такому списку — це види рослин з гарними квітками, котрі безжалісно знищують люди.

До Зеленої  книги заносять рослинні угруповання, які потребують охорони. Зокрема, індивідуальної охорони потребують угруповання, утворені видом, внесеним до Червоної книги. Наприклад, до Зеленої книги включено угруповання, утворене вільно плаваючими на поверхні води сальвінією та водяним горіхом. Охороні підлягають також рослинні угруповання, які сформувалися на територіях з рідкісним поєднанням екологічних умов, і вже тому є унікальними. До таких територій належать болота Полісся, Подільські Товтри, гори і південне узбережжя Криму, Карпати та деякі інші.

Збереженню різноманітності видів і рослинних угруповань слугує створення мережі природоохоронних об’єктів. До них належать пам’ятники природи, заказники природи, державні заповідники, біосферні заповідники, природні національні парки. В заказниках природи природоохоронна робота поєднується з раціональним господарюванням. Державні та біосферні заповідники створюються на територіях, де повністю заборонена не лише будь-яка діяльність людини, а навіть відвідування сторонніми людьми. Національні природні парки створюються на великих територіях, які охоплюють абсолютно заповідні ділянки, заказники, населені пункти, місця відпочинку, землі сільськогосподарського використання.

У об’єктах охорони  не лише зберігають популяції рослин, а й проводять науково-дослідну, просвітницьку роботу. Зокрема, у заповідниках та національних парках протягом року детально реєструють явища природи, усі зміни, що відбуваються в рослинному і тваринному світі. Так на основі фенологічних спостережень складається Літопис природи. Інформація з Літописів заповідників використовується у сільському господарстві, органами державного планування, при складанні прогнозів погоди тощо.

2. Дидактична  гра “Казка” – учням дається  завдання скласти казку в якій  має відображатися питання охорони  рослин. В своїй казці учні мають запропонувати методи охорони рослин.

ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Дидактична  гра “Зелені легені” – учні за допомогою додаткової літератури та гербарних матеріалів визначити  які рослини зникли чи на межі зникнення  і занесені до Червоної книги. Гербарні зразки рослин необхідно розмістити у зростаючому порядку (від найдавніше зниклих) та записати їхні назви у зошити.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Параграф 69.

 

В И С Н О В К И

 

Якою є педагогічна, методична наука? Надзвичайно складною, бо вона вивчає найскладніше досягнення в світі – людську особистість. Шлях до досконалості людини так само складні, як і сама людина. Педагогічна наука є згустком досвіду проходження цього шляху тисячами і тисячами поколінь.

Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. На мою думку дидактична гра є однією з найцікавіших форм навчання.

Усім добре відомі професійні заповіді медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і цілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?

Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві  поради: “зрозумій учня” і “допоможи  йому навчитися”. Лише осмислення всієї  багатозначності педагогічного  процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні – всебічному розвитку і становленню особистості.

Під час дослідження  теми цієї курсової роботи я визначила, що досягти розвитку всебічно розвиненої дитини, учня, особистості вчитель може використовуючи у своїй практичній діяльності дидактичні ігри, або їх елементи.

 

Л І Т Е Р А Т У Р  А

 

  1. Рейвен П., Эрверт Р., Айкхорн С. Современная биология: в 2-х тт.. – М., Мир, 1990.
  2. Крюи П. Охотники за микробами. – М.: Наука, 1987.
  3. Шлегель Г. Общая микробиология: Пер. с англ. – М.: Мир, 1987.
  4. Рохлов В., Теремов., Петросова Р. Занимательная ботаника. – М.: АСТ-пресс, 1998. – 352 с.: ил. – (Занимательные уроки).
  5. Беркиблит М.Б., Глаголев С.М., Голубева М.В. и др.. Биология в вопросах и ответах: 6-11 класс: Учебное издание. – М. – Харьков: МИРОС – ННМЦ “Развивающее обучение”.
  6. Легенды и были о лекарственных растениях. – М.: Наука, 1988.
  7. Алексеев Ю.Е., Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Микитина С.В. Лесные травянистые растения. Биология и охрана Справочник.– М.: Агропромиздат, 1988.
  8. Губанів И.А., Киселёва К.В., Новиков В.С., Тихомиров В.Н Луговые травянистые растения. Биология и охрана: Справ очник.. – М.: Агропромиздат, 1990.
  9. Білецька Л.І. Біологія 6-7 клас., Київ “Радянська школа” 1990.
  10. Сало Т.О., Деревінська Л.В. Біологія 6 клас, Харків 2003.
  11. Н.Ю. Матяш, О.В. Костильв, А.С. Вихренко, Т.О. Вихренко. Завдання для державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи., Київ “Генеза” 2004.
  12. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ № 30,2003.
  13. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ №64, 2003.
  14. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “ Конкурсні запитання з біології” № 62, 2003.
  15. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Водорості” № 62, 2003.
  16. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Гриби” № 62, 2003.
  17. “Шкільний світ” , Біологія, хімія/ “Екологія” № 62, 2003.

 

ДОДАТКИ

Дидактичні ігри

  1. Хто такий? Що таке?

 

 

Проводжу на уроках біології при

вивченні класифікації рослин і

тварин.

Форма проведення: групова.

2 учня:

1 – отримує картки  із завданням

(намальованим об’єктом  вивчення);

2 – ставить питання,  намагається

відгадати, що зображене  на картинці.

Потім міняються місцями. Можна

проводити і зі всім класом: я тримаю

малюнок, повернений зворотним  боком, а учні називають ознаки цього

об’єкта і намагаються  відгадати.

 

 

  1. Пінг-понг.

Форма проведення: групова.

Додому задаю завдання: придумати питання для гри.

На уроці пари учнів  ставлять свої питання одне одному. Правильна

відповідь дає можливість поставити питання напарникові, а неправильна

відповідь – продовжує  ставити питання той, хто й до цього

1. Що вивчає наука біологія?

2. Що є основною систематичною одиницею?

3. Яка наука вивчає рослинні організми?

4. Які властивості живого ти знаєш?

 

  1. Знайди помилку.

Форма проведення: групова.

Додому задаю завдання – підготувати розповідь із помилками з теми, що

вивчається. На уроці, працюючи в парі, учні обмінюються розповідями  і

шукають помилки в  тексті.

Проводжу як індивідуальне  творче домашнє завдання: учні складають  із

помилками розповідь  і при цьому виправляють помилки  зі зворотного боку.

Я перевіряю самостійно й оцінюю роботи. Надалі ці роботи можна

використовувати для  письмового опитування на уроках.

“Заморочки з бочки”

Наприклад:

До надряду Пінгвіни належать 19 видів літаючих птахів, які однак добре

плавають. Зовні птахи вкриті лускою. Птахи – холоднокровні тварини.

 

  1. Хто зайвий?

Форма проведення: усна, письмова, індивідуальна, групова.

Гра проводиться при  вивченні будь-якої теми.

На картках або на дошці, якщо це письмове опитування, задаються  назви

чогось. Потрібно вибрати  зайву.

Наприклад: Хто зайвий і чому: барс, леопард, гепард?

        

 

Відповідь: Всі з вище перерахованих звірів відносяться до родини котячих ,

однак зайвим серед них  є гепард, тому, що він має деякі  спільні риси у будові

тіла з вовчими.

Запитання для проведення методу

«Заморочки з бочки»

1. Що таке зоологія ?

2. Дайте визначення поняттю

«Царство»

3. Дайте визначення понятть

хребетні та безхребетні

тварини.

4. Назвіть основну класифікацію

тварин.

5. Назвіть основні  процеси

Информация о работе Формування пізнавального інтересу учнів на уроках біології засобами дидактичної гри