Робота соціального педагога з неповною сім'єю

2) організація соціального піклування (робота з людьми, підбір співробітників, перевірка, пропаганда кращого досвіду);

3) вплив на людину. / 13, c.81 /

Робота соціального педагога в сучасному суспільстві необхідна:

1) у школі, в класі,  для роботи з дітьми з неблагополучних  сімей;

2) у школах-інтернатах, дитячих будинках, притулках;

3) у лісових школах, дитячих санаторіях;

4) у соціально-освітніх центрах;

5) у реабілітаційно-корекційних  центрах;

6) у культурних центрах, центрах дозвілля, молодіжних клубах;

7) у літніх таборах праці та відпочинку.

Діяльність соціального педагога починається з визначення соціального статусу дитини. Шляхом вивчення документів, бесід, тестування соціальний педагог дізнається дитини, виділяє проблеми, які належить йому вирішити. Чим точніше визначається "діагноз соціального захворювання" дитини, тим легше визначити види допомоги, які може надати йому соціальний педагог. Поряд з вивченням кожної дитини, соціальний педагог вивчає і дитячий колектив у цілому.

Іншим завданням соціального педагога є складання індивідуальної програми розвитку вихованців, тобто він повинен уявити, яким повинен бути випускник дитячого закладу, враховуючи, який він є зараз. Для цього соціальний педагог разом з іншими педагогами аналізує всі документи, які є у дитини, її проблеми, шукає шляхи виходу із ситуації.

Складний виховний процес в дитячому закладі вимагає від  вихователів з'ясування не лише його сьогоднішніх, поточних завдань, але й розкриття тенденцій розвитку як дитину, так і колективу, в якому він знаходиться. Одна з головних завдань при цьому - формування гуманних відносин, які виражаються в безкорисливій моральної допомоги всім, хто цього потребує; у повазі іншої людини, в чуйності, емоційності, чуйності на чуже горе і чужу радість, на переживання іншого; в дбайливому ставленні до гідності людської особистості. Проблеми адаптації дитини в колективі, реабілітації дітей девіантної поведінки, їх інтеграції в суспільство, є важливими в діяльності соціального педагога.

Соціальна адаптація вважає успішне освоєння дітьми соціальних ролей у системі суспільних відносин. Соціальна адаптація відбувається через формування ірозвиток навичок ведення домашнього господарства, самообслуговування, трудових умінь і навичок.

Ще одне важливе завдання, яку виконує соціальний педагог, - представлення інтересів дитини в правозахисних та адміністративних органах. Так, соціальний педагог займається житловими проблемами дитини, його працевлаштуванням і продовженням його подальшого навчання.

Правова робота соціального педагога включає в себе юридичний захист дитини. Нерідко соціальний педагог виступає в суді в його захист.

Крім того, соціальний педагог з правових аспектів консультується з юристом, перед ним постає ряд життєвих питань, на які він повинен відповідати.

Соціальний педагог повинен бути посередником, залучаючи медиків і юристів при фізичному і сексуальному насильстві над дітьми. Він повинен знати прокримінальну відповідальність за злочини проти дітей.

Соціальний педагог повинен знати закони про охорону материнства і дитинства, про охорону праці дітей та підлітків, про право дитини на пенсію. Тут слід пам'ятати, що в історії нашого суспільства довгий час діти вважалися власністю батьків і розмови про права дитини не було.

Питаннями, які вирішує  соціальний педагог у своїй професійній діяльності також є питання усиновлення, права прийомних дітей, особливості сімей з прийомними дітьми. Він повинен пам'ятати, що прийомні діти в підлітковому віці, в період свого дорослішання, підвищеній збудливості, вступають у конфліктиз прийомними батьками.

Соціальний педагог стикається з проблемою позбавлення батьківських прав. Це важка крайня міра, до якої вдаються, коли батьки не виконують своїх обов'язків, зловживають ними, шкідливо впливають на розвиток дитини, жорстоко поводяться з ним. У таких випадках дитина визначається в дитячий будинок, на опіку або піклування.

Питання планування в діяльності соціального педагога є основними. Від правильності, об'єктивності, планування роботи залежить ефективність і результативність діяльності. Соціально - педагогічна робота планується на рік (перспективний план роботи), на місяць (виходячи з річного плану з урахуванням реальної обстановки, потреби), і складається план роботи з кожною конкретною сім'єю. Найвища форма планування робіт - складання авторської програми.

У своїй роботі соціальний педагог взаємодіє з соціальними інститутами:

органи опіки та піклування:

органи управління соціального захисту населення;

органи внутрішніх справ;

органи управління охороною здоров'я;

органи управління освітою;

комісія у справах неповнолітніх;

відділ профілактики злочинів серед неповнолітніх;

прокуратура;

суд;

житлово-експлуатаційна дільниця;

притулки, центри;

відділи РАГСу;

спеціаліст з охорони дитинства;

центр тимчасової ізоляції неповнолітніх;

бюро технічної інвентаризації. / 13, c.49 /

Важливе значення в своїй  роботі соціальний педагог повинен надавати захисту прав дитини. Головним правовим документом тут є Конвенція про захист прав дитини, прийнята в 1989 році Генеральною Асамблеєю ООН. Права дитини також захищені Законом РФ "Про освіту" (статті 5, 6, 32, 50, 51 та інші). Так у статті 15 закону Російської Федерації "Про освіту" записано, що застосування методів фізичного і психічного насильства по відношенню до навчаються вихованцям не допускаються. Соціальний педагог повинен розуміти, які саме дії кваліфікуються як фізичне і психічне насильство.

На превеликий жаль, у  наших школах переважає авторитарний стиль спілкування в системі: "адміністрація - вчитель - учень". Більше того, у школах практикуються різні види насильства над учнем. Все це в кінцевому підсумку веде до формування у дітей соціальної апатії або цинізму.

Самим грубим і жорстоким  видом є фізична образа. Піддаються йому в найбільшій ступені учні молодшого шкільного віку. У "методикою" педагогічної роботи деяких вчителів закладений такий "метод виховання", як удар дитину по голові указкою або лінійкою. Морально естетичну свідомість дитини в початкових класах перебуває на стадії становлення. Йому складно орієнтуватися у своїх почуттях, адже цього віку властиво унікальне і вразливе якість душі - довіра.

Що стосується психічного насильства, то воно отримало ще більшого поширення. Сюди можна віднести і покарання працею, особисту образу, публічна образа і багато іншого.

Таким чином, саме соціальний працівник повинен виступати координатором організації у дитячому закладі системи реального захисту прав дитини у вигляді соціальної служби, принципами діяльності якої є:

1) Об'єктивність - прийняття  до уваги як можна більшого  числа аспектів життєдіяльності  конкретного шкільного колективу  й окремої особистості, вироблення  неупереджених рекомендацій, врахування  вікових особливостей особистості;

2) Комунікативність - організація  широких зв'язків (з адміністрацією  школи, педагогами, учнями, батьками, лікарями, психологами, юристами і т.д.) для отримання різноманітної інформації про життя шкільного колективу, для вільної орієнтації в усіх його справах, швидкого знаходження коштів кваліфікованої допомоги.

3) Інтеграція - акумулювання  отриманої інформації в замкнуту  систему, що забезпечує її нерозголошення  і анонімність респондентів.

4) Оперативність - швидке  вирішення назрілих чи профілактика назріваючих проблем і конфліктів.

5) Автономність - незалежність  від адміністрації школи та  органів управління освітою.

6) Репрезентативність - представництво і врахування інтересів всіх підрозділів шкільного колективу.

7) Адаптація - оперативність  та швидке реагування на зміни  в зовнішньому середовищі і  всередині колективу.

Основними функціями соціальної служби дитячої установи є:

1) Діагностична - вивчення  на основі сучасних досягнень  соціології та психології особливостей особистості, мікро-колективів, дитячого колективу,неформальних об'єднань молоді, в яких беруть участь представники даного закладу, а також дослідження міжособистісних відносин і процесів;

2) Прогностична - складання  на основі спостережень і досліджень прогнозу розвитку негативних і позитивних параметрів, що характеризують ту чи іншу соціальну групу;

3) Консультативно-демократична - розробка рад та методик, які  забезпечують корекцію поведінки дітей, педагогів, адміністрації, профілактику або стимуляцію того чи іншого соціального процесу, явища;

4) попереджувально-профілактичних - розробка на підставі зібраної інформації комплексу заходів та заходів, що запобігають розвитку негативних процесів і тенденцій, що послаблюють їх вплив на особистість, навчально-виховний процес у закладі, функціонування мікро-колективів.

5) Представницька - представлення  інтересів та захист соціальних прав колективу, групи або окремих осіб у різних інстанціях, включаючи суд та прокуратуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Робота соціального педагога з неповною сім'єю

 

2.1 Професійний портрет  соціального педагога

Соціальні педагоги - фахівці вищої кваліфікації, люди особливої, делікатної професії. Спектр їх діяльності широкий і різноманітний. У залежності від профілю спеціалізації, соціальний педагог може працювати безпосередньо в житловому будинку або спеціалізованому закладі (відділенні соціальної допомоги, дитячому будинку, центрі реабілітації, соціальному притулку, медико-психологічної консультації, телефоні "Довіра" та ін.) Особлива спеціальна категорія цих фахівцівпрацює в закритих установах (дитячих колоніях, лікарнях, шпиталях та інших).

Турбота соціального педагога поширюється практично на всі вікові категорії населення і передбачає активізацію соціокультурних і соціально-педагогічних функцій суспільства, сім'ї та особистості. Будучи посередником у системі їх взаємодії, цей інститут впливає на становлення гуманістичних, доброзичливих,морально здорових відносин у соціумі, формування системи ціннісних орієнтації особистості - до соціального оточення, природи, до свого здоров'я.

Спираючись на практичний досвід соціальної роботи, в нашій країні можна виділити наступні найбільш базові характеристики соціальних педагогів незалежно від профілю, спеціалізації:

здатність забезпечувати  допустиме та доцільне посередництво між дитиною, сім'єю з одного боку, і суспільством, різними державними та громадськими структурами, з іншого, виконувати своєрідну роль "третьої людини", сполучної ланки між особистістю і мікросередовищем, між дітьми і дорослими, сім'єю і суспільством;

вміння впливати на спілкування, стосунки між людьми, на ситуацію в мікросоціумі, стимулювати, спонукати дитину до тієї чи іншої діяльності;

вміння працювати в  умовах неформального спілкування, залишаючись в позиції неформального  лідера, помічника, порадника, що сприяє появі ініціативи, активної, суб'єктивної позиції дитини;

здатність брати участь, coпepежівать дитині у вирішенні його проблем;

вміння будувати взаємини на основі діалогу, на рівних, комунікабельність, екстравертність.

Для цього соціальний педагог повинен знати:

основні закономірності розвитку особистості, специфіку потреб різних категорій та вікових груп, їх інтересів, установок, мотивів, ступінь їхньої задоволеності, специфіку роботи в спеціальному середовищі, в сім'ї, в об'єднаннях, групах, компаніях, сучасний стан і тенденції розвитку підліткових та молодіжних спільнот, рухів, організацій, їх роль, місце і вплив на особистість дитини, підлітка, функції та права системи державних і громадських інститутів, соціально-педагогічні,демографічні, екологічні особливості середовища, в якій організовується робота, принципи організації дозвілля, спілкування, організації вільного часу;

основи  трудового законодавства, правила охорони праці, техніки безпеки, дорожнього руху, пожежної безпеки;

методику діагностичних  досліджень та розвитку особистості, сім'ї, середовища;

навички впливу на організацію  соціально цінних видів суспільної, трудової та дозвільної діяльності;

методи аналізу і програмування своєї роботи в соціумі;

методи роботи з сім'єю і надання їй допомоги та підтримки, методики роботи з різними "групами ризику", з категоріями, що потребують особливого захисту (діти з дівіантним поведінкою). У соціального педагога основна роль - виховна функція соціальної допомоги і захисту.

Соціальний педагог, крім професійних навичок, загальнокультурної і світоглядної підготовки, повинен мати поруч здібностей, певним набором психологічниххарактеристик. Також, важливим є знання комп'ютера та наявність навичок роботи на ньому, що допомагає соціальному педагогові оперативно проводити різні тестування для виявлення основних властивостей особистості.