Отчет по практике в школе

     Повернення   платежів  здійснюється  на  рахунки  одержувачів  
коштів,  відкриті в банках  або  органах  Державного  казначейства  
України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів  
фізичним особам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись  
у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку,  
вказані  у  поданні  або  заяві  платника  (його довіреної особи).

   4.   Повернення   помилково   або   надміру   зарахованих  до  
державного бюджету платежів  в  іноземній  валюті  здійснюється  у  
валюті   платежу   з  валютних  рахунків  Державного  казначейства  
України,  відкритих  на  його  ім'я  в  банках,  або  у гривневому  
еквіваленті  іноземної  валюти,  розрахованому за офіційним курсом  
гривні   до  іноземних  валют,  встановленим  Національним  банком  
України  на  дату  повернення  коштів  з  бюджету,  з  відповідних  
рахунків  з  обліку  надходжень,  відкритих  в  органах Державного  
казначейства України, про що платник зазначає у своїй заяві.

4.1. РОЗПОДІЛ ФІНАНСІВ  НА ПІДПРИЄМСТВІ

1)Заробітна   плата(460 тис. в місяць з нарахуваннями) та  комунальні   
 
2)Комунальні  платежі  (тепло, вода, вивіз сміття,електроенергія, дезинфекція ,телефонні розмови, інтернет, окремі податки 350 тис. в місяць)

Крім того є спеціальний  рахунок  на  який  поступають власне зароблені  кошти  закладом  (в основному за рахунок оренди в середньому 30 тис. за рік

3)Проведення  ремонтів  (за рахунок фонду) 

Крім того є спеціальний  рахунок  на  який  поступають власне зароблені  кошти  закладом  (в основному за рахунок оренди в середньому 30 тис. за рік

 
-Капітальні  (за рахунок  бюджетного  розвитку); 
 
-поточні  (за рахунок спонсора,фонду);

Підтримка навчально  виховного процесу( придбання  та  ремонт, переплата , медикаменти,  стипендія,  санітарно  гігієнічні  матеріали, господарчі   витрати  по за бюджетних  коштів).

 

 

 

5.ВИВЧЕННЯ ПОРЯДКУ  УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ  ПІДПРИЄМСТВА

Складається  бюджет  в  який  входить  всі витрати  (заплановані) на поточний  рік . 
Затверджується  бюджет  начальником  управління  освіти  Петрик Ю.Ф.  та   начальником  фінансового управління ,  міста.  Відповідно до рішень міської  ради. 
Для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства мають у розпорядженні оборотні активи, які являють собою контрольовані ними економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого у них капіталу.

Вони характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю та здатністю формувати дохід. Постійний обіг оборотних активів в процесі їх використання пов’язаний з факторами часу, ризику та ліквідності. Оборотні активи є найважливішою складовою частиною загальної величини сукупних активів, беруть участь одночасно у всіх стадіях кругообігу, забезпечують відтворювальний процес, опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту.

Поняття, склад і структура оборотних коштів підприємства, джерела їх формування 

Для нормального функціонування підприємству необхідно скорочувати час перетворення коштів, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості на грошові кошти на розрахунковому рахунку. Зусилля  щодо  зменшення  періоду  обігу оборотних  коштів  (за умов  зацікавленості  підприємства  в продовженні строку  сплати  кредиторської  заборгованості) можуть  обернутися зведенням  його фінансово-експлуатаційних  потреб до нуля або навіть перетворенням  на від'ємну  величину, коли в  підприємства залишиться більше  коштів,  ніж їх потрібно  для безперервної  роботи.

В цьому разі необхідно визначитися з поняттям   оборотних  коштів підприємства. Отже,  під оборотними  коштами   слід розуміти предмети праці, які повністю беруть  участь у виробничому   процесі  і  цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом   одного виробничого  циклу, як правило, менше за 365 днів.   Оборотні  кошти  постійно знаходяться в  безупинному   русі  і утворюють   сукупність  виробничих  оборотних фондів і   фондів обігу.

 

Відтак, оборотні кошти можна класифікувати за сферами обігу. Виробничі оборотні фонди - це предмети    праці, які споживаються протягом одного виробничого   циклу і  повністю   переносять  свою вартість на виготовлену продукцію. Вони обслуговують процес виробництва. Фонди обігу - це засоби підприємства, залучені до обслуговування процесу обігу товарів (зокрема, готова продукція).

Виходячи з наведених визначень, основним призначенням оборотних коштів є . забезпечення безперервності і ритмічності виробництва.

Склад і структура оборотних коштів наведені на рис. 8.1.

За призначенням у виробничому процесі (за елементами) оборотні кошти можна класифікувати в такі групи:

1) Виробничі  запаси - сировина, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонту  устаткування, швидкозношувані малоцінні  предмети, а також інші предмети, використовувані в процесі виробництва.

Виробничий запас формується у транспортних, складських (підготовчих та поточних) і страхових запасах.

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

     6.ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

 

Основні терміни і поняття: акціонерний капітал; аналіз фінансового стану; ділова активність підприємства; ліквідність підприємства; майновий стан підприємства; методи фінансового аналізу; платоспроможність підприємства; прийоми фінансового аналізу; фінансова звітність; фінансова стійкість підприємства; фінансовий аналіз; фінансовий стан підприємства. 
Заплановані школою  витрати, затверджують,  тільки  в  частині  заробітної  плати  та  комунальни платежів. 
Останні роки значно збільшилося  фінансування  з бюджету  розвитку  на проведеннях  капітальних  ремонтів  та придбання дрогоцінного обладнання. Інші потреби  школи, фінансуються  з  позабюджетних коштів (в основному з батьківських).

 

 

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА, її НЕОБХІДНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

    Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного

розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

- дослідження рентабельності  та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності  використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними  оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки  та стану ліквідності, платоспроможності  та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб'єкта  господарювання на фінансовому  ринку та кількісна оцінка  його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності  підприємства та його становища  на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності  використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

    У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             

 

 

 

 

 

7. ВИВЧЕННЯ ЗМІСТУ І ПОРЯДКУ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУ ТА ПОРЯДОК ЙОГО СКЛАДАННЯ

 

Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обгрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю

За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа - бізнес-плану.

Бізнес-план має:

* давати конкретні уявлення  про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на  ринку;

* містити всі виробничі  характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його  функціонування;

* розкривати принципи  та методи керівництва підприємством;

* обов'язково містити програму  управління фінансами, без якої  неможливо розпочати справу та  забезпечити ефективність її  виконання;

* показати перспективи  розвитку підприємства інвесторам  та кредиторам.

При складанні бізнес-плану керуються такими стимулюючими мотивами:

1) подати інформацію про  підприємство та про наміри  власників;

2) викласти стратегію і  тактику підприємства та показати, як взаємодіють різноманітні  підрозділи підприємства, будучи  одним цілим;

3) висвітлити фінансові  цілі та розробити детальні  кошториси, з допомогою яких можна  проконтролювати фактичні витрати  та доходи;

 

 

4) переконати третю сторону  надати необхідні кошти або  сприяти підприємству в іншій  формі.

Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування: