Методи формування правильної звуковимови

У відповідях на запитання "Які види роботи Ви плануєте щодо виховання звукової культури мовлення?" 30% вихователів назвали види, типи та кількість занять, конкретно вказали ігри, вправи, які вони використовують у процесі виховання звукової культури мовлення. Зазначимо, що серед названих ігор найпоширенішими є: "Живі звуки", "Хто, як кричить", "Спіймай звук", "Телефон". Щодо вправ, то вихователі називали загалом артикуляційні вправи і вправи з розвитку дихання. 61,25% респондентів назвали деякі ігри, вправи, заняття, але не змогли визначити точно їх кількість, або не визначали види та типи занять. 8,75% вихователів називали заняття, але не визначили їх види та типи.

На запитання  анкети "Якими прийомами Ви перевіряєте  фонематичний слух дитини?" 36,25% вихователів відповіли таким чином: за допомогою дидактичних ігор і вправ - 16,25%, спілкування з дитиною -7,5% , під час індивідуальної бесіди - 12,5%. 2,5% респондентів дали неадекватну відповідь. Наприклад, "перевірка фонематичного слуху здійснюється в три етапи: підготовка артикуляційного апарату, уточнення вимови звука, закріплення вимови звука в словах" тощо. 61,25% вихователів дали негативну відповідь.

На наступне запитання "Яка у Вас у групі  чи в дитячому садку є методична  література з виховання звукової культури мовлення?" 8,75% респондентів назвали точно книжки та їх авторів. Зазначимо, що серед них основними є: "Правильно ли говорит Ваш ребёнок" /О.І.Максаков/, "Воспитание у детей правильного произношения" /М.Ф.Фомічова/, "Воспитание правильний речи у детей дошкольного возраста" /В.І.Рождєствєнська, Є.І.Радіна/. Частково правильно відповіли 63,75% вихователів, вони назвали лише 1-2 книжки серед ^тих, що є в дитячому садку. 15% респондентів дали неадекватну відповідь: "Картки для занять з грамоти", "Рухливі ігри в дитячому садку" тощо. 12,5% вихователів не змогли назвати посібники з виховання звукової культури мовлення.

У відповідях на запитання "Які посібники з  виховання звукової культури мовлення Ви виготовили самостійно, чи є у  Вашій групі?" 13,75% вихователів  назвали достатню кількість виготовлених ними дидактичного матеріалу з. виховання звукової культури мовлення. Серед них: "Звуковий циферблат", "Звукова лінійка", дидактичні ігри "Хто, як кричить", "Порахуй звуки". 18,75%" вихователів виготовили самостійно 1-2 вида дидактичного матеріалу, більшість з них дидактичні ігри. 67,5% респондентів дали негативну відповідь: не виготовляють посібники з виховання звукової культури мовлення.

2.2. Характеристика звукової культури  мовлення дітей старшого дошкільного  віку

 

Метою констатуючого  експерименту було вивчення особливостей звуковимови та рівнів розвитку звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Вибір вікової  групи для проведення експериментальної  роботи обумовлюється результатами досліджень психологів /ЄААркін, С.Бернштейн, Д.Б.Ельконін, О.Р.Лурія, М.Х.Швачкін/ щодо якісних новоутворень психічного розвитку дітей цього віку. Так, за умов правильного виховання діти вже до трьох років /початку дошкільного віку/ оволодівають правильною вимовою більшості звуків рідної мови. Натомість упродовж молодшої /четвертий/ та середньої /п'ятий рік життя/ груп спостерігаються ще деякі закономірні типові помилки звуковимови. До п'яти років дитина не тільки чує, диференціює, правильно вимовляє всі звуки рідної мови, але й усвідомлює звуковий склад рідної мови.

Завданнями  констатуючого етапу експерименту виступили:

1) з'ясування  рівнів розвитку звукової культури  мовлення у дітей старшого  дошкільного віку;

2) визначення  критеріїв та показників розвитку  звукової культури мовлення у  дітей старшого дошкільного віку;

Експериментальна  робота здійснювалася в старших групах дитячого садка міста Броди. В експерименті брало участь 30 дітей.

У процесі констатуючого  експерименту було зібрано  150 протоколів виконання дітьми експериментальних  завдань.

Констатуючий  експеримент здійснювався поетапно.

На першому  етапі виявлялися особливості звуковимови  дітей, котрі прийшли до старших  груп дошкільного закладу освіти. Задля цього дітям було запропоновано  низку експериментальних завдань. Опишемо їх.

ЗАВДАННЯ 1. Допоможи зайчику.

МЕТА: з'ясувати  вимову свистячих звуків [с',с], [з',з]

МАТЕРІАЛ: атрибути до лялькового театру,  казкові герої:  Вінні-Пух, П'ятачок, зайчик, зайчиха, павук.      

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ: Експериментатор запрошує дітей  до лялькового театру: "На лісовій галявині стояла маленька хатинка. В ній жили два друга – Вінні-Пух і П'ятачок. У хатинці завжди було чути сміх і жвавий гомін. Вони ніколи не сумували, від світанку займалися якоюсь справою: Вінні-Пух прибирав у кімнатах, а П'ятачок готував їжу. Кожного вечора до них приходили їхні друзі, бо з ними завжди було цікаво і весело. Якось до них прибіг дуже засмучений зайчик Довгі Вуха із проханням допомогти йому: "Моя найулюбленіша дочка Білявочка потрапила -в біду: її впіймав Чорний Павук. Він сказав мені, що визволить мою донечку лише тоді, коли я виконаю його завдання. Спочатку потрібно правильно назвати, що зображено на картинках, а потім сказати, що подарували Павуку на його День народження. Якщо я не виконаю цього завдання, то Білявочка до мене ніколи не повернеться. Почали друзі гадати, що ж там зображено і не можуть (Догадатися". Давай допоможемо       зайчику  Довгі Вуха.

Експериментатор      показує      картинки,      а      дитина      відповідає (пропонувалися   такі   предметні   картинки:   собака,   лис,   сосна,   сіль насіння,  сіно,  лось;  зозуля,  гарбуз,  коза,  залізниця,  зяблик,  заєць цукор,    цукерки,    міліціонер,    ножиці,    матрац,    перець,    спідниця). Вимагалося, щоб дитина промовляла слова голосно та чітко.

ЗАВДАННЯ 2. Гра "Виправ чебиряйчика".

МЕТА: з'ясувати  вимову дитиною шиплячих звуків [ж,ш,ч].

МАТЕРІАЛ: іграшковий чебиряйчик, предметні картинки.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ:    В   експериментатора    іграшковий чебиряйчик   Віллі,   який   запрошує  дитину   навчити   його   правильно вимовляти     звуки,     щоб     над    ним    не    сміялися     його    друзі. Експериментатор:    "Подивися,    скільки   Віллі   приніс   багато   різних картинок.   Він   аж   підстрибує,   так   хоче   назвати   ці   картинки,   але соромиться.   Ми   з   Віллі   домовилися   таким   чином,   що   він   буде промовляти назву предметів мені на вухо, а я повторю голосно, а ти виправиш  помилку і  назовеш  правильно звук".  (Пропонуються такі предметні картинки: шуба, аркуш, вишні, лоша, груші; жінка, жаба, вуж, ніж, кожух; чоботи, часник, качка, піч, м'яч). Наприкінці гри чебиряйчик дякує дитині за те, що вона навчила правильно його вимовляти звуки.

ЗАВДАННЯ 3. Гра "Ходить гарбуз по городу".

МЕТА: з'ясувати  вимову дитиною сонорного звуку [р,р'].

МАТЕРІАЛ: предметні  картинки.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ: Експериментатор нагадує зміст  гри, потім на столі розкладає  предметні картинки і пропонує дитині допомогти Гарбузові відібрати  його родичів - городину. Дитині нагадували, що вона повинна промовляти слова голосно та чітко (пропонувалися такі картинки: картопля, редька, редиска, цибуля, морква, баклажан, часник, сонях, цвітна капуста, помідор, огірок, буряк, квасоля, петрушка, кабачок, горіх).

На другому  етапі – з’ясовувся рівень розвитку фонематичного слуху в дітей. Опишемо зміст експериментальних завдань.

ЗАВДАННЯ 1. Гра  «Що сказав ведмедик?»

МЕТА: виявити  вміння дитини розрізняти на слух свистячі звуки.

МАТЕРІАЛ: іграшковий ведмедик.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ: Експериментатор з ведмедиком у  руках відходить від дитини на відстань 5-6 метрів і пошепки промовляє по черзі слова зі схожими звуками від імені ведмедика «Біле вухо». Дитина повинна назвати слова, які сказав ведмедик (пропонуються такі слова: коза, коса, світ, ніс, віз, сова, зоря, квас).

ЗАВДАННЯ 2. Гра "Плесни в долоні".

МЕТА: виявити  вміння дитини розрізняти на слух сонорні  звуки. ^:    МАТЕРІАЛ: предметні картинки.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ: Експериментатор показує дитині картинку і. називає, що на ній зображено. Дитина повинна плеснути в долоні, якщо почує звук [р]. Пропонувалися такі предметні картинки: рис, сир, лис, глечик, огірки, комар, пенал, сокіл, якір, ластівка, ящірка.

ЗАВДАННЯ 3. Гра "Знайди зайве слово".

МЕТА: з'ясувати  вміння дитини розрізняти на слух шиплячі  звуки.

МАТЕРІАЛ: чарівна  хустка.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ: експериментатор пропонує дитині гру: я буду називати декілька разів одне й теж саме слово, потрібно бути уважному, бо серед них є зайве слово, дуже схоже на потрібне нам, а ти, якщо почуєш ці зайві слова, одразу махнеш цією чарівною хусткою /показує, як це треба робити/ і назвеш те слово, яке я вимовила помилково.

Давай спробуємо. Слухай: шафа, шафа, шафа, жаба, шафа; шафа, шафа, шафа, шафа, чапа, шафа; душ, душ, душ, вуж, душ; ніж, ніж, ніж, ніж, ніч ,ніж; шашка, шашка, шашка, чашка, шашка; душ, душ, Душ, кущ, душ; ніж, ніж, ніж, кіш, ніж; ченчик, ченчик, ченчик, женчик, ченчик.

ЗАВДАННЯ 4. Гра "Будь уважним".

МЕТА: виявити  вміння дитини розрізняти на слух шиплячі-свистячі приголосні звуки.

МАТЕРІАЛ:     предметні    картинки,     картки    жовтого,     синього, червоного кольору.

ПРОЦЕДУРА ВИКОНАННЯ: Експериментатор розкладає перед  дитиною картки синього, червоного, та жовтого кольорів і повідомляє: "Я буду показувати тобі картинку і називати, що на ній зображено, а ти, якщо почуєш звук [ш] піднімеш червону картку, якщо почуєш звук [з] - - синю картку, а на звук [ч] - картку жовтого кольору. Зрозуміло? Тоді давай пограємо! Пропонуються такі предметні картинки: миска, шишка, салат, шпагат, сова, лоша, парус, аркуш, шабля, земля, газета, машина,    гарбуз,   леміш,    цукор,    човен, пальчик, блюдце, калач, гребінець

Рсізглянемо результати виконання першого етапу експерименту. Кількісні дані особливостей звуковимови  дітей середнього дошкільного віку подано в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Особливості звуковимови дітей  середнього дошкільного віку (%)

Приго- лосні звуки		Вимова
		Правильна		Спотворена		Відсутня
		Експериментальна група	Контрольна  група	Експериментальна група	Контрольна  група	Експериментальна група	Контрольна  група
свистячі	с	60	58	28	34	12	8
	з	58	60	26	22	16	18
	ц	52	54	32	28	16	18
шиплячі	ш	44	48	28	26	28	26
	ж	50	48	20	20	30	32
	ч	52	54	20	22	28	24
сонорний	р	18	16	12	14	70	70

 

Як засвідчує  таблиця, значній частині дітей чотирьох років ще властиві різного  роду недоліки звуковимови.  Виявилося,  що дітям цього віку важко дається вимова свистячих звуків.  За одержаними даними, 60% дітей експериментальної   та   58%   -   контрольної   групи оволоділи  правильною  вимовою  звука   [с].   Решта  дітей  (40%  - і експериментальної та 42% - контрольної груп) мали певні вади і зворушення у вимові цього звука. Так, у 12% дітей експериментальної та 8% - контрольної груп цей звук був відсутнім: замінювали звук [с] звуком [т] - 4% дітей експериментальної та 2% - контрольної груп. Наприклад: «тобака»-собака, «тонях»-сонях (Саша О., ЕГ). Випускали звук [с] – 8% дітей експериментальних та 6% - контрольних груп.  Наприклад, «ветл»-светр, «виня»-свиня (Юрко Т., КГ). Спотворена      вимова      спостерігалася в 28% дітей експериментальних та 34%    - контрольних    груп.    Серед них - пом'якшення звука [с] було в 20% дітей експериментальних та 22% - контрольних груп. Наприклад: "лис"'-лис, "с'ос'на"-сосна (Оля Г., КГ).   Міжзубна   вимова звука  [с]  зустрічалася  у  8% дітей  експериментальних     та   10%  - контрольних груп.

Звук [з] правильно  вимовили 58% дітей експериментальних  та 60% - контрольних груп. Не оволоділи  правильною вимовою звука [з] 42% дітей експериментальних та 40% - контрольних груп. Серед них, у 16% дітей експериментальних та 18% - контрольних груп цей звук був відсутнім: замінували звук [з] звуком [в] - 6% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп. Наприклад: "вовуля"-зозуля, "ваєць"-заєць /Дмитро Т..ЕГ),    «кова»-коза. Замінювали звук [з] звуком [д] - 2% дітей експериментальних та 4'% - контрольних груп.   Наприклад:  «дуби»-зуби, «дамок»-замок (Олена О., КГ). Випускали звук [з] 8% дітей експериментальноъ та 10% - контрольної груп. Наприклад: "поїд"-поїзд, "има"-зима (Оля Г., ЕГ). Спотворена вимова спостерігалася у 26% дітей   експериментальних  та   22%   -   контрольних   груп. Серед них: пом'якшення цього звука було в 12% дітей^: експериментальних та 14% - контрольних груп. Наприклад: "з'оопарк"-зоопарк, "з'оря"-зоря (Оксана П..ЕГ),   "з'осит"-зошит,   "калтуз"'-картуз (Максим О, КГ).   У 8% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп спостерігалася міжзубна вимова звука.[з], у 6% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп було зафіксовано носову вимову цього звука.

Як свідчать дані таблиці, дітям важко давалася вимова шиплячих звуків. Так, лише 44% дітей  експериментальних та 48% - контрольних  груп оволоділи правильною вимовою звука [ш]. Решта дітей (56% експериментальних та 52% - контрольних груп) мали вади і порушення у вимові цього звука. Так, у 28% дітей експериментальних та 26% - контрольних груп спостерігалася відсутність вимови звука: замінювали звук [ш] звуком [с] - 20% дітей експериментальних та 18% - контрольних груп. Наприклад: "аркус»-аркущ, "висні»-вишні (Юрко Г., ЕГ), "лоса"-лоша, "сило"-шило (Оля Г., КГ). 2% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп замінювали звук [ш] звуком [ф]. Наприклад: "фпак"-шпак, "мифка"-мишка (Саша О., ЕГ). Випускали цей звук 6% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп. Наприклад: "уба"-шуба, "афа"-шафа (Максим О., ЕГ). 28% дітей експериментальних та 26% - контрольних груп спотворювали вимову звука [ш]: 20% дітей експериментальних та 22% - контрольних груп пом'якшували цей звук. Наприклад: "лош'а»-лоша, "зош'ит"-зошит (Оксана П., КГ). У 6% дітей експериментальних та 4% - контрольних груп спостерігалася міжзубна вимова звука [ш] і лише у 2% дітей експериментальних груп було зафіксовано носову вимову цього звука.