Особливості організації ігрової діяльності дітей в роботі вихователя логопедичної групи

На уроках «Я і Україна», зокрема вивчаючи живу природу, можна використовувати наступні ігри:

Урожай

Створюється дві команди. Одна з них «збирає» овочі, інша-фрукти. Збирати можна реальні предмети чи малюнки з їх зображенням.

Перемагає та команда, котра швидше виконала завдання.

Рослини

Для гри необхідно мати великі малюнки, на яких зображені сад, город, поле, луки, ліс, клумба (на кожній зображено шість рослин, які знають діти), та 36 маленьких малюнків із цими ж рослинами. Діти мають великі малюнки, учитель - маленькі. Учитель демонструє та називає рослини. Діти знаходять названу рослину на великому малюнку та накривають його. Перемагає той учень, який першим накриє малюнок з відповідними рослинами.

Сад, город, поле, лука

Учитель кидає дітям по черзі м'яч і називає рослину. Учень, який спіймав м'яч, повинен швидко відповісти, де вона росте -у саду, на городі, полі, лузі.

Знайди пару

Варіант перший.

Учнів поділяють на дві команди: одній роздають листя, іншій - плоди. За сигналом учителя учні стають парами таким чином, щоб листя відповідало плодам. Правильно зіставлена пара проходить крізь «чарівну браму» (двоє учнів піднімають догори зчеплені руки). Якщо завдання виконано невірно, «брама» зачиняється.

Варіант другий.

Одна команда отримує коріння (цибуля, ріпка, морква, картопля та ін.), інша -бадилля.

 

Три однакових листка

Гру проводять восени під час екскурсії. Для гри необхідні натуральні об'єкти чи предметні малюнки.

Учитель демонструє дітям листочок дерева, куща. Дітям слід знайти по три подіб-

них листочки. Перемагає той, хто виконає завдання першим.

Збираємо букет Для гри необхідно кілька великих малюнків, на кожному по одній квітці, паперові пелюстки різних квітів та малюнки квіткових стебел. Учитель демонструє великий малюнок квітки, пояснює дітям, яку назву має квітка, які в неї пелюстки за кольором, формою, розміром. Рекомендується використовувати вірші:

Пролісок 

Я пролісок синенький 

І перший навесні 

Сказати вам раденький: 

«Кінець! Кінець зимі!»

З-під снігу мій листочок 

До сонця простягну 

І ніжний мій дзвіночок 

Вітатиме весну.        

 

                       К. Переліспа 

Конвалії 

Із зеленої сорочки, 

Що зіткав весною гай, 

Білі дивляться дзвіночки, 

А як звуть їх - угадай? 

Це конвалії у гаї 

На галявині цвітуть

І ніде, ніде немає 

Кращих квіточок, мабуть. 

В них так пахощів багато, 

Цвіту свіжого, роси. 

Хай ростуть, не буду рвати -

Шкода їхньої краси!

 

                       М. Познанська 

 

У квітник побіля хати. 

Збіглись півники чубаті. 

Через ті чубки, мабуть,

Їх і півниками звуть.

 

                       В. Лучук 

На столах перед дітьми лежать малюнки із стеблами квітів. Діти повинні вибрати потрібні пелюстки, назвати їхній колір, форму і скласти квітку. Той, хто впорався із завданням перший, вважається переможцем. 

Орнамент із листя 

Для гри необхідне листя дерев. Учитель складає візерунок із листочків (наприклад,два листочки клена, один листок каштана і тому подібне). Учні продовжують викладати самостійно подібну послідовність. Гру можна провести у формі змагання двох команд. Кожна команда за завданим зразком складає візерунок. Перемагає та команда, яка перша правильно виконала завдання.

Потрібно - не потрібно

Учитель каже: «Я хочу посадити овочі на городі. Картопля потрібна?». Діти відповідають: «Потрібна». Учитель перераховує овочеві рослини, називає також фруктові. Коли закінчили «висаджувати» овочі на городі, гра продовжується - «саджають» фрукти (ягоди) в саду. Учитель під час перераховування фруктів називає овочі. Перемагає той учень, який жодного разу не помилився. 

 

Збираєм урожай

Дітей поділяють на команди. Одна з них «збирає» овочі, інша - фрукти. Збирати можна реальні предмети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка швидше виконала завдання. 

Готуємо борщ

Для гри потрібні натуральні овочі чи малюнки з їх зображенням. Учитель пропонує дітям приготувати борщ до обіду. Учні вибирають овочі, котрі необхідні для борщу (капуста, картопля, буряк, квасоля, морква, цибуля і т.п.). Серед овочів потрібно пропонувати також ті, які не потрібні для приготування борщу (приміром, огірки, кабачки).

 

 Що спочатку, а що потім?

Для гри необхідні малюнки фруктів, ягід чи овочів різної зрілості (наприклад, ягода зелена, бура, червона). Можна використовувати плоди,, які вже вивчались (скажімо, слива, суниця, помідор, персик, абрикос, вишня). Учитель роздає дітям малюнки. За сигналом вчителя діти, які мають однакову

рослину різної зрілості, поєднуються в групи. У кожній групі вони мають розташуватися з малюнками від незрілого плода до зрілого. Перемагає та група, котра в правильній послідовності та швидше стане в ряд.

Магазин 

Для гри необхідні муляжі овочів та фруктів чи картинки. Діти в «магазині» вибирають товари самостійно, але касир-вчитель пропускає їх тільки за умови, якщо вони скажуть, що з чого можна приготувати, як виросли овочі, фрукти. Якщо відповідь не задовольняє касира, він не пропускає покупця, який у цьому випадку радиться з дітьми і більш детально й точно відповідає на запитання касира. Діти можуть об'єднуватися по двоє-троє для спільної покупки. Тоді вони розповідають про неї разом. Схвалюється відповідь, у якій пригадуються вірші, загадки, прислів'я.

 

ВИСНОВКИ

В ході написання курсової роботи ми дійшли таких висновків. Встановлено, що логопедична група у ДНЗ створюється для надання спеціалізованої допомоги дітям з вадами мови. Основними завданнями логопедичної групи є усунення різних порушень усної та писемної мови, запобігання певних відхилень мовного розвитку дітей. навчально-виховний процес у логопедичній групі будується на взаємодії, наступності у роботі вихователя і логопеда. Спільно з логопедом вихователь планує заняття з розвитку мовлення, обмінюється інформацією, обговорює досягнення дітей у мовленні і загалом. Специфіка роботи вихователя в логопедичній групі полягає в організації та проведенні індивідуальних, групових та фронтальних занять. Вони створюють підготовчу, пізнавальну, дослідницьку та мотиваційну базу для спеціальних логопедичних занять. Вихователь логопедичної групи виконує крім загальноосвітніх ряд корекційних завдань, суть яких - в усуненні недоліків в сенсорній, афективно-вольовій, інтелектуальної сферах, обумовлених особливостями мовного дефекту. При цьому вихователь звертає свою увагу не тільки на корекцію наявних недоліків у розвитку дитини, на збагачення уявлень про навколишній світ, але й на подальший розвиток і вдосконалення діяльності збережених аналізаторів. Цим створюється основа для сприятливого розвитку компенсаторних можливостей дитини, що в підсумку впливає на ефективне оволодіння мовою.

Гра посідає чільне місце в системі всебічного навчання і виховання дошкільнят. Вона активізує дитину, сприяє підвищенню її життєвого тонусу, задовольняє особисті інтереси та соціальні потреби. В ході роботи з дітьми в логопедичній групі вихователь використовує рухливі, пісенні, дидактичні, творчі і гри та ігри-драматизації. Працюючи з дошкільниками з логопедичної групи за допомогою ігор, вихователь розв’язує такі завдання: формує вміння виражати свої емоції соціально прийнятними мовленнєвими засобами; потребу в самовираженні; вміння розкрити за допомогою мовлення своє «Я» (виражати свої думки, почуття, бажання, наміри, ставлення), збагачує словник дитини. Методика ігрової діяльності з дітьми в логопедичній групі направлена на формування у дітей умінь і навичок активної поведінки, самостійних форм спілкування. У системі різних ігор діти засвоюють правила поведінки в ігрових, уявних ситуаціях, які відображають реальні, життєві явища і відносини людей. Засвоєні форми взаємин сприяють перебудові поведінки й мови дітей та усунення дефекту.

Згідно результатів дослідження, 30 % дітей у логопедичній групі мають значні порушення у мовленні. У них відзначалася нерівномірність розвитку мовленнєвої системи: фонематичні уявлення та лексико-граматичний лад мовлення розвивалися і відносно швидко досягали норми, вимова ж дітей тривалий час залишалося дефектною і не відповідало загальному рівню розвитку мовлення. У 70% мовлення перебуває на середньому рівні розвитку. У більшості дітей цієї групи відзначалося рівномірне недорозвинення, не грубе вираження відставання лексико-граматичного ладу мовлення, а також фонетико-фонематичної системи мовлення, несформованість фонематичних уявлень. У всіх дітей мала місце моторна недостатність. Нами визначено, що вихователь використовує ігри протягом всього часу перебування дітей у групі. Ігрова діяльність в логопедичній групі має тривати, ігри мають бути спрямовані не лише розвиток звуковимовної сторони мовлення, а й на розвиток навичок взаємодії та спілкування.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артемова Л. В. Вчися, граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят: Кн. для вихователів дит. садків та батьків. -К.: Томіріс, 1995.- 112 с.
2. Богуш А. М. Довкілля: Для дітей дошкільного віку. Частина 1. Методичний посібник для вихователів дитсадків та батьків. / А. М. Богуш, В. Р. Ільченко - Полтава: Довкілля, 2005. - 84 с.
3. Грицюк В.І. Рухливі ігри дітей-олігофренів молодшого шкільного віку як предмет дослідження в аспектах педагогічного і батьківського впливу // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Збірка наукових праць. – Луцьк, 1999.-С. 324-329.
4. Грицюк В.І. Рухливі ігри як фактор активізації рухової діяльності розумово відсталих дітей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С.. - Харків: ХХПІ, 1999 -№15.- С.18-23.
5. Грицюк В.І. Моделювання ігрової діяльності розумово відсталих молодших школярів // Наукові записки.-Серія:Педагогічні науки.-Випуск XII.-Кіровоград: РВЦ КДПУ ім.В.Винниченка,2000.-С.30-34.
6. Григор’єв А.Й., Грицюк В.І., Іванов Ю.П. Формування математичних знань дітей-олігофренів в процесі ігрового навчання // Матеріали VI всеукраїнської конференції «Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, спорту дітей інвалідів та валеологічної освіти в навчальних закладах України». – Кіровоград , 1998. – С.116-123.
7. Григор’єв А.Й., Грицюк В.І. Аналіз оцінювальної діяльності участі в рухливих іграх дітей-олігофренів молодшого шкільного віку // Матеріали IV всеукраїнської конференції «Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України». – Кіровоград, 1998. – С.111-113.
8. Грицюк В.І. До проблеми впровадження рухливих ігор направлених на виховання рухових здібностей у розумово відсталих дітей молодшого віку // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та валеології в навчальних закладах України». – Кіровоград , 1995. – С.107-111.
9. Грицюк В.І., Саченко Р.В. Особливості методики розвитку рухових якостей у розумово відсталих дітей молодшого віку за допомогою ациклічних м’язових вправ // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України».- Кіровоград, 1996. – С. 115-117.
10. Грошенков И. А. Изобразительная дея-тельность в специальной (коррекционной) школе VIII вида: Учеб. пособие. - М.: Изд. центр «Академия», 2002. - С. 73-85.
11. Дидактические игры и познавательные задания в 1 классе четьірехлетней на-чальной школьї: Пособие для учителей / Н. П. Подгорная, Н. М. Бибик, Н. Ф. Скрип-ченко. - К.: Рад.шк., 1998. - 63 с.
12. Зльконин Д.Б. Игра и психическое развитие / Избр. психол. тр. - М.: Между-народная пед. акад., 1995. - С. 136-156.
13. Єременко О. Г. Аналіз ігрової діяльності учнів допоміжної школи // Питання дефектології. - Вип. 2. - К.: Рад. школа, 1966. -С. 20-28.
14. Лусс Т.В. Формирование навьїков кон-структивно-игровой деятельности у детей с помощью ЛЕГО: Пособие для педагогов-дефектологов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. -104 с.
15. Медведева Е.А., Левченко И.Ю. и др. Артпедагогика и арттерапия в специальном образовании. -М.: Изд. центр «Академия», 2002.-С. 55-165.
16. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе: Кн, для учителя нач. классов. - М: Просвещение, 1986. - С. 66-134.
17. Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О. Я. - К.: «Початкова школа», 2002.-464 с.
18. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. -К.: Ґенеза, 1999. -С. 192-194.
19. Сермеєв Б.В., Грицюк В.І. Вікова динаміка змін показників фізичного розвитку і рухової підготовленості у розумово відсталих дітей // Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури та валеології в навчальних закладах України». – Кіровоград,1994.- С.87-89.
20. ТальизинаН.Ф. Педагогическая психо-логия: учебник для студентов. - М.: Изд. центр «Академия», 2006. - 228 с.