Методика проведення інтегрованого уроку

 

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації нових знань, умінь і навичок.

 

Метод проведення: бінарний, з елементами інтерактивного навчання

 

Обладнання: роздатковий матеріал, обладнання: ваги, гирі, прилавок,

                      шафи-вітрини, допоміжні інструменти: інвентар для підготовки

                      до продажу та для продажу товарів, зразки продовольчих товарів.

 

Місце проведення: кабінет спец технології, майстерня-магазин.

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми і  мети уроку.

Викладач:

Сьогодні ми спробуємо об’єднати урок спеціальної технології із вступним інструктажем уроку виробничого навчання. Ви повинні теоретичні знання, які здобули на уроці організація торговельного процесу використати на виробничому навчанні. Для початку з’ясуємо що нам відомо з цієї теми (бліцопитування).

1. З яких операцій складається торгово-технологічний процес в магазині?
2. За якими критеріями здійснюють приймання товарів в магазині?
3. Режим зберігання товарів в магазині.
4. Операції з підготовки товарів до продажу.
5. Як найефективніше викладати товари в магазині?
6. Види викладки товарів в магазині.

(вірна відповідь на кожне  з запитань 1 бал)

Майстер в/н:

Далі ми проведемо гру «Що? Де? Коли?»

(Група заздалегідь  поділена на чотири команди, обрані  капітани роздані домашні завдання, підготовлені номери команд, листи обліку з прізвищами тих, хто грає, для капітанів).

Для проведення уроку виставлені прилади, котрими учні користувалися при вивченні розділу предмета, для гумористичної паузи, гонг, емблема клубу Що? Де? Коли? сова (символ мудрості).

Гра складається з шести етапів:

1) вступне слово викладача:

В кожної групи було домашнє завдання – підготувати один презентацію одного з елементів торгово-технологічного процесу. Для цього ми проведемо розминку.

2) розминка — кожна група презентує своє домашнє завдання.

 

1 група - приймання  товарів в магазині;

 Приймання товарів

Товари, що надійшли в магазин приймаються матеріально відповідальними особами, які зобов’язані детально знати вимоги документів, що регламентують приймання товарів.

Як правило, товари надходять у магазин із супровідними документами. У разі відсутності документів приймання проводить комісія, яка складає акт про приймання, де вказується фактична кількість товарів, робиться відмітка про відсутність супровідних документів.

 

Приймання товарів за кількістю.

Приймання товарів починається з ознайомлення із супровідними документами.

Супровідні документи – основні (рахунок-фактура, накладні) й допоміжні (ярлики, описи).

Приймання товарів за кількістю поділяють на 2 етапи.

 

1. Приймання за кількістю товарних місць, масою брутто.

Спочатку перевіряють стан тари, упакування, наявність та правильність маркування, цілісність пломб.

У разі несправності тари, порушення пломб, магазин може відмовитися від прийняття товару.

Товари, вагу нетто яких можна установити після звільнення тари, приймаються за фактичною вагою брутто кожного місця.

 

2. Приймання за кількістю товарних одиниць і масою нетто.

Весь товар перевіряться суцільним методом. Перевіряючи масу нетто слід перевіряти й масу тари. Результати перевірки фіксуються актами (в 10-денний термін після вивільнення).

 

 

Приймання товарів за якістю.

Постачальник зобов'язаний супроводжувати кожну партію товарів  документом про якість (сертифікат).

У сертифікаті має бути вказано:

• Назва товару;
• Якісний стан і транспортабельність вантажу;
• Температура під час навантаження для м’яса – дата забою тварини;
• Вид транспортних засобів;
• Режим перевезення (t, вентиляція, охолодження)є

 

Перевіряти якість товарів можна суцільним і вибірковим методом.

Суцільний метод – перевірка всього товару.

Вибірковий метод – перевірка частини усієї партії товару.

Якість товару у магазині перевіряють органолептичним методом, використовуючи при цьому інвентар для перевірки якості товарів.

 

2 група – зберігання товарів в магазині;

організація зберігання товарів

Режим зберігання товарів в магазині.

1. t, освітлення, вентиляція і вологість;
2. правило товарного сусідства;
3. термін зберігання;
4. частота завезення і відпуску;
5. закріплення постійного місця зберігання;
6. санітарно-гігієнічні норми.

 

Розміщення товарів.

Товари, які укладають на зберігання, розміщують на піддони, підтоварники, стелажі.

Для зберігання товарів, затарених у ящики, мішки, застосовують штабельне укладання.

 

Способи укладання штабелів.

 

1. Пряме укладання використовують для товарів, упакованих у ящиках одного розміру. Ящики укладають один на одного маркуванням на зовнішній бік.
2. Перехресне укладання для довгих вантажів, ящиків різних розмірів. Кожний верхній ряд укладають упоперек нижнього.
3. Зворотне укладання – зручно укладати мішки. При цьому кожній верхній ряд укладають на попередній у зворотному напрямку. Такі штабелі можуть складатись з 3-х, п’яти, 8-ми мішків.

 

Товари масою понад 50 кг не слід укладати вище 2 метрів. Штабелюють товари на відстані менше ніж 0,5 м від стін і 1,5 м від приладів обігрівання, між штабелями без проходів залишають проміжки

 до 25 см, а між парами штабелів  – до 70 см.

 

3 група – підготовка  товарів продажу і робочого  місця до роботи;

Ефективність процесу продажу товарів значною мірою залежить від якості підготовки товарів до продажу.

 

Значення :

1. Висока культура торгівлі;
2. Висока продуктивність праці торговельних працівників;
3. Збільшення пропускної спроможності магазинів;
4. Зниження товарних втрат.

 

Операції з підготовки товарів до продажу:

1. розпакування товарів та звільнення від зовнішньої тари;
2. перевірка кількості і якості товарів та тари;
3. сортування за ґатунками, видами;
4. перевірка цін за прейскурантом;
5. попередня нарізка, розрубування та ін.;
6. попереднє зважування і розцінка товарів;
7. розбирання та зачистка товарів, надання їм належного товарного вигляду;
8. перевірка маркування;
9. фасування та пакування;
10. комплектування наборів з урахуванням попиту;
11. подання товарів на робоче місце продавця.

 

 

 

Запакувати продовольчі товари можна ручним способом і за допомогою спеціальних машин.

 

Вимоги до ручного пакування продовольчих товарів:

1. Швидкість;
2. Культура пакування;
3. Економічне використання пакувального матеріалу;
4. Використання різних методів пакування.

 

Вимоги до машинного пакування продовольчих товарів:

1. Пакети, сітки скріплюють металевими скобками чи перев’язують шпагатом, а поліетиленові пакети зварюють;
2. Працівники зобов’язані пройти навчання й одержати посвідчення;
3. Обладнання має бути закріплене за окремими працівниками.

 

4 група – продаж  товарів і обслуговування покупців.

Процес продажу починається із зустрічі покупця, виявлення попиту, і часто від поведінки продавця залежить, чи стане потенційний покупець реальним.

Чинники, які впливають на покупця:

1. Оформлення вітрин;
2. Санітарний стан магазину;
3. Інтер’єр торговельного залу;
4. Зовнішній вигляд продавця.

 

Процес продажу продовольчих товарів значною мірою залежить від форм та методів.

Методи продажу товарів.

1. Самообслуговування;
2. Обслуговування через прилавок;
3. Продаж товарів з відкритою викладкою;
4. Продаж товарів за попередніми замовленнями;
5. Продаж товарів за зразками;
6. Продаж товарів за каталогами.

Основні елементи процесу продажу товарів:

Товари, які користуються щоденним попитом:

1. приймання замовлення
2. підготовка до відпускання товару
3. розрахунок з покупцем та вручення йому товару.

 

Товари складного асортименту:

1. зустріч покупця і виявлення попиту;
2. показ товару і консультація про його харчові властивості, способи використання;
3. відбір, зважування, нарізування;
4. пропозиція взаємозамінних товарів, супутніх;
5. розрахунок з покупцем;
6. упаковування, вручення покупки.

 

3) визначення часу на обдумування  запитання й кількості балів за відповідь. Обирають арбітрів з числа самих учасників гри;

 

4) гра « Що? Де? Коли?»

 

Запитання на гру:

1. Хто бере участь у складанні акта приймання товарів у разі виявлення неякісного товару чи розходжень у кількості товарів?
2. Чим відрізняється зберігання товарів розпакованих і запакованих?
3. Яка економічна ефективність від правильно ї організації попередньої підготовки товарів до продажу?
4. Які операції виконує продавець на робочому місці?
5. Як поділяють робочі місця продавців залежно від улаштування обладнання?
6. Види товарних запасів.
7. Які особливості розташування та викладення товарів, які швидко псуються?
8. Складові процесу продажу товарів.
9. Що є змістом поведінки продавця?
10. Що допомагає продавцю зрозуміти покупця і уникнути поспішних захисних дій:
1. Скромність,
2. Доброзичливість,
3. Витримка.

 

 

5) підведення підсумків — підрахунок  балів з урахуванням виконаного  домашнього завдання, заповнення листів обліку кожної команди арбітрами. Капітани команд і викладач підводять підсумки;

 

 

 

 

Лист обліку діяльності команди

команда	За презентацію	За гру «Що? Де? Коли?»	Всього балів
1
2
3
4

 

6) заключне слово викладача:

 

Викладач:

Робоче місце продавця – це частина площі торговельного залу магазину з торговельним обладнанням та інвентарем для викладки товарів і обслуговування покупців. 

Розміщення та викладення товарів у магазині – це основні елементи організації робочого місця.

 

Розміщення товарів – це розташування товарів на окремих ділянках робочого місця за їх суттєвими ознаками (сировина, з якої вони виготовлені, групи, види, особливості попиту, ціни).

Викладення – це спосіб розміщення товарів, завдяки якому можна найбільш вигідно і наглядно показати товар.

Вимоги до викладення товарів:

• розташовувати товари слід за групами, видами, сортами;
• представляти широкий асортимент товарів з метою забезпечення якомога широкого вибору;
• розміщувати товари слід з урахуванням обсягу попиту;
• дотримуватися під час розміщення та викладення товарного сусідства;
• за кожною групою товарів закріпити постійне місце;
• поблизу основних товарів викладають супутні;
• у місцях, які найкраще проглядаються покупцям, розміщувати товари, які потребують швидкої реалізації, та нові маловідомі товари;
• запас товарів на робочому місці має бути в межах нормативів, який створює ефект насиченості та забезпечує безперебійність торгівлі протягом робочого дня;
• щоб заохотити покупців до купівлі, використовувати повторення розміщення товарів у різних місцях;
• максимально використовувати площу обладнання;
• усі зразки товарів забезпечувати цінниками;
• усі товари викладати етикетками і зразками, повернутими до покупця.

 

Всі товари мають бути розміщені так, щоб і покупець, і продавець,

затратили якнайменше часу для відбору товарів та безпосереднього обслуговування.

 

Класифікація запасу товарів на робочому місці

1. Робочий запас – це товари, які призначені для відпуску покупцям;
2. Виставковий запас – товари призначені для інформації покупців про асортимент товарів;
3. Резервний запас – товар, який використовують для поповнення робочого запасу протягом дня.

 

Всі товари мають бути розміщені так, щоб і покупець, і продавець затратили якнайменше часу для відбору товарів та безпосереднього обслуговування.

 

Найоптимальніша зона розміщення товарів на робочому місці – на відстані напівзігнутої руки, але не більше ніж на відстані витягнутої руки.

 

Майстер в/н:

Для продажу товарів раціонально організуйте робоче місце продавця: що забезпечують:

• Вільний підхід покупців до товарів;
• Підвищення культури обслуговування покупців;
• Збільшення товарообігу;
• Збільшення пропускної спроможності магазину;
• раціональне розміщення викладки і показу товарів.