Характеристика рівнів сформованості словника у дітей старшого дошкільного віку

У класичному варіанті у педагогічній літературі, присвяченій розвитку словника дітей дошкільного віку, виділяють дві сторони: кількісне зростання словникового запасу і його якісний розвиток, тобто оволодіння значеннями слів. Зупинимося коротко на характеристиці кожної з сторін.

Дошкільний вік - період швидкого збагачення словника. Його зростання перебуває в залежності від умов життя і виховання, тому в літературі дані про кількість слів дошкільнят одного і того ж віку дуже різняться між собою [24]. Розвиток розуміння мови в значній мірі випереджає активний словник. В 5 років - до 2000 - 2500, а в 6 - 7 років до 3500 - 4000 слів. Індивідуальні відмінності у словнику спостерігаються в всі вікові періоди. За словами Д. Б. Ельконіна, відмінності у словнику «більш великі, ніж у будь-якій іншій сфері психічного розвитку».

Особливо швидко збільшується число іменників і дієслів, повільніше росте число використовуваних прикметників. Це пояснюється, по-перше, умовами виховання (дорослі мало уваги звертають на знайомство дітей з ознаками і якостями предметів), по-друге, характером імені прикметника як найбільш абстрактної частини мови. Однак важливо не саме по собі кількісне накопичення словника, а його якісний розвиток - розвиток значень слів, за словами Л. С. Виготського, що представляє «грандіозну складність» [22].

За даними Ф. І. Фрадкіна, дитина починає реагувати не тільки на звукову сторону слова, але і на його утримання. Спочатку слово асоціюється для малюка тільки з конкретним одиничним предметом (дитині, який завжди грав лише з білим м'ячем, дали два м'ячі - знайомий йому білий і незнайомий великий кольоровий м'яч. У відповідь на запитання «Де м'яч?» Дитина завжди показував тільки на білий м'яч). Поступово з розвитком здатності узагальнення воно починає позначати всі предмети даної категорії [19].

Шлях розвитку узагальнення у дітей охарактеризувала М. М. Кольцова. За її даними, спочатку слово виступає для дитини лише як компонент складного впливу дорослого, як компонент цілої ситуації, яка включає і жести, і інтонацію, і обстановку, в якій це слово сказано:

• перший ступінь узагальнення - слово заміщає чуттєвий образ тільки одного предмета (лялька - тільки ось ця лялька). Слово кілька разів співпало з відчуттями відданої речі, і між ними утворилася міцна зв'язок. Цей ступінь узагальнення доступна дітям кінця першого - початку другого року життя;
• другий ступінь узагальнення - слово заміщає чуттєвий образ ряду однорідних предметів (лялька відноситься до будь-якої ляльці, незалежно від її розміру, матеріалу, з якого вона зроблена, і т.д.);
• третій ступінь узагальнення - слово позначає кілька груп предметів, що мають загальне призначення (іграшки, посуд і т. п.). Слово іграшки узагальнює і ляльок, і м'ячі, і кубики, та інші призначені для гри предмети. Сигнальне значення такого слова дуже широко, але разом з тим значно віддалене від конкретних образів предметів;
• четвертий ступінь узагальнення - слово досягає вищої стадії інтеграції. У слові як би даний показник попередніх рівнів узагальнення (слово річ, наприклад, містить у собі узагальнення, які містять в собі слова іграшки, посуд, меблі). Сигнальне значення такого слова надзвичайно широко, а зв'язок його з конкретними предметами простежується з великими труднощами  [20].

Л. С. Виготський звертав увагу на те, що одне і те ж слово при тотожність віднесеності до предметів і явищ навколишнього світу «значить» для дитини різного віку та різного рівня розвитку різне. Він показав, що на різних етапах за значенням слова стоять різні форми узагальнення. Якщо на ранніх етапах розвитку дитини у значеннях слів переважають емоційно-образні компоненти, то поступово з віком збільшується роль компонентів логічних [6]. У дитини в 3 - 5 років центральне місце займає процес оволодіння чіткої предметної віднесеністю слів і їх конкретними значеннями, а в 5 - 6 років - системою так званих життєвих понять, але в яких як і раніше домінують емоційно-образні, наочні зв'язку.

Таким чином, у своїй конкретно-віднесеної формі значення слова виникає раніше поняття і є передумовою його становлення. Поняття, позначене словом, будучи узагальненим образом дійсності, росте, шириться, поглиблюється в міру розвитку дитини, у міру того як розширюється і стає різноманітніше сфера його діяльності, збільшується коло людей і предметів, з якими він вступає в спілкування. У ході свого розвитку мова дитини перестає бути залежною від чуттєвої ситуації. Уточнення смислового змісту слів до 6 - 7 років ще тільки набирає силу. Це пов'язано із засвоєнням нових знань про світ і з зародженням естетичного ставлення до слова і мови в цілому. Спочатку діти неусвідомлено використовують метафори у своїй промові. (Дитина дивиться, як готують пюре: «Чому картоплю довбаєш? Я бачив: ти її зараз штовхала!") [15].

Висновки до I розділу

Правильне формування словника дошкільнят служить засобом повноцінного спілкування, і розвитку особистості. Лексика як найважливіша частина мовної системи має величезне загальноосвітнє і практичне значення. Багатство сформованого словника дітей старшого дошкільного віку є ознакою високого розвитку промови.

Основними напрямами роботи над словом є збагачення, уточнення, активізація словника, та усунення нелітературних слів. Збагачення словника – це процес засвоєння незнайомих слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас дітей і розвивається виразність їхнього мовлення. Це і робота над засвоєнням лексичного значення слова, робота над усвідомленням прямого і переносного значення слів.

Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов’язково слід пояснювати, формуючи в дітей дошкільного віку відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в них уміння добирати слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку.

До старшого дошкільного віку діти опановують лексикою та іншими компонентами мови настільки, що засвоювана мова дійсно стає рідною. Разом з тим «семантичне та, частково, граматичне розвиток залишаються ще далеко не завершеними».

 

 

РОЗДІЛ 2  ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА ЗБАГАЧЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЮ СЛОВНИКА ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

2.1 Характеристика  рівнів сформованості словника  у дітей старшого дошкільного  віку.

           Експериментальне дослідження здійснювалось на базі дошкільного закладу №22 м.Миколаєва. Були визначені групи дітей 10 осіб, які мають приблизно однаковий рівень сформованості активного і пасивного словника. Мета констатувального експерименту – визначити показники рівня сформованості активного, зокрема прикметникового словника у дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до показників мовленнєвого розвитку, які передбачені програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» нами були визначенні рівні сформованості володіння словником  дітьми старшого дошкільного віку:

Високий рівень - дитина володіє правильною звуковимовою; має уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення, вичленовує їх із мовленнєвого потоку; веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему; самостійно складає монологічні висловлювання різних типів; має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;  ефективно спілкується рідною мовою;

Середній рівень - регулює дихання і темп у процесі мовлення; ефективно спілкується рідною мовою; використовує мову в різних цілях; підтримує розмову на запропоновану тему; допускає помилки у вживанні слів, що позначають назви  предметів, їхні ознаки, кількість, дії; розрізняє рідну й чужу мови; виявляє  інтерес до них; розуміє значення мовлення для людини;

Достатній рівень - володіє правильною звуковимовою; має уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення;  розрізняє рідну й чужу мови; у діалозі з дорослим не проявляє ініціативності; допускає помилки у самостійному складанні монологічного висловлювання; не розуміє значення багатозначних слів.

Для підвищення вище зазначених показників мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, нами були визначенні завдання:

• Збагачувати активне мовлення дітей прикметниками (якісними, відносними, присвійними), прислівниками, дієсловами (у формах минулого, теперішнього, майбутнього часів), дієприкметниками і дієприслівниками, числівниками, займенниками;
• Продовжувати роботу над лексичним (смисловим) значенням слів.
• Виховувати стилістичне чуття, вчити відчувати конкретну ситуацію спілкування  і застосовувати лексичний запас  у відповідності до неї.
• Продовжувати розширювати словник узагальнюючими поняттями (рослини, тварини, меблі, одяг та ін.),
• Активізувати словниковий запас у самостійних висловлюваннях
• Розвивати уміння розуміти та вживати слова на позначення назв предметів, їхніх ознак, кількості, дій, ознак за дією тощо

Методика для проведення констатувального експерименту складається з трьох серій завдань:

• Опис предмета на основі уявлень про нього;
• Опис предмета, зображеного на картинці;
• Опис натурального предмета.

            У всіх серіях дітям було запропоновано для опису три предмети: лимон, лисиця, рукавиці. У першій серії експерименту дітям пропонувалася інструкція: «Уяви собі лимон. Подумай і скажи, який він? » У другій серії була дана така інструкція: «Подивися на цю картинку. Що на ньому намальовано? Згадай, що ми говорили про лимон. Подумай і скажи, який він? » Інструкція третьої серії: «Подивися на цей предмет Що це? ».  Методика підрахунку результатів складалася з оцінки кількісних і якісних показників.

             Підраховувалася кількість названих слів дитиною на всі три слова. Для оцінки якісних показників ми розподілили всі вжиті дітьми прикметники на 4 групи:

• прикметники, що позначають колір;
• прикметники, що позначають форму і величину;
• прикметники оцінки;
• прикметники, що позначають матеріал;

Результати дослідження по кожній серії представлені в таблицях. Кількісні показники першої серії експерименту представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Кількість спожитих прикметників за уявленням про предмет

Кількість дітей	Достатній рівень	Середній рівень	Високий рівень
10	3	4	3
На одне слово в середньому	до 3-4 слів	4-5 слів	Більше 5 слів

                    Як видно з наведеної таблиці, в середньому діти називали по 3-4 прикметників за уявленням про предмет. Це досить низький показник. Високий рівень -  30%, середній рівень- 40%, достатній – 30%. Якісний аналіз даних показує, що найбільше діти називали оцінні прикметники.

Найменше прикметників, що означають матеріал, величину і форму. Ці дані відображені на малюнку 1.

Мал 1. Якісне використання прикметників.

1 – оцінні  прикметники;

2 – прикметники, що позначають колір;

3 – прикметники, що позначають матеріал предметів;

4 – прикметники, що позначають форму и величину.

          Як вже згадувалося вище, найбільше діти називали оцінні прикметники. Наприклад, про лимон говорили: несмачний, кислий; про лисицю прикметників цієї групи було найбільше: хитра, добра, погана, хижа; про рукавиці - хороші, красиві і ін. Менш за все діти називали прикметники, що позначають матеріал, величину і форму, тому що без наочної опори дітям важко уявити їх. Прикметників, що позначають колір, було багато. Ця категорія прикметників легше, оскільки два предмети мають певний колір, а колір рукавиць діти могли легко уявити.

          Перейдемо до аналізу наступної серії - опис предмета зображеного на картинці, результати якого відображено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Кількість спожитих прикметників на одну картинку

Кількість дітей	Достатній рівень	Середній рівень	Високий рівень
10	2	5	3
На одне слово в середньому	до 3-4 слів	4-5 слів	Більше 5 слів

            У середньому діти називали 4 прикметники. Цей показник вище попереднього результату, показаного ними в першій серії експерименту. Високий рівень – 30%, середній рівень – 50%, достатній рівень – 20%.З аналізу таблиці 2 можна зробити висновок, що кількість спожитих дітьми прикметників зросла. Це говорить про те, що по картинці дітям легше описати предмет.

Мал.2 Якісне використання прикметників

1 – оцінні  прикметники;

2 – прикметники, що позначають колір;

3 – прикметники, що позначають матеріал предметів;

4 – прикметники, що позначають форму и величину.

            Якісний аналіз: зростає кількість прикметників всіх категорій на 1 - 2 слова. За картинці дітям легше описати предмет, тому що виразно проявляються деякі його ознаки - колір, форма, величина. Але як і раніше найбільше оціночних прикметників, а менше - що означають матеріал, величину і форму. Звернемося до аналізу даних третій серії - опис натурального предмета, результати якої відображені в таблиці 3

Таблиця 3.

Кількість спожитих прикметників на основі сприйняття натурального предмета

Кількість дітей	Достатній рівень	Середній рівень	Високий рівень
10	2	4	4
На одне слово в середньому	до 3-4 слів	4-5 слів	Більше 5 слів