Формування світогляду молодших школярів

Таблиця7

Визначення рівня сформованості світогляду в експериментальному класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Абсолютна кільк.балів	Відносна кільк.балів	Рівень сформ. Світогляду
1.	Абрамов М.	26	96,2	в
2.	Асютіна Л.	19	70,3	ВС
3.	Бабичев Н.	22	81,4	В
4.	Варенов І.	21	77,7	ВС
5.	ЗалицькаМ.	17	62,9	ВС
6.	Зайченко К.	16	59,2	С
7.	Захаров Т.	27	100,0	В
8.	Іщенко Г.	20	74,0	ВС
9.	Карась X.	23	85,1	В
10.	Карацюба В.	18	66,6	ВС
11.	Кисленко Б.	19	70,3	ВС
12.	Ковтун О.	21	77,7	ВС
12.	Кучеренко 3.	14	51,8	С
14.	Мірош О.	15	55,5	С
15.	Носик Ю.	24	88,8	В
16.	ПавликМ.	22	81,4	В
17.	Працюк В.	15	55,5	С
18.	Рибалко Є.	17	62,9	ВС
19.	Тесля Д.	21	77,7	ВС
20.	Уралова К.	14	51,8	С
21.	Фоменко О.	25	92,5	В
22.	Шумаков Л.	18	66,6	ВС
23.	Щербак Ю.	15	55,5	С
24.	Юрченко Д.	20	74,0	ВС

Таблиця 8

Визначення рівня сформованості світогляду в контрольному класі

№ п.п.	Прізвище, ім"я учня	Абсолютна кільк.балів.	Відносна кільк.балів	Рівень сформ. світогляду
1.	БіликВ.	17	62,9	вс
2.	Бірюкова І.	13	48,1	С
3.	Власенко О.	25	92,5	В
4.	Гуленко С.	11	40,7	Н
5.	Ісаєв Н.	16	59,2	С
6.	Катков В.	20	74,0	ВС
7.	Кликова А.	12	44,4	С
8.	Кушнір Ю.	12	44,4	С
9.	Левіна М.	26	96,2	В
10.	Масалов О.	13	48,1	С
11.	Морозова Г.	15	55.5	С
12.	Обабко Ю.	15	55,5	С
13.	Обухов А.	24	88,8	В
14.	Перлова Н.	17	62,9	ВС
15.	Плахов Д.	21	77,7	ВС
16.	РибінМ.	26	96,2	В
17.	Семенова К.	14	51,8	С
18.	Скляров Р.	20	74,0	ВС
19.	Трибанов М.	14	51,8	С
20.	Федорчук Г.	16	59,2	С
21.	Цупко Н.	15	55,5	С
22.	Шаповал Т.	25	92,5	В
23.	Шевчук Б.	13	48,1	С
24.	Ярина А.	19	70,3	ВС

З метою порівняння рівнів сформованості світоглядів в контрольному та експериментальному класах, робимо їх статистичне угрупування і будуємо секторні діаграми

Для того, щоб простежити динаміку розвитку світогляду в контрольному та експериментальному класах нами була побудована стовпчикова діаграма. Висоту стовпчика визначимо рівнями сформованості світогляду.

Експериментальний клас

Контрольний клас

Як видно з діаграми, динаміка розвитку світогляду в експериментально класі характеризується більш високими показниками.

Для визначення точності нашого вибіркового дослідження у поширенні на генеральну сукупність (врахування можливості репрезентативної помилки) використаємо рівень значущості, під яким розуміють кількість випадків з припущенням можливості репрезентативної помилки.

3'ясовуючи причини різних показників  середньої арифметичної в курсовій  роботі проведемо перевірку статистичної  гіпотези дослідження.

Висунемо нульову гіпотезу (Н0 ) про те, що різні середні арифметичні показники рівня сформованості світогляду обумовлені помилками репрезентативності, а насправді вони тотожні.

Перевірку здійснюємо за допомогою критерії Стьюдента. За таблицею Стьюдента для 5% рівня значущості знаходимо Ттабл

N = n1 +n2 -2	Tтабл
20	2,09
22	2,07
24	2,06
26	2,05
28	2,05
ЗО	2,04
40	2,02
60	2,0
80	1,98
Більше 120	1,96

n1 - кількість учнів експериментального класу

n2 - кількість учнів контрольного класу

Для нашого випадку Ттабл. = 2,02

Знаходимо Тексп за формулою

(Хе - Хя )

де, n1 - кількість учнів експериментального класу

n2 -кількість учнів контрольного класу

Хе - середнє арифметичне в експериментальному класі

Хк -середнє арифметичне в контрольному класі

Хkj -результат окремого учня в контрольному класі

Хej -результат окремого учня в експериментальному класі

Тексп =3, 12

Порівняємо Ттабл і Тексл . При Тексп > Ттабл нульова гіпотеза правильна, тобто різні середні арифметичні показників рівня сформованості об'єкта дослідження викликані помилками репрезентативності, а насправді вони рівні.

Отже, дані нашого дослідження носять науковий, об'єктивний характер.

ВИСНОВКИ

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичного світогляду - складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Формування науково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільному віці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах, у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись, удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світогляду регулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.

Розглядаючи мистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, ми дійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід"ємною ланкою педагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованої на формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення в свідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.

Використання спеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі навчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментів педагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатності об'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Балавадзе Ш.П. Вопросьі формирования  диалектико-материалистического мировоззрения  школьников. Смоленск, 1982.

2. Балавадзе Ш.П. Формирование научного  мировоззрения в школе. Тула, 1984.

3. Выготский Л.С. Избранньїе психологические  исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с 290.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік., 1995.-237 с.

5. Димитров Г.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.

6. Добролюбов Н.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.

7. Зорина Л.Я. Системность - качество  знаний.М., "Знание", 1992

8. Залесский Г.Е. Психологические  вопросьі формирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.

9. Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації  учнів як об"єкт педагогічної  роботи.-"Радянська школа", 1987, № 7, с 287