Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2013 в 18:20, курсовая работа

Описание работы

Кожен казковий твір викликає в дитини певні емоції (радість, сум, ненависть, обурення, переживання, біль). Це не просто здатність людини передати ці відчуття, а здатність казки викликати ці почуття. Читаючи казку, дитина входить у фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя. І сприймає це все по-справжньому.
Без казки неможна уявити дитинство. Саме вона наближає до дитини навчально-виховний процес.
Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою в учнів істотно покращується мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо.

Содержание работы

ВСТУ 2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ.

1.1.Значення казки у літературному розвитку молодших школярів. 5

1.2.Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою. 11

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ ЯК ЛІТЕРАТУРНОГО ЖАНРУДЛЯ РОЗВИТКУ УЯВИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.
2.1.Дійсний стан сформованості творчої уяви молодших школярів . 18
2.2. Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви. 21
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30

Файлы: 1 файл

ПЛАН.doc

— 362.50 Кб (Скачать файл)

3. Читання зачину казки  учнями (на картках)

- Про кого складатимемо казку?

Якось одного зимового ранку  зайченя Вухань не пішло до Лісової  школи, бо захворіло.  Довгими стали для нього години, проведені в ліжку. Сумними оченятами дивилось маля на пролітаючий сніжок за вікном і мріяло…

- Чи підходить прослуханий вами  музичний твір за характером  до того, що ви прочитали у  зачині? Поясніть.

  • Як ви гадаєте, про що мріяв зайчик?
  • Що могло статися потім?
  • Чи здійснилася його мрія?

ІV. Формування умінь і навичок

Складання основної частини

  1. Робота в парах, групах (“2, 4, всі разом”)
    • Робота в парах (підібрати слова-назви ознак до слів-відгадок до загадок, показати його мімікою,  жестами )

Буркотливий, вайлуватий

Ходить лісом дід кошлатий:

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і малину (Ведмідь)

 Я маленький та вухатий,

  Попелястий, волохатий,

  Як тікаю – я стрибаю,

  Та ще й куций хвостик маю. (Зайчик)

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі – намистинки (Їжак)

         З гілки  на гілку прудко стрибаю,

         Шишки й  горішки скрізь підбираю. (Білка) 

  • Які слова допомогли вам відгадати загадки?
  • На які ознаки вони вказують?
  • Яке ім’я можна дати звірку, використовуючи ці ознаки?
  • Як ще називають білочку? (вивірка)

(Топтунчик, Мишко,  Бурмило, Ведмедько, Буркотько, Кошлатько;

Побігайчик, Куцохвостик, Вухань, Сірячок, Русачок, Пострибайко;

Колько, Клубочок,

Непосида, Вивірка, Руденька, Пустунка)

Фізкультхвилинка(показують рухи звірят під музику)

    • Робота в четвірках (Складання речень із словосполучень)

І група – самостійно;

Пустунка білочка принесла зайчику гриби і горішки.

  • Їж горішки, вони силу дають. Одужуй та в сніжки гуляти виходь!

Незабаром у хатинку постукав їжачок Колько.

  • Не сумуй, я тобі вітамінчики приніс.

Та й покотився далі.

Топтунчик Мишко приніс горщик меду.

Лікуйся медком липовим  – хворобу, як рукою зніме.

ІІ група – скласти речення  із слів (деформований текст)

    • зайчику,  Білочка, принесла, руденька, і,  гриби, горішки
    • Приніс, груші, Їжачок Колько, і яблука
    • медом, пригостив , Ведмедик Топтунчик, липовим
    • Робота в групах (складання основної частини)

ІІІ група – доповнити речення, використовуючи слова із довідки:

Пустунка …  принесла зайчику … .

Їжачок … приніс … .

Ведмедик … медом  липовим … .

Слова для  довідки: соковиті яблучка, Топтунчик, білочка, Колько, смачні горішки, пригостив.

2. Колективна робота (складання  кінцівки)

- Чи одужав Вухань?

- Що сталося з Вуханем після  того, як його відвідали друзі?

Зрадів Вухань, що друзі  про нього не забули. Ретельно дотримувався їхніх порад і одужав.

- Чи здійснилася мрія зайчика?  Хто йому у цьому допоміг?

Виявляється, що друзі  допогли здійснитися його мрії.

- Чи є зв’язок у складеній казці між зачином, основною частиною і кінцівкою?

- Як би ви її назвали? (“Про що мріяв Вухань”, “Мрії збуваються”)

3. Робота з прислів’ями

- Які із запропонованих прислів’їв підходять до змісту казки?

Поясніть свій вибір.

  • Вірний приятель - то найбільший скарб.
  • Людина без друзів - що дерево без коріння.
  • Не дарунок дорогий, а дорога любов.
  • Друзі пізнаються в біді

- Чи може це прислів’я бути заголовком казки?

4. Складання мультфільму  до казки

- Розмістіть ілюстрації в певній  послідовності. Поясніть.

- Чого не вистачає ілюстраціям?

5. Повторення відомостей  з кольорознавства

- Колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі чи смутку. Заспокійливо діють на нас  зелений, блакитний, синій, а збуджують – пурпуровий, червоний, оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку, емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм потребує віддачі енергії, людина обирає яскраві, світлі тони.

- Якими кольорами ви б розфарбували  кожну ілюстрацію? Чому?

- Які б фарби змішали, щоб отримати відтінки кольорів?

-  Мелодію, яку ми слухали  на початку уроку, до якого  кадру включимо?

- Яку б за характером мелодію  ви б поставили на кінець  казки? Чому?

6. Інсценізація казки (автор, звірята)

- Назвіть героїв нашої казки.  Зараз ми спробуємо її проінсценізувати. В казку можна вставити діалог між героями.

Якось одного зимового ранку  зайченя Вухань не пішло до Лісової  школи, бо захворіло.  Довгими стали  для нього години, проведені в  ліжку. Сумними оченятами дивилось маля на пролітаючий сніжок за вікном і мріяло про те, як він стрибатиме по сніжку і гратиметься у сніжки зі своїми друзями. Та це були тільки мрії…

Раптом у двері хтось  постукав. Це пустунка-білочка, дізнавшись про його хворобу,  прибігла до Вуханя. Непосида принесла зайчику гриби і горішки.

  • Їж горішки, вони силу дають. Одужуй та в сніжки гуляти виходь!

Незабаром у хатинку  постукав їжачок Колько.

  • Не сумуй, я тобі вітамінчики приніс.

Та й покотився далі.

Топтунчик Мишко приніс горщик меду.

  • Лікуйся медком липовим – хворобу, як рукою зніме.

Зрадів Вухань, що друзі про нього не забули. Ретельно дотримувався їхніх порад і одужав.

Скільки було радості  у звірят, коли Вухань прискакав  до них на галявину! Весело вони грали  в сніжки та ліпили Снігову бабу. Зрозуміло  тоді зайченя, що мрії збуваються, якщо поряд справжні друзі.

V. Підсумок уроку

- Чи сподобалася вам казка?  Чого вона нас учить?

Прийом”Незакінчене речення”: Я зрозумів(зрозуміла), що…

- Чи справдились ваші сподівання, які ви озвучили на початку  уроку?

- Бажаю вам, щоб ваші мрії  збувалися.  Пам’ятайте, що ми в змозі здійснити мрію близької і рідної нам людини, а для цього потрібно бути уважними, турботливими. Складена на уроці вами казка є цьому прикладом.

 

4 клас

Урок позакласного читання з елементами розвитку зв’язного мовлення

    ТЕМА.  ВИДИ  КАЗОК. СКЛАДАННЯ КАЗОК ЗА ОПОРНОЮ СХЕМОЮ.             

МЕТА.   ДАТИ УЧНЯМ УЯВЛЕННЯ ПРОТЕ,ЩО КАЗКИ БУВАЮТЬ НАРОДНИМИ ТА АВТОРСЬКИМИ, ДІЛЯТЬСЯ НА: КАЗКИ ПРО ТВАРИН,ПОБУТОВІ ТА ЧАРІВНІ . ВЧИТИ ПРАКТИЧНО РОЗРІЗНЯТИ КАЗКИ ЗА ЖАНРАМИ; ПРАКТИЧНО ОЗНАЙОМИТИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ БУДОВИ КАЗКИ. 

ОБЛАДНАННЯ:ВИСТАВКА МАЛЮНКІВ І КНИЖОК ІЗ КАЗКАМИ РІЗНИХ НАРОДІВ СВІТУ ТА АВТОРСЬКИМИ, КОМП’ЮТЕРНИЙ ПРОЕКТ.

ХІД УРОКУ

  1. Оголошення теми уроку.
  • Добрий день. Сьогодні у нас цікава і незвичайна тема уроку. Ми будемо грати у казку, ознайомимося з видами казок і створимо свою власну казку за опорною схемою.

2.Розповідь вчителя з елементами бесіди ( презентація проекту).

- Давайте поміркуємо, чим схожі всі казки? Що у них спільного?..

КАЗКА – це художній твір, в якому обов’язково є щось чарівне, незвичайне, нереальне, фантастичне …

-А тепер поміркуємо,чим казки відрізняються одна від одної? Фольклористи поділяють їх на дві групи, які саме визначте самостійно.

-Вірно, казки поділяються на народні та авторські.

  - Хто допоможе мені розділити книжки з нашої виставки  за цими видами?..

-Отже, казки поділяються на народні та авторські.

НАРОДНІ  казки створив народ, вони часто існують у кількох варіантах, мова їх близька до народної.

АВТОРСЬКІ – це одноваріантні  літературні казки, для них характерні чистота мовлення, стилістика, тематика.

НАПРИКЛАД, «Малюк та Карлсон « Астрід Ліндгрен.

-А тепер ви назвіть свою улюблену казку і визначте її вид.

3. Дослідження

-Тепер спробуємо визначати жанри казок, провівши невелике дослідження. Я буду брати книжки та об’єднувати їх у групи, а ви спробуєте визначити, що спільного в цих казках …

Учні визначають,що перша група книжок розповідає про тварин, друга – про чарівні перетворення, а третя – про побут людей.

-Отже, за жанрами казки бувають:

-КАЗКИ ПРО ТВАРИН;

-ПОБУТОВІ КАЗКИ,в них описується побут та життя людей;

-ЧАРІВНІ, в них відбуваються різні перетворення, чудеса;

-НАУКОВІ у казковій формі розповідають про наукові факти і поняття;

-ДОКУЧНІ (НЕСКІНЧЕНІ), в них постійно повторюється якийсь факт або подія.

4.Закріплення вивченого

-Ітак,спробуйте згадати, що ми вивчили сьогодні на уроці за допомогою цієї схеми:

КАЗКИ

 

АВТОРСЬКІ                                  НАРОДНІ

 

                               -ПРО ТВАРИН;

-ПОБУТОВІ;

-ЧАРІВНІ;

          -НАУКОВІ;

-НЕСКІНЧЕНІ.

 

 

3.Читання учнями власних казок.

- Ваші однокласники прочитають вам казки, які склали самі, а ви спробуєте визначити їх жанри …

4. Творча робота учнів.

-А тепер ви покажете свої вміння і спробуєте скласти свою казку за схемою. У вас буде три групи (по рядам ). Кожна група за допомогою жеребкування отримає схему і за десять хвилин спробує скласти казку.

 

  • СНІЖИНКА ---ДІВЧИНКА ---КРАПЛИНКА
  • КОШЕНЯ---ЦУЦЕНЯ---ЛІС---ЗАЙЧИК
  • ДІВЧИНКА---ЧАРІВНА ПАЛИЧКА---ДОБРО

5. Презентація власних робіт.

6.Підсумок уроку.

-Підсумок уроку ми проведемо за допомогою бліц-опитування.

1. З якої казки прийшли ці герої?

  • Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці до неї онука несла.         «Червона Шапочка « Шарль Перро

  • До школи прямує хлопчак дерев’яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.    «Пригоди Буратіно» О. Толстой

  • Сидить дівчина в корзині на ведмежій дужій спині.

А чому ж вона сховалась,до ведмедя так прижалась?  «Маша та ведмідь»

  • Він веселий та незлобний цей хороший дивачок.

З ним господар хлопчик Робін

І товариш П’ятачок. «Пригоди Вінні-Пуха»

  1. Назвіть авторів цих казок.
  • ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК АБО ПРИГОДИ БУРАТІНО;
  • КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА;
  • НЕЗНАЙКО ТА ЙОГО ДРУЗІ;
  • МАУГЛІ;
  • ПРИГОДИ ЦИБУЛІНО;
  • ПОПЕЛЮШКА;
  • СНІГОВА КОРОЛЕВА.

7. Домашнє завдання:виберіть будь-яку казку і придумайте  до неї нову кінцівку на наступний урок позакласного читання.

 

Тема: Складання казки з деформованого тексту

Мета:

  • розвивати мислення, зв’язне мовлення, уяву дітей, фантазію;
  • вчити встановлювати послідовність подій в тексті, поліпшувати вміння працювати в парі, вчити працювати в групі.
  • Формувати комунікативну компетентність, виховувати бережливе ставлення до природи, уміння бачити її красу.

Обладнання:   портрет В. Сухомлинського, комплект картин «Перші весняні квіти», дидактичні картки-тексти про весняні квіти, ксерокопія весняних квітів у чорно-білому виконанні, касета з музичними творами (флейта), мультимедійна підборка «Весняні квіти в природі», плакат «Відгадай квітку»;

Хід уроку

І. Організаційний момент

- Школа юних письменників запрошує  вас сьогодні на святкове заняття.  А щоб праця наша була радісною  і успішною, то прошу кожного  з вас:

Активним і уважним  будь, 
про кмітливість не забудь. 
Розум фантазію прояви 
Міркуй, спостерігай, твори.

- Вчителем буде Василь Сухомлинський.  А що це за людина?

- Це незвичайний вчитель. Часто  він проводив уроки в лісі, в полі, біля річки. Чи хотіли  б ви зараз опинитись на  весняній квітковій лісовій галявині?

- Давайте підготуємося до відвідування  лісової галявини. В природі треба  бути спостережливою, уважною і  знаючою людиною.

ІІ. Робота над складанням зв’язного висловлювання про  квіти

Информация о работе Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви