Характеристика рівнів сформованості словника у дітей старшого дошкільного віку

            Діти називали в середньому 4- 5 прикметників за поданням. Цей показник вище попереднього, поданого в таблиці 2. Високий рівень – 40%, середній рівень – 40%, достатній рівень – 20%. Аналіз таблиці 3 показує, що в третій серії експерименту діти назвали найбільшу кількість прикметників.

            Якісний аналіз останньої серії показує значне збільшення вживання прикметників, що означають матеріал. На основі сприйняття натурального предмета цю ознаку простіше розпізнати дітьми. Практично на тому ж рівні залишилося вживання прикметників, що позначають колір. Ця ознака у всіх трьох методиках залишався досить стабільним і часто вживаним. Вживання оціночних прикметників залишається досить високим.

Мал.3 Якісне використання прикметників на основі сприйняття натурального предмета в експериментальній групі

1 – оцінні  прикметники;

2 – прикметники, що позначають колір;

3 – прикметники, що позначають матеріал предметів;

4 – прикметники, що позначають форму и величину.

           У всіх серіях експерименту  лідирують за кількістю вживання  оцінні прикметники, потім йдуть  прикметники, що позначають колір, причому це досить часто вживається  категорія прикметників, яка протягом  усього експерименту залишається  досить високою. Найменше діти вжили прикметники, що позначають матеріал, величину і форму. Але їхня кількість поступово збільшується в міру того, як методика стає легше.

           Таким чином, був проведений констатувальний експеримент та виявлено кількісні та якісні показники рівня розвитку активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного віку. Ці дані дозволяють нам зробити висновки про рівень розвитку активного словника, які можна сформулювати наступним чином:

- Кількість спожитих прикметників дітьми низька, але воно збільшується в міру того як методика стає легше;

- Найбільші труднощі спостерігалися у дітей при назві прикметників за поданням;

- З 'являється більше прикметників, що означають матеріал, величину і форму, коли діти спираються на картинку або натуральний предмет;

Все це свідчить про недостатній рівень сформованості активного словника прикметників дітей, що підтверджує необхідність проведення з ними корекційної роботи.

 

2.2 Використання дидактичних  ігор з дітьми старшого дошкільного  віку в процесі ознайомлення  з предметним довкіллям

 

Мета формувального експерименту - розвивати активний словник прикметників у дітей старшого дошкільного віку.

Формуючий експеримент складався з трьох етапів:

1. Підготовчий етап. Мета: підготовка бази для розвитку словника прикметників. На цьому етапі проводилася робота з розвитку психічних процесів, а також збагаченню словника іменників та дієслів.

2. Основний етап. Мета: розвиток активного словника прикметників.

3. Закріплювальний етап. Мета: перевірка використання прикметників в самостійній мові.

Зміст формуючого експерименту представлено в ДОДАТОК А.

           Діти, які брали участь в експерименті із задоволенням виконували завдання, раділи своїм правильних відповідей, а якщо відповідали неправильно, то намагалися виправити помилки. Під час проведення формувального експерименту звертали на себе увагу деякі труднощі у розумінні інструкції, особливо на початковому етапі, викликані мовним порушенням, неуважністю.

           У процесі виконання завдань деякі діти потребували допомоги педагога, що виявляється як у простому повторенні інструкції до завдання, так і аж до пояснення та прикладу педагога. Потрібно відзначити, що особливий інтерес викликали завдання, що супроводжувалися яскравим наочним матеріалом, додатковими заохоченнями, а також завдання змагального характеру.

Контрольний експеримент

Метою контрольного експерименту було виявлення динаміки рівня розвитку активного словника прикметників. Для цього нами був проведений експеримент, аналогічний тому, що проводився в початку дослідження. Необхідно зазначити, що експеримент проводився після системи роботи по збільшенню обсягу активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного віку. Дані наводяться в порівнянні з початковими, отриманими в ході констатуючого експерименту.

Таблиця 5.

Кількість спожитих прикметників за поданням

Кількість дітей	Достатній рівень	Середній рівень	Високий рівень
10	1	4	5
На одне слово в середньому	до 3-4 слів	4-5 слів	Більше 5 слів

           За даними цієї серії, діти в середньому вжили 5 прикметників за поданням. У чотирьох дітей індивідуальний показник перевищує середній рівень, вдвох дітей – високий рівень, у трьох дітей -достатній. Також необхідно відзначити, що в порівнянні з даними аналогічної серії констатуючого експерименту, кількість спожитих прикметників зросла.

Високий рівень- 50%, середній рівень – 40%, достатній рівень – 10%. Діти найбільше вжили прикметників оцінки, далі йдуть прикметники, що позначають колір, а прикметників інших груп стало приблизно рівну кількість. Тобто після експерименту дітьми більше вживалися за поданням прикметники, що позначають матеріал, величину і форму.

 

 

Таблиця 6.

Кількість спожитих прикметників на одну картинку

Кількість дітей	Достатній рівень	Середній рівень	Високий рівень
10	2	3	5
На одне слово в середньому	до 3-4 слів	4-5 слів	Більше 5 слів

 У дітей зросла кількість прикметників кольору, трохи знизилася кількість оціночних прикметників, коли діти спираються на картинку. У дітей суттєво змінилося співвідношення груп прикметників. Високий рівень – 50%, середній рівень – 30%, достатній рівень– 20%.

Таблиця 7.

Кількість спожитих прикметників на основі сприйняття натурального предмета

Кількість дітей	Достатній рівень	Середній рівень	Високий рівень
10	3	3	4
На одне слово в середньому	до 3-4 слів	4-5 слів	Більше 5 слів

          Інші групи прикметників знаходяться на приблизно однаковому рівні. Високий рінень – 40%, середній рівень – 30%, достатній рівень – 30%.

Порівняльний аналіз кількісних показників.

          У випадку ускладнень дітям задавалися навідні запитання: «Якого кольору?», «Якої форми?», «Який на смак?», «Який на дотик?». Про лисицю можна запитати: «Яка за характером?», «Які у неї звички?», «Чим харчується?»; Про лимон – «Де росте?», «Хто з тварин полюбляє його їсти», «С чого складається?»; Про рукавиці – «В яку пору року ми одягаємо їх?», «Якої товщини?», «На що вони схожі?».

Відмінності показників після формувального експерименту представлені в таблиці 8.

Таблиця 8.

Порівняльний аналіз кількісних показників

Група	Контрольна
Серія
За уявленням предмета	3-4
За картиною	4
Натуральний предмет	4- 5
Група	Експериментальна
Серія		Динаміка
За поданням	4	+0,5
За картинці	4-5	+0,5
Натуральний предмет	5	+0,5

         Якісні показники, тобто розподіл прикметників за групами, збільшилася. У всіх серіях діти вжили більше прикметників. Прикметники оцінки діти називали найбільше за поданням і за картиною, а на основі сприйняття натурального предмета їх кількість знизилася і, навпаки, прикметників, що означають матеріал, величину і форму було менше в першій серії, а потім їх кількість зросла. Після серії дидактичних ігор та вправ якісні показники зросли. Діти після формувального експерименту стали вживати практично рівну кількість прикметників всіх груп.

 

Висновок до II розділу

         Таким чином, був проведений формувальний експеримент та виявлено кількісні та якісні показники рівня розвитку активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного віку.

         У ході експериментального дослідження з'ясувалося:

- Констатувальний експеримент показав низький рівень розвитку  
активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного віку;

- Найбільше число прикметників діти називали на основі сприйняття натурального предмета, а найменше - уявленням;

- При описі натуральних предметів спостерігається більше число прикметників, що позначають колір, матеріал, величину і форму, а при описі за подання на перший план виходять разнофакторние та оціночні прикметники;

         Дані, наведені в таблиці 8, показують збільшення показників рівня розвитку активного словника прикметників після проведеної нами системи дидактичних ігор і словесних вправ. Ці дані дозволяють говорити про ефективність запропонованої нами системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

           Формування можливостей мовного спілкування дошкільників припускає включення в життя дитини в дитячому саду спеціально спроектованих ситуацій спілкування (індивідуальних і колективних), у яких вихователь ставить певні завдання мовлення, а дитина бере участь у вільному спілкуванні в процесі ознайомлення предметного довкілля. У цих ситуаціях розширюється словник, накопичуються способи вираження задуму, створюються умови для вдосконалення розуміння мови. Збагачення і активізацію словника необхідно починати з самого раннього віку дитини. А в подальшому потрібно ще більше вдосконалити його і збільшувати .Завдання вихователя максимально оптимізувати процес розвитку мови і збагачення словника.

          У дошкільному віці велике значення в мовленнєвому розвитку дітей має гра. Її характером визначаються мовленнєві функції, зміст і засоби спілкування. Вони закріплюють і уточнюють словник, закріплюють вміння у складанні зв'язних висловлювань. Словникові дидактичні ігри допомагають розвитку як видових, так і родових понять, освоєння слів у їх узагальнених значеннях.

          Для проведення формуючого експерименту нами були дібрані та розроблені дидактичні ігри та ігрові прийоми для роботи по збагаченню та активізації, зокрема прикметникового словника, у дітей старшого дошкільного віку. З цією метою були використані ігри для роботи над збагаченням словника різними частинами мови. Після чого експериментально перевірено ефективність застосування спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор у роботі з дітьми старшого дошкільного віку та здійснено якісний порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження.

            При порівнянні результатів констатувального експерименту та контрольного видно суттєві зміни в активному словнику дітей. З цього випливає, що дидактичні ігри дійсно впливають на формування словника у дітей старшого дошкільного віку. Таким чином, гіпотеза нашого дослідження була підтверджена практично. Розроблена методика може використовуватись у роботі з дітьми сстаршого дошкільного віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Алексєєва М.М., Яшина В.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільників: Учеб. посібник для студ. вищих і середовищ. пед. навч. заведений. - М.: Видавничий центр "Академія", 2006. - 400 с.
2. Арушанова А.Г. До проблеми визначення рівня мовного розвитку дошкільника // у зб. наукових статей: Проблеми мовленнєвого розвитку дошкільників та молодших школярів / Відп. ред. А.М. Шахнарович. - М.: Інститут національних проблем освіти Морф, 2005. - 435 с.
3. Арушанова А.Г. Мова і мовне спілкування дітей. - М.: Мозаїка-Синтез, 1999. - 270 с.
4. Бондаренко А.К. Дидактичні ігри в дитячому садку: Кн. Для вихователя дит. саду. - 2 е вид., Дораб. - М.: Просвещение, 1991. - 160 с.
5. Бондаренко А.К. Словесні ігри в дитячому садку. Посібник для вихователя дитячого садка. М., Просвітництво, 1974. - 96 с.
6. Бородич А.М. Методика розвитку мовлення дітей: Учеб. Посібник для студентів пед. інстр. - М.: Просвещение, 1981. - 255 с.
7. Виготський Л. С. Мислення і мова. - М., 1996. - 415 С.
8. Виготський Л. С. Навчання та розвиток у дошкільному віці. // Виготський Л. С. Психологія розвитку дитини. - М: Сенс, Ексмо, 2004. - 512 с.
9. Гвоздьов А. Н. Питання вивчення дитячого мовлення. - М., 1961
10. Гербова В.В. Заняття з розвитку мовлення в старшій групі дитячого саду. - М.: Просвещение, 1984. - 175 с.
11. Гербова В.В. Заняття з розвитку мовлення з дітьми 4-6 років. - М.: Просвещение, 1987. - 207 с.
12. Громова О.Е. Методика формування початкового дитячого лексикону. - М.: Сфера, 2003. - 176 с.