Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України про освіту.
2. Державний стандарт загальної початкової освіти. – 2011
3. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. – К.: Шк. світ, 2001. – 21 с.
4. Концепція загальної середньої освіти 12-річна школа .
5. Концепція літературної освіти .
6. Вікова психологія і психодіагностика : підручник/Терлецька Л.Г. – К.: Видавничий дім «Слово», 2013. – 608с.
7. Бишляга О.М., Саричева А.С. Лінгвістична казка як засіб вивчення мовного матеріалу, творчої уяви. //Таврійський вісник освіти. – 2012. -№2. – с.193.
8. Савченко О.Я. Методика читання у початкових классах.- К.: Освіта, 2007.– 250 с.
9. Заїка О. Формування навички свідомого читання у молодших школярів як передумова успішного навчання в основній школі // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. - №6.- С. 11-14.
10. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям: Вибр. твори: У 5 т.- К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3.- С. 47.
11. Довженок Г.В. Український дитячий фольклор (Віршовані жанри) / Г.В.Довженок. – К.: Наук.думка, 1981. – 295с.
12. Сухомлинський В. О. Вибрані твори / В.О. Сухомлинський. — В 5 т. — Т. 3. — К.: Радянська школа, 1980. – 376 с.
13. Суботіна Л.Ю. Розвиток уяви дітей .- Ярославль: «Академія розвитку», 1997. - 240с.
14. Немов Р.С. Психологія: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів: У 3кн. - 4е. видання - М.: Гуманітарний видавничий центр Владос, 2001. - Кн. 1: Загальні основи психології / Уява: 260 - 271.
15. Дьяченко О. М., Кирилова А. І. Про деякі особливості розвитку уяви дітей шкільного віку. / / Питання психології. - 1987. - № 1. - С. 44-51.
16. Вашуленко М.С. Методика навчання української мови в початковій школі :навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М. С. Вашуленка. — К. : Літера ЛТД, 2011. —364 с.
17. Боровик О.В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації. - М.: ТОВ «ЦГЛ« Рон »» 2000. - 112с.
18. Виготський Л.С. Уява та її розвиток у дитячому віці. / / Хрестоматія з психології. - М.: Просвещение, 1987.
19. Варій М. Й.Загальна психологія.Навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. - К.: «Центр учбової літератури», 2007.- 968 c.
20. Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
21. Козоріз С. О. Нестандартні форми роботи над казкою /С. О. Козоріз // Початкове навчання та виховання. – 2004. – №11. – С. 4-11.
22. Тітов І.Г. Розвиток творчої уяви молодших школярів: Навчально-методичний посібник для шкільних психологів та вчителів / За ред. Г.О. Балла. – Полтава: Астрея, 2006. – 112 с.
23. Тітов І.Г. Розвиток творчої уяви молодших школярів як компонент

становлення їхньої суб’єктності: Автореф. Дис.. канд. психол. наук: 19.00.07 /І.Г. Тітов. – К., 2007. – 20 с.

24. Зошит з друкованою основою для організації практичних та лабораторних занять з методики викладання української мови: Навчально-методичний посібник ./Упоряд. І.І.Козак, Н.І.Лазаренко . – Вінниця:ВДПУ,2008. – с. 107-109 .
25. Методика викладання української мови: Навчальний посібник /За ред. Проф.С.І.Дорошенка. - К.: Вища школа., 1992. – 424 с.
26. О.В.Скіпакевич. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст. //Початкова школа. - №12, 1996. – С.17.
27. Челпанова М. Коли казка знання сіє, тоді народжуються мрії/М.Челпанова //Початкова школа. – 2012. - № 9 . – С. 22-24.
28. О.Скліма Формування читацької культури /О.Скліма//Початкова освіта. – 2012. - №4 . – С. 7-11.
29. Дидактична роль казки на уроках читання. //Початкова школа. – 2008. - №10. – С. 7-9.
30. Гай Д. Літературна творчість молодших школярів.//Початкова школа. – 1989. - №5. – С. 33-36.
31. Ковська О.Н. Урок українського читання // Початкова школа. – 1995. – №9. – С. 28–30.
32. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод.посібник. – К.: Освіта, 2006. – 268 с.
33. Ґудзик І.П. Розвиток навички читання. – К.: Освіта,1993. – 95 с.
34. Методика читання у початкових класах: Посіб.для вчителя /О.Я.Савченко.- К.: Освіта, 2007.- 334 с.

     35.Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі /

           Автори-упорядники: О. В. Лесіна, В. П. Телячук. — Х.: Вид. група

         «Основа»: «Тріада+», 2007. — 112 с. — (Серія «Педагогічні інновації.

            Майстерня»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  1

Типові прийоми фантазування (ТПФ) створені Г.С. Альтшуллером у70-х ро-ках  ХХ ст. для активізації розумової діяльності людей, які займалися винахідництвом.

В основі ТПФ лежать розумові операції уявлення об’єктів за допомогою ігнорування  фундаментальних законів природи. Основним механізмом ТПФ є доведення  до крайності проявлення якої-небудь ознаки або повне її знищення.

Типові прийоми фантазування

•Прийом «Збільшення — зменшення».

•Прийом «Ділення — об’єднання».

•Прийом «Перетворення ознак часу».

•Прийом «Оживлення — скам’яніння»

•Прийом «Спеціалізація — універсалізація».

•Прийом «Навпаки».

1.Прийом«Збільшення—зменшення»

Суть прийому «збільшення —  зменшення» полягає в зміні по спадній 

чи зростаючій будь-якої ознаки об’єкта в сторону збільшення чи зменшення.Наприклад: збільшення-зменшення ознаки розміру (Велетень — Ліліпут); збільшення-зменшення ознаки кількості (незлічима кількість солдат Урфіна Джуса чи один у цілому світі Маленький принц); збільшення-зменшення специфічної ознаки (чарівний голос Джельсоміно, що руйнує стіни через збільшення сили звуку).

Технологія проведення тренінгу

1.Запропонувати дітям обрати об’єкт (наприклад: стіл).

2.Перелічити ознаки обраного  об’єкта (стіл має розмір, частини,  місце, колір та ін.).

3.Запросити Чарівника Збільшення  Розміру (Зменшення Розміру) за бажанням дітей.

Провести перетворення розміру  об’єкта у бік збільшення чи зменшення. Обговорити практичне застосування отриманого об’єкта. (Наприклад: Чарівник Збільшення Розміру торкнувся столу. Що з ним стало? Навіщо нам у класі непомірно величезний стіл?)

4.Провести перетворення частини  об’єкта за розміром. Обговорити

проблемну ситуацію. (Наприклад: Чарівник Збільшення Розміру торкнувся ніжки (підсистеми) столу. Що відбудеться? Як людині використовувати стіл із величезною ніжкою?) Гумористична спрямованість  обговорення і розв’язання ситуацій.

5.Провести перетворення місця існування (функціонування) об’єкта

за розміром. Обговорити проблемну  ситуацію. (Наприклад: Чарівник

Збільшення Розміру торкнувся  приміщення, де зазвичай стоять столи. Як дітям дістатися своїх столів, якщо кімната стала величезною й  до дверей у класну кімнату до обіду не дійти?)

6.Провести перетворення ознаки  об’єкта чи її значення за  ступенем 

виразності кольору. Обговорити проблемну  ситуацію. (Наприклад: Чарівник Знебарвлення торкнувся столу. Що відбудеться, якщо поступово стіл стане прозорим? Гра «Добре — погано».)

7.Організувати продуктивну діяльність  дітей у різних варіантах та  різними засобами:

•складання казки і запис  її змісту за допомогою схем;

•розв’язання проблемних ситуацій та їхнє моделювання;

•малювання, ліплення, аплікація за темою уроку.

2. Прийом «ділення—об’єднання»

Даний прийом призначений для фантастичного  перетворення з позиції ділення  й комбінування у будь-якому варіанті об’єктів чи їхніх частин. Основний принцип дії Чарівника Ділення, який усе ділить, і Чарівника Об’єднання, який усе поєднує,— відсутність будь-яких правил, нелогічність ділення і комбінування.

За діями Чарівника Ділення  завжди настають фантастичні перетворення, зроблені Чарівником Об’єднання, і  навпаки. Діти самостійно повинні здогадатися й пояснити чарівні перетворення з погляду практичного застосування.

Технологія проведення тренінгу

1.Запропонувати дітям обрати  об’єкт навколишнього світу,  визначити його складові і  місце, де він мешкає. (Наприклад:  у птаха є тулуб, голова, крила,  хвіст, лапи, тощо; птах є частиною тваринного світу, а тваринний світ — частина живої природи і т.ін. Зробити висновок про те, що усе у світі складається із частин.)

2.Запросити Чарівника Ділення,  який ділить об’єкт на складові. (Наприклад: Чарівник Ділення  доторкнувся до машини. Розповісти, що

З нею відбулося (вона розпалася на частини: кузов, кабіну, колеса,

тощо). Якщо Чарівник Ділення доторкнеться до якоїсь частини,

наприклад, до колеса, то з’ясувати, що з ним відбудеться. Частина 

теж розділиться на складові: шину, обід, диск і т.д. Чарівник Ділення

доторкнувся до місця функціонування машини — дороги. Що з нею 

відбулося? Автомобільна дорога стала  поділятися на дорожнє покриття, бордюри і т.д.).

3.Увести Чарівника Об’єднання, який поєднує все в довільній  послідовності. Обговорити практичне застосування отриманого об’єкта. (Наприклад: Чарівник Об’єднання торкнувся машини і дерева. Що відбудеться? Вони об’єднаються: машина може бути зроблена здерева і т. д.)

         4.Організувати продуктивну діяльність за підсумками обговорення:

•придумати казку із Чарівником Ділення — Об’єднання, записати сюжет за допомогою схем;

•придумати незвичну тварину, запросивши Чарівника Ділення -Об’єднання;

•ліплення, малювання, аплікація об’єктів за типом фоторобота.

3. Прийом «оживлення—скам’яніння»

При впливі Чарівника Оживлення  неживе стає живим і рухливим, живі організми стають більш динамічними.

При впливі Чарівника Скам’яніння  живе стає нерухомим, а неживе —  абсолютно статичним.

Використання прийомів оживлення  — скам’яніння дозволяє змінювати об’єкт, його частини чи місце, де він живе за ознакою динамічності або статичності.

Технологія проведення тренінгу

1.Бесіда з дітьми про розподіл  світу на динамічні і статичні  системи.

2.Запрошення Чарівника Оживлення,  який може нерухоме змусити  рухатися, у рухливого — збільшити швидкість руху. Перетворення об’єкта,

його частини або місця знаходження.

3.Запрошення Чарівника Скам’яніння,  який рухливе перетворює в  нерухоме, а нерухоме завжди залишає  на місці. Перетворення об’єкта, 

його частини, або місця знаходження.

4.Розв’язання ситуативних задач,  які виникли в процесі дій  цих двох 

чарівників.

5.Схематизація проблемних ситуацій  і варіантів виходу з них.

4. Гра «Що було б,  якби…»

    У відому ситуацію або казку введено неймовірну подію або персонаж . Це сприяє розвиткові не тільки комбінаторного мислення, а й потребує аналізу ситуації та синтезу нових сюжетів.

5. Прийом «А що було  потім?»

Спочатку слід проаналізувати зміст  казки. Далі поставити запитання. Наприклад: «Як ви гадаєте, що було потім із Лисицею і Журавлем із казки «Лисиця та Журавель», після того, як вони посварилися.»

 

 

 

ДОДАТОК 2

Урок розвитку зв’язного мовлення

2 клас

Тема: Складання казки за початком

Мета. Формувати компетенцію вміння вчитися: повторити будову тексту,  вчити складати продовження казки за початком, підбирати заголовок, вміння інсценізувати її. Розвивати  діалогічне мовлення,  мислення, уяву, фантазію, вміння злагоджено працювати в парах, групах; поповнювати словниковий запас, поглиблювати знання з кольорознавства(соціальна компетенція). Виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги, дружби.

Обладнання: презентація, ілюстрації, картки, запис п’єси П.І.Чайковського “Хвороба ляльки”, портрет композитора, уривки з дитячих пісень для фікультхвилинки, роздатковий матеріал для парної і групової роботи, малюнки для складання мультфільму, палітри з різними відтінками кольорів

Хід уроку

І. Організаційний момент

Психологічний настрій

У нас сьогодні ніби свято,

Гостей зібралося багато.

Ану ж назад ви подивіться,

І веселенько посміхніться,

Привітайтеся. (Добрий день!)

А тепер поверніться, підтягніться,

Одне одному і мені теж усміхніться.

Тепер за парти тихо всі сідайте,

         Урок розпочинаємо з вами

ІІ. Повідомлення теми, завдань  заняття. Мотивація навчальної діяльності

• Чи є у вас мрії?
• Яким би кольором ви її зобразили? (папірець на парті). Поясніть свій вибір (мрії добрі, світлі).
• Чи буває так, що ваші мрії збуваються?
• Хто допомогає здійснюватися вашим мріям?

- Сьогодні на уроці ми будемо  вчитись складати казку, інсценізувати  її, створювати за нею мультфільм, підбираючи вдало кольори для ілюстрацій та  дізнаємося, як можна здійснювати мрії.

- Чого чекаєте від уроку?

ІІІ. Колективна підготовча робота

1. Повторення будови  твору

-  Ми з вами спробуємо скласти  казку на уроці.

• Скажіть, казка є текстом?
• З яких частин складається текст?
• Про що говориться у зачині, основній частині,  кінцівці?
• Отже, у казки  також є зачин, основна частина і кінцівка

2. Слухання музичного  твору (П.І.Чайковський “Хвороба ляльки”)

• Послухайте  уривок з музичного твору і скажіть, який настрій він у вас викликає? Чому так?
• Яку б назву ви йому підібрали?
• Автор цієї музики російський композитор Петро Ілліч Чайковський. Це  п'єса «Хвороба ляльки» відображає невеселий настрій маленької дівчинки, засмученої, бо захворіла її улюблена лялька. І хоч це гра, музика передає цю подію серйозно, так, ніби вона сталася у справжньому житті.