Особливості організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Соціально-економічні, політичні та культурні процеси, які відбуваються в Україні, зумовлюють нагальні зміни в системі національної освіти. Основні пріоритети її подальшого розвитку визначено Конституцією України, Законами України «Про освіту» та «Про дошкільну освіту», Державною програмою «Діти України». Серед пріоритетних завдань освіти в цілому, і спеціальної зокрема – всебічний, гармонійний розвиток особистості дитини, високий загальнокультурний рівень, створення умов для саморозвитку та самовиховання.

Пріоритетними для розвитку дитини дошкільного віку є спілкування і мовленнєвотворча діяльність у спеціально організованому середовищі. Особливості розвитку мовлення в процесі онтогенезу висвітлено у дослідженнях: А.М.Богуш, О.М.Вінарської, Л.М.Галігузової, О.М.Гвоздєва, Т.Н.Ушакової, Є.Ф.Соботович. Той факт, що в Україні з кожним роком спостерігається суттєве збільшення кількості дітей раннього віку, котрі мають порушення психофізичного, зокрема мовленнєвого розвитку (Н.В.Вісневська, Синьов, В.В.Тарасун, В.В.Тищенко, М.К.Шеремет.), вимагає перегляду методів та форм виховання та навчання зазначеної категорії дітей.

Завдання корекційного впливу та гармонійного розвитку особистості дитини з вадами мовлення ефективно вирішуються в умовах логопедичної групи. У своїх роботах Т.Б.Філічева і В.П.Глущенко звертають увагу на важливість питань взаємодії логопеда і вихователя, наступності у їх діяльності. Великого значення у розвитку дитини дошкільного віку з вадами мовлення набувають ігри. Ігрова діяльність дитини є своєрідною формою виявлення нею своєї активності, в якій на рівні своїх знань і вмінь вона відтворює дії дорослих і відносини між ними, пізнає предмети і їх функції, соціальну дійсність свого оточення. В іграх розвивається мовленнєва активність, сенсорна сфера, сприймання простору і часу, кмітливість, вольові якості, вміння і навички. Питання ефективного формування мовленнєвих навичок у дошкільників засобами гри розглядали М.В.Богданович, С.П.Бондар, О.Я.Савченко, О.В.Скрипченко, М.Г.Стельмахович. Не зважаючи на постійний інтерес дослідників до проблеми оптимізації комплексної роботи з дітьми з вадами мовлення, доводиться констатувати, що в науковій літературі багато аспектів розвитку мовлення дитини вихователем засобами гри залишаються нерозкритими, що зумовлює вибір теми курсової роботи «Особливості організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи».

Мета дослідження: проаналізувати особливості організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи.

Завдання дослідження:

1. підібрати і опрацювати фахову літературу з теми дослідження;
2. охарактеризувати зміст роботи вихователя в логопедичній групі;
3. проаналізувати прийоми організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи;
4. провести експериментальне дослідження щодо виявлення розвитку мовлення у дітей в умовах логопедичної групи.

Об'єкт дослідження: процес організації діяльності вихователя логопедичної групи.

Предмет дослідження: методи і прийоми організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, дедукція, індукція, порівняння, узагальнення; практичні: спостереження, педагогічний експеримент, вправи, аналіз результатів діяльності.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел з 25 найменувань.

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ В РОБОТІ ВИХОВАТЕЛЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРУПИ

1. Особливості організації діяльності логопедичної групи у дошкільному навчальному закладі

Система корекційної допомоги дітям з відхиленнями у розвитку створювалася в Україні поступово. Систематична допомога дітям з різними видами мовленнєвого розвитку стала розвиватися лише з 20-х рр. ХХ ст. За період 20-50-х рр. ХХ ст. був прийнятий ряд нормативно-правових актів, що сприяли проведенню комплексного вивчення дітей з порушеннями мовлення, розробці наукових основ диференційованої мережі спеціальних установ і системи виховання і навчання. Починаючи з кінця 60-х років ХХ століття в Україні була створена диференційована система спеціальних дошкільних закладів для дітей з різними порушеннями, у тому числі мовленнєвими. Органами освіти та охорони здоров'я була проведена організаційно-методична робота, спрямована на виявлення та облік дітей ясельного, дошкільного і шкільного віку, які потребують спеціального навчання та корекції. За підсумками роботи були створені окремі експериментальні групи при масових дитячих садках, а потім - окремі дитячі сади і ясла-садки для дітей з вадами мовлення. Спочатку в дитячих установах відкривалися групи для дітей з легкими мовленнєвими порушеннями (недорозвиненням фонематичної сторони мови). Пізніше почали відкриватися групи для дітей з більш складними порушеннями (заїкання, загальне недорозвинення мовлення). На підставі наказу МО СРСР № 125 від 21 листопада 1972 була затверджена номенклатура спеціальних дошкільних закладів для дітей з вадами розвитку, що дозволило розвивати мережу логопедичних груп у дитячих садках [16, c. 36].

Нині логопедична група у ДНЗ створюється для надання спеціалізованої допомоги дітям з вадами мови. Основними завданнями логопедичної групи є усунення різних порушень усної та писемної мови, запобігання певних відхилень мовного розвитку дітей. Для здійснення виправлень дефектів усного та писемного мовлення в логопедичному кабінеті працює вчитель - логопед — особа, яка має вищу дефектологічну освіту.

На підставі наявної нормативно-правової документації в логопедичній групі дошкільного навчального закладу передбачається чітка організація всього корекційного процесу. Вона забезпечується:

• своєчасним обстеженням дітей;
• раціональним складанням розкладу занять;
• плануванням індивідуальної роботи з кожною дитиною;
• наявністю програмного забезпечення і відповідно до нього планів фронтальних занять;
• оснащенням процесу необхідним обладнанням та наочними посібниками;
• спільною роботою логопеда з вихователем групи і батьками [24, c. 40].

Індивідуалізація в умовах логопедичної групи досягається шляхом вивчення логопедом рівня розвитку і структури порушення мовлення кожної дитини, ретельного і об'єктивного аналізу причин спостережуваних явищ. Комплексність забезпечує можливість проведення мовленнєвої роботи не тільки безпосередньо, але й опосередковано, тобто в ігровій, навчально-пізнавальній, продуктивній та інших видах дитячої діяльності, під час режимних моментів, вільного спілкування і взаємодії дитини з близькими дорослими в родині. На основі рекомендації логопеда і при тісній співпраці з вихователем, батьки створюють розвиваюче мовне середовище в сім'ї. В корекційному процесі йде облік та врахування не тільки мовленнєвих, але й індивідуальних особливостей дошкільнят, які прямо чи опосередковано заважають їх нормальному розвитку. Націленість роботи не тільки на усунення мовленнєвих недоліків, а й на розвиток його особистості в цілому є умовою успішності [18, c. 26].

Основними завданнями корекційно-розвиваючого навчання в логопедичній групі дошкільного навчального закладу є:

1. Зміцнення і розвиток здоров'я дітей.
2. Забезпечення гнучкості та пластичності загальної системи педагогічних впливів згідно з мінливими можливостями дітей.
3. Індивідуалізація і диференціація педагогічних методів, прийомів і засобів стосовно кожної дитині.
4. Розвиток пізнавальних інтересів, пізнавальної активності в освоєнні навколишньої дійсності.
5. Формування емоційно-позитивного ставлення дітей до занять.
6. Розвиток дрібної моторики руки.
7. Розвиток регулюючої функції мовлення, мовного опосередкування діяльності та оволодіння комунікативно-мовними засобами спілкування.

До компенсуючої групи для дітей з вадами мови приймаються діти з нормальним слухом, первинно збереженим інтелектом, які мають важкі мовні порушення, ринологію, заїкуватість, що перешкоджає перебуванню дитини в групі. Зарахування до компенсуючої групи для дітей з вадами мови здійснюється за висновком медико-педагогічної комісії. Компенсуюча група з вадами мови комплектується, враховуючи вік дітей, характер і ступінь вираженого мовного дефекту. У групи для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком приймаються діти з п’яти років, з заїкуватістю - з двох років.

Тривалість перебування в дошкільних групах для дітей з вадами мови від півроку до одного року. У разі необхідності та висновків медико-педагогічної комісії термін перебування дитини в логопедичній групі може бути продовженим.

Обсяг навчального матеріалу у логопедичних групах розрахований відповідно до фізіологічних вікових нормативів, що дозволяє уникнути перевтоми і дезадаптації дошкільників. Для кожної групи пропонується оптимальне поєднання індивідуальної та спільної діяльності, збалансоване чергування спеціально організованих занять та нерегламентованої діяльності. Вільний час для ігор і відпочинку дітей виділено і в першій, і в другій половинах дня. Оптимальні умови для корекційно-розвиваючої роботи створюються за рахунок модифікації загальнорозвиваючих програм і всього комплексу занять в логопедичній групі з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей. Загальноосвітні завдання реалізуються з синхронним вирівнюванням мовного і психічного розвитку дітей.

В основі навчально-виховної роботи в логопедичних групах лежать принципи систематичності та взаємозв'язку навчального матеріалу, його конкретності і доступності, поступовості, концентричного нарощування інформації. Це дозволяє дитині спиратися на вже наявні знання та вміння і забезпечує поступальний розвиток. Виконання корекційних, розвиваючих і виховних завдань здійснюється завдяки комплексному підходу і тісному взаємозв'язку роботи фахівців педагогічного та медичного профілів. Реалізація принципу комплексності сприяє більш високим темпам загального і мовленнєвого розвитку дітей і передбачає спільну діяльність логопеда, вихователя, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичної культури, інструктора ЛФК [3, c. 47].

Загалом вся робота в логопедичній групі будується відповідно до рекомендацій логопеда. Психолог відповідає за сенсорний розвиток і розвиток психічних функцій; вихователі знайомлять дошкільників з оточуючим світом, художньою літературою, розвивають тимчасові, просторові і елементарні математичні уявлення. Музичний керівник займається музичним розвитком дітей і разом з логопедом проводить заняття логоритміки. Заняття з фізичного розвитку здійснює інструктор з фізичної культури в залежності від стану здоров'я дітей. Всі педагоги повинні стежити за промовою дітей та закріплювати навички, сформовані логопедом. Крім того, всі фахівці під керівництвом логопеда займаються корекційною роботою, беруть участь у виправленні мовленнєвого порушення і пов'язаних з ним психічних процесів.

Отже, основні завдання навчально-виховного процесу в логопедичній групі дошкільного навчального закладу включають в себе не тільки корекцію провідного дефекту у дітей, але й особистісний розвиток дошкільнят. У логопедичній групі передбачена спільна діяльність логопеда, вихователя, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичної культури, інструктора ЛФК.

2. Зміст роботи вихователя в логопедичній групі

Проведення всього комплексу корекційного навчання в логопедичній групі передбачає поєднання спеціальних занять з виправлення недоліків мовлення з виконанням програмних вимог дошкільного навчання і виховання. Для логопедичних груп розроблений особливий режим дня, що відрізняється від звичайного. Передбачено проведення логопедом фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять. Поряд з цим у розклад занять входить час для занять за типовою комплексною програмою для дітей дошкільного віку: формування елементарних математичних уявлень, розвиток мовлення та ознайомлення з оточуючим світом, ознайомлення з природою, малювання, ліплення, фізкультурні і музичні заняття. Поряд з цим у вечірній час виділяються години для роботи вихователя з підгрупами або окремими дітьми з корекції (розвитку) мовлення відповідно до завдань вчителя-логопеда. Вихователь планує свою роботу з урахуванням вимог як типової програми, так і мовленнєвих можливостей дітей та їх просування в освоєнні корекційної програми, яка реалізується логопедом у відповідності з характером мовного порушення [8, c. 51].

В основі роботи вихователя в логопедичній групі лежить чіткий розподіл функцій між вихователем та логопедом. Логопед на групових та підгрупових заняттях знайомить дітей з лексичної темою (на початку кожного тижня). На наступних заняттях відбувається знайомство з лексико-граматичною категорією: дає рекомендації для вихователя та батьків з активізації та уточнення словника з цієї теми. Вихователь дитячого садка виконує крім загальноосвітніх і ряд корекційних завдань:

• постійне вдосконалення артикуляційної, дрібної і загальної моторики дітей;
• закріплення вимови поставлених логопедом звуків;
• цілеспрямоване відпрацювання лексики за завданням логопеда;
• вправляння у правильному вживанні сформованих граматичних конструкцій;
• розвиток мислення, уваги, пам'яті, уяви в ігрових вправах;
• формування зв'язного мовлення;
• закріплення навичок читання та письма [15, c. 61].