Методика проведення інтегрованого уроку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Июля 2014 в 23:07, дипломная работа

Описание работы

На І етапі, коли систему професійно-технічної освіти представляли фабрично-заводські училища (ФЗУ) та професійні школи, в яких інтегрували навчальний матеріал у певній узагальненій формі, створювалися інтегровані курси, наприклад, фізики та хімії, геометрії та креслення тощо.
На ІІ етапі починається інтеграція на основі між предметних зв’язків, переважно між предметними та професійно-технічними знаннями (П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, О.Ф.Федоров та інші).

Содержание работы

ВСТУП 5- 8

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Інтеграційне навчання, реалізація інтегрованих зв'язків на уроці 9
Види та рівні інтеграції.
Реалізація інтегрованих зв'язків на уроці.
Основні шляхи встановлення зв'язків
1.2. Бінарний урок, як одна з форм інтеграції 11
1.2.1. Принципи бінарного уроку
1.2.2. План-схема бінарного уроку
1.2.3. Що дає бінарне навчання?

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 21
Методична розробка інтегрованого уроку спец технології
та виробничого навчання

ВИСНОВКИ 31
ЛІТЕРАТУРА 32

Файлы: 1 файл

випускна робота.doc

— 296.50 Кб (Скачать файл)

 

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

(м. Донецьк)

 

Кафедра МПН та НТВ

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

 

 

Методика проведення інтегрованого уроку

 

 

 

 

 

 

                                                                       Виконав: Плужник К.Л.

 

 

                                                                        Керівник:  __________

 

 

 

Донецьк – 2010 р.


 

 

 

Кафедра Методики професійного навчання та новітніх технологій виробництва

 

 

   Затверджую:

        Завідувач  кафедрою

    ___________  Сілаєва І.Є.

   “____”___________ ____ р.

 

 

ЗАВДАННЯ НА ВИПУСКНУ РОБОТУ

 

 

Слухач          Плужник Каріне Левонтіївна

(Прізвище, ім’я, по батькові)

 

Група                              З - I- 23 В

(Найменування групи, шифр)

 

Тема     Методика проведення інтегрованого уроку

 

Керівник роботи   __________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчена ступінь, звання)

 

 

 

Дата видачі завдання  19.01.10   Строк здачі роботи  26.03.10

 

Найменування розділів, які підлягають розробці

Строки виконання

 

1.  Вступ

01.02.10.

2.  Теоретична частина

22.02.10

3.  Практична частина    

15.03.10

4.  Висновок, література, додаток

22.03.10


 

 

 

Керівник роботи:    Підпис   Дата  19.01.10

 

 

Слухач:              Підпис   Дата  19.01.10

 

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ

У підсумковій випускній роботі автор спробував розкрити деякі аспекти теми «Методика проведення інтегрованого уроку». В роботі визначена актуальність проведення інтегрованих уроків, застосування цього методу для зв’язку виробничого навчання з теоретичним, шляхи реалізації інтегрованих зв’язків на уроці. Крім цього, розглянуто бінарний урок, як одна з форм інтеграції та представлена розробка інтегрованого уроку зі спец технології та виробничому навчанню.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З М І С Т

 

 

стор.

 

ВСТУП                    5- 8

 

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА         

 

    1. Інтеграційне навчання, реалізація інтегрованих зв'язків на уроці         9
      1. Види та рівні інтеграції.
      2. Реалізація інтегрованих зв'язків на уроці.
      3. Основні шляхи встановлення зв'язків

1.2. Бінарний урок, як одна з форм інтеграції                                          11                             

1.2.1. Принципи бінарного уроку      

1.2.2. План-схема бінарного уроку       

1.2.3. Що дає бінарне навчання?       

 

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА                                                                                  21

Методична розробка інтегрованого уроку спец технології

          та виробничого навчання

 

ВИСНОВКИ           31

ЛІТЕРАТУРА           32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історико-еволоюційний аналіз інтеграційних підходів у ПТО.

Історія інтеграції знань у професійній освіті структурується на декілька якісно різних етапів:

І етап (20 – 50-ті роки) – проблемно-комплексне навчання на між предметній основі (трудова школа);

ІІ етап (кінець 50-х – 70-ті роки) – між предметні зв’язки;

ІІІ етап (80 – 90-ті роки) – власне інтеграція;

ІV етап (кінець 90-х – початок ХХІ сторіччя) – розвиток окремих напрямків інтеграції.

На І етапі, коли систему професійно-технічної освіти представляли фабрично-заводські училища (ФЗУ) та професійні школи, в яких інтегрували навчальний матеріал у певній узагальненій формі, створювалися інтегровані курси, наприклад, фізики та хімії, геометрії та креслення тощо.

На ІІ етапі починається інтеграція на основі між предметних зв’язків, переважно між предметними та професійно-технічними знаннями (П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, О.Ф.Федоров та інші).

В 70-ті роки (початок ІІІ етапу) в центрі уваги педагогів перебуває вже не стільки можливість координації предметного навчання з виробничим навчанням, скільки перспектива встановлення та розвиток змістовних, системних та дидактичних відносин між навчальними дисциплінами (І.Д.Звєрєв, В.М.Максимова, М.М.Левіна, Н.А.Лошкарєва, Н.А.Сорокін та інші). Міжпредметні зв’язки стають одним із основних принципів радянської педагогіки (дидактики).

Першим дослідженням із проблем інтеграції в радянській педагогіці був збірник праць «Интегративные процессы в педагогической науке и практике коммунистического воспитания и образования”, виданий у 1983 році. Цією роботою поняття інтеграція було введено в педагогіку.

Сучасний ІV етап інтеграції у професійно-технічній освіті починається роботами С.У. Гончаренко, К.Ю.Колесиної, В.Т. Фоменко і особливо І.М. Козловської. У своїх роботах І.М. Козловська теоретично обґрунтувала методологічні підходи до інтеграції знань на основі системного аналізу передумов упровадження інтеграційних процесів в освіті. Разом із фундаментальними загальнотеоретичними дослідженнями продовжували розвиватись окремі напрямки інтеграції, такі як системний підхід до інтеграції у ПТО, інтегративно-модульний та мікро модульний підходи, інноваційні методики навчання, математичне моделювання, формування професійних знань учнів засобами задачного навчання, проблемне навчання.

Актуальне завдання сьогоднішнього дня - посилення вимог до професійної компетентності робочої сили з боку працедавців. Ринок праці, з точки зору специфічного механізму самоврядування, є комплексом соціально-економічних стосунків, сприяючих встановленню і дотриманню інтересів між трудящими, працедавцями і державою. Ринок праці має свою структуру, яка включає ціну праці, попит і пропозицію робочої сили, конкуренцію. Взаємодія вказаних елементів відбувається в результаті державного регулювання ринку праці, конкуренція працівників за робоче місце, а працедавців - за наймання працівників. Тому сьогодні сучасна педагогічна думка не лише вітчизняна, але і зарубіжна - уся в інтенсивному русі, в пошуку нових методичних прийомів. Оскільки від робітника сучасна дійсність вимагає високого рівня професійної майстерності, глибоких професійних знань, доведених до майстерності уміннями і навичками по своїй професії, що дозволить йому активно включитися в трудову діяльність.

Одночасно важливо, щоб він мав різносторонні загальноосвітні знання, що є базою для опанування інших професій і для вузької спеціалізації. Тільки при цьому робітник зможе бути мобільним, тобто готовим і здатним успішно виконувати обов'язки по конкретній спеціальності і перебудовуватися (із зміною техніки і технології виробництва) на опанування нової професії.

В результаті досліджень якості підготовки вироблена програма формування умінь і навичок, як основа нового змісту професійної освіти і виконання Державних освітніх стандартів.

Новий підхід до вирішення проблеми підготовки робітників високої кваліфікації, розвитку професійно-важливих якостей (властивостей пам'яті, уваги, мотивації, характеру і інших особових особливостей). Суть полягає в тому, що опанування професії і основ наук повинне складати єдиний учбово-виховний процес : освітні предмети служать базою для вивчення загально технічних і спеціальних предметів, а останні допомагають закріпленню знань по загальноосвітніх предметах, доповнюють і поглиблюють їх.

Пошук шляхів оновлення учбово-виховного процесу цілеспрямовано йде через поглиблення інтеграційної діяльності майстра, викладачів загальноосвітнього і професійно-технічного циклів.

Необхідність підвищення фахового рівня підготовки та духовного розвитку особистості передбачає на сучасному етапі формування у майбутнього фахівця складної системи інтегрованих знань і вмінь.

Інтеграція визначається як інноваційна ідея, що сприяє розвитку освітнього процесу в професійній школі та досягненню мети формування у майбутнього фахівця професійно-особистісних цінностей, закладених у різних навчальних предметах.

Відносно професійно-технічної освіти існують різноманітні трактування поняття «інтеграція», але всі вони містять одні й ті самі ключові ознаки: розрізнені елементи, об’єктивні передумови для об’єднання, ціле як результат інтеграції.

Аналіз літературних видань показав, що інтеграція в системі професійно-технічної освіти може відбуватися між різними компонентами навчального процесу: між професіями, навчальними дисциплінами, теоретичним та виробничим навчанням, цілями, задачами, формами, методами, засобами навчання, видами діяльності та інше. У відповідності з цим, об’єктами інтеграції в процесі професійно-технічного навчання є: навчальний процес у цілому, робітничі професії, навчальні дисципліни, окремі теми різних навчальних предметів, уміння, навички та інше.

На сучасному етапі інтеграційні процеси, модульні технології і проблемне навчання широко використовуються в педагогічній практиці та мають на сьогодні достатньо серйозне теоретичне обґрунтування. Накопичено значний позитивний досвід у галузі професійної педагогіки з проблем інтеграції теоретичного і виробничого навчання (інтеграція професій, між предметні зв’язки дисциплін різних циклів навчання, інтегровані форми навчання, використання модульного підходу тощо).

Разом з цим можливості інтеграції теоретичного і виробничого навчання використовуються не повністю, і пов’язане це з відсутністю системного аналізу інтеграції теоретичного і виробничого навчання в ПТНЗ.

Таким чином, актуальність інтеграції теоретичного і виробничого навчання в професійній підготовці кваліфікованих робітників, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики зумовили дослідження проблеми інтеграції теоретичного і виробничого навчання в ПТНЗ із використанням модульних технологій з позицій системного підходу. Ця проблема тісно пов’язана з науковими завданнями дидактичної інтегрології, новим розділом дидактики, що досліджує інтегративні процеси в межах теорії освіти та навчання.

Інтеграції знань взагалі та інтеграції теоретичного і виробничого навчання зокрема присвячено багато наукових праць. Це пов’язано з тим, що існуюча структура та зміст навчальних програм предметів професійно-технічних навчальних закладів не повністю відображають якісні зміни в характері знань та праці спеціалістів і в деяких випадках не відповідають професійної мобільності робітників у сучасних умовах, що призводить до неповних та недостатньо усвідомлених знань. Аналіз цих протиріч визначає головний напрямок досліджень, а саме – проблему системного підходу до інтеграції у професійно-технічній освіті.

Інтеграція теоретичного і виробничого навчання в ПТО – це створення цілісної теоретико-практичної системи, що характеризується власними організаційними формами, методами і засобами навчання і здатна забезпечити реалізацію освітніх цілей на рівні об’єднаного та оновленого змісту освіти і навчання.

Різні автори розуміють під інтеграцією різні явища та процеси, які мають місце у професійно-технічній освіті. Це інтеграція загально технічних та спеціальних дисциплін, загальноосвітніх та загально технічних дисциплін, загальноосвітніх та дисциплін професійно-теоретичної підготовки, теорії і практики, створення на цій основі інтегрованих курсів, проведення інтегрованих уроків.

Деякі автори намагаються аналізувати та класифікувати види інтеграції. Розглядають горизонтальну інтеграцію, тобто інтеграцію між різними навчальними дисциплінами та вертикальну – інтеграцію навчального матеріалу в межах однієї дисципліни в різні роки навчання на різних рівнях складності. Визначають різні форми навчального процесу, в яких проявляються різні рівні інтеграції: спецкурси (об’єднання кількох предметів), блоки розділів, вивчення однієї теми на основі двох або кількох предметів, курс, який об’єднує знання на основі узагальнених операцій мислення. Також визначають різні рівні (ступені) інтеграції: тематична інтеграція (2-3 навчальних предмети розкривають одну тему), проблемна інтеграція (одну проблему учні вирішують за допомогою кількох предметів), концептуальна інтеграція (концепція розглядається різними навчальними предметами), теоретична інтеграція (декілька теорій концентруються на одній філософській проблемі).

Отже, методика організації навчального процесу створює умови, в яких з’являється і потреба, і бажання ставити запитання і шукати відповідей.

Для вчителя-майстра важливо не лише “що?” викладати, а й “як?” викладати предмет. Оптимальна реалізація “як?” навчити учнів задовольняється використанням відповідного комплексу форм, методів, засобів і технології навчання. Особливий акцент слід робити на інноваційні технології.

Зразком таких технологій навчання є інтегрований урок (бінарний) із спеціальної технології і виробничого навчання. Така технологія уроку дозволяє перенести теоретичний курс спец. дисциплін в навчальні майстерні або вступний інструктаж уроку виробничого навчання – в комп’ютерний клас. При цьому досягається єдиний підхід до розгляду виникаючих проблем і єдність вимог до учнів в процесі їх навчально-виробничої діяльності.

Інтегрований урок - це урок, який проводиться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Його проведення забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу в їх взаємозв'язку та взаємозумовленості; сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування до процесів та явищ оточуючої дійсності. Доцільність інтегрованих уроків зумовлена завданнями інтеграції знань, умінь і навичок учнів з основ наук. Вони сприяють розкриттю наукових законів та умов їх прояву в різних галузях науки та сферах практичної діяльності; виявленню специфіки та можливості прояву закономірностей, законів, ідей, теорій в оточуючій дійсності; інтеграції діяльності вчителів із формування загально навчальних умінь і навичок учнів (навчально-організаційні, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні); розкриттю багатогранності можливостей застосування набутих знань учнів у різних галузях науки та сферах діяльності; синтезу фактів, явищ, процесів з метою висунення нових ідей, розробки гіпотез; інтеграції діяльності вчителів з формування творчої особистості учня, розвитку його здібностей.

Информация о работе Методика проведення інтегрованого уроку