Перспективний досвід музично-естетичного виховання дітей

3. Поєднання різних видів  мистецтв.

Це дасть можливість наведення учнів на естетичне осягнення і переживання змісту музичного твору, опираючись на весь художній досвід дітей. Всі види мистецтва споріднені і жоден вид не може бути замінений іншим, а разом вони утворюють єдиний організм.

Учні мають усвідомлювати, що різні види мистецтв тісно пов'язані і знання одного з них допомагає глибшому сприйманню й розумінню інших видів мистецтва. Однак це має бути не хаотичне використання різних творів мистецтв, а у між предметному взаємозв'язку на всіх уроках естетичного циклу.

4. Подання інформації  про твір.

На цьому етапі слід пам'ятати, що «вступне слово вчителя має бути лаконічним, емоційним і образним... Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинно містити те, що учні вже знають або можуть помітити самі» [16; 123]. В характеристиці музичного твору слід розкрити ідею, задум твору, спираючись на свідчення композитора або його сучасників-музикантів (особливо щодо інструментальної музики). Оскільки музичний твір слухається на уроках, то необхідно розподілити матеріал так, щоб кожного уроку модна було повідомити щось цікаве, пізнавальне. Важливо ввести слухачів в атмосферу, в якій створювався музичний твір, розповісти про ті життєві обставини в яких виник задум написання тощо. Д. Кабалевський писав, що у розповіді про музику не повинно бути ні «головних і побічних партій», ні «реприз і розробок», ні «секвенцій і модуляцій» - все це лише відверне увагу слухача від безпосередніх вражень і переживань.

Педагог радив ретельно стежити і за тим, щоб у мові вчителя не було зовнішньої навальності, риторики, стандартних фраз, загального слова, позбавленого конкретного змісту і емоційності. Бо виникненню уваги, бажанню слухати музику сприяє не лише те, що говорить учитель, а й як він говорить. Якщо це робити із захопленням, емоційно, музика знаходить гарячий відгук [14].

Отже, все сказане вище свідчить про детальну розробку питань інформаційно-емоційного забезпечення музичного сприймання. У них висвітлюються особливості розповідей, бесід про музику, обсяг, зміст, форма вступного слова, тощо.

Але не слід обмежуватися лише одними розповідями про музику. На сучасному етапі психологами і педагогами більша увага надається активізації діяльності дітей, яка забезпечується лише двосторонньою взаємодією вчителя і учня, тому зростає роль такого методу як бесіда у підготовці до сприймання музичного твору. С. Науменко, пише: «Для активізації уваги учнів доцільно чергувати слухання музики з бесідою про неї. Бажано з першої бесіди чітко для учня ставити питання про визначення настрою (надалі це необхідно для засвоєння ладу як виразного музичного засобу і музичної здібності) і характеру (темп, жанр)». Все це виходячи з попереднього матеріалу про особливості розвитку естетичних почуттів засобами музики, збільшує досвід дітей, їх знання, вміння, навички. Такі вчені як В. Сухомлинський, Е. Печерська, О. Ростовський, Т. Зайцева також у своїх працях вказують про важливість бесіди у підготовці до слухання і під час слухання музичного твору.

На нашу думку, важливо використовувати саме евристичне бесіду. Оскільки вона вимагає вмілого формування питання, яке б скеровувало б учнів на формування нових понять, висновків, використовуючи власні набуті знання, спостереження, що і залучає дітей до активності. Але водночас ми не відкидаємо інші методи, зокрема розповідь і вважаємо, що їх необхідно використовувати у взаємозв'язку відповідно конкретної ситуації.

Та слід пам'ятати, що емоційне налаштування дітей на сприймання твору не є створення конкретних емоцій. Оскільки емоції виникають у слухача лише при сприйманні музичного твору і визначаються тими потребами, які задовольняються інформацією, яка міститься у цьому творі. М. Субота зазначає, що «різноманітність та ієрархія потреб, притаманних даному суб'єктові, багатозначність, невичерпність інформації, що її несе в собі музичний твір, зумовлюють надзвичайну різноманітність емоцій у різних слухачів одного і того самого твору» [15;59].

Музика звернена до емоційної сфери людини і переживання, які виникають під впливом музики неможливо порівняти з переживаннями, викликаними іншими видами мистецтва. А без переживання неможливо збагнути зміст музики. Тому вчитель повинен лише допомогти, направити у правильне, ефективне русло сприймання музичного твору.

 

 

2.4 Музично-естетичний розвиток молодших школярів

С. Науменко

Наявна концептуальна база педагогіки музичних здібностей уже сьогодні дає можливість окреслити основні контури ефективних методик цілісного формування музично-слухових, музично-естетичних здібностей та здібностей до музичної діяльності.

Вона включає провідні ідеї основних концепцій музичної освіти, серед яких виділяються ідеї розвитку музичних здібностей шляхом залучення дітей до такої музичної діяльності, яка вимагає вияву цих здібностей; осягнення емоційного змісту музики через художнє спілкування; опори на національний фольклор та його використання в усіх видах музичної діяльності; розвитку природної музичності на основі власної музичної творчості дітей; розвитку дитячої художньо-творчої уяви, внутрішньої свободи, зацікавленості музикою; створення невимушеної, творчої атмосфери в класі як важливої умови формування музичних здібностей; поєднання в  єдиний комплекс основних видів музичної діяльності, що забезпечує повноцінне формування музичних здібностей; активізації моторики, емоційності дітей, вивільнення фантазії, творчої енергії через організацію різноманітної художньо-змістовної та емоційно наповненої діяльності на уроці.

 Разом з тим, ці положення  ще не лягли в основу комплексних  методик, розробка яких дозволила  б учителю застосовувати їх  у практичній діяльності. Існують, проте, й інші проблеми, які суттєво  впливають на ефективність формування  музичності в учнів.

Це, у першу чергу, необхідність розуміння особливостей процесу формування музичних здібностей, виходячи з того, що він включає два основні аспекти: психологічний і педагогічний. Перший ґрунтується на сприйманні, осмисленні, розумінні музичної інформації та її узагальненні на основі життєвого досвіду й художнього мислення дітей. Другий аспект виходить з природної потреби дитини в емоційному збагаченні, бажання поповнити музичний досвід, інтересу до музичної діяльності; з можливості впливати на розвиток музичних здібностей педагогічними методами.

Значної актуальності набуває проблема діагностики музичності й на початковому етапі формування, і впродовж усього навчання в школі. Складність полягає і в об’єктивних, і суб’єктивних причинах.

 По-перше, це важко  зробити в умовах класу. По-друге, компенсаторні можливості здібностей  створюють неточну картину сформованості, за якою важко розробити стратегію  педагогічної роботи. По-третє, учителі  поки що не мають у руках  і ефективних методик, які можна  було б застосовувати в загальноосвітній  школі на обмежених часом шкільних  уроках.

Своєї актуалізації в питаннях формування музичності набуває й проблема застосування індивідуальних та колективних форм роботи на уроці. Відповідь на це частково дає С. Науменко, яка пропонує активно використовувати індивідуальний, типологічний та диференційовано-типологічний підходи [17, с. 22 − 23]. В умовах класу це дозволяє дієво керувати процесом формування здібностей.

 

 

Висновки

Естетичне виховання — складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

Молодший шкільний вік є періодом входження в соціальну зрілість. На цьому етапі активно формується світогляд, розвиваються емоційно вольова, пізнавальна сфера дитини, набувається досвід спілкування, закладаються основи відповідальної поведінки.

Успішним естетичне виховання буде лише за умов систематичного безпосереднього сприймання молодшими школярами засобів мистецтва, одним з яких є музичне мистецтво.

Музика об’єднує моральну, емоційну і естетичну сфери людини. Мелодія передає найтонші відтінки переживань, які не може передати слово. Музика розпочинається там, де закінчується слово.

Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів). Тому їм ближча ритмізована і мальовнича музика, яка відповідає їхньому досвіду й потребі в активних виявах.

У молодших школярів яскраво виявляється емоційність сприймання. Однак емоційний відгук дітей цього віку має свої особливості: реагуючи на музику безпосередньо й активно, вони не усвідомлюють емоційні стани, які нею викликаються.

Роботи багатьох великих вчених-педагогів, були спрямовані на прищеплення любові і інтересу до музичного мистецтва, а також вміння сприймати і розуміти музичні твори.

Так, як саме музика звернена до емоційної сфери людини і переживання, які виникають під впливом музики неможливо порівняти з переживаннями, викликаними іншими видами мистецтва.

 

 

Список джерел та використаної літератури

1. Кузьмінський А. І. Педагогіка у запитаннях і відповідях : навч. посібник / А.І.Кузьмінський; В. Л. Омеляненко. – К. : Знання, 2006. – 311 с.
2. Естетичне виховання учнів  [Електроний ресурс]. URL: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=14278 (Дата звертання:08.12.2013).
3. Кравчук Л. Естетичні норми: соціально-психологічний інструмент впливу на віковий розвиток відповідальної поведінки молодших школярів / Л. Кравчук // Рідна школа. – 2006. - № 9. – С.24
4. Голінська Т.М. Основні положення естетичного розвитку молодших школярів засобами поєднання різних видів мистецтва / Т. М. Голінська // Педагогіка. – 2009. - № 2-3. – С. 65-67
5. Ветлугіна Н.О. Музичний розвиток дитини. - К.: Музична Україна, 1978. 256 с.
6. Силіна Г.Т. Питання формування творчої активності дітей молодшого шкільного віку в педагогічній літературі кінця XIX початку XX століття // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Херсон, 2001. - № 14. - С. 39-43.
7. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль: Богдан, 2000. -215 с.
8. Психологический анализ музыкального развития младших школьников / Под ред. Е.И.Игнатьева. - М.: АПН РСФСР, 1960. - 330 с.
9. Хлєбнікова Л.О. Урок музики у шестирічних учнів // Початкова школа. -1988. -№ 9. -С. 18-21.
10. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори : У 5- ти т.- К.: Рад. школа, 1977.- Т. 4.
11. Сухомлинський В. А. Письма к сыну. - М.: Просвещение, 1987.-128 с.
12. Сухомлинський В. А. Сердце отдаю детям. - К.: Рад. школа, 1973.-288 с.
14. Швагурцева І.С. Естетичне виховання молодших школярів засобами мистецтва // Секретар-референт. 2000 URL: http://bukvar.su/pedagogika/105693-Esteticheskoe-vospitanie-mladshih-shkol-nikov-sredstvami-iskusstva.html (Дата звертання:08.12.2013).

 

15. Д.Кабалевський, Є.Б.Абдунін «Музика в навчальних класах». Москва. «Просвіта» 1985 р.
16. Виноградов Л. Система общего музыкального воспитания // Начальная школа. – 2004
17. Виготський Л.С. Психологія мистецтва. – М.: Просвіта, 1986
18. Науменко С. І. Психологія музичності та її формування у молодших школярів : навч. посіб. / С. І. Науменко. – К. : КДПІ, 1993. – 160 с.