Фізичне виховання

Уроки фізичної культури мають свою специфіку як в організації, так і в проведенні. На уроках з предмета учні займаються в спортивному одязі та взутті, а не повсякденній шкільній формі. Заняття проводяться на спортивному майданчику, в спортивному залі, що дає змогу створювати особливі умови для організації школярів, цікавого, змістовного їх проведення. Уроки фізичної культури – це велика гама рухових відчуттів, які по-різному впливають на вихованців. Тому під час їх проведення слід здійснювати індивідуальний підхід.

Освітні, виховні й оздоровчі завдання розв’язуються на уроці в комплексі. Успіх у їх виконанні насамперед залежить від методичного рівня, на якому проводиться урок, а також від того, як забезпечується єдність фізичної та розумової активності учнів, виховуються морально-вольові якості.

Отже, основними вимогами до уроку фізичної культури є:

• чітке формулювання завдань уроку (з якою вправою ознайомлювати, яку вдосконалювати, розвитку яких якостей сприяти і якими засобами);
• зміст навчання забезпечує всебічний фізичний розвиток дітей;
• відповідність методичним вимогам (дозування, послідовність, вікові та статеві особливості, фізичний розвиток і стан фізичної підготовки вихованців);
• місце в системі уроків (кожне заняття є логічним продовженням попереднього і водночас підготовкою до наступного, цікавим, змістовим для учнів, таким, що спонукає до активної діяльності);
• оптимальне поєднання різних методів навчання (словесні методи, наочне сприйняття та практичні методи виконання вправ) [7, c.120].

Застосування тих чи інших методів навчання залежить від вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхнього фізичного розвитку та фізичної підготовки. На уроках з предмета застосовують такі методи навчання:

Словесні:

• пояснення (лаконічне, конкретне, доступне, образне);
• розповідь (під час ознайомлення з новими вправами, іграми);
• бесіда ( запитання-відповідь);
• розпорядження (словесна вказівка вчителя);
• команда (розпорядження вчителя, що має конкретну форму і точний зміст, сигнал до початку або закінчення певної дії);
• підрахунок (регулює темп і ритм вправ).

Наочні:  показ (найдоступніший метод навчання, який виконується технічно правильно, з місця, що добре видно всім учням)

Практичні: виконання вправ учнями (багаторазове повторення допомагає швидше оволодіти технікою вправи, підвищує якість виконання).

Результат залежить від якості навчальної і виховної роботи на уроках фізичної культури. Це досягається послідовним розв’язанням освітніх, виховних і оздоровчих завдань на кожному уроці. Освітні завдання - навчання дітей основних рухових дій (лазіння, перелізання, бігу, стрибків, метань, рівноваги тощо). Їх формулюємо так: ознайомлюємо, навчаємо, повторюємо, удосконалюємо. До освітніх завдань належать теоретичні відомості про руховий режим школярів, правила загартування, правильну поставу, дихання під час виконання фізичних вправ; біг, догляд за тілом і одягом у процесі занять. На уроках фізичної культури освітні завдання розв’язуються в комплексі з виховними й оздоровчими. У дітей виховуються дисциплінованість, чесність, колективізм, воля. Розвиваються такі фізичні якості, як сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість. Така робота проводиться на кожному уроці. Особливу увагу слід звертати на правильність і точність виконання вправ, поєднувати процес навчання з розвитком рухових якостей.

Під структурою уроку розуміють орієнтовний план, яким можна користуватися як основою для організації та побудови заняття. Поурочний план допомагає учителеві раціонально підібрати навчальний матеріал, розподілити його протягом уроку, визначити оптимальне навантаження.

Урок фізичної культури структурно складається з трьох частин.

I. Підготовча (організація, підготовка  учнів до заняття за допомогою  вправ із шикувань, перешикувань, ходьби, бігу, ЗРВ).

II. Основна (вивчення нових вправ, включаючи підготовчі й підвідні вправи, які повинні впливати на організм учнів, а гра - підвищити фізичне та емоційне навантаження).

III. Заключна (виконання вправ, що сприяють  поступовому приведенню організму  школярів у відносно спокійний  стан. Це вправи на увагу, танцювальні в повільному темпі, дихальні, вправи на розслаблення, психогенне тренування).

Способи організації учнів на уроці фізичної культури:

1. Фронтальний допомагає досягти  найбільшої моторної щільності  на уроці. Потребує достатньої  кількості спортивного інвентарю та обладнання. Широко   використовується   під  час   ознайомлення   з   новим   матеріалом  (акробатичні вправи, ходьба, біг, метання, танцювальні вправи, вправи з м’ячами);

2. Потоковий використовують при  виконанні стрибків у висоту, довжину з розбігу. Учні виконують одну й ту вправу по черзі, безперервним потоком. Щільність нижча, як у фронтальному.

3. Позмінний – учні розподіляються  на зміни для виконання однієї  й тієї самої вправи, у кожній  зміні стільки учнів, скільки  можуть одночасно виконувати вправу.

4. Індивідуальний – один учень  виконує вправу, а інші спостерігають. Даний спосіб використовує вчитель  тільки тоді, коли хоче перевірити  навички рухової дії конкретного  вихованця або ступінь його  фізичної підготовленості.

Способи організації учнів на уроці залежать від конкретних завдань, умов (наявності залу, спортивного майданчика, достатньої кількості інвентарю й обладнання, контингенту учнів і їхньої підготовленості). Застосування різних способів організації учнів значно урізноманітнює урок [11, c.308].

Усі фізичні вправи впливають на організм школярів: одні – сильніше, інші – слабше. Навантаження на уроці може бути різним. Його слід контролювати. Найпростіший спосіб визначення впливу фізичних вправ на організм – виміряти частоту серцевих скорочень.

Упродовж уроку вчитель повинен стежити за зовнішніми ознаками, що визначають стан учнів. Основні з них – втомлений вираз обличчя, зниження активності, нечітке виконання вправ, погіршення постави, тремтіння рук і ніг, кволість. Це ознаки занадто великого навантаження.

Фізичне навантаження регулюється зміною вправ та ігор; збільшенням або зменшенням амплітуди рухів; ускладненням або спрощенням вправи; застосування різного темпу виконання; кількістю повторень; застосуванням предметів під час виконання вправи.

Від умов і місць проведення занять залежить їхня побудова й щільність, підбір вправ, одягу, використання інвентарю й обладнання. Більшість потрібно проводити на відкритому повітрі. Узимку уроки на відкритому повітрі в тиху погоду при температурі не нижче 10оС морозу.

Велике значення для успішної реалізації вимог програми має інвентар і обладнання: великі й малі м’ячі, скакалки, гімнастичні палиці, мішечки з піском, лижі.

Уроки фізичної культури необхідно проводити з неухильним додержанням санітарно-гігієнічних вимог. Особливо це стосується вправ, що виконуються сидячи і лежачи на підлозі, акробатичних, вправ з лазіння і перелізання.

 

 

 

Розділ ІІ. Розробка методичних рекомендацій щодо фізичного виховання учнів молодших класів

2.1. Завдання фізичного виховання учнів 1-4 класів

Фізичне виховання є невід’ємною частиною навчально-виховного процесу роботи школи воно спрямоване підготувати учнів до життя та суспільно-корисної праці.

Робота з фізичного виховання є багатогранна і потребує від дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.

Основні завдання школи: зміцнення здоров’я, сприяння правильному фізичному розвиткові загартування школяра. Ці завдання і є важливими у всій роботі з фізичної культури і спорту в школі, повинні бути в центрі уваги вчителя початкового навчання та всього педагогічного колективу.

Шкільний вік - це період швидкого росту і фізичного розвитку організму дитини, а тому школа повинна приділити значні зусилля для нормального розвитку учнів.

У цей період необхідно звернути увагу на розвиток і зміцнення серцево-судинної системи, органів дихання, а також стимулювати нормальний обмін речовин в організмі.

Важливе значення у цьому віці має також зміцнення опорно-рухового апарату, різносторонній розвиток м’язової системи, формування правильної постави, рухової активності дітей. Це впливає на розвиток центральної нервової систем й, удосконалює аналізатори і розвиток взаємодії.

Виробляти учням спеціальні гігієнічні навички - це є теж одним із завдань фізичного виховання в школі.

Виконання цього завдання досягається шляхом бесід, перегляду кінофільмів тощо.

Формування і удосконалення в школярів рухових навичок, вивчення В нових рухів і окремих дій є теж завдання фізичного виховання в школі.

Зміст шкільної програми з фізичної культури побудований так: діти систематично займаються на уроках фізичної культури, вдома, в гуртках та спортивних секціях, оволодівають життєво важливими навичками: ходьбою, бігом, метанням, рівновагою, ходьбою на лижах, плаванням.

Програма для учнів початкових класів пропонує навчання вправ з основної гімнастики, ігор, лижної підготовки, плавання та вправ з легкої атлетики.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб кожен учень систематично виконував фізичні вправи. Розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості витривалості, спритності) залежно від віку теж є одним із завдань фізичного виховання в школі.

Швидкість, сила, спритність, витривалість - якості, необхідні кожній людині. Проведення фізичних вправ у різному темпі, з різною складністю протягом більшого чи меншого часу сприяє розвиткові цих якостей.

Увесь процес фізичного виховання спрямований на вихованні у дітей таких морально-вольових якостей, як сміливість, упевненість, дисциплінованість, колективізм, почуття дружби та товариськості, працьовитості, культури поведінки [28, c.57].

Це завдання фізичного виховання вирішується засобами фізичних вправ (стрибки у висоту, стрибки через перешкоди, вправи з рівноваги, ігри і т.д.).

Вольові якості неможливо виховати без одночасного виховання моральних якостей особистості, а моральне виховання без вольової діяльності, вольових зусиль.

Формування правильної постави теж є одним із завдань фізичного виховання в школі. Цей процес є довготривалим і складним. Щоб досягти належних результатів, необхідно слідкувати за правильним положенням тулуба дитини, коли вона сидить, ходить, використовувати фізичні вправи для формування правильної постави на уроках фізичної культури, під час фізкультхвилинок, фізкультпауз, ранкової гімнастики і т.д.

Одним із завдань фізичного виховання школярів є виховання стійкого інтересу і навиків самостійно займатися фізичними вправами. Це завдання в школі необхідно реалізовувати з усіма дітьми, а всі заняття проводити організовано, енергійно, зацікавити змістом і формою навчального матеріалу, створювати умови для прояву дружніх взаємовідносин.

Для успішного проведення фізкультурно-масової роботи в школі, проведення уроків фізичної культури, позакласних заходів необхідна допомога вчителеві з боку учнів. Це завдання фізичного виховання вирішується в школі через доручення учням організовувати і проводити ігри, змагання зі своїми товаришами, показувати їм виконання вправ. Обов’язковою умовою підготовки фізкультурного активу є виконання доручень, завдань, відповідальність перед товаришами та колективом.

 

2.2. Засоби виховання на уроках  фізичної культури в 1-4 класах

Успіхом вирішення завдань фізичного виховання є правильне поєднання фізичних засобів, тобто правильна організація всього режиму учня, повноцінне харчування, виконання гігієнічних вимог у школі, вдома, кваліфіковане проведення занять фізичними вправами, систематичне загартування організму природними факторами (сонце, повітря, вода), профілактичні та лікувальні заходи.

Зміст фізичного виховання учнів початкових класів має три складові частини:

• фізичне виховання в школі;
• фізичне виховання на позакласних заняттях;
• фізичне виховання в сім’ї.

До форм організації, фізичного вихованім в школі належать:

• урок фізичної культури;
• форми фізичного виховання в режимі навчального дня;
• заняття в гуртках фізичної культури для молодших школярів, в секціях загально фізичної підготовки;
• змагання, свята, ігри, туристичні походи;
• екскурсії, перегляд кінофільмів на спортивну тематику, показові виступи, зустрічі з найкращими спортсменами.

У позашкільних заходах використовуються такі форми організації фізичного виховання:

• заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах;
• заняття в туристично-екскурсійних станціях;
• заняття в парках культури і відпочинку, дитячих майданчиках, туристичних базах, житлово-комунальних конторах.

До форм фізичного виховання в сім’ї належать:

• заходи в режимі дня (ранкова гімнастика, загартування, фізкультпаузи під час виконання домашніх завдань);
• самостійне виконання фізичних вправ;
• виконання завдань фізичної культури;
• відпочинок, прогулянки, походи.

Серед названих засобів і умов, які сприяють правильному фізичному розвиткові дітей, особливе місце мають заняття фізичними вправами.

Фізичні вправи є основними засобами фізичного виховання в школі.

На уроках фізичної культури використовуються передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастки (основні положення і рухи руками, ногами і тулубом, вправи з м’ячами, скакалками, акробатичні і танцювальні вправи, вправи на акробатичній стінці, вправи з рівноваги, ходьби, біг, стрибки, метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, вправи з легкої атлетики.

Шикування, перешикування використовується як засоби організації учнів на уроках фізичної культури, що сприяє правильному розвиткові постави, гнучкості рухів, концентрації уваги.

Усі вищезгадані вправи належать до групи вправ загального розвитку вони дають дітям добру школу рухів і сприяють зміцненню їх рухового апарату.

Вивчаючи основні положення і рухи руками, ногами, тулубом, учень набуває навиків основних компонентів будь-якого руху (напрямку, амплітуди, ритму, темпу) і навчається свідомо керувати своїми рухами.

Володіючи основними механізмами кожного руху, а також навчившись поєднувати їх, учень продовжує удосконалювати навики рухової дії до повного узгодження всіх їх компонентів; рухи стають точними, вільними, економними. Вправи загального розвитку виховують у дітей навики правильного дихання.