Методика ознайомлення дітей з прислів'ями та приказками

На заняттях доцільно використовувати вірші, в яких яскраво виявляєть-ся значення фразеологічного виразу:

Наказала мені мама: — Тримай язик за зубами… Але ж всі те добре знають: В мене зубки випадають. То хіба ж я можу, мамо, Тримати язик за зубами.

Процес ознайомлення дітей зі значенням фразеологізмів, значенням прислів’їв і приказок розпочинається в дошкільному віці, тому діти відчувають багато труднощів. Отже, вихователь має пам’ятати: кількість і якість засвоєних дитиною образних висловів зумовлюються доречністю їх вживання, оскільки дитині ці вирази стають зрозумілими із самої ситуації, в якій було вжито складне слово чи вислів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Навчання дітей зв'язної мови має велике значення для їхнього всебіч-ного розвитку і виховання. Розмови, розповіді, перекази художніх, ідейних за змістом творів впливають на моральне виховання дітей, виховують дисциплінованість, товариськість, стриманість тощо. Одночасно формуються творчі вміння дітей, розвиваються естетичні сприймання, виховується виразність мови. Все це має значення в зв'язку з підготовкою дітей до школи.

У процесі роботи з художньою літературою вихователь використовує малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки, примовлянки, фразеологізми, загадки тощо. Частіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору.

Крім такого фрагментарного використання фольклорних творів можна запропонувати спеціальні заняття з ознайомлення із фольклорною спадщи-ною і, зокрема, малими її формами: прислів'ями, приказками, загадками, колисковими, забавлянками, скоромовками.

Такі заняття планують раз у квартал для всіх вікових груп. Вони не мають чіткої структури. Заняття складається з кількох частин, кожна з яких присвячена певному жанру. Наприклад, структура заняття в середній групі містить три частини: 1 — загадки, 2 — чистомовки, 3 — колискові.

Спочатку в дітей формують уявлення про призначення кожного жанру, його мовленнєві, композиційні особливості, вчать розуміти художньо-образну основу тексту. На занятті використовують різноманітні методичні прийоми: художній аналіз словосполучень, текстів, лексичні вправи на матеріалі загадок, пояснення значення та етимології образних висловів, творчі розповіді за прислів'ями, скоромовками, театралізовані ігри тощо.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Аматьєва О.П. Методика навчання виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.   13.00.02   “Теорія   та   методика   навчання   (російська мова)” / О.П.Аматьєва. – Одеса, 2008. – 24 с.
2. Артемов В.А. Языковая культура речи /  В.А.Артемов. – М.: Знание, 1961. – 142 c.
3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення / Н.Д.Бабич. – Львів: Світ, 1990.
4. Баранник Д.Х. Усне монологічне мовлення: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. філолог. наук / Д.Х.Баранник. – К., 1969.
5. Богуш А. Мовленнєвий   компонент  дошкільної  освіти  / А.Богуш. -Одеса: Ярослав, 2004. – 175 с.
6. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика. – К.: Вища шк., 2007. – 542 с.
7. Богуш А. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищ. навч. закладів факультетів дошкільної освіти / Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. – К.: Видавничий Дім “Слово”, 2006. – 304 с.
8. Богуш А.М. Мова дітей: Посібник для дошкільнят та соціальних педагогів /  Під заг. ред. С.Чередниченко.  –  К.: Кобза, 2003.
9. Гавриш Н.   Художньому   слову – гідне   місце  в   освітньому просторі / Н.Гавриш // Дошкільне виховання. – 2006. – № 3. – С. 15.
10. Гончаренко А. Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей // Дошкільне виховання.  –  2012. –  №7. – С.22-23.
11. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей / за наук. ред. К.Л.Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2000. – 268 с.
12. Дронова О. Дошкільник у світі краси: як сприймають, розуміють і пояснюють красу діти 5–6 років / О.Дронова // Дитина-педагог: сучасний погляд: монографія / за заг. ред. Н.Гавриш. – Луганськ: Альма-матер, 2010. – С. 277 – 325.
13. Жильцова О.Л. Виховання правильної звуковимови у дітей старшого дошкільного віку / Жильцова О.Л. – К.: Радянська школа, 1991. – 160 с.
14. Калмикова Л. Теоретичні основи і шляхи вдосконалення підготовки дітей до школи / Л.Калмикова // Дошкільне виховання. – 2009. – № 12. – С. 12–15.
15. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г.С.Костюк. – К.: Знання, 1963. – 80 с.
16. Крутій К. Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект і здібності. – Запоріжжя:  ЛІПС, 1999.
17. Крутій К.Л. Освітній простір дошкільного навчального закладу: [монографія] / Крутій К.Л. – Частина перша. Концепції, проектування, технології створення. – Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2009. – С. 23–27.
18. Курінна С. Особливості сприймання та розуміння гумору дітьми дошкіль-ного віку / С.Курінна // Дитина-педагог: сучасний погляд: монографія   /  за   заг.ред.   Н.Гавриш. – Луганськ: Альма-матер, 2010. – С. 143 – 156.
19. Лещенко О.М. Художня література як засіб морального виховання дітей дошкільного віку / О.М.Лещенко. – К.: Рад. школа, 1961. – 68 с.
20. Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дошкільного віку / Н.І.Лу-цан. – Одеса: ПНЦ АПН України, 2005.
21. Максименко С.Д. Загальна психологія: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / С.Д.Максименко. – [3-тє вид., перероб. і допов.]. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.
22. Про використання художньої літератури у виховній роботі з дітьми в дитячому садку / [укл. Т.І.Житнікова, Н.О.Красіна]. – К.: Рад. школа, 1991. – 27 с.
23. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія: Навч. посібник для студентів філол. ф-тів ун-тів. / Тоцька Н.І. – К.: Вища школа, 2001. – 243 с.
24. Український педагогічний словник / [укл. С.Гончаренко]. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
25. Федорович Л.О. Підготовка дітей до навчання: сучасний підхід / Л.О.Фе-дорович // Зб. наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. – Вип. 1. – Полтава, 2001. – С. 66–71.
26. Шапар В.П. Психологічний тлумачний словник / В.Б.Шапар. – Х.: Прапор, 2004. – 640 с.
27. Швалб Ю.М. Возрастная психология: учебное пособие / Ю.М.Швалб, И.Ф.Муханова. – Донецк: Норд-Пресс, 2005. – 305 с.
28. Эльконин Д.Б. Психология игры / Д.Б. Эльконин. – М. : ВЛАДОС, 1999. – 360 с.

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

по ознайомленню дітей з малими фольклорними жанрами

(прислів’ями та приказками)

на тему: «У наші дружбі – наша сила»

(старший дошкільний  вік)

 

Мета: дати дітям поняття про дружбу, її значення в житті людини; ознайомлювати дітей з прислів’ями та приказками нашого народу про дружбу, вчити порівнювати їх з прислів’ями інших народів, пояснювати їхню суть; розвивати мислення, пам'ять, увагу, вміння слухати і чути вихователя; виховувати дружелюбність, комунікативність, любов та повагу до народної творчості.

Обладнання: листи і фотокартки дітей з Англії, Франції, Німеччини.

 Попередня робота: вивчення з дітьми прислів’їв та приказок нашого народу про дружбу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

- З давніх-давен  в усіх народів  світу цінувалися добрі, злагоджені  стосунки між людьми. Було прийнято  допомагати один одному у складних  ситуаціях, ділитися, співчувати, турбуватися  не тільки про себе, а й про інших. Гарні,  дружні відносини між людьми завжди шанувалися, про них народ складав багато віршів, пісень, а особливо прислів’їв та приказок.  Прислів’я та приказки про дружбу наголошують, щоб мати вірного друга, треба самому бути вірним другом.

-  Діти, як ви гадаєте, що таке  дружба?  Чи маєте ви друзів? Яким повинен бути справжній  друг? Чи можна прожити без  друзів? Чому? (відпові-ді дітей.)

-  Пригадайте будь-ласка, які  ви знаєте прислів’я та приказки  нашого народу про дружбу? (Без  вірного друга велика туга. Друзі пізнаються в біді.  Нових друзів май, старих не забувай.)

-  Давайте спробуємо їх пояснити (вихователь разом з дітьми  пояснюють названі прислів’я  та приказки.)

-  Справжню вірну дружбу цінували  всюди.  І от сьогодні до  нас з вами прийшли листи від діток з різних куточків світу, які хочуть познайомити нас з прислів’ями та приказками про дружбу, які склав їхній народ, а також дуже хочуть потоваришувати з вами.

-  Ось перший лист від Марка  з Англії, він навіть вислав  вам свою фотокартку (вихователь показує фотокартку).

Хлопчик пише: «Любі діти, пише вам Марк з Англії, мені 5 років, я ходжу в дитячий садок. Сам я писати не вмію, тому мені допомагає мама. Я дуже дружелюбний, маю багато друзів і дуже хочу потоваришувати з вами.

В Англії здавна цінують справжню дружбу і я хочу познайомити вас з прислів’ям, яке склав мій народ: «У нашій дружбі - наша сила», вдумайтесь в його зміст і з допомогою свого вихователя спробуйте пояснити.

Буду радий з вами подружитися. Марк.» (Вихователь разом з дітьми пояснюють суть прислів’я, обговорюють лист.)

-  Наступний лист нам прислав  Жан з Франції (вихователь демонструє фото)

 Жан теж ще ходить в садочок, лист йому допомагала писати старша сестричка.

Він прислав нам ось яке прислів’я про дружбу: «Краще жити без грошей, ніж без друзів». (Вихователь з дітьми пояснюють суть прислів’я, знаходять українські аналоги).

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

• Ще один лист ми отримали від Лаури з Німеччини (вихователь показує фото). Дівчинці 5 років, вона ходить в садочок. Лаура хоче нас познайомити з таким прислів’ям свого народу: «В біді сотня друзів важить дуже мало».(Аналіз прислів’я.)
• Отже, малята, ми з вами вивчили прислів’я та приказки про дружбу, які склав наш народ, а також познайомилися з прислів’ями, які нам прислали діти з різних країн. Яких саме? (відповіді дітей). Чим схожі ці прислів’я? Яке вам сподобалося найбільше? Яке українське прислів’я ви б хотіли відправити нашим новим іноземним друзям?

 Діти разом з вихователем  добирають прислів’я, фотокартки  своєї групи і складають в конверти для відправки новим іноземним друзям.

 

 

Додаток Б

Самостійне складання казки на тему та за планом вихователя

( для дітей старшої  групи)

Мета. Вчити дітей самостійно складати казки на тему за планом вихователя. Збагачувати словник приказками (зачин) та кінцівками, образни-ми виразами. Вчити дітей використовувати в реченні порівняння, слова «наче», «немов», «мов».

Обладнання. Зачин та кінцівки до казок, загадки про звірів героїв казки, іграшкові звірі.

ХІД ЗАНЯТТЯ

-    Діти, які казки ви  знаєте? Як починаються казки? Якими словами закінчуються?

• «Усяке в світі буває, про всяке й казка розповідає».
• «Чи правда, чи неправда, було, чи не було, в казці мовиться…»
• «Одне око у Оленки спить, друге дивиться, одне вухо - спить, друге - слухає».
• «Це тільки приказка, казку слухай далі».
• «Вони жили-поживали, та й добра наживали».
• «Тут і казці кінець, а хто слухав молодець».
• «І я там був, мед пив, по бороді текло, а до рота не попало».

-  Діти, до нас  сьогодні прийшов  незвичайний гість… Ану здогадай-теся, хто це?

Грізний погляд, буйна грива, Дужий, спритний, гордівливий.

Заричить - усяк замовкає, бо він цар, це кожен знає.   ( Лев)

-    До  нас  прийшов  Лев,  а ще  його  називають  …   (Цар звірів). (іграшковий лев, що вдягається на руку).

Лев. Доброго ранку, діти! Я прийшов до вас із далеких країв. Чув я, що у вашому садку є добрі діти. Чи це правда? У мене велика біда, чи хочете мені допомогти? А чи будете чемними та уважними?

Я жив у гарному чарівному лісі. Усі звірі в нас дружили, а я в них був царем. Ми жили дружно, одні одним допомагали, завжди були веселі та щасливі.

Але одного разу сталася біда. Вона зачарувала ліс та усіх звірів. А мене прогнала з лісу. І тепер я ходжу по світі шукаю, хто б мені допоміг зняти чари злої відьми та повернутися додому. Діти, чи ви б хотіли мені допомогти? То ви готові?

Діти, я розповім вам, як можна зняти чари злої відьми. Вам потрібно самим скласти казку. Назва цієї казки - « Як звірі товаришували». Щоб знати, про яких звірів йдеться у казці, вам потрібно відгадати загадки.

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеликий сам на зріст.

                                                 (заєць)

В темнім лісі поживає,

довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться

А зовуть її … ( лисиця )

Влітку любить полювати,

 а узимку в лігві  поспати.

Як зачує він весну,

Прокидається від сну.

                                               (ведмідь)

Дуже довгі ноги маю,

Ледве їх переставляю.

Сам високий я на зріст.

Замість носа в мене хвіст.

                                                                                    (слон)

-   Героїв казки ми вже  маємо, назва казки - «Як звірі  товаришували». Діти, а тепер подумайте, як ми почнемо нашу казку?

 

План казки

1. Хто зі звірів дружив між  собою?

2. Який новий звір з’явився  у лісі?

3. Як друзі ставилися до дивного звіра?

4. Яка біда сталася в лісі?

5. Що зробив слон?

6. Як звірі потоваришували?

7. Як закінчується казка?  

(Діти з допомогою  вихователя складають казку).

Не за горами, не за борами був собі чарівний ліс. І жили в тому лісі різні звірі. Але з них лише троє були справжніми друзями - це заєць, лисиця та ведмідь. Вони були великими друзями, всюди ходили разом. Вони були дуже кумедними, і все їм було цікаво.

Одного разу друзі побачили у своєму лісі чужого великого звіра. Він здався всім кумедним і смішним. Сам він був величезний, мов гора, вуха у нього наче два величезні крила, а ніс довгий немов труба. Ніхто з ним не хотів знатися. Всі з нього насміхалися.

Одного дня сталася біда. У лісі почалася пожежа. Усі звірі утікали. Бідолашні мусили залишати свої домівки. Лише слон не тікав. Він немов ожив, бо чимдуж побіг до річки опустив свій хобот у воду та й почав її набирати. Потім швиденько, наче швидкий скакун, побіг до вогню. І так бігав то до води, то до вогню. Це побачили зайчик, лисиця та ведмідь. Вони дуже здивувались, побачивши дивного звіра, який, мов пожежний,   гасить   вогонь. А за кілька хвилин й собі побігли за відрами та давай носити воду й гасити вогонь. Ось так звірі дружно загасили вогонь та врятували ліс і звіряток. Усі були втомлені, але щасливі.

Лисичка підійшла до слона та й запитала, хто він і звідки. Слон відповів їм, що він її далеких країв. Мисливці вбили його родину, лише йому одному вдалося врятуватися йому довелося тікати, і він забрів до їхнього лісу й тут оселився. Тільки, каже слон: «Мені дуже сумно, бо не маю тут жодного друга. Ніхто не хоче зі мною дружити». А лисичка каже йому: « Ми хочемо з тобою дружити і щоб ти був нашим другом».

З того часу вони дійсно стали друзями, і вже їх четверо гралося, танцювало, ходило на прогулянки та на полювання.

Тут і казці кінець, хто трудився молодець!

Лев (звертається до дітей). Діти, дуже дякую. Гарна вийшла у вас казка. А головне, ви зняли чари злої відьми. Чари зникли, і я можу поверну-тися додому. Дуже дякую вам, діти. Я розповім про вас усім нашим звірятам. Прижайте до нас у гості. До побачення.

(За бажанням інсценування  казки за участі дітей).

Підсумок заняття.

 

 

 

 

 

Додаток В

ЦІКАВИНКИ

Приказки й афоризми про здоров’я

• Було б здоров’я, а щастя знайдеться.
• Багатство — ніщо без здоров’я.
• Багато спати — добра не знати.
• Бережи воду біля джерела.
• Без здоров’я ніщо чоловікові не миле.
• Будь-яка надмірність шкодить.
• Бути здоровим і мудрим  — два блага в житті.
• Вартість здоров’я знає лиш той, хто його втратив.
• Великий кусень горло дере.
• Від радості й старі молодіють.
• Від помірної їжі — сила, від надмірної — могила.
• Від гніву старієш, від сміху — молодієш.
• В їжі й коханні пересичення небезпечне.
• Все можна купити, крім здоров’я.
• Всі ми, коли здорові, легко даємо поради хворим.
• Гарний настрій — половина здоров’я.
• Голод — найкращий кухар.
• Голод — найкраща приправа до страви.
• Дієта — перший лікар.
• Дієта коштує ланцета.
• Живи, як треба, — і лікаря не треба.
• Заздрість і ревнощі вкорочують життя.
• За бідним столом безпечніше їсти.
• Здорові діти — щасливі батьки.
• Здоровий хворого не розуміє.
• Здорові батьки — запорука здоров’я дітей.
• Здоров’я за гроші не купиш.
• Здоров’я від золота дорожче.
• Здоров’я — це ще не все, але якщо немає здоров’я, то це все нічого не варте.
• З курми лягай — з півнями вставай.
• І старість — радість, якщо є здоров’я.
• Їж хліба вдосталь, а вина пий вміру.
• І літом, і зимою бережи живіт свій.
• Кип’ячена вода здоров’ю не зашкодить.
• Краще терпіти голод, ніж ковтати шкідливу їжу.
• Із сонцем вставатимеш — голоду не знатимеш.
• Їж упівсили, пий упівсили — проживеш до сотні літ.
• Здоров’я — це найцінніше, що є в людини.
• Хто здоровий, той багатий, а недужий — бідний.
• Якщо дитина бігає й грається, то їй здоров’я усміхається.
• Сміх — половина здоров’я.
• Природа — джерело здоров’я.
• Щаслива родина — джерело здоров’я.
• Де повітря, там і життя.
• Краще дихати свіжим повітрям, ніж пити ліки.
• Чисте повітря — ворог хвороб.
• Найбільше щастя у житті — здоров’я.
• Якщо день почнеш із зарядки, то буде у тебе все в порядку.
• Багато ходити — довго жити.
• Здоров’я сім’ї — здоров’я держави.
• Здоровий не знає, який він багатий.
• Тримай голову в холоді, ноги в теплі — проживеш довгий вік на землі.
• Доки здоров’я служить, то людина не тужить.
• Бережи одяг, поки новий, а здоров’я — поки молодий.
• Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
• Чиста вода — для хвороби біда.
• Глянь на вигляд і про здоров’я не питай.
• Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо.
• Іржа залізо їсть, а хвороба — чоловіка.
• Люди часто хворіють, берегтись не вміють.
• Весела думка — половина здоров’я.
• Здоров’я побажаєш — щастя зустрінеш.
• Хто праці не боїться, того хвороба сторониться.
• Менше хвилюєшся — довше проживеш.
• Без здоров’я та сили і світ немилий.
• Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.
• Сміх — здоров’я цілий міх.
• Хвороба з брудом у дружбі.
• Вмивайся — здоров’ю усміхайся.
• Поспівчував хворому — повернув йому половину здоров’я.
• Хто хвороб в собі шукає, той завжди їх безліч має.
• Хворому і мед гіркий.
• Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
• Хто здоровий, той ліків не потребує.
• Хворобу скоро дістати, та довго лікувати.
• Хворобу не треба кликати — сама прийде.
• Хвороба не пушить, а сушить.
• Тому не треба лягати, хто хоче хвороби збутися.
• Хвороба коли не виморить, то скривить.