Поняття сімейного виховання, методи і форми взаємодії сім'ї і школи у вихованні

ВИСНОВКИ

Сім'я - один з основних інститутів, які забезпечують взаємодію особистості і суспільства, інтеграцію та визначення пріоритетності їх інтересів і потреб. Вона дає людині уявлення про життєві цілі та цінності, про те, що потрібно знати і як себе треба вести. У сім'ї дитина отримує перші практичні навички застосування цих уявлень у взаєминах з іншими людьми, співвідносить своє «я» з «я» інших людей, засвоює норми, які регулюють поведінку в різних ситуаціях повсякденного спілкування. Пояснення й настанови батьків, їхній приклад, весь уклад в будинку, сімейна атмосфера виробляють у дітей звички поведінки і критерії оцінки добра і зла, гідного і негідного, справедливого і несправедливого.

Однак виховання дітей - не тільки особиста справа батьків, в ньому зацікавлено все суспільство. Сімейне виховання - лише частина суспільного виховання, але частину вельми істотна і унікальна. Унікальність її, по-перше, полягає в тому, що вона дає «перші уроки життя», які закладають основу для керівництва до дій і поведінки в майбутньому, по-друге, що сімейне виховання дуже результативно, так як здійснюється безперервно і одночасно охоплює всі боку, що формується. Воно будується на основі стійких контактів і емоційних стосунків дітей і батьків між собою. Причому мова йде не про природні почуття любові і довіри, а й про відчуття дітьми своєї безпеки, захищеності, можливості ділитися переживаннями, отримувати допомогу від дорослих.

За тривалу історію існування сім'ї накопичено надзвичайно багато спостережень за вихованням дітей. З цих спостережень випливають важливі узагальнення, які можуть бути умовно класифіковані як загальні закономірності виховання дітей у сім'ї. І хоча вони ще не мають усіх ознак закономірного зв'язку, за своїм статусом все-таки стоять вище первинних фактів і простих висновків. З них випливають поради батькам, правила сімейного виховання.

Правила необхідні батькам, щоб час від часу звіряти з ним свої дії, правила необхідні педагогам для продуктивних і обгрунтованих порад батькам, особливо коли ті старший за віком.

Виходячи з положення про незмінність людської натури, ми повинні зробити висновок, що діти не відрізняються від своїх батьків. Дуже точний образ дитини ми отримаємо, якщо складемо суму достоїнств і недоліків обох батьків і розділимо її навпіл.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров Ю.П.  Сімейна педагогіка. /Ю.П.Азаров  − 2-ге вид., переробив та доп. − М.:  Політвидав, 1985.− 238 с.
2. Антонов О.І.Криза сім'ї та шляхи його подолання. /А.Л. Борисова. −М.: 1990.− 267 с.
3. Бодалева А.А. Популярная психология для родителей. / А.А. Бодалева М.: Педагогіка, 1989 − 256 с.
4. Зацепін В.І.  Молода сім'я. / В.І. Зацепін − К.: 1991. − 240 с.
5. Ігошвв К.Є.Сім'я, діти, школа. / Г. М. Минковський - М.: 1989. − 267 с.
6. Капралова P. M. Робота класного керівника з батьками. / P. M. Капралова  - М.: 1980. − 153 с.
7. Корчак Я. Як любити дітей. / Я. Корчак - М.: 1973. − 300 с.
8. Кулик Л.А.  Сімейне виховання. /  Н.І. Берестов. − М.: 1990. − 300с.
9. Мосіяшенко В. А. Українська етнопедагогіка. / В. А. Мосіяшенко - Суми.: 2005. − 174 с.
10. Мінтоян А.Л. Споживче поведінка сім'ї. / А.Л. Мінтоян  - М.: 1990.− 167 с.
11. Нефедов В.І. Мудрість виховання: Книга для батьків / В.І. Нефедов - М.: 1989. − 157 с.
12. Нікітін В.П. Ми, наші діти і онуки. / Л.О.  Нікітіна − М.: 1989. − 194 с.
13. Зязюн І. А. Батько в сім'ї: Книга для батьків. / І. А.Зязюн - М.: 1970.− 184 с.
14. Підласий І.П. Педагогіка. Підручник для вузів. /І.П.Підласий  −М.: 2003. − 204 с.
15. Прощіцкая Є.М. Вибирайте професію. / Є.М. Прощіцкая − М.: 1991.− 264 с.
16. Соловейчик С.М. Педагогіка для всіх. / С.М. Соловейчик  − М.: 1987. − 302 с.
17. Сухомлінский В.А. Батьківська педагогіка. / В.А. Сухомлінский  – М.: 1977. − 194 с.
18. Точін А.Є. Трудове виховання дітей у сім'ї. / А.Є. Точін  - Мінськ.: 1962.− 158 с.
19. Флейк-Хобсон К. та ін Розвиток дитини та її відносин з оточуючими / К. Флейк-Хобсон Пер. з англ. - М.: 1993.− 254 с.
20. Шереги Ф.Е. Соціологія освіти. / В. Г. Харчева.- М.: 1997.− 256 с.