Патріотичне виховання дошкільників

Циклограмма поетапної роботи з дітьми з виховання любові до малої батьківщини

План роботи сімейного клубу «Джерело»  
Мета: - емоційно підтримувати впевненість батьків у власних педагогічних силах.  
розвивати активний інтерес батьків до виховання своєї дитини, усвідомлене ставлення до батьківства. збагачувати досвід батьків методами сімейного виховання. Завдання: залучення батьків до орбіту педагогічної діяльності, їх зацікавлена ​​участь у виховно - освітньому процесі необхідного для розвитку дитини.  
Учасники: батьки, педагоги.  
 

Анкета для  дітей «Що ти знаєш про своє село?»  
1. Як називається наша країна?  
2. Як називається село, в якому ти живеш?  
3. Хто заснував наше село?  
4. Скільки йому років?  
5. Які головні вулиці ти знаєш?  
6. Як називається вулиця,на якій ти живеш? Чому вона так називається?  
7. Пам'ятники, яким знаменитим людям, котрі прославили наше село, ти знаєш?  
8. Яких великих людей, які прославили наше село, ти знаєш?  
9. Звідки ти це знаєш? Хто тобі про це розповів? Ваша дитина цікавість до нашого  
10.Що б ти ще хотів дізнатися про наше село?  
Анкета для батьків «Наше село»  
1.Чи виявляє Ваша дитина цікавість до нашого села?  
2.Як виявляється цей інтерес?  
3.Что саме найбільше цікавить Вашу дитину (вулиці і площі, пам'ятники, історичні місця, парки і т.д.)?  
4.Цікавиться  Ваша дитина історією нашого села? У зв'язку з чим?  
5.Как часто Ви робите екскурсії з дітьми по нашому селу (поле, ліс)?  
6.Яку допомогу Ви хотіли б отримати від дитячого садка по даному питанню.  
3. Етап Організаційний  
На організаційному етапі пропонується проектування культурно-освітнього середовища в ДНЗ. У дитячому садку було організоване розвиваюче середовище, що складається з двох блоків: макро-і мікросередовища, кожен з яких включав кілька компонентів.  
Центральною ланкою в макросередовищі ДНЗ по знайомству з рідним краєм є Центр краєзнавства.  
При його створенні були дотримані наступні умови.  
1.Пріорітетність регіональної культурної спадщини.  
Відповідно до цього був підібраний матеріал про с.Валове, м Кривий Ріг та Дніпропетровський край, що включає як відомості про історичне минуле, так і про сучасний культурний образ рідного краю. Зміст відображено фотографіями, макетами, альбомами та спеціальною літературою (художньої та довідково-інформаційної). Крім цього є карти, буклети, схеми, моделі, символи для ознайомлення з містом, які допомагають дітям краще засвоїти матеріал.  
2.Інтегрованість знань.  
Встановлення взаємозв'язку природнього і соціального  оточення. Організація цієї умови забезпечує формування у дітей цілісної картини світу. Відповідно до цього був підібраний матеріал про заповідні місця Криворізького краю, про взаємозв'язок особливостей ландшафту і діяльності людини.  
3.Задоволення потреби дитини у пізнанні рідного краю. 
Відповідно до цієї умови представлена ​​панорама рідного краю та карта Криворізького району з гербом та прапором (спільна робота вихователя, дітей та батьків).  
4.Діалогічність.  
Реалізує характерні і різнорівневі діалоги культур, часів, дитини з культурою минулого й сьогодення. З цією метою оформлений куточок «російська світлиця», де представлені предмети і елементи побуту російського, молдавського і українського народу.  
5.Розвиток дитини у діяльності.  
Відповідно до цього у макросередовищі створена майстерня художньої праці, де діти займаються різними видами художньо - творчої діяльності . 
6. Опора на емоційно - почуттєву сферу дитини.  
Це простежується у музичній діяльності. У роботі з дітьми використовується народний фольклор  (забавлянки, потішки, пісні), народні музичні інструменти.  
Крім основного Центру краєзнавства (макросередовище) оформлено міні - центр краєзнавства в групі (мікросередовище).  
З урахуванням вікових особливостей дітей був відібраний найбільш актуальний для кожного вікового періоду обсяг матеріалу.  
Так у старшій групі були представлені альбоми про найближче оточення («Моя сім'я», «Вулиці нашого району», «Мій дитячий сад» тощо); оформлені вітрини по мікрорайону «Пам'ятки рідного міста»; зібрані колекції насіння, каменів, гербарій «Рослини нашого краю». Весь цей матеріал збагачує уявлення дітей про рідний край, позитивно відбивається на розвитку дитини.  
У групі створені умови для прояву дитячої фантазії та ініціативи. Враження про рідний край діти можуть відображати у малюнках, у спільних з батьками та вихователями роботах (виготовлення макетів, моделей, виробів з глини, пластиліну, природного та непридатного матеріалу).  
Елементами ігрового середовища є серія дидактичних ігор з ознайомлення з рідним краєм: «Будинки бувають різні», «Дорожні знаки», «Збери герб і прапор», «Хто перший знайде дорогу до дитячого саду», «Зелений друг» , «Мозаїка з видом пам'яток міста» та ін.. 
Важливо відзначити, що проведена робота ефективна тільки за умови активної взаємодії дітей з дорослими (батьками і вихователями). Так екскурсії, спільні свята та вікторини створюють у дітей потужну мотивацію до пізнання, будучи тим емоційним фоном, на якому засвоєння достатньо складних відомостей йде легко і невимушено.  
Таким чином, створені умови виступають соціокультурним середовищем, що створює оптимальні умови для формування у дітей цілісної картини світу, виховання патріотизму, засад громадянськості, а також інтересу до своєї малої батьківщини.  
4. Етап Практичний  
Спочатку план роботи включав в себе:  
Співпраця з міським музейно-виставковим залом, дитячою бібліотекою, з музеями шкіл.  
Екскурсії по вулицях села, до пам'ятників та пам'ятних місць.  
Зустрічі з цікавими людьми.  
Акції: природоохоронні, милосердя.  
Пізнавальні ігри, вікторини, конкурси, музично-літературні вечори.  
Збір матеріалів про історію села, його вулиць, дитячого саду.  
Виставки малюнків, фотографій, виробів на краєзнавчі теми, збирання колекцій.  
Ми дуже багато працюємо з книгою краєзнавчої спрямованості. Вона допомагає пробудити у дітей цікавість, оцінити красу рідного краю, людей, які живуть поруч або жили колись на цій землі. Але книга не може замінити безпосереднього спостереження, тому ми регулярно здійснюємо піші екскурсії, збираємо матеріал про вулиці нашого села. Дітям було цікаво дізнатися, чому та чи інша вулиця носить таку назву, які цікаві будівлі, установи є на ній і тд .. Весь зібраний матеріал оформляємо у вигляді альбомів («Сучасне Валове», «Валове в минулому столітті»).  
Біля пам’ятника в селі діти дізналися прізвища людей, які віддали життя в боях за Батьківщину, поклали квіти.  
Знахідкою в реалізації поставлених цілей стала пошукова робота. Діти разом з батьками та вихователями збирали матеріал з газет і журналів (альбом «Це цікаво»), вели пошукову діяльність, щоб поповнити сторінки «Книги рекордів дитячого саду», збирали матеріал для дитячої газети «Сонячний промінчик», щоденно вели екран «Хроніка життя в групі », збирали колекції насіння, значків, каменів і тд .. Зустрічі з цікавими людьми розширили уявлення дітей про сучасний світ.  
Екологічне виховання є складовою частиною проекту. Виховання любові до рідного краю нерозривно пов'язане з дбайливим ставленням до природи. Уникнути одноманітності в роботі з дітьми допомогли нетрадиційні форми. Це виставки виробів з природного матеріалу, участь в акціях милосердя, природоохоронних акціях (озеленення ділянок Д / С), походи до річки, на луг, лісову галявину, участь у святах природи, що проводяться в д / с, а так само педагогами початкової школи ( «День землі», «День води»). Вся ця робота не тільки вчила чуйності, доброті, чуйності, але і служила згуртуванню дітей, розвивала їх активність і творчі здібності. На закінчення хотілося б відзначити, що проведена робота ефективна тільки за умови активної взаємодії дітей з дорослими.  
5. Етап Результативний  
На даному етапі підводилися підсумки всієї виконаної роботи.  
Заключна діагностика показала, що знання дітей про рідний край досить глибокі, систематизовані. Діти оволоділи позитивними зразками поведінки в природі і в суспільстві, посилився їхній інтерес до історії рідного краю, до людей, їх оточуючим.  
Дана робота знайшла гарячий відгук з боку батьків. Вікторина, проведена на заключному етапі, показала, що батьки активно включилися в краєзнавчу роботу, разом з дітьми узагальнили і уточнили свої знання. Крім того, дана робота мала ще один позитивний результат: між батьками і дітьми встановилися міцні партнерські відносини.  
   Таким чином, можна вважати, що мета даної методики досягнута. Діти долучилися до історичних та духовних цінностей рідного краю, з повагою ставляться до культурних національних традицій. Нам вдалося зорієнтувати батьків на морально-патріотичне виховання дітей у сім'ї.

 
2. 2 Формування знань про рідний край у дітей старшого дошкільного віку (формуючий експеримент)

Анкета  для дітей «Що ти знаєш про своє село?»  
1. Як називається наша країна?  
2. Як називається село, в якому ти живеш?  
3. Хто заснував наше село?  
4. Скільки йому років?  
5. Які головні вулиці і площі ти знаєш?  
6. Як називається вулиця, якій ти живеш? Чому вона так називається?  
7. Пам'ятники, яким знаменитим людям, котрі прославили наше село, ти знаєш?  
8. Яких великих людей, які прославили наше село, ти знаєш?  
9. Звідки ти це знаєш? Хто тобі про це розповів?  
10. Що б ти ще хотів дізнатися про наше село?  
Анкета для батьків «Наше село»  
1. Чи виявляє Ваша дитина інтерес до нашого села?  
2. Як проявляється цей інтерес?  
3. Що саме найбільше цікавить Вашої дитини (вулиці і площі, пам'ятники, історичні місця, парки і т.д.)?  
4. Чи цікавиться Ваша дитина історією нашого села? У зв'язку з чим?  
5. Як часто Ви робите екскурсії з дітьми по нашому селу?  
6. Яку допомогу Ви хотіли б отримати від дитячого садка по даному питанню.  
Мета: формування знань дітей експериментальної групи про історію рідного села через використання музейних експонатів і народної творчості.  
Завдання формуючого експерименту:  
1. Розробити систему занять з історії рідного села для ознайомлення дітей з музейними експонатами і народною творчістю.  
2. Збагатити розвиваюче середовище групи музейними експонатами, реквізитами для сюжетно-рольових ігор етно-фольклорної тематики.  
3. Розробити систему настільних ігор етно-фольклорної тематики, що сприяють розвитку знань дітей.  
4. Розробити консультації для вихователів та батьків щодо виховання любові до рідного краю дошкільнят.  
Сприяти створенню в батьківському клубі етно-сімейного музею. Для проведення формуючого експерименту були використані такі групи методів:  
1. Наочний (використання експонатів - національні костюми, домашнє начиння, вироби декоративно-прикладного мистецтва та ін.)  
2. Словесні (бесіда, використання фольклору та ін.)  
3. Практичні (прийоми, вправи, самостійна робота дітей).  
4. Ігрові (настільні, сюжетно-рольові, сюрпризні моменти).  
У експерименті брала участь підгрупа дітей у віці 5-6 років з різним рівнем художнього розвитку. Діти контрольної підгрупи займалися за традиційною методикою .  
Для експериментальної підгрупи дітей відповідно до програми була складена тематика занять протягом навчального року.  
2.3 Аналіз експериментальних даних (контрольний експеримент)  
На даному етапі експериментальної роботи нами вирішувалися такі завдання:  
- Провести повторне діагностичне обстеження дітей і виявити рівень  знань про рідний край у дітей після виконаної роботи.  
- Порівняти результати контрольного та констатуючого етапів.  
- Зробити висновок про спроможність висунутої нами гіпотези.  
В кінці експериментальної роботи ми знову вирішили перевірити рівень знань про рідний край. Відповіді дітей ми відобразили в таблицях 2 і 3.  

Таблиця 2 - Відповіді  дітей контрольної групи в  балах