Лексико-семантичні особливості перекладу науково-технічної літератури

 

Курсовий проект 2010

Лексико-семанитичні особливості перекладу науково-технічної літератури

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Лексичні ознаки НТЛ

1.1 Терміни

2. Абревіатури і скорочення
3. Інтернаціоналізми
4. Неологізми

 

 

 

2. Трансформації англо-українського  перекладу лексики НТЛ

2.1 Запозичення і переклад  термінів

2.2 Проблеми перекладу  скорочень і абревіатур

2.3 Переклад неологізмів  та без еквівалентної лексики

2.4 Переклад інтернаціоналізмів

Висновки 

Додаток

Словник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У зв'язку з розвитком  міжнародних відносин і інтеграцією України в європейське, світове, політичне та економічне співтовариство, перекладацька діяльність стає все більш затребуваною і завдяки зростанню міжнародних контактів на різних рівнях набула широкого поширення. 
В епоху, коли науково-технічний прогрес охоплює практично всі сфери життя, зростає кількість контактів не лише між державами, але й між різномовними громадами людей. При таких тенденціях життя, роль перекладу як засобу комунікації та підтримання економічних, суспільно-політичних, наукових, культурно-естетичних та інших відносин між народами, значно зростає.

Якість і результат  перекладу, звісно, визначаються за допомогою особливостей вихідного тексту, тому основною проблемою теорії перекладу є взаємозв'язок тексту оригіналу та перекладу, яку вивчають багато дослідників перекладу, а також мовознавці.

Сьогодні важливе місце зайняли переклади офісної документації, тобто тексти інформаційного, економічного, юридичного, технічного, а також медичного характеру. Тексти інформативного або прагматичного характеру є стандартними за формою та використанням мовних засобів, і тому перед перекладачем стоять виключно лінгвістичні проблеми вживання двох мов у процесі комунікації.

   Але все ж таки, проблема інформативного перекладу є актуальною для текстів технічної спрямованості, де перекладачеві доводиться стикатися з термінологією певній галузі діяльності, і найчастіше для якої немає аналогів у нашій мові, тому як ми бачимо, наша мова рясніє новомодними словами такими як, наприклад: віджет, гаджет, банер, пассворд, логін та інші. Такі слова-запозичення до нас приходять часто з англійської мови, і особливо IT-термінологія. Це відбувається, тому що англійська мова має більш широку семантику слів, тобто одним словом можна висловити ціле поняття, коли в нашій мові таке ж поняття потрібно описувати кількома словами. 
При перекладі науково-технічних текстів зазвичай застосовують певний граматичний лад, стилістику тексту, яка відповідає цілям та завданням вихідного наукового тексту.

 

1. Особливості НТЛ

Лексичний склад науково-технічних  текста характеризується наявністю великої кількості термінів, різних видів скорочень, і основний стилістичної рисою є стислість і чіткість викладу формулювань, а також наявністю реалій. Під реаліями науково-технічної літератури прийнято розуміти назви фірм, марки обладнання, місцезнаходження підприємств. Головною відмінністю технічної літератури від художньої та соціально-політичної літератури є насиченість тексту спеціальними термінами, які часто відсутні не тільки у звичайних, але термінологічних словниках. Саме точна передача нових термінів на рідну мову є основними труднощами технічного перекладу, і тому, щоб правильно і точно зробити переклад будь-якого науково-технічного тексту перекладач змушений витрачати багато часу на підготовчі роботи, такі як консультації у фахівців, пошук нових термінів у різних довідниках і словниках. Терміни повинні забезпечувати чітку і точну вказівку на реальні об'єкти і явища, встановлювати однозначне розуміння фахівцями переданої інформації. Тому до цього типу слів пред'являються особливі вимоги. Перш за все термін повинен бути точним, тобто мати строго певне значення, яке може бути розкрито шляхом логічного визначення, що встановлює місце позначеного терміном поняття в системі понять даної галузі науки або техніки. З тих же причин термін повинен бути однозначним і в цьому сенсі незалежним від контексту. Інакше кажучи, він повинен мати власне точне значення, вказане його визначенням у всіх випадках його вживання в будь-якому тексті, щоб користуючись терміном не треба було кожного разу вирішувати, в якому з можливих значень він тут вжито. Хороший технічний переклад має задовольнити такі основні вимоги:

1) Передача точного змісту  оригінального тексту

2) Чітке і максимально  короткий виклад тексту перекладу відповідно до вимог сучасної практики

3) Відповідність перекладу  загальноприйнятим нормам рідної  мови.

Характерною особливістю сучасної мови є полісемантізація, коли існуючі терміни набувають нових значень, змінюється характер і зовнішність термінів. Вчені вживають нові терміни для більш точної передачі суті відкриття, процесу або явища, а також дають назви новим відкритим елементам, з'єднанням або речовин, які будуть більш зрозумілі і доступні потенційному користувачеві. Тому тільки контекст може допомогти правильно підібрати значення при перекладі науково-технічного тексту, тому що багато слів полісемічних і можуть мати різні значення в різних контекстах.

На сучасному етапі, в  зв’язку з появою нових наук, відкриттям нових явищ виникають  значні труднощі відокремлення загальнонаукової, загально технічної, галузевої та високоспеціальної  термінології.

При перекладі необхідно  пам’ятати, що хоч мова науково-технічних  текстів є частиною загально-національної мови, тобто вживає лексику і граматику, але вона має певний стиль, який відповідає меті і завданню науково-технічної літератури.

 

1.1 Термін

Досягнення у галузі матеріальної і духовної культури народу, які  полягають у пізнанні явищ природи  і організації високорозвиненої промисловості, викликали потребу в утворенні термінолексичних систем. Звідси майже 50 відсотків лексичних неологізмів у мові — терміни. Загальна кількість термінів в окремих термінологіях складає сотні тисяч. Засоби творення термінів не виходять за межі лексикотворчих моделей мови, хоча і серед них існують незначні відхилення. Частина термінів має риси умовності, оскільки для утворення терміна або однієї з його складових частин часто залучається загальновживане слово.

У визначеннях терміна  частіше за все розкривається  одна суттєва ознака (наприклад, співвіднесеність з науковим поняттям, системність  і т.п.). "Термін - найбільш інформативна одиниця природної мови. Термін - точний носій інформації про наукове  понятті "[Квітко, 1976, с. 19]. Але й існує багато інших дефініцій цього поняття. Ряд існуючих визначень терміна дається такими дослідниками, як В.М. Лейчик, В.С. Кулебякін, Я.А. Климовський, Б.Н. Головін, І.П. Смірнов і І.М. Суслова.

   М. І. Мостовий  дає таке визначення терміна:  термін – це слово або словосполучення  з історично умотивованим чи  умовно закріпленим значенням,  що відбиває одне поняття у  спеціалізованій галузі знання  чи виробництва [9, с. 191].

Також терміном можна вважати слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Сукупність термінів як лексичних засобів найменування, складає термінологію, що поділяється на номенклатуру і професіоналізми.

   Короткий тлумачний  словник [7], в свою чергу, дає  таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Надалі, будемо дотримуватися  третього визначення, бо воно більш точно описує характер терміну та його основні характеристики. Оскільки єдиного визначення терміна в лінгвістичній літературі ще немає, актуальною залишається задача його визначення.

Окремі терміни утворюють  термінолексику як складову частину загального складу мовної лексики. Якщо терміни об'єднуються одним фахом або ділянкою науки, то вони складають номенклатуру — певну системну схему, що криється за називанням понять. Точки зору на те, чи система найменувань взагалі необхідна, що вона має означати і які терміни охоплювати, досить різні — від тих, що схиляються до будь-яких імен, взятих принагідно, до тих, які потребують описових, належним чином відокремлених і фонетичне відповідних термінів. До термінів часом відносять етикетки, прості цифрові стандарти і номенклатурні скорочення — власне, їх нікуди більше і віднести.

Не у всіх наукових сферах висуваються однакові вимоги до номенклатури, бо кожна ділянка науки має  властиві їй потреби. Вимоги конкретних наук, що мають справу з реальними  речами, відрізняються, скажімо, від  вимог суспільних наук. Для однієї галузі науки досить родо-видової класифікації; в інших потрібно розрізняти причини, процеси, процедури, ефекти, деталі.

Засновник радянської термінологічної  школи Д. С. Лотте пред’явив терміну такі вимоги: системність; незалежність від контексту (з дозволеними доповненнями), однозначність (яка буває абсолютною і відносною), точність, стислість, специфічність. Вдалий термін — не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати характеристики поняття, напр.: piston «поршень», diphthong «дифтонг»; скажімо, слово tabte, вживане як термін, поза номенклатурою може означати «таблиця», «схема», «станок», «планшайба», «рольганг». Специфічність - дуже бажана якість для технічного терміна у кожній галузі науки. В ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах окремої галузевої термінології і не мати синонімів.

 Не всі терміни подають  опис структури, аномалії, процесу  чи функції, але взагалі кожний  термін має короткі вказівні  чи описові характеристики. Від  терміна також вимагають, щоб  він не мав емоційно-експресивного  забарвлення, був цілеспрямованим на об'єкт у системі або ряді та відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом від терміна вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише у межах своєї системи.

   Сукупність перелічених  ознак, як показує практика, існує  лише в ідеалі для невеликої  кількості термінів. У дійсності  ж та чи інша ознака або  відсутня, або існує у послабленому  стані.

Термін будь-якої галузі знань висловлює спеціальне професіональне поняття (наукове, технічне, соціально-культурне), якщо він вживається в умовах спеціальної  професійної комунікації: в письмових  текстах або в усній мові спеціалістів. Функціонуючи в художніх творах або  в умовах побутового спілкування, термін виражає побутове поняття або  загальне уявлення. 

Для правильного перекладу  терміну важливо знати його словотвірну  і морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів. За своєю будовою терміни  поділяються на прості (наприклад, anode – анод, chamber - камера), похідні – суфіксальні (transmitter – передавач, feeder – фідер), префіксальні (multi-cylinder - багатоциліндричний), і суфіксально-префіксальні (reprocessing – повторна обробка), складні (flywheel – маховик), та терміни-словосполучення (protective choke – захисний дросель).

   Усі терміни по своїй будові А. Я. Коваленко поділяє на:

1) Прості, які складаються із одного слова: circuit – ланцюг;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel – маховик;

3) Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circuit breaker – автоматичний вимикач [11, с. 258].

Терміни-словосполучення  поділяються на три типи.

   До першого типу  належать терміни-словосполучення,  компонентами яких є самостійні  слова, які можуть вживатися  окремо і які зберігають своє  значення: brake – гальмо, gear – прилад.

   До другого типу  відносяться такі терміни-словосполучення,  які мають один із компонентів  технічний термін, а другий –  загальновживаної лексики. Компонентами  такого типу можуть бути два  іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних  термінів більш продуктивний, ніж  перший, де два компоненти є  самостійними термінами: back coupling – зворотній зв'язок

   До третього типу  відносяться терміни-словосполучення,  обидва компоненти яких являються  собою слова загальновживаної  лексики і тільки сполучення  цих слів є терміном. Такий  спосіб утворення науково-технічних  термінів непродуктивний: line wire – провід під напругою.

Отже, термін - слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва.

Впродовж новітнього часу до лексичного складу мови зробили  внесок окремі мовці — учені, винахідники, мандрівники, письменники.

На засаді технічної мови виникла термінологія, що відбиває науково-технічні поняття і має виразний інтернаціональний характер. До терміна висувається ряд вимог, за якими він має бути короткий, точний. специфічний, системний. На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є однозначними і позбавлені експресії.