Родинне виховання

Конференція – форма педагогічної просвіти, яка передбачає розширення,

поглиблення і закріплення знань  про виховання дітей. Конференції  мають бути науково-практичними, теоретичними, читальними з обміну досвідом, конференціями  матерів, батьків. Конференції проводяться  раз на рік. Вони вимагають дбайливої підготовки і передбачають активну участь батьків. До них звичайно готують виставки робіт учнів, книг для батьків, концерти художньої самодіяльності. Теми конференцій    повинні    бути   конкретними, наприклад: "Гра в житті дитини", "Моральне виховання підлітків у сім'ї”, щоб зібрати матеріал і привернути увагу батьків на заняттях в університеті педагогічних знань, конференцій. Іноді передбачається заповнення короткої анкети. Конференції, як правило, відкриваються вступним словом директора чи класного керівника з коротким заздалегідь підготовленими повідомленнями про свій досвід сімейного виховання. Таких повідомлень може бути три-чотири. Потім слово надається всім бажаючим. Підсумки підводяться ведучим конференції.

Практикум – це форма вироблення у батьків педагогічних знань з виховання дітей. Ефективному вирішенню педагогічних ситуацій, які виникають, своєрідне тренування педагогічного мислення батьків-вихователів.

У ході педагогічного практикуму вчитель  пропонує знайти вихід з будь–якої  конфліктної ситуації, яка може скластися у взаємовідношеннях батьків і дітей, батьків і школи і т.д., пояснити свою позицію в тій чи іншій ситуації.

Відкриті уроки, як правило, організуються з метою ознайомлення батьків з новими програмами з предмету, методикою викладання, вимогами вчителя. Найбільш часто відкриті уроки практикуються в початковій школі. Необхідно хоча б раз у півроку давати можливість батькам бути присутніми на відкритому уроці. Це дозволить уникнути багатьох конфліктів, які викликанні незнанням і нерозумінням батьками всієї складності та специфіки навчальної діяльності у сучасній школі.

Педагогічна дискусія (диспут) – одна з найбільш цікавих форм підвищення педагогічної культури. Диспут дозволяє залучити всіх присутніх до обговорення поставлених проблем, сприяє виробленню уміння всебічно ана-лізувати факти і явища спираючись на отримані навички і досвід. Успіх диспуту залежить від підготовки. Приблизно за місяць учасники повинні ознайомитися з темою майбутнього диспуту, основними питанням та літера-турою. Відповідальна частина диспуту – ведення суперечки. Багато чого тут виз-начається поведінкою ведучого. Головний принцип диспуту – повага до позиції і думки будь-якого учасника.

Рольові ігри – форма колективної творчої діяльності з вивчення рівня

сформованості педагогічних умінь учасників. Приблизними темами рольових

ігор з батьками можуть бути «Ранок у вашому домі», «Дитина прийшла  зі школи», «Сімейна рада». 

Методика рольової гри передбачає певний поділ складу учасників, розподіл ролей між ними, попереднє обговорення можливих позицій і варіантів поведінки учасників гри. При цьому важливо програти декілька варіантів (позитивних і негативних) поведінки учасників гри і шляхом спільного обговорення вибрати оптимальний для даної ситуації спосіб дії.

Індивідуальні тематичні консультації. Часто при вирішенні тієї чи іншої складної проблеми педагог може отримати допомогу безпосередньо від батьків учнів і цим не варто нехтувати. Консультації з батьками корисні не лише для них самих, але і для вчителя. Батьки отримують реальну уяву про шкільні справи і поведінку дитини, вчитель – необхідні відомості для більш глибокого розуміння проблем конкретного учня.

У спілкуванні з батьками педагог  повинен проявляти максимум тактовності. Недопустимо соромити батьків, натякати на невиконання ними свого обов'язку по відношенню до сина чи доньки. Підхід учителя повинен бути таким: «Перед нами спільна проблема. Що ми можемо використати для її розв'язання?». Тактичність особливо важлива з тими батьками, які впевнені, що їх  діти не здатні па погані вчинки. Не знаходячи до них правильного підходу, педагог стикається з їх обуренням і відмовою від подальшого співробітництва. Принципи успішного консультування довірливі відносини, взаємоповага, зацікавленість, компетентність.

Відвідування сім'ї – ефективна форма індивідуальної роботи педагога з

батьками учня. Педагог веде бесіду, проводить знайомство з умовами  життя учня, дає поради з організації  виконання домашніх завдань.

Листування з батьками – письмова форма повідомлення батьків про

успіхи їх дітей. Допускається повідомлення батьків про спільну діяльність в

школі, поздоровлення зі святами, поради і побажання у вихованні дітей. Головна умова листування – добрий тон, радість повідомлення.

Класний керівник допомагає родині не лише у випадках, коли батьки відчувають труднощі і потребують кваліфікованих порад. Допомагаючи сім’ї в повсякденній виховній роботі, класний керівник стає реальним вихователем школяра, якщо він встановлює з учнем та його батьками гуманні стосунки і як особистість, і як вихователь-професіонал.

 

Висновки до І-го розділу

Було зроблено аналіз теоретичних  джерел, визначено мету, завдання, форми  і методи виховання в сучасній сім’ї, досліджено особливості родинного  виховання та умови успішного  родинного виховання, а також  проведено ознайомлення з особливостями роботи класного керівника з питань родинного виховання.

Ознайомившись з різними джерелами  та працями вчених та педагогів, ми можемо зробити висновок, що родинне  виховання має найбільш великий  вплив на особистість дітей. Це перші задатки, перші настанови, які людина отримує в своєму житті. Саме від того, яке виховання буде у сім’ї, залежить все майбутнє дитини, бо виховувати з самого початку завжди набагато легше, аніж потім намагатися перевиховати вже сформовані задатки та звички, риси характеру.

Родинне виховання повинно починатися, коли дитина ще знаходиться у колисці, і в ньому дуже важливу роль відіграє педагогічна обізнаність  батьків. Кожні батьки впевнені, що саме вони знають, як правильно виховувати їхню дитину. Нажаль, дуже часто, саме ця впевненість створює велику прірву між батьками та дітьми. Завданням класного керівника є вміння бачити сім’ї, в яких є якісь проблеми у вихованні дітей та спробувати допомогти їм, дати доцільні поради, підбадьорити.

Маючи достатню теоретичну базу, ми повинні дослідити, наскільки вивчена теорія співпадає з дійсністю, яка має місце в сучасних українських родинах. Впевнені, що все просто не здатне бути освітлено у книжках. Тому більш досконалий, більш справжній досвід можна отримати, вивчаючи стан родинного виховання на прикладі Харківської спеціалізованої школи  № 162 м. Харків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

ВИВЧЕННЯ ДОСВІДУ РОДИННОГО  ВИХОВАННЯ В 

ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ (НА ПРИКЛАДІ ХСШ № 162, м. Харків)

 

2.1. Стан здійснення  родинного виховання в гімназії № 116 (на прикладі 8-Б класу. Класний керівник – Касян Оксана Юріївна)

Ефективність родинного виховання  залежить від багатьох факторів: цілеспрямованої  діяльності педагогів на формування педагогічної культури сім’ї, єдності  педагогічного впливу школи і родини у вихованні дітей, оновленні змісту роботи з батьками, оновлення змісту їх педагогічної освіти.

Серед названих факторів чи не найголовнішим  є оновлення змісту педагогічної освіти батьків засобами культурно-освітньої  роботи та їх педагогічної самоосвіти.

За висновком В.Сухомлинського, в наші дні немає важливішого  у сфері виховання завдання, ніж  навчити батька та матір виховувати своїх дітей. “Учіть батьків мистецтва  виховання як найблагороднішої, найлюдянішої, найвищої творчості, як виконання високого громадського обов’язку” [22, т. 2., с.537]

Як показали дослідження, на прикладі 8-Б класу спеціалізованої  школи  № 162, робота педагогів з батьками здійснюється в двох напрямках: з  колективом батьків та індивідуально. В арсеналі педагогів багато традиційних форм роботи: загальні та класні збори батьків; колективні та групові консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування сімей учнів, батьківський всеобуч. При цьому класний керівник намагається забезпечити диференційований підхід до процесу формування педагогічної культури батьків, враховуючи їх освітній рівень, життєвий досвід та вікові особливості їхніх дітей. Такі підходи підвищують рівень педагогізації батьків, дають можливість залучити їх до організації навчально-виховного процесу в школі, керівництва гуртками тощо.

Класний керівник вивчає і рівень обізнаності батьків з родинною педагогікою. З цією метою пропонують батькам анкети. Аналіз анкет дає  можливість визначити проблеми, які  варто обговорити з батьками на колективних  консультаціях, батьківських зборах і які, в свою чергу, розширять об’єм знань батьків з родинного виховання на засіданнях народної педагогіки.

В ХСШ № 162 створена бібліотечка родинного виховання. Вона укомплектована творами видатних педагогів та етнографів, збірками статей з журналів та газет.

На батьківських зборах обговорюються  проблеми: “Національні традиції українського народу і їх врахування в родинному  вихованні”, “Про родину демократію”, “Мати й батько як першовихователі”, “Роль родини в організації дозвілля дитини” та ін.

Міцно увійшли в практику роботи школи конференції. В їх організації  і проведенні активну участь беруть батьківські комітети. На таких конференціях йде обмін досвідом родинного  виховання. Цікавими є такі тематичні  конференції “Шануймо свій рід”, “Батьківський авторитет”.

Традиційними стають проблемні  “круглі столи”, наприклад, “Особистий приклад і педагогічний такт батьків”.

Проводяться дні відкритих дверей, на яких батьки знайомляться зі змістом, методами та прийомами навчально-виховного  процесу.

Поряд з питаннями загальношкільного  плану чимало місця відводиться  розгляду суто родинних проблем:

• побудова внутрішньо родинних стосунків;
• створення оптимального мікроклімату в сім’ях учнів;
• організація спільного дозвілля дітей і батьків.

Саме тут для педагогів неоціненним є досвід використання народних традицій.

Аби педагогічна освіта батьків  була якнайефективнішою в багатьох школах формуються проекти програм  батьківського всеобучу, до якої

вносяться найактуальніші проблеми, зокрема:

• завдання і зміст родинного виховання в сучасних умовах;
• вікові особливості дітей молодшого шкільного віку і їх врахування в родинному вихованні;
• роль батька й матері у вихованні дітей в родині;
• традиції української родини;
• організація дозвілля в сім’ї;
• типові помилки родинного виховання, їх врахування батьками в організації виховного процесу;
• культура спілкування в родині;
• роль сім’ї у громадянському вихованні особистості;
• виховання у дітей готовності до праці;
• можливості родини в естетичному вихованні дитини;
• турбота батьків про фізичний розвиток і здоров’я дітей та ін.

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення ефективності родинного виховання є використання нетрадиційних форм і засобів  роботи з батьками, які базуються  на народно-педагогічних традиціях.

Серед них – родинні свята в школі..

Мета родинного свята містить  у собі соціально-виховні, розвивальні  і навчальні цілі, які сприяють формуванню, пробудженню, закріпленню  й розвитку у школярів морально-етичних  і громадських якостей.

Нами було відвідане позакласне родинне свято у 8-Б  класі, яке носило назву “За все, що маю, дякую тобі...” [Додаток 1].

 

2.2. Методичні рекомендації  щодо вдосконалення родинного  виховання в гімназії № 116

Відвідавши ХСШ № 162, ми ознайомилися з методами роботи класного керівника з батьками дітей, продивилися річний план проведення позакласних заходів, відвідали родинне свято та також побували на батьківських зборах.

Дослідження показало, робота з родинного  виховання проводиться класним  керівником 8-Б класу Каcян О.Ю. на достатньо високому рівні. Дуже багато уваги педагог намагається приділяти не просто цілому класу, а й кожній дитині окремо.

Але були знайдені і недоліки у  роботі класного керівника з родинного  виховання.

Під час відвідування батьківських зборів було виявлено, що вони все ще проводяться у застарілій формі. Дуже багато часу приділяється обговорюванню питань про те, скільки і на що здавати грошей, хто буде робити ремонт у класі та ін. Виявилося, що ці питання відібрали більшу половину часу батьківських зборів, а багато питань стосовно поведінки та успішності учнів роздивитися просто не встигли за браком часу. Звісно,  класний керівник дала папірці з оцінками учнів,  але обговорення шляхів вдосконалення успішності учнів не відбулося. Було відмічено також і незадовільну поведінку деяких учнів, зроблено це було тактовно. Але час не дозволив обговорити шляхи попередження повторення такої поведінки у майбутньому.

Ми пропонуємо новий вид, інтерактивну форму проведення батьківських зборів, які проводяться разом з дітьми. Це допомагає більш досконально вивчити особливості взаємин у родині, краще розібратися з проблемами, що виникають у дітей.

Звісно, що такий вид батьківських зборів треба чергувати з традиційними зборами, бо існує багато суперечливих питань та проблем , які просто не можуть бути обговорені у присутності дітей.

Нами був розроблений сценарій батьківських зборів під назвою “Мій дім – моя фортеця”. На цьому  заході присутні батьки, класний керівник, школярі та психолог [Додаток 2].

Поряд з вивченням конкретних тем, спрямованих на допомогу батькам у виховані дітей, пропонується широко застосовувати різноманітні тести, які мають на меті проведення діагностики батьківських уявлень щодо конкретних питань, пов’язаних з вихованням дітей різного віку. Також доцільно було б розробляти спеціальні пам’ятки для батьків з цих питань.